Постанова № 57095138, 12.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2016 року № 826/3149/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу та додані до неї матеріали:

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство №3 КМБ-1",

про стягнення заборгованості у розмірі 10 944,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство №3 КМБ-1" про стягнення заборгованості у розмірі 10 944,76 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 02.03.2016 року відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 22.03.2016 року або у десятиденний строк з дня отримання ухвали для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову

Вищевказана ухвала суду від 02.03.2016 року яку було направлено відповідачеві по справі, повернулася 14.03.2016 року, що підтверджується відміткою в рекомендованому поштовому відправленні. Разом з тим, станом на 07.04.2016 року жодних заперечень проти позовної заяви або інших клопотань від відповідача до суду не надходило.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення справи, судом встановлено наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство №3 КМБ-1" зареєстроване в Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва та відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі Закон № 400) , ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі Закон № 1058) є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також ознайомившись з наданими до суду поясненнями сторін та оглянувши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені ст. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст. 2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 5 п. 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який з 01.01.2006 стосується і осіб, пенсії яким призначені відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має зворотну дію, врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядку відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

У відповідності з вимогами ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують внески до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковуються особи, які отримують пенсію, відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно п. б ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), встановлено розміри витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підлягають відшкодуванню витрати.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач зобов'язаний відшкодувати за період з 01.11.2015 року до 31.01.2016 року суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2 в розмірі 10 944,76 грн.

Вищевказані розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується відмітками в рекомендованих поштових відправленнях.

Разом з тим, станом на день розгляду справи в суді, заборгованість в розмірі 10 944,76 грн. відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за Списком 2 за період 01.11.2015 року до 31.01.2016 року відповідачем не сплачена.

Дана обставина також підтверджується витягом з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пільгових пенсій за Списком 2, що міститься в матеріалах справи.

При цьому, доказів оскарження вищевказаного розрахунку або дій органу Пенсійного фонду України щодо визначення розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 2 за період з 01.11.2015 року до 31.01.2016 року, відповідачем до суду не надано.

Тобто, відповідачем не виконано передбачений Законом обов'язок в частині сплати у встановлений строк до органу Пенсійного фонду коштів для відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, крім того, наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.02.2016 р. Управлінню Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва було відстрочено сплату судових витрат до дати прийняття остаточного рішення у справі, однак позивачем не виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження та сплачено судовий збір у розмірі визначеному Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Тобто право Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів гарантоване Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до якого ч. 5 відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Відповідно до ст. 7 КАС України принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судових рішень.

Стаття 10 КАС України встановлює рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, тобто усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом та не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року (1378 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до ч. 2 цієї статті ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378 грн.).

Положеннями ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору. В той же час, положеннями ст. 88 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду на відстрочення сплати судових витрат, яким суд вважає за доцільне скористатись у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва задоволено у повному обсязі, а в частині постановлено про стягнення судових витрат із позивача, та з урахуванням того, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" позивача не віднесено до осіб, на яких розповсюджуються пільги від сплати судового збору, та з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження, якою позивачу було відстрочено сплату судових витрат до дати прийняття остаточного рішення у справі, то Управлінню Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.)

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" та чинним законодавством не встановлено та не визначено порядок стягнення із суб'єкта владних повноважень судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Ця норма кореспондують положення абз.7 п.4 ч.1 ст.163, абз.5 п.4 ч.1 ст.207 КАС України, згідно з якими у резолютивній частині зазначається строк для подання звіту про виконання постанови суду, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Вищий адміністративний суд у листі від 9.01.2013 №28/12/13-13 звернув увагу, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт - це право суду, яке реалізується під час прийняття постанови у справі.

З урахуванням вищевикладеного та з урахуванням необхідності сплати Управліннюм Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва судового збору, то позивачу необхідно подати звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2016 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі м. Києва (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 26-а, код ЄДРПОУ 26063587) судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.)

Ч. 2 ст. 267 встановлює, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог та відсутність заперечень відповідача щодо наявності боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 71, 158-163, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство № 3 КМБ-1" (04114, м. Київ, вул. Полупанова, буд. 16, код ЄДРПОУ 30789740, р/р 260005431, МФО 320478 "Укргазбанк" АБ) суму заборгованості у розмірі 10 944, 76 грн. (десять тисяч дев'ятсот сорок чотири грн. 76 коп.) на користь Управління Песнійного фонду України в Оболонському районі м. Києва.

Стягувач - Управління Песнійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 26-а, р/р 256083012611 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 26063587).

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство № 3 КМБ-1" (04114, м. Київ, вул. Полупанова, буд. 16, код ЄДРПОУ 30789740, р/р 260005431, МФО 320478 "Укргазбанк" АБ).

3. Стягнути з Управління Песнійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 26-а, р/р 256083012611 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 26063587) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збіру розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на рахунок УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва (код ЄДРПОУ 38004897, рахунок: 31218206784007, банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, код бюджетної класифікації доходів 22030101, призначення платежу - судовий збір за позовом, Окружний адміністративний суд міста Києва).

4. Зобов'язати Управління Песнійного фонду України в Оболонському районі м. Києва подати до суду звіт про виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2016 року в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Оболонському районі м. Києва (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 26-а, код ЄДРПОУ 26063587) судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.)

5. Попередити позивача про наслідки не подання звіту про виконання постанови, що передбачені чинним законодавством.

6. Встановити Управлінню Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва місячний строк з моменту набрання постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2016 року законної сили для подання звіту про виконання судового рішення.

Постанова набирає законної сили у порядку та в строк, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ч.8 ст.182-3, ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська