Постанова № 57095918, 22.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р. справа № 804/20564/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

в с т а н о в и в:

11 грудня 2014 р. Публічне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду в м. Марганець Дніпропетровської області щодо направлення на адресу позивача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно п. «а», п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2014 року із супровідним листом № 6624/08/28 від 26.11.2014 р., а також скасувати зазначені розрахунки.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідачем на адресу ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» направлено два розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад 2014 року, тобто за один і той самий період, що, на думку позивача, суперечить вимогам діючого законодавства України. При цьому, у розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2014 року відповідачем були включені витрати на виплату та доставку пенсій громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а у розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2014 року - включені витрати на виплату та доставку пенсій громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Проте, довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній були видані зазначеним особам із зазначенням недостовірної інформації, у зв'язку з чим стосовно них не можна було призначати пенсію. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно п. «а», п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2014 року (а.с. 3-11).

Ухвалою суду від 12.12.2014 р. за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 1).

Відповідачем на адресу суду надані письмові заперечення на адміністративний позов від 25.03.2015 р., в яких зазначено про відсутність підстав для його задоволення. Зокрема, відповідач вважає, що позивач має доводити обставини законності включення витрат на покриття та доставку пенсій стосовно зазначених у позові осіб в межах судового розгляду адміністративної справи за позовом про стягнення з ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» заборгованості за листопад 2014 р., з яким орган Пенсійного фонду звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Також, відповідач зазначив, що з метою встановлення достовірності видачі пільгових довідок працівникам ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод», Управлінням Пенсійного фонду було запропоновано позивачу надати достовірні пільгові довідки з одночасним відкликанням тих довідок, які, зі слів позивача, містять помилки та є недостовірними. Проте, незважаючи на це, позивачем до теперішнього часу пільгові довідки, що є підставами для нарахування та виплати пільгових пенсій зазначеним у позовній заяві особам за списком № 1 та № 2, не були змінені або відкликані, у зв'язку з чим розрахунки фактичних витрат, складені відповідачем за листопад 2014 року, відповідають встановленим законом вимогам, а тому не можуть бути скасовані (а.с.70-79).

В судове засідання 22.09.2015 р. сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с. 104-108).

Представник позивача за довіреністю Доненко Р.В. надав до суду клопотання від 22.09.2015 р. про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 109).

Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.09.2015 р., не звертався.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Марганецький рудоремонтний завод» зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду України в Управлінні Пенсійного фонду в м. Марганець Дніпропетровської області. Вказане підприємство є підприємством, на якому працюють громадяни, які у даний час отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації.

Відповідно до п. 1 ст.2, п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи і організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ, у розмірі 100%.

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, а також витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п. «б» - «з» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими або важкими умовами праці за списком № 1 та за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Процедура відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція).

Згідно п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1, та за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суми відшкодувань, відповідно до п. 6.4 Інструкції, визначаються відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На виконання вимог Інструкції, відповідачем на адресу ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» Закону України «Про пенсійне забезпечення», копії яких наявні в матеріалах справи, зокрема: за списком № 1 в частині пенсій, призначених відповідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з листопада 2014 року (з супровідними листами № 6624/08/28 від 26.11.2014 р., № 6623/08/28 від 26.11.2014 р.) на суму 5 701, 66 грн., та 68 194, 66 грн., відповідно, а також за списком № 2 в частині пенсій, призначених відповідно п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з листопада 2014 року (з супровідними листами № 6624/08/28 від 26.11.2014 р., № 6623/08/28 від 26.11.2014 р.) на суму 1 515, 91 грн., та 12 031, 47 грн. (а.с.13-19, 21-22).

Не погодившись з діями відповідача щодо направлення йому до сплати вищезазначених розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач, не заперечуючи обов'язок підприємства відшкодовувати органу Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплати і доставку пільгових пенсій особам за списком № 1 та № 2, не погоджується з включенням до розрахунків на відшкодування таких витрат за листопад 2014 року наступних осіб: в частині пенсій, призначених відповідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1) - громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а в частині пенсій, призначених відповідно п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) - громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 При цьому, зазначена позиція позивача обґрунтовується виключно тим, що ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» видало зазначеним вище працівникам довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, проте, згодом самостійно виявило помилки у довідках в частині визначення приналежності посади до списку № 1 та списку № 2, а також, в чатсині посилання на неіснуючу підставу для видачі довідки - постанову Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р., замість постанови КМУ № 36 від 16.01.2003 р. (а.с. 5, 9). Водночас, позивачем у позовній заяві не зазначено, в чому саме полягали помилки у виданих ним довідках про трудовий стаж, та яких конкретно осіб вони стосувалися, а обґрунтування позовної заяви в цій частині зводиться до цитування нормативних актів.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» видано пільгові довідки стосовно працівників: ОСОБА_1 - № 8/917 від 12.11.2012, ОСОБА_2 - № 8/1460 від 21.12.2007, ОСОБА_3 - № 8/137 від 09.02.2012, ОСОБА_6 - № 8/991 від 30.12.2010, ОСОБА_5 - № 8/732 від 05.09.2012 (а.с. 23-25, 30-30а).

Також, ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» видано довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у неї стосовно ОСОБА_3 - № 8-138 від 09.02.2012 за професією за списком №1, стосовно ОСОБА_4 - № 8-330 від 20.05.2013 за професією за списком №1, стосовно ОСОБА_7 - № 8/240 від 21.03.2013 за професією за списком № 2, стосовно ОСОБА_5 - № 8/732 від 05.09.2012 за професією за списком №1 (а.с. 27-29, 31).

Отже, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі зазначених довідок відносяться до категорії осіб, які мають право на пільгові пенсії за списком № 1, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - за списком № 2, відповідно.

Доводи позивача про те, що зазначеним особам довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видано із зазначенням недостовірної інформації, суд до уваги не приймає, оскільки, по-перше, вказані твердження позивача ні у позовній заяві, ні під час судового розгляду справи не обґрунтовані, по-друге, до теперішнього часу зазначені довідки підприємством не були відкликані, а уточнюючі довідки не надані, у зв'язку з чим, на даний час видані ПАТ «Марганецький рудоремонтний завод» довідки є такими, що дають підстави для призначення за ними пільгових пенсій.

Також, суд не погоджується з доводами позивача стосовно протиправності дій відповідача зі складання за один період двох розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з листопада 2014 року, оскільки діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини, такі обмеження не встановлено.

Отже, доводи позивача щодо протиправності дій відповідача щодо складання та направлення на його адресу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно п. «а», п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за листопад 2014 року, є безпідставними, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що судове рішення прийнято не на користь позивача, з нього на користь державного бюджету України має бути стягнуто недоплачений при зверненні до суду судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 1 644,3 грн. (1 827 - 182,7).

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Марганецький рудоремонтний завод» (код ЄДРПОУ 05448389) на користь державного бюджету недоплачений при зверненні до суду з позовними вимогами немайнового характеру судовий збір в розмірі 1 644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна