Рішення № 57096769, 23.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/86/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2016 Справа № 908/3368/15

за позовом Фермерського господарства Зустріч (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Південна, буд. 52)

до відповідача 1 Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

до відповідача 2 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

про визнання права на поновлення договору оренди та зобовязання поновити договір оренди землі

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Мірошниченко М.В., Науменко А.О.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, на підставі договору б/н від 03.06.2015 р.

Від відповідача 1 ОСОБА_2, на підставі довіреності № 18 від 15.06.2015 р.

Від відповідача 2 ОСОБА_2, на підставі довіреності № 1 від 15.06.2015 р.

До господарського суду Запорізької області 26.05.2015 року звернувся позивач Фермерське господарство Зустріч з позовною заявою до відповідача Головного управління Держземагенства у Запорізькій області про

-визнання права на поновлення договору оренди землі від 29.11.2004 р. стосовно земельної ділянки загальною площею 44,6984 гектара, кадастровий номер 2323385500:03:013:0001, яка знаходиться на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 04052730010;

-зобовязати Головне управління Держземагентсва у Запорізькій області поновити договір оренди землі від 29 листопада 2004 року стосовно земельної ділянки загальною площею 44,6984 гектара, яка знаходиться на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 лютого 2005 року, шляхом укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.05.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3368/15, присвоєно номер провадження справи 32/86/15, з призначенням судового засідання на 01.07.2015 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 01.07.2015 р. зупинено провадження по справі № 908/3368/15 до вирішення питання про процесуальне правонаступництво відповідача.

Ухвалою суду від 28.09.2015 р. провадження по справі № 908/3368/15 було поновлено з 28.09.25015 р. для розгляду заяви Фермерського господарства Зустріч про забезпечення позову. Тією ж ухвалою суду заяву Фермерського господарства Зустріч про забезпечення позову у справі № 908/3368/15 шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 2323385500:03:013:0001, цільове призначення 01.02, площа 44,6984 гектара, розташовану на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області залишено без задоволення та зупинено провадження у справі № 908/3368/15 до вирішення питання про процесуальне правонаступництво відповідача.

20.10.2015 р. від Фермерського господарства Зустріч до господарського суду Запорізької області надійшла заява про забезпечення позову, якою просив поновити провадження і винести ухвалу про забезпечення позову у справі № 908/3368/15 за позовом ФГ Зустріч до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області Про визнання права на поновлення договору оренди та зобовязати поновити договір оренди землі шляхом заборони Головному Управлінню Держгеокадастру в Запорізькій області вчиняти будь які дії по розпорядженню земельною ділянкою площею 44,6984 гектара, що має кадастровий номер 2323385500:03:013:0001, та розташовується на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області та зупинити провадження до вирішення питання про процесуальне правонаступництво відповідача. Судом відмовлено в клопотанні про забезпечення позову з мотивів його необґрунтованості.

Ухвалою суду від 16.11.2015 р. провадження по справі було поновлено з 25.11.2015 р. судове засідання призначено на 25.11.2015 р.

Ухвалою суду від 25.11.2015 р. залучено до участі у справі № 908/3368/15 у якості відповідача 2 - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Розгляд справи розпочато заново, слухання справи відкладено до 20.01.2016 р.

20.01.2016 р., за клопотанням представника відповідача продовжено строк розгляду справи та оголошено в судовому засіданні перерву до 03.02.2016 р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Запорізької області ОСОБА_3 від 03.02.2016 р., у звязку з особливою складністю даної справи, справу № 908/3368/15 передано на розгляд колегії суддів у складі трьох суддів: головуючий суддя Колодій Н.А., судді Мірошниченко М.В., Науменко А.О.

03.02.2016 р. зазначеною колегією справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.03.2016 р.

Позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги (заяви від 25.11.2015 р., від 18.01.2016 р., від 03.02.2016 р.) Відповідно до останньої заяви від 03.02.2016 р. про уточнення позовних вимог, позивач просить суд

-визнати поновленим Договір оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрований у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.);

- зобовязати уповноваженого керівника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689, укласти додаткову угоду про поновлення Договору

оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.).

23.03.2015 р. на адресу господарського суду Запорізької області від Фермерського господарства Зустріч надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про

-зобовязати уповноваженого керівника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689, укласти додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.).

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Адресована суду відмова від позову відповідає вимогам статті 78 Господарського процесуального кодексу України .

Судом позивачу розясненні процесуальні наслідки відмови від частини позовних вимог, відмова від зазначених позовних вимог прийнята судом, провадження по справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Суд розглядає позовні вимоги про визнання поновленим Договір оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрований у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.).

Свої вимоги обґрунтовує ст. 33 Закону України Про оренду землі.

Відповідачі 1, 2 позов не визнали, вважають вимоги позивача необґрунтованими, з підстав викладених у відзиві на позов (відзиви на позов долучені до матеріалів справи).

В судовому засіданні 23.03.2016 р. розгляд справи завершено, на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Михайлівська районна державна адміністрація Запорізької області (орендодавець) та Фермерське господарство Зустріч (орендар, позивач у справі) 29.11.2004 р. уклали договір оренди землі (надалі договір).

Пунктами 1, 2 договору встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації № 393 від 17.09.2004 р., яка знаходиться на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (землі запасу). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 44,6984 га, у тому числі рілля 44,6984 га із чорноземів легкоглистних звичайних.

Відповідно до п. 8 договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у Михайлівському районному відділі Запорізької філії ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 лютого 2005 року за № 040527300108.

Про факт передачі орендарю обумовленої договором земельної ділянки свідчить підписаний обома сторонами та скріплений печаткою орендодавця ОСОБА_4 прийому-передачі від 29.11.2004 р.

У звязку зі зміною розміру грошової оцінки земельної ділянки, 01.01.2015 р. сторонами підписана додаткова угода до договору оренди землі від 29.11.2004 р. про внесення змін до нього. Відповідно до п. 8 додаткової угоди договір діє до 10 лютого 2015 р. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Таким чином, п.8 Додаткової угоди сторони змінили термін, протягом якого орендар повинен повідомити про намір продовжити дію договору з 90 на 30 днів до закінчення дії договору.

Враховуючи умови договору оренди землі та норми чинного законодавства, позивач 31.12.2004р. направив відповідачу 1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, докази направлення містяться в матеріалах справи. В листі позивач, з посиланням на статтю 33 Закону України Про оренду землі, повідомив про існування наміру поновити договір оренди (державна реєстрація від 10.02.2005р. р. № 040527300108) До листа-повідомлення доданий проект додаткової угоди у трьох екземплярах, в якій містилася умова про поновлення дії договору на 10 років ( тобто на той самий строк)

У відповіді відповідач 1 (лист № 27-8-0.4-1077/215 від 28.01.2015 р.) повідомив позивача про те, що ним пропущено строк подання заяви на поновлення (продовження) договору оренди землі.

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 р. № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділені повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом від 25.01.2013 р. № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінет Міністрів України від 14.01.2015 р. №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Запорізькій області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру

Згідно розпорядження КМУ від 31 березня 2015 року №294-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у звязку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі від 29.11.2004р. р. слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач 2 у справі).

У звязку з вищевикладеним позивач, прагнучи досягти домовленості між сторонами, спрямував на адресу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області лист-повідомлення про поновлення договору оренди з додатком додаткової угоди та описом вкладенням, який отримано 18.02.2015 р. відповідачем 2, про що свідчить вхідний штамп підприємства.

Відповідач-2 у відповіді № 27-8-0.4-3165/2-15 від 17.03.2015 р. позивачу повідомив про те, що ним пропущено відповідно до умов договору строк звернення до орендодавця з відповідним клопотанням.

Оскільки вирішити питання щодо продовження договору оренди землі за взаємною згодою сторонам у справі не вдалося, позивач передав даний спір на вирішення господарському суду.

Оцінивши доводи сторін, фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін по даній справі, суд виходить з наступного.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі (у редакції чинній на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи позивач та орендодавець дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 29.11.2004 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.

З урахуванням п. 8 договору та додаткової угоди до договору від 01.01.2015 р. норм Закону України Про оренду землі та ЦК України, дати державної реєстрації у Михайлівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП ЦДЗК (10.02.2005 р.) слід вважати, що договір набув чинності з 10.02.2005 р. строком на десять років, тобто до 10.02.2015р.

Згідно рекомендацій п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 року № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, який набрав чинності з 12.03.2011).

Стаття 33 Закону України Про оренду землі визначає підстави для пролонгації договору оренди землі.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз наведеної норми закону свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Матеріали справи містять довідку Михайлівського відділення Токмацької обєднаної податкової інспекції від 30.06.2015 р. № 1392/10/25, якою підтверджено належне та своєчасне виконання позивачем зобовязань щодо внесення орендних платежів за землю; платіжні доручення про сплату орендних платежів за період з лютого 2015 р. по червень 2015 р. (включно).

Відповідач доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі від 29.11.2004 р., в тому числі і щодо неналежного використання земельних ресурсів суду не надав; позицію позивача щодо добросовісного виконання зобовязань за договором не спростував.

З огляду на викладе слідує, що позивач належним чином, як то вимагає Закон та умови договору, виконував свої зобовязання землекористувача за договором оренди від 29.11.2004р. та, як наслідок, у нього виникло переважне право на продовження дії договору оренди землі.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідачів щодо пропуску позивачем строку для звернення з пропозицією про продовження дії договору.

Із аналізу відповідей (від 28.01.2015 р. від 17.03.2015 р.), наданих Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, слідує, що останнім днем звернення орендаря з клопотанням про поновлення договору є 10.11.2014 р. Натомість позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з листом повідомленням, який надійшов до Головного управління 16.01.2015 р., про що свідчить вхідний номер та дата реєстрації. З цих підставі йому було відмовлено в пролонгації орендних відносин.

Суд вважає, що позивачем виконані вимоги, передбачені ст. 33 Законом України Про оренду землі та п.8 Додаткової угоди до договору від 01.1015р. , оскільки відповідно до положень чинного законодавства термін дії договору починається з моменту його державної реєстрації, тобто з 10.02.2005р., і закінчується цей строк відповідно 10.12.2015р.

Таким чином, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача в поновленні договору оренди з тих мотивів, що орендарем був пропущений строк для звернення за поновленням.

Крім того, вирішуючи даний спір суд виходить з тієї позиції, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права або інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечить цим положенням, порушення цивільного права чи інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема, ст.16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. За таких обставин, суд вважає, що позивач має право вимагати визнання Договору оренди землі поновленим на той самий строк, оскільки, по суті, це є способом захисту порушених прав та законних інтересів позивача шляхом встановлення (поновлення) правовідносин.

Статтею 17 Закону України "Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За ст. 13 Конвенції кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

Господарський суд при винесенні рішення по даному спору враховує також правову позицію, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Враховуючи той факт, що після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжує добросовісно користуватись орендованою земельною ділянкою, використовує її за цільовим призначенням для сільсько-господарських потреб та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати та той факт, що орендодавець не надав суду будь-яких обґрунтованих заперечень, які б унеможливлювали подальшу пролонгацію орендних відносин, суд дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 29.11.2004 р. є поновленим.

Частинами 1 і 2 статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в частині розглянутих вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача відповідно до його клопотання.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати поновленим Договір оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрований у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.).

3.Прийняти відмову в частині позовних вимог щодо зобовязати уповноваженого керівника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689, укласти додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі б/н від 29.11.2004 р., зареєстрованого у Михайлівському районному відділі ЗРФ ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 10 лютого 2005 р. за № 040527300108, на строк 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені договором (відповідно до проекту додаткової угоди від 31.12.2014 р.) та провадження у справі припинити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 8 квітня 2016 р.

Головуючий Н.А. Колодій

Судді М.В. Мірошниченко

ОСОБА_4

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.