Рішення № 57097140, 11.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2016Справа №910/2538/16

За позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот"

до Приватного акціонерного товариства "СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ"

про стягнення 23 963,03 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Ізюмська І.В. за довіреністю № 80/05.1-7/15560 від 23.12.2015

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Український державний центр радіочастот" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ" (відповідач) про стягнення 23 963,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 2028/157м-09 не здійснив оплату за виконані позивачем роботи за липень - грудень 2015 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 20954,88 грн. (основний борг). Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за наведеним договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 2818,71 грн. та 3% річних у розмірі 189,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2016 порушено провадження у справі № 910/2538/16 та призначено розгляд справи на 14.03.2016 о 12:00 год.

11.03.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позов подано на підставі Договору № 2028/157м-09 від 29.01.2009, тоді як докази на підтвердження позовних вимог (акти виконаних робіт, рахунки на оплату, докази направлення рахунків на оплату) стосуються Договору № 2028/157м-09 від 30.04.2009, а акти виконаних робіт та рахунки на оплату за Договором № 2028/157м-09 від 29.01.2009 відповідач не отримував.

14.03.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

В судове засідання, призначене на 14.03.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 14.03.2016, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.03.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 відкладено розгляд справи на 28.03.2016 об 11:20 год.

23.03.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання у справі № 910/2538/16, яке відповідач просив вважати доповненням до відзиву на позовну заяву та згідно якого повідомив про сплату ним отриманих від позивача рахунків за Договором № 2028/157м-09 від 29.01.2009 на загальну суму 6984,96 грн., на підтвердження чого надав копії відповідних платіжних доручень. Крім того, відповідач повідомив про неможливість забезпечити явку представника в судове засідання, втім вважав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 28.03.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 28.03.2016, представник відповідача не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 23.03.2016 через відділ діловодства суду клопотання у справі № 910/2538/16.

В судовому засіданні, призначеному на 28.03.2016, клопотання відповідача у справі № 910/2538/16, подане 23.03.2016 через відділ діловодства суду, про розгляд справи без участі представника відповідача судом задоволене.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 28.03.2016, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Враховуючи необхідність витребування додаткових доказів та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 28.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 відкладено розгляд справи на 11.04.2016 об 11:00 год.

07.04.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та пояснення на відзив до позовної заяви.

Згідно вищенаведеної заяви позивач зазначив, що Договір № 2028/157м-09 був укладений між сторонами 30.04.2009. При цьому позивач пояснив, що підписаний відповідачем екземпляр цього договору повернувся до позивача у квітні 2009 року, про що свідчить журнал реєстрації договорів за 2009 рік, на підписаному відповідачем екземплярі указаного договору була проставлена дата 29.01.2009.

Крім того, у вищенаведеній заяві позивач повідомив про здійснення відповідачем 10.03.2016, а отже після винесення ухвали суду про порушення провадження у справі, оплати рахунків № 8811 від 30.07.2015 та № 9726 від 26.08.2015 на загальну суму 6984,96 грн. Зважаючи на наведене, позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та просив стягнути з відповідача 13969,92 грн. основного боргу. В іншій частині позовні вимоги позивач залишив без змін.

В судове засідання, призначене на 11.04.2016, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 11.04.2016, представник відповідача не з'явився, водночас, про причини неявки повідомив суд, подавши 23.03.2016 через відділ діловодства суду клопотання у справі № 910/2538/16 про розгляд справи без участі представника відповідача. Наведене клопотання судом задоволене в судовому засіданні 28.03.2016.

В судовому засіданні 11.04.2016 представник позивача надав усні пояснення по суті позовних вимог, заявлених на підставі Договору № 2028/157м-09. Представник позивача підтвердив, що між сторонами не укладався інший договір, ніж Договір № 2028/157м-09, датований 29.01.2009. Крім того, представник позивача вказав на відсутність жодних заперечень з боку відповідача при підписанні спірних актів про виконання робіт за Договором № 2028/157м-09, зокрема, з приводу вказаної в цих актах дати договору, а також підтвердив, що не отримував від відповідача жодних заперечень після отримання останнім рахунків за Договором № 2028/157м-09, зокрема, з приводу вказаної в цих рахунках дати договору. Зважаючи на наведене, представник позивача вказав на безпідставність заперечень відповідача проти позову, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2016 позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої 07.04.2016 через відділ діловодства суду

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки судом встановлено, що вищенаведені дії позивача стосовно зменшення позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Як вбачається зі змісту п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у відповідній заяві, прийнято господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 16978,07 грн., з яких: 13969,92 грн. основного боргу, 2818,71 грн. пені, 189,44 грн. 3 % річних.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.04.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" (виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ" (замовник, відповідач) укладено Договір на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів № 2028/157м-09 (далі - Договір).

Предметом Договору сторони визначили проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (EMC) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника (п. 1.1 Договору).

Вартість виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення EMC РЕЗ, визначена сторонами у п. 3.1 Договору. Там же зазначено, що розрахунок вартості зазначених робіт наведений у Додатку. Водночас, у п. 3.5 Договору сторони передбачили, що в разі зміни переліку та кількості РЕЗ, що підлягають роботам, пов'язаним з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ, змінюється розрахунок, наведений у Додатку, за взаємною згодою сторін.

Згідно наявного в матеріалах справи Додатку № 1 до Договору 2028/157м-09 "Перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу. Періодичність радіочастотного моніторингу та оплати - за місяць", який підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін, узгоджено, що вартість радіочастотного моніторингу та забезпечення EMC РЕЗ цифрового стільникового радіозв'язку - CDMA-450, CDMA-800, CDMA-2000 (за дуплексну пару частот базової станції) за один календарний місяць складає 3492,48 грн. (з ПДВ). У тексті наведеного додатку до Договору сторони визначили його чинність з 01.07.2015.

Згідно пунктів 3.2, 3.3, 3.4 Договору сторони дійшли згоди також про таке:

- виконання робіт підтверджується відповідним Актом виконаних робі, підписаним обома сторонами (п. 3.2);

- виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника (п. 3.3);

- розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку (п. 3.4).

Відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору замовник зобов'язувався своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт. При цьому відповідно до п. 4.3 Договору сторонами узгоджено, що за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент здійснення розрахунків від суми простроченого платежу.

У пункті 6.1 Договору встановлено, що він укладений на період в 1 (один) календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін. Дата набрання чинності Додатками до цього Договору визначається сторонами у тексті самих Додатків.

Згідно п. 6.2 Договору сторони узгодили, що цей Договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну його дії не надішле іній стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі.

Матеріали справи не містять доказів припинення дії Договору, а отже станом на час розгляду вирішення спору по суті даний Договір є чинним.

Позивач вказав, що своєчасно виконав роботи згідно з Договором, про що відповідача було повідомлено шляхом направлення останньому актів про виконання робіт за липень - грудень 2015 року та рахунків на оплату цих робіт.

На підтвердження зазначеного позивач додав до позовної заяви належним чином засвідчені копії таких документів:

- актів про виконання робіт № 15-8811 від 31.07.2015, № 15-9726 від 31.08.2015, № 15-11564 від 30.09.2015, № 15-12882 від 30.10.2015, № 15-14018 від 30.11.2015, № 15-15956 від 28.12.2015 на суму 3492,48 грн. на загальну суму 20954,88 грн., які підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін (далі разом - акти про виконання робіт у період з липня по грудень 2015 року);

- рахунків № 8811 від 30.07.2015, № 9726 від 26.08.2015, № 11564 від 28.09.2015, № 12882 від 29.10.2015, № 14018 від 25.11.2015, № 15956 від 28.12.2015 на загальну суму 20954,88 грн. (далі разом - рахунки);

- докази направлення і вручення відповідачу оригіналів вказаних актів про виконання робіт та рахунків (описи вкладення у цінні листи, рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відомості відстеження за штрих-кодовим ідентифікатором пересилання поштових відправлень УДППЗ "ПОШТА").

Позивач також вказав, що відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив кошти за вищенаведеними рахунками, чим порушив умови Договору, згідно яких розрахунки між сторонами за роботи проводяться протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

З огляду на наведене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, згідно якого та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача 13969,92 грн. основного боргу, а також 2818,71 грн. пені та 189,44 грн. 3% річних, у зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання за Договором.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, натомість згідно відзиву на позовну заяву заперечував проти позову, оскільки даний позов подано на підставі Договору № 2028/157м-09 від 29.01.2009, тоді як докази на підтвердження позовних вимог (акти виконаних робіт, рахунки на оплату, докази направлення рахунків на оплату) стосуються Договору № 2028/157м-09 від 30.04.2009. Відповідач також зазначив, що акти виконаних робіт та рахунки на оплату за Договором № 2028/157м-09 від 29.01.2009 ним не отримувались.

Представник позивача надав письмові та усні пояснення з приводу дати укладення Договору № 2028/157м-09, при цьому підтвердив, що між сторонами не укладався інший договір, ніж Договір № 2028/157м-09, датований 29.01.2009.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Внаслідок укладення Договору на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів № 2028/157м-09 від 29.01.2009 між сторонами згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України виникли цивільні права та обов'язки.

Судом встановлено, що між сторонами не укладався інший договір з приводу виконання спірних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ніж Договір № 2028/157м-09, який був датований 29.01.2009, на підставі якого позивач і звернувся з даним позовом до суду. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, відповідачем не названі та не додані до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що інші акти про виконання в липні - грудні 2015 року робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, та інші рахунки на оплату цих робіт, ніж ті, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог на підставі Договору № 2028/157м-09 від 29.01.2009, сторонами не складались та не підписувались. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, відповідачем не названі та не додані до матеріалів справи.

Суд також взяв до уваги, що у поданому через відділ діловодства суду відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив факту отримання та підписання ним актів про виконання робіт у період з липня по грудень 2015 року, а також факту отримання ним рахунків на оплату цих робіт, в яких було наявне посиланням на Договір № 2028/157м-09 від 30.04.2009 та які позивач додав до позовної заяви в якості доказів на підтвердження позовних вимог.

Крім того, з "призначення платежу" платіжних доручень № G0310US1K8 від 10.03.2016 на суму 3492,48 грн. та № G0310US1K9 від 10.03.2016 на суму 3492,48 грн., згідно яких відповідач здійснив оплату рахунків № 8811 від 30.07.015 та № 9726 від 26.08.2009, вбачається, що наведені оплати здійснені відповідачем згідно Договору № 2028/157м-09 від 29.01.2009.

У зв'язку з наведеним суд відхиляє як безпідставні заперечення відповідача у відзиві на позовну заяву щодо невідповідності поданих позивачем доказів на підтвердження позовних вимог, заявлених на підставі Договору № 2028/157м-09, датованого 29.01.2009.

Відповідно до ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4 Договору визначено, що розрахунки між виконавцем (позивачем) і замовником (відповідачем) за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що виставлена в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору, згідно з планом технічного радіоконтролю та заявок відповідача, позивач в липні - грудні 2015 року в повному обсязі провів роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ радіо технологій, а саме: радіочастотний моніторинг та забезпечення EMC РЕЗ цифрового стільникового радіозв'язку: CDMA-450, CDMA-800, CDMA-2000 (за дуплексну пару частот базової станції), на загальну суму 20954,88 грн.

Відповідач, в свою чергу, прийняв вказані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами про виконання робіт у період з липня по грудень 2015 року на загальну суму 20954,88 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. При цьому, відповідно до наведених актів про виконання робіт, сторони підтвердили відсутність у них взаємних претензій стосовно виконаних робіт.

Також матеріалами справи, а саме описами вкладення у цінний лист, підтверджується факт направлення позивачем на адресу відповідача рахунків на оплату робіт, виконаних позивачем на підставі Договору в період з липня по грудень 2015 року на загальну суму 20954,88 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та відомостей відстеження за штрих-кодовим ідентифікатором пересилання поштових відправлень УДППЗ "ПОШТА", судом встановлено, що:

- рахунок № 8811 від 30.07.2015 на оплату робіт за липень 2015 на суму 3494,48 грн. уповноваженим представником відповідача отримано 04.08.2015;

- рахунок № 9726 від 26.08.2015 на оплату робіт за серпень 2015 на суму 3494,48 грн. уповноваженим представником відповідача отримано 02.09.2015;

- рахунок № 11564 від 28.09.2015 на оплату робіт за вересень 2015 на суму 3494,48 грн. уповноваженим представником відповідача отримано 06.10.2015;

- рахунок № 12882 від 29.10.2015 на оплату робіт за жовтень 2015 на суму 3494,48 грн. уповноваженим представником відповідача отримано 05.11.2015;

- рахунок № 14018 від 25.11.2015 на оплату робіт за листопад 2015 на суму 3494,48 грн. уповноваженим представником відповідача отримано 01.12.2015;

- рахунок № 15956 від 28.12.2015 на оплату робіт за грудень 2015 на суму 3494,48 грн. уповноваженим представником відповідача отримано 04.01.2016.

Отже, враховуючи умови п. 3.4 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватись з позивачем за виконані роботи протягом трьох банківських днів з моменту отримання ним відповідного рахунку на оплату, а саме:

- згідно з рахунком № 8811 від 30.07.2015 - до 07.08.2015 (включно);

- згідно з рахунком № 9726 від 26.08.2015 - до 07.09.2015 (включно);

- згідно з рахунком № 11564 від 28.09.2015 - до 09.10.2015 (включно);

- згідно з рахунком № 12882 від 29.10.2015 - до 10.11.2015 (включно);

- згідно з рахунком № 14018 від 25.11.2015 - до 04.12.2015 (включно);

- згідно з рахунком № 15956 від 28.12.2015 - до 11.01.2016 (включно).

Як встановлено судом, відповідач здійснив лише часткову оплату спірних робіт за Договором, а саме: платіжними дорученнями № G0310US1K8 та № G0310US1K9 від 10.03.2016 здійснив оплату рахунків № 8811 від 30.07.2015 та № 9726 від 26.08.2015 на загальну суму 6984,96 грн.

Наразі доказів, які б підтверджували оплату відповідачем спірних робіт згідно інших рахунків, а саме: рахунків № 11564 від 28.09.2015, № 12882 від 29.10.2015, № 14018 від 25.11.2015, № 15956 від 28.12.2015 на загальну суму 13962,92 грн., матеріали справи не містять. Відповідні докази відповідачем до матеріалів справи не залучені.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати спірних робіт за Договором (основного боргу) в сумі 13969,92 грн. (20954,88 грн. - 6984,96 грн. = 13969,92 грн.) є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті робіт за Договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 2818,71 грн. пені та 189,44 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на момент здійснення розрахунків від суми простроченого платежу.

За таких обставин, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку розрахунку пені, наведеного позивачем у позовній заяві окремо за кожним із спірних рахунків на оплату, суд дійшов висновку, що відповідно до умов п. 4.3 Договору позивач мав підстави для нарахування пені, при цьому розрахунок пені виконаний позивачем арифметично вірно та у відповідності до встановлених обставин справи, приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2818,71 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи, є порушенням умов Договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку розрахунку 3% річних, наведеного позивачем у позовній заяві окремо за кожним із спірних рахунків на оплату, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично вірними та повністю відповідає умовам Договору та встановленим обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 189,44 грн. 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СІ-ЕС-ТІ ІНВЕСТ" (02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 7, ідентифікаційний код 20280935) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 15 км, ідентифікаційний код 01181765) 13969,92 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 92 коп.) основного боргу; 2818,71 грн. (дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривень 71 коп.) пені; 189,44 грн. (сто вісімдесят дев'ять гривень 44 коп.) 3% річних; 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.04.2016

Суддя Гумега О.В.