Ухвала суду № 57095217, 06.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2016 рокусправа № 804/6772/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі № 804/6772/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Северсталь Дистрибуція» до Луганської митниці Державної фіскальної служби України (Відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області (Відповідач 2) про визнання протиправною та скасування картки відмови № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 року, рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 року та стягнення надмірно сплачених коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р. та рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., а також стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість у загальному розмірі 39 817, 98 грн., шляхом зарахування на поточний рахунок позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В частині відмови в задоволенні позову постанова суду не оскаржувалась.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглянула справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ "Северсталь Дистрибуція" згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснює оптову торгівлю металами та металевими рудами ( а.с. 10).

19.07.2013 р. між позивачем, у якості постачальника, та ТОВ "Великий шелковый путь", у якості покупця, укладено договір № 6791 на поставку товару - металопродукції в асортименті ( а.с. 57-60).

05.05.2014 року між ВАТ "Северсталь", що виступило у якості продавця, з одного боку, та ТОВ "Северсталь Дистрибуція", що виступило у якості покупця, з іншого, укладено контракт № 804/00186217-42663 на купівлю-продаж металопродукції, згідно специфікації на товар ( а.с. 14-21).

Відповідно до додаткової угоди до цього контракту від 05.05.2014 р., ВАТ "Северсталь" взяло на себе зобов'язання продати на користь позивача металопродукцію в асортименті: холоднокатаний прокат, оцинкований прокат, прокат з полімерним покриттям, гарячекатаний листовий та рулонний прокат, стальні труби та сталеві гнуті профілі (а.с. 22).

01.12.2014 р. декларантом ФОП ОСОБА_1 за митною декларацією № 702190000/2014/002046 до митного оформлення та митного контролю через митний пост "Лисичанськ" Луганської митниці заявлено товар "прокат плоский прокат плоский з вуглецевої сталі, гаряче прокатаний, не плакований, без покриття, у рулонах, без подальшого оброблення, марка Ст.3ПС, розмір 2,00х1100, виробництво ВАТ "Северсталь" (Російська Федерація)".

Позиція відповідача полягає в тому, що під час здійснення митного оформлення даного товару із застосуванням системи управління ризиками, шляхом аналізу електронної копії МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками ним виявлено одне із згенерованих форм митного контролю: контроль правильності визначення митної вартості товарів з повідомленням про можливе заниження митної вартості товару, та необхідності провести перевірку відомостей, що містяться в наданих декларантом документах.

У зв'язку з цим митним органом розпочато процедуру консультацій, в ході якої, відповідачем-1 витребувано у декларанта бухгалтерські документи, що стосуються відчуження ідентичних або подібних оцінюваним товарам на території України, довідкову інформацію щодо вартості цих товарів у країні-експортері та розрахунок ціни на товар (а.с. 146)

Крім того, відповідачем-1 в рамках консультації по МД № 702190000/2014/002046 направлено на адресу ТОВ "Северсталь Дистрибуція" лист від 01.12.2014 р., в якому позивача повідомлено про непідтвердження документально митної вартості товару за ціною договору, та запропоновано визначити митну вартість за ціною ідентичного товару (а.с. 146-147).

Коригування митної вартості товарів здійснено за рішенням Луганської митниці Державної фіскальної служби України в Луганській області № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., де визначено вартість заявленого до митного оформлення товару із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 р. (а.с. 129-130).

Відповідно до п. 7 ст. 55 МКУ, на прохання ТОВ "Северсталь Дистрибуція" митним органом надано дозвіл на випуск товару у вільний обіг під гарантію сплати до державного бюджету податків та зборів відповідно до митної вартості, визначеної митним органом за МД № 702190000/2014/002046 від 01.12.2014 р.

12.02.2015 р. ТОВ "Северсталь Дистрибуція" надало додаткові документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору (зокрема, документи, що надавались при здійсненні митного контролю та випуску товару у вільний обіг за митною декларацією № 702190000/2014/002046 від 01.12.2014 р., виписки з бухгалтерських документів покупця стосовно відчуження оцінюваних товарів, довідкову інформацію щодо вартості товарів у країні-експортері, розрахунки (калькуляція) цін) з проханням скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р. (а.с. 54).

За результатами розгляду додаткових документів, листом за № 594/10/12-70-63 від 24.02.2015 р. митним органом повідомлено позивача про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 р., з наведенням обґрунтування для такої відмови (встановлення невідповідності при визначенні вартості товару його ринковій вартості, не підтвердження всіх складових числового значення вартості товару наданими документами) (а.с. 78-79).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав усі необхідні та достатні документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту, а відтак об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

При вирішенні спору колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) закріплено в ст. 58 МК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Приписами ч. 5 ст. 58 МК України встановлено, що ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Системний аналіз наведених норм, як вірно зазначив суд першої інстанції, дає підстави для висновку про те, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є випадок, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі необхідні документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК.

Так, декларантом на адресу митного органу під час митного оформлення товару надано митну декларацію № 702190000.2014.002046 від 01.12.2014 р., а також документи, що підтверджують митну вартість заявленого до митного оформлення товару, а саме: контракт № 804/00186217-42663 від 05.05.2014 р. з додатковими угодами від 02.07.2014 р. та від 11.08.2014 р., специфікацію до контракту № 14/4-4120 від 21.10.2014 р., накладні № АУ 698782, № АУ 698783 від 20.11.2014 р., висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-5261 від 19.11.2014 р., розрахунок ціни (калькуляція виробника) № ССУ-31-22/667 від 17.11.2014 р., платіжні документи № 5934 від 24.10.2014 р. (про сплату на користь позивача оцінюваного товару третьою особою), інвойси № 14/0010/0005/000049598 від 18.11.2014 р., № 14/0011/0006/000049677 від 19.11.2014 р., декларація країни відправлення № 10210220/041114/0009649 від 04.11.2014 р. із зазначенням митної вартості товару за ціною контракту, прайс-лист на товарну продукцію, лист від 10.11.2014 р. вих. ССУ-31-22/694 про надання знижки на продукцію (а.с. 14-39, 148-160).

Проте, в результаті опрацювання декларантом до митного оформлення документів, виявлено відсутність відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягала сплаті, а також розбіжності в оцінках товару даних періодичних та інформаційних видань та біржовим котируванням аналогічного товару на Лондонській біржі.

Відповідачем запропоновано декларанту надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації (щодо складових митної вартості товару), договору з третіми особами, пов'язаного з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, розрахунків зі здійснення платежів третім особам на користь продавця, каталогів, специфікацій, прайс-листів, прейскурантів виробника товару, висновків про якісні та вартісні показники товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інформації біржових організацій про вартість товару.

До того ж , як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідачем 1 в рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено, які саме відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не були надані декларантом для митного контролю.

Крім того, декларантом до митного контролю було надано висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ГО-5261 від 19.11.2014 р., розрахунок ціни (калькуляція виробника) № ССУ-31-22/667 від 17.11.2014 р., платіжні документи № 5934 від 24.10.2014 р. (про сплату на користь позивача оцінюваного товару третьою особою), інвойси № 14/0010/0005/000049598 від 18.11.2014 р., № 14/0011/0006/000049677 від 19.11.2014 р., декларація країни відправлення № 10210220/041114/0009649 від 04.11.2014 р. із зазначенням митної вартості товару за ціною контракту, витяг з журналу "Метал кур'єр" № 46 від 17.11.2014 р., прайс-лист на товар, а також лист від 10.11.2014 р. вих. ССУ-31-22/694 про надання знижки на продукцію.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем для митного оформлення товару були надані всі необхідні документи, на підставі яких можливо було визначити митну вартість товару за першим методом, тобто за ціною контракту. Жодних невідповідностей ці документи не містили, а всі сумніви митного органу носять характер припущень та вигадувань і не підтверджені відповідними доказами.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. А ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Посилання відповідача 1 на виявлення ним факту можливого заниження митної вартості товару за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками є безпідставними, оскільки такий аналіз є лише припущенням і не може нівелювати факт надання позивачем для митного оформлення всіх документів, на підставі яких можливо визначити митну вартість товару за першим методом, тобто за ціною договору. Наявність в базі даних митниці факту ввезення аналогічного чи подібного товару за ціною вищою, ніж ввозиться позивачем не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не враховує особливості митного оформлення товару саме позивачем. Ведення підприємницької діяльності і полягає в тому, щоб купити товар за найнижчою ціною з метою отримання прибутку в майбутньому в результаті використання цього товару в господарській діяльності підприємства, у зв'язку з чим ввезення аналогічного товару різними товариствами за різними цінами і є ознакою ринкової економіки. Намагання митниці штучно вирівняти ціни на такі товари і зробити їх однаковими фактично є втручанням цього органу в економічну діяльність таких товариств, а також знищенням конкурентного середовища на ринку таких товарів.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що картка відмови у митному оформленні товарів та рішення про коригування заявленої митної вартості прийняті Луганською митницею ДФС не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 702190000/2014/000021/2 від 01.12.2014 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702190000/2014/00021 від 01.12.2014 року є протиправними.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луганської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі № 804/6772/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко