Рішення № 57096611, 07.04.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.2016 Справа №905/536/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, ЄДРПОУ 40075815, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпропетроськ, ЄДРПОУ 40081237,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод», м.Дружківка Донецької області, ЄДРПОУ 00191767,

про стягнення 34155,00 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3: не з'явився;

від Публічного акціонерного товариства «Арселор Митал»: не з'явився, -

Згідно приписів ст.77 Господарський процесуальний кодекс України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.03.2016р. по 29.03.2016р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпропетроськ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №HЮс-01/44 від 08.02.2016р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод», м.Дружківка Донецької області, про стягнення штрафу в сумі 34155,00 грн.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/536/16 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 09.02.2016р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/536/16.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до комерційного акту РА №010078/1765/796 від 26.08.2015р. в ході контрольної перевірка маси вантажу на транзитній станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці у вагоні №24200735 виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у залізничній накладній №53804910 від 23.08.2015р., а отже неправильно вказано останнім дані вантажу, внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження викладених обставин позивач надав розрахунок суми штрафу, а також у копіях: залізничну накладну №53804910 від 23.08.2015р., комерційні акти РА №010078/1765 від 26.08.2015р., РА №010078/1765/796 від 26.08.2015р., акти загальної форми №10887 від 26.08.2015р., №17628 від 26.08.2015р., телеграми №1948 від 22.09.2015р., №18 від 28.09.2015р., технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (зввт) №87 від 01.02.2013р., правоустановчі документи на головне підприємство та регіональну філію позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 12, 15, 33, 49, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.3, 10 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.307 Господарського кодексу України, ст.ст.2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п.4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту №334 від 28.05.2002р., п.2.1, 2.3, 6.6, 6.7, додаток №3 Правил оформлення перевізних документів та п.28 Правил приймання вантажів до перевезення.

03.03.2016р. відповідачем заявлено клопотання №б/н від 03.03.2016р., яким до матеріалів справи долучено довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» №55 від 02.03.2016р. про відсутність претензій та у копіях: технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), витяг з журналу переважувань.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.03.2016р., в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України, викликано у судове засідання Публічне акціонерне товариство «Арселор Митал».

Ухвалами господарського суду Донецької області від 29.03.2016р., в порядку ст.30 Господарського процесуального кодексу України, викликано у судове засідання державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 та вдруге Публічне акціонерне товариство «Арселор Митал».

06.04.2016р. позивачем надано клопотання №13-11/41 від 04.04.2016р., яким додано довідку №13-11/40 від 04.04.2016р. про встановлення провізної плати за накладною №53804910, а також у копіях: довіреність на його представника, заключний передавальний акт №б/н від 01.12.2015р.

07.04.2016р. відповідачем подано відзив на позовну заяву №73 від 28.03.2016р., за змістом якого останній свідчить, що у накладній помилково зазначено масу тари, фактична вага вагону складає 22,2 т., відтак різниця становить 1,8 тони, а не 3250 кг., як вказано позивачем, за висновком відповідача дані обставини можуть значно вплинути на розмір зменшення штрафу. Окрім того зауважено на тому, що зазначення завищеної маси вантажу не призвело до пошкодження транспортного засобу, не було порушено безпеки руху залізничного транспорту, позивачем не понесено додаткових витрат та не було завдано збитків. Також звернуто увагу суду на проведення антитерористичної операції на території розташування підприємства, що ускладнило господарську діяльність відповідача. Грунтуючись на даному, висловлено прохання зменшити суму штрафу та покласти судові витрати на позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 07.04.2016р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечив.

Представник відповідача у судому засіданні 07.04.2016р. вказав про визнання факту допущення помилки при визначені маси вантажу у залізничній накладній №53804910 від 23.08.2015р., разом з цим просив зменшити розмір нарахованих штрафних санкцій, з огляду на те, що позивачем не понесено збитків, вказано більшу масу ніж дійсний її розмір.

Дослідив матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо такого.

Предметом розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпропетроськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод», м.Дружківка Донецької області, про стягнення штрафу в сумі 34155,00 грн.

До стягнення заявлено штрафні санкції повязані з неправильним визначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній №53804910 від 23.08.2015р. при перевезенні, що відбулось у серпні 2015р.

З огляду на таке, під час провадження по справі виникла необхідність у дослідженні питання щодо правонаступництва Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» всіх прав та обов'язків Державного підприємства «Придніпровська залізниця», у тому числі щодо предмету спору, адже спірні правовідносини виникли до дати утворення юридичної особи Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», до складу якого у якості регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» увійшло Державне підприємство «Придніпровська залізниця».

Відповідно до п.1, 2 статуту Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», останнє утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які організовані шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

В означеному додатку до таких підприємств віднесено Державне підприємство «Придніпровська залізниця».

Згідно ч.2 п.2 статуту Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» товариство є правонаступником всіх прав та обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, враховуючи додаток №1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», у тому числі Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Одночасно дані відомості підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.11.2015р. Окрім того, згідно даних означеного документа державна реєстрація новоутвореної юридичної особи проведена 21.10.2015р.

Державну реєстрацію регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпропетровськ, проведено 23.10.2015р. згідно даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.11.2015р.

При цьому, виходячи з даних спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №21828127 від 29.03.2016р., Державне підприємство «Придніпровська залізниця» перебуває в стані припинення з 16.07.2014р.

У розумінні ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України та ст.19 Закону України «Про господарські товариства», у результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що у разі злиття, без виключень, переходять усі права та обовязки юридичної особи, що припиняються у такий спосіб, до її правонаступника, новоутвореного підприємства.

Матеріали справи містять належним чином засвідчену копію заключного передавального акту №б/н від 01.12.2015р., відповідно до якого Державне підприємство «Придніпровська залізниця» передало, а Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» прийняло майно станом на 30.11.2015р., що включає зміни, що сталися з 31.07.2014р. по 30.11.2015р., правонаступництво щодо якого, у тому числі усіх прав та обовязків, переходить до останнього.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги приписи ст.ст.104, 107 Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства», Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» набуло права та обовязки Державного підприємства «Придніпровська залізниця» згідно заключного передавального акту №б/н від 01.12.2015р. та в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» є належним позивачем по справі.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

У серпні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод», м.Дружківка Донецької області, на адресу Публічного акціонерного товариства «Арселор Митал» зі станції Кондратівка Донецької залізниці на станцію Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці відвантажило за залізничною накладною №53804910 від 23.08.2015р. у вагоні №24200735 вантаж вироби кислототривкі і вогнетривкі.

При оформленні залізничної накладної №53804910 від 23.08.2015р. у вагоні №24200735 відповідачем вказано масу вантажу: нетто 55100 кг.

Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150 т).

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого не доведено.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №24200735 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що були складені акти загальної форми №10887 від 26.08.2015р., №17628 від 26.08.2015р.

За результатами контрольної перевірки станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено комерційний акт РА №010078/1765/796 від 26.08.2015р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №24200735 на справних вагонних вагах станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці №87 виявлено, що при переваженні вага брутто складає 75850 кг., тара з документа - 24000 кг., нетто 51850 кг., що складає різницю проти документа в сторону зменшення на 3250 кг.

У комерційному акті також відображено, що в комерційному відношенні ЗПУ відправника справні, не порушені, ліво ходу Е466352, право Е466341 відповідають перевізному документу, у технічному відношенні вагон справний, дана телеграма.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт РА №010078/1765/796 від 26.08.2015р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.

Відповідно до п.12. Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Згідно технічного паспорту №87 вагонних ваг станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна перевірка ваг здійснена 30.01.2015р., огляд-перевірка - 30.07.2015р.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом комерційним актом РА №010078/1765/796 від 26.08.2015р.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.

Разом з тим, у представленому суду відзиві відповідач стверджує, що дійсна маса вагону №24200735 22,2 т. та його вага у 24 т. помилково вказана у наведеній залізничній накладній, внаслідок чого різниця складає менший показник у розмірі 1,8 т., а не 3250 кг., як зазначено позивачем.

Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Тобто, чинне законодавство України повязує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст.118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.

Враховуючи дане, предметом дослідження є встановлення такого порушення.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.

Одночасно представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» у судовому засіданні визнано факт неправильного вказання маси вантажу у спірному перевізному документі дійсній його кількості.

Відтак, судом встановлено наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої вищеозначеним нормативним актом.

Окрім того, при застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Виходячи з того, що провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 6831,00 грн. (довідка №13-11/40 від 04.04.2016р.), позивачем нараховано та предявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 34155,00 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст.118, 122 Статут залізниць України.

Одночасно відповідач у відзиві на позовну заяву №73 від 28.03.2016р. просить суд на підставі ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити суму штрафу та покласти судові витрати на позивача.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що помилково невірне зазначення маси вантажу в бік завищення не призвело до пошкодження транспортного засобу, не було порушено безпеки руху залізничного транспорту, позивачем не понесено додаткових витрат та не було завдано збитків, крім того зауважує на проведенні антитерористичної операції на території розташування підприємства, що ускладнило його господарську діяльність, окрім того, вказує, що фактично різниця маси вантажу складає 1,8 тони, а не 3250 кг., як вказано позивачем, і ця обставина може вплинути на визначення розміру штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд приймає до уваги, що ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Доказів того, що неправильне зазначення відповідачем у даному випадку ваги вантажу спричинило збитки для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, матеріали справи не містять.

Судом також враховано, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого включено м.Дружківка, де проводить свою господарську діяльність відповідач.

При цьому, події на території Донецької області, якими є активна фаза антитерористичної операції у Донецькій області, проведення бойових дій у регіоні, а також інші численні порушення у звязку з цими обставинами, загальновідомі та додаткового підтвердження не вимагають.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. Правовий аналіз застосування ст.83 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що зменшувати розмір штрафу є виключно правом суду, а обставини для застосування вказаної норми є оціночними.

Як встановлено судом, фактична маса вантажу у вагоні №24200735 менше ваги ніж зазначено в документі. Отже, підвищеного навантаження на рухомий склад не було.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, відсутність доказів негативних наслідків від неправильного зазначення ваги вантажу перевізному документ, суд вважає за можливе, користуючись правом наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати, а саме, до 6831,00 грн., внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що, за висновками суду, спір по справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.

З огляду на таке, клопотання відповідача №73 від 28.03.2016р. в частині віднесення судових витрат на позивача не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпропетроськ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод», м.Дружківка Донецької області, про стягнення штрафу в сумі 34155,00 грн., задовольнити частково.

2. Зменшити розмір стягуваної суми штрафу до 6831,00 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський вогнетривкий завод» (84293, Донецька область, м.Дружківка, смт.Олексієво-Дружківка, вул.Октябрська, буд.121А, ЄДРПОУ 34283984, р/р 26006301474917 філія «Відділення Промінвестбанку» в м.Дружківка, МФО 334334, р/р 26007053605963 в Краматорській філії ПАТ КБ «Приватбанк» м.Краматорськ, МФО 335548) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5, ЄДРПОУ 40075815), в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м.Дніпропетровськ, ОСОБА_4, буд.108, ЄДРПОУ 40075815, р/р 2600757872107 АБ «Експрес-Банк», МФО 322959) штраф у розмірі 6831,00грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. В судовому засіданні 07.04.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

8. Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2016р.

Суддя О.В. Кротінова