Рішення № 57097433, 05.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2016 р. Справа № 911/640/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроенергоінвест», Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Пайл», м.Вишневе

про стягнення 121834,71 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроенергоінвест» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Пайл» (далі відповідач) про стягнення 121834,71 грн.

Провадження у справі №911/640/16 порушено відповідно до ухвали суду від 29.02.2016 року та призначено справу до розгляду на 15.03.2016 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 15.03.2016 року без поважних причин не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 05.04.2016 року.

В судовому засіданні 05.04.2016 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 05.04.2016 року без поважних причин не зявився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 30.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідроенергоінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПМК КЛАСИК» (яке в подальшому було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна компанія «Пайл») було укладено Договір будівельного підряду №30/03/15 на влаштування буро-набивних паль від 30.03.2015 року (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору позивач (Замовник) доручив, а відповідач (Підрядник) прийняв зобовязання виконати та здати Замовнику роботи щодо влаштування буро-набивних паль на обєкті «МГЕС Чижівка» с. Чижівка, Новоград-Волинський р-н, Житомирська області.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна договору становить 455592 грн. (з ПДВ). Пунктом 3.5.1 Договору передбачено, що Замовник протягом 3 днів після підписання Договору сплачує авансовий платіж №1 в розмірі 33% від вартості робіт, що складає 150000 грн.

На виконання пункту 3.5.1. Договору ТОВ «Гідроенергоінвест» 29.04.2015 року та 06.05.2015 року перерахувало ТОВ «ПМК КЛАСИК» авансовий платіж №1 в розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за 29.04.2015 року, копією банківської виписки за 06.05.2015 року, платіжним дорученням №1090 від 29.04.2015 року на суму 90 000,00 грн., платіжним дорученням №1116 від 06.05.2015 року на суму 60 000,00 грн. (оригінали оглянуті судом опії банківських виписок і платіжних доручень додаються).

Пунктом 4.1. укладеного Договору Сторони погодили строк виконання робіт за договором до 05.06.2015 року.

Позивач зазначає, що обумовлені Договором роботи у визначений строк відповідачем виконані не були.

Пунктом 1.2. Договору про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року сторони погодили, що грошовий борг боржника згідно Договору будівельного підряду №30/03/15 на влаштування буро-набивних паль від 30.03.2015 року на дату підписання договору про розстрочення сплати грошового боргу складає 125 000,00 грн.

Згідно пункту 1.4 Договору про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року Боржник взяв на себе зобовязання здійснювати оплату в строки і в сумах погоджених сторонами, повний розрахунок за Договором боржник зобовязаний був провести до 31.12.2015 року.

В пункті 1.3. Договору про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року сторони домовились, що у випадку належного виконання боржником графіку сплати грошового боргу згідно пункту 1.4. цього Договору, грошовий борг за Договором будівельного підряду №30/03/15 на влаштування буро-набивних паль від 30.03.2015 року буде складати 86 680,00 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року боржник взяв на себе зобовязання забезпечити своєчасну сплату сум грошового боргу та пені.

09.07.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до Договору будівельного підряду №30/03/15 на влаштування буро-набивних паль від 30.03.2015 року, відповідно до умов якої, у звязку із підписанням сторонами 09.07.2015 року Договору про розстрочення сплати грошового боргу, сторони домовились призупинити з 09.07.2015 року виконання робіт на влаштування буро-набивних паль до моменту належного виконання Підрядником умов Договору про розстрочення сплати грошового боргу, або до моменту розірвання Договору про розстрочення боргу.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди №1 в разі невиконання Підрядником умов Договору про розстрочення боргу, сума основного боргу за Договором будівельного підряду №30/03/15 на влаштування буро-набивних паль від 30.03.2015 року складає 125 000,00 грн. та разом з іншими грошовими вимогами буде стягнута в судовому порядку.

Позивач зазначає, що на виконання Договору про розстрочення сплати грошового боргу 06.08.2015 року відповідачем було перераховано позивачу згідно графіку погодженого сторонами в пункті 1.4. Договору про розстрочення сплати грошового боргу платіж за липень 2015 року в сумі 14 400,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за 06.08.2015 року.

Платежі за серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року та грудень 2015 року в погодженому сторонами в пункті 1.4. Договору про розстрочення сплати грошового боргу розмірі та строки відповідачем не сплачені.

Граничний строк виконання відповідачем зобовязань по оплаті грошового боргу настав 31.12.2015 року.

Таким чином, оскільки станом на дату граничного строку виконання зобовязання за Договором про розстрочення сплати грошового боргу, відповідачем не сплачено передбачені графіком кошти, з огляду на п. 3 додаткової угоди №1, сума боргу складає 125000 грн. і за вирахуванням сплаченого 06.08.2015 року відповідачем платежу в розмірі 14 400,00 грн., станом на день подання позовної заяви розмір заборгованості відповідача складає 110 600,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року передбачено право позивача з першого числа наступного місяця, що слідує за місяцем в якому необхідно сплатити визначену суму грошового боргу, на суму, що залишилася несплаченою, нараховувати боржнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ без обмеження нарахування пені шестимісячним строком.

Таким чином, уклавши Договір про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року, сторони визначили сплачений позивачем на користь відповідача авансовий платіж, таким що підлягає поверненню у визначені відповідним Договором розміри та строки, надавши тим самим відповідному зобовязанню статусу грошового.

Згідно з умовами Договору про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року кінцевий строк виконання зобовязання з повернення авансового платежу визначено 31.12.2015 року.

Оскільки відповідач не виконав зобовязання з повернення авансового платежу у визначений Договором про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року строк, відповідач є таким, що порушив відповідне грошове зобовязання на суму, що залишилась неповернутою 110 600,00 грн.

З врахуванням п. 2.2.1 Договору про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року позивачем нараховано пеню за період з 01.01.2016 року по 18.02.2016 року (49 днів прострочення) на відповідну прострочену суму боргу 110 600,00 грн., що складає 9793,88 грн.

Також, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за відповідний період з 01.01.2016 року по 18.02.2016 року позивач просить стягнути з відповідача 445,43 грн. 3 % річних, 995,40 грн. інфляційних за порушення грошового зобовязання на суму боргу 110 600,00 грн.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні у відповідності до умов Договору про розстрочення сплати грошового боргу від 09.07.2015 року та вимог чинного законодавства на суму заборгованості за фактичний період прострочення, існування яких відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені, річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-монтажна кмпанія «Пайл» (08132, АДРЕСА_1, код 39615413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроенергоінвест» (03040, м. Київ, Васильківська, 1, код 36885544) 110 600,00 грн. борну, 9793,88 грн. пені, 445,43 грн. 3 % річних, 995,40 грн. інфляційних та 1 827,52 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик