Вирок № 57094846, 12.04.2016, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1044/15-к

Провадження №1-кп/743/23/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - суддіСташківа В.Б.,при секретаріНерус Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015270220000219 від 02.06.2015 р. відносно

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с.Чистогалівка Чорнобильського району

Київської області, громадянина України,

паспорт серії НОМЕР_2, з базовою

загальною середньою освітою, одруженого,

не працюючого, не військовозобов'язаного,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_2,

постраждалого від аварії на ЧАЕС (Категорія

2), реєстраційний номер облікової картки

платника податків НОМЕР_1, такого, що не має судимостей, в силу ст.89 КК України,

за ч. 1 ст. 121 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Куликівського відділу Чернігівської місцевої прокуратури Ярошенка Д.Д.,

потерпілого ОСОБА_5,

обвинуваченого - цивільного відповідача

ОСОБА_3, його захисника - адвоката

Куліша В.Г.,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 року, близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вулиці, навпроти будинковолодіння АДРЕСА_2 в с.Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, в ході конфлікту, що виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_5, умисно наніс останньому один удар косою в область правого надпліччя, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя у вигляді колото-різаного поранення правого надпліччя, проникаючого в праву плевральну порожнину, з пошкодженням правої легені, ускладненого напруженим пневмотораксом справа, травматичним шоком 2 ступеня.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, вказуючи, що в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 124 КК України, а не склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він потерпілому ОСОБА_5 умисно заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, перевищивши межі необхідної оборони. ОСОБА_3 щиро кається у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України. Визнає цивільний позов поданий прокуратурою щодо стягнення з нього витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 в державному лікувальному закладі. Хотів матеріально допомогти потерпілому, але ОСОБА_5 відмовився та примирення між ними не відбулося. На обґрунтування вказаної позиції вказав, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7; постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, однак зареєстрований та періодично проживає в належному його матері будинку АДРЕСА_2 в с.Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області. В с.Неданчичі проживає і його брат ОСОБА_8. По сусідству проживає з сім'єю і потерпілий ОСОБА_5. З останнім до 2 червня 2015 р. в неприязних відносинах не перебував. Він останньому періодично надавав допомогу по господарству. ОСОБА_5 в травні 2015 р. побив його співмешканку ОСОБА_7. Вказує, що вдень 02.06.2015 р., він разом з братом ОСОБА_8 та співмешканкою ОСОБА_7 переважно знаходились на подвір'ї домоволодіння, де вживали алкогольні напої, а вподальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розійшлись у власних справах, а він залишився в будинку. Вказує, що коли він косив траву на подвір'ї, то тоді повернувся брат ОСОБА_8 у якого було підбите око та розбита голова, з якої текла кров, повідомивши, що тілесні ушкодження йому наніс ОСОБА_5. Вказує, що він надав брату ОСОБА_8 першу медичну допомогу, промивши рану та перев'язавши голову бинтом. В подальшому, він продовжив косити траву. Вказує, що через деякий час до подвір'я забіг сусід ОСОБА_5, якого він не запрошував, та який знаходячись у збудженому стані, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою і тримаючи в руках дерев'яну «біту», став наближатися до присутніх, погрожуючи їм фізичною розправою, з криками, що він тут наведе порядок. Він, вертикально тримаючи в руках косу, неодноразово пропонував ОСОБА_5 вийти за межі подвір'я та кинути дерев'яну «біту», аби спокійно поговорити, на що останній не реагував, та продовжував наближатися, розмахуючи дерев'яною «бітою». Не маючи наміру завдавати тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 ріжучою частиною коси, обороняючись від останнього, він хотів нанести ОСОБА_5 удар дерев'яною частиною коси, але той повернувся, тоді він випадково наніс йому удар ріжучою частиною коси. При цьому, удар він наносив не у верхню, а у нижню частину тулуба. Вказує, що коса застрягла і повисла в тулубі ОСОБА_5. Останній самостійно витягнувши косу, через хвіртку вийшов на вулицю де кинув косу, сів в автомобіль. Очевидцем вказаних подій був свідок ОСОБА_8, який сидів на лавці. Вказує, що він забрав косу і палицю та викинув їх за хату, а сам зачинився в будинку, де перебував до приїзду працівників міліції, які приїхали через годину. Вказує, що в його господарстві не було «коктейлів Молотова», які призначались для пошкодження майна, оскільки в пляшках зберігалась суміш мастил для бензопили.

Незважаючи на невизнання своєї вини, суд вважає, що вина ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю доказів, які досліджені в судовому засіданні.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що він постійно проживає разом із жінкою та двома неповнолітніми дітьми, в с.Неданчичі. При цьому, він працює в м.Славутич Київської області у філії гіпермаркету «Вена». На роботу їздить на автомобілі. Вказує, що у нього існує конфлікт з співмешканкою ОСОБА_3 - ОСОБА_7, а з ОСОБА_3 до 2 червня 2015 р. неприязних відносин не було, інколи останній надавав йому допомогу по господарству. При цьому, підтверджує, що з ОСОБА_7 у нього в кінці травня 2015 р. був конфлікт. 2 червня 2015 р., близько 19 год. 00 хв., він повертався додому після роботи. Вже в с.Неданчичі, не доїхавши 300-400 метрів до свого будинку, дорогу його автомобілю перегородив велосипедом брат обвинуваченого - ОСОБА_8, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, став висловлювати претензії і погрози, намагався витягти його з автомобіля. Він в свою чергу, відштовхнув на узбіччя ОСОБА_8, внаслідок чого останній упав. Прибравши з дороги велосипед і кинувший його поряд, він поїхав додому. Під'їхавши до власного будинку, він побачив на вулиці співмешканку ОСОБА_9 з дітьми, а в суміжному домоволодінні обвинуваченого ОСОБА_3, який стояв з косою. При цьому, пройшло хвилин 5 з моменту конфлікту з ОСОБА_8 та до моменту початку конфлікту з ОСОБА_3. Він же в свою чергу, зайшов на своє подвір'я, взяв дерев'яну товкачку, з використанням якої готують їжу домашнім тваринам та направився до двору обвинуваченого, з метою розмови та подальшого уникнення конфліктних ситуацій. Відкривши хвіртку, потерпілий побачив що обвинувачений ОСОБА_3 продовжує стояти з косою в загрозливій позі і встиг лише сказати декілька фраз, коли почув і побачив, як з вулиці до нього біг брат обвинуваченого - ОСОБА_8, якого він відштовхнув та вибіг на вулицю, а за ним слідом з косою побіг ОСОБА_3, який наніс удар косою, оскільки він відволікся на ОСОБА_8. Наполягає на тому, що удар був нанесений поза межами подвір'я, на вулиці і що ОСОБА_8 не міг сидіти на лавці. Очевидцем нанесення удару була ОСОБА_9. Крім того, припускає, що очевидцем подій була ОСОБА_7. Вказує, що він самостійно витяг косу з тулубу, кинув її, зажав рану рукою і пішов до свого будинку. Прибігла сусідка ОСОБА_10, принесла тканину, якою остання з ОСОБА_9 обмотали йому рану, почали викликати швидку. Побоюючись, що «швидка» приїде пізно, він сів за кермо і поїхав в м.Славутич, по дорозі його друг зустрів, пересадив на пасажирське сидіння та відвіз в лікарню. Примирення між ним та ОСОБА_3 не відбулося.

Потерпілий ОСОБА_5 підтвердив вказані показання і на них наполягав під час одночасного його допиту зі свідком ОСОБА_8.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона є співмешканкою потерпілого ОСОБА_5 та проживає з останнім і двома неповнолітніми дітьми в АДРЕСА_3, поряд з домоволодінням, яким періодично користується ОСОБА_3. При цьому, вона чула, що 2 червня 2015 р. обвинувачений ОСОБА_3, його брат ОСОБА_8 та співмешканка ОСОБА_7, перебуваючи на подвір'ї вживали спиртні напої та між ними був словесний конфлікт. Вказує, що 02.06.2015 року, близько 19 год. 00 хв., вона з дітьми сиділа на лавці під двором, коли додому приїхав ОСОБА_5, який перебував у збудженому стані. Нічого не пояснюючи, ОСОБА_5 взяв дерев'яну товкачку і пішов до господарства ОСОБА_3. Між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 був словесний конфлікт. В подальшому до подвір'я, котячи велосипед, йшов ОСОБА_8. Вже на вулиці напроти будинку ОСОБА_3, зустрілись свідок ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_5, який вискочив з подвір'я та між ними відбувся конфлікт. В даний конфлікт втрутився ОСОБА_3, який вибіг з господарства тримаючи в руках косу та розмахуючи нею. В подальшому, обвинувачений ОСОБА_3, на вулиці напроти подвір'я, наніс один удар косою потерпілому ОСОБА_5, куди саме цей удар був спрямований, їй тоді відомо не було. Побачивши кров у потерпілого ОСОБА_5, вона стала кликати на допомогу і з городу вийшла сусідка ОСОБА_10. ОСОБА_5 витяг самостійно косу, а вона з сусідкою удвох дитячою пелюшкою перев'язали ОСОБА_5 і останній самостійно на автомобілі поїхав в лікарню до м.Славутич. В момент інциденту неподалік на вулиці, вона бачила лише співмешканку обвинуваченого ОСОБА_7, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_9, суд вважає їх узгодженими між собою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він проживає в с.Неданчичі та доводиться рідним братом обвинуваченому ОСОБА_3. Останній проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 та періодично проживає в АДРЕСА_2. Вказує, що 2 червня 2015 р. він разом з ОСОБА_3 та співмешканкою останнього ОСОБА_7 вживали спиртні напої та йому стало відомо про нанесення потерпілим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_7. Того ж вечора, він повертаючись додому побачив, як назустріч в автомобілі їхав потерпілий ОСОБА_5. Останній зупинився, він спитав у ОСОБА_5 про інцидент з ОСОБА_7, на що останній вийняв з автомобіля дерев'яну «біту» та наніс йому удар по голові та поїхав далі. На деякий час, він втратив свідомість, а підвівшись повернувся до ОСОБА_3, з метою обробити рани та розповісти про конфлікт з ОСОБА_5. Брат ОСОБА_3 промив йому рани на голові, перев'язав її та після цього продовжив косити траву косою. Через деякий час до двору обвинуваченого ОСОБА_3 забіг потерпілий ОСОБА_5, який розмахуючи дерев'яною «бітою» і знаходячись на відстані близько трьох метрів, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував присутнім розправою та не реагував на вимоги обвинуваченого ОСОБА_3 вийти на вулицю. Потім потерпілий ОСОБА_5 кинувся на обвинуваченого ОСОБА_3, між ними почалася штовханина і вони переміщувалися по двору. Як саме обвинувачений ОСОБА_3 замахнувся і наніс удар потерпілому ОСОБА_5, він не бачив, оскільки сидів на лавці та не піднімав голову. Через деякий час, він поїхав додому. Коли він виходив з двору брата, людей на вулиці не бачив. З приводу побоїв отриманих від ОСОБА_5, він до медичних закладів та правоохоронних органів не звертався.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив вказані показання та на них наполягав і під час одночасного допиту з потерпілим ОСОБА_5.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона є співмешканкою ОСОБА_3 і вони приїздять в с.Неданчичі, де періодично проживають в будинку АДРЕСА_2. Наголошує на тому, що у неї з потерпілим ОСОБА_5 склалися неприязні відносини. Зокрема, 24.05.2015 року ОСОБА_5 наніс їй тілесні ушкодження і за даним фактом Ріпкинським РВ УМВС провадиться досудове розслідування. Вказує, що 2 червня 2015 р. її співмешканець ОСОБА_3 разом з братом ОСОБА_8 вживали спиртні напої, вона спиртні напої не вживала. Вказує, що ввечері вона на 15-20 хв. відлучалась до сусідки аби купити молока. Коли поверталась додому, то побачила, що з подвір'я виходить ОСОБА_5 схрестивши руки, сів у власний автомобіль та поїхав. При цьому, вона не була очевидцем конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5. Зайшовши на подвір'я побачила на лавці ОСОБА_8, у якого була розбита голова і надала йому медичну допомогу, обробивши рану перокисом водню та забинтувавши, після чого останній пішов додому. Побувши деякий час на подвір'ї, вона з обвинуваченим ОСОБА_3 пішли до будинку, а приблизно через півтори години приїхали працівники міліції, які проводили огляд домоволодіння та провели затримання обвинуваченого ОСОБА_3. При цьому, вона не бачила у дворі коси та дерев'яної «біти». Вказує, що бачила, що дерев'яну «біту» ОСОБА_5 возить в машині. В будинку за їх місцезнаходженням були вилучені дві пляшки з відпрацьованим моторним маслом.

Суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки вони протирічать одні одним та спростовуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема ОСОБА_8 вказує, що медичну допомогу йому надав обвинувачений ОСОБА_3, а свідок ОСОБА_7, що саме вона надала допомогу ОСОБА_8.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона проживає в с.Неданчичі по сусідству з господарством ОСОБА_3. На початку червня 2015 року, вона знаходилась на городі та почула крики ОСОБА_9 про допомогу. Прийшовши на вулицю, вона побачила, що біля господарства ОСОБА_3, останній та свідок ОСОБА_8 лежали на землі, неподалік знаходився потерпілий ОСОБА_5, який просив про надання йому допомоги, вказавши, що його вдарили косою. Вказала, що вона винесла дитячу пелюшку зі свого двору та перев'язала потерпілого ОСОБА_5. Останній на автомобілі поїхав до м.Славутич, а через певний час туди направилась і свідок ОСОБА_9, яка просила її, разом з ОСОБА_11, подивитися за дітьми. Вказує, що свідок ОСОБА_8 поїхав з господарства на велосипеді. Вказує, що її залучали в якості понятої працівники міліції і в її присутності проводився огляд домоволодіння ОСОБА_3. Під час огляду, працівниками міліції із зовнішньої сторони огорожі виявлено та вилучено косу і дерев'яну «біту», а в будинку якісь пляшки з сумішами. Вказала, що слідчий ОСОБА_14 під час огляду, вказувала на наявність плям схожих на кров на вулиці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 вказав, що йому зателефонувала ОСОБА_9 і попросила його, з ОСОБА_10, подивиться за дітьми на період коли ОСОБА_9 перебуватиме в м.Славутич в лікарні. Вказує, що він не був очевидцем конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Про нанесення останньому тілесних ушкоджень дізнався коли прийшов доглядати дітей. Також він разом з ОСОБА_10 залучався в якості понятого під час огляду місця події. Під час огляду, працівниками міліції за парканом виявлено та вилучено косу і дерев'яну «біту», а в будинку якісь пляшки з сумішами та патрон. Вказує, що свідок ОСОБА_7 була в стані сп'яніння.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона станом на червень 2015 р. обіймала посаду заступника начальника СВ Ріпкинського РВ УМВС України в Чернігівській області та як слідчий 02.06.2015 року перебувала на добовому чергуванні. Зазначає, що із лікарні м.Славутич до ЧЧ надійшов виклик про те, що до них потрапив потерпілий з колотими ушкодженнями, які нанесені на території Ріпкинського району в с.Неданчичі. Вона в складі слідчо-оперативної групи РВ УМВС виїхали в с.Неданчичі на місце вчинення кримінального правопорушення. Зайшли до господарства ОСОБА_3, останній з співмешканкою ОСОБА_7 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, вдалося вмовити їх впустити в будинок. Був проведений огляд місця події. Під час огляду, в присутності понятих, в будинку вилучені пляшки із запальною сумішшю, а за парканом коса і дерв'яна «біта», на яких були сліди крові. Навпроти входу до господарства, за межами господарства, на проїзній частині були сліди червоного кольору, схожі на кров. Огляд проводили у нічний час, користувалися ліхтарями та були увімкненні фари автомобіля щоб щось можна було розгледіти. Вказує, що нею оформлювався протокол огляду місця події.

З висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_5 № 496 від 06.07.2015 року, проведеної експертами КЗ «Чернігівське обласне бюро СМЕ» (а.к.п. 129-130, том 1) вбачається, що у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у виді колото-різаного поранення правого надпліччя, проникаючого в праву плевральну порожнину, з пошкодженням правої легені, ускладненого напруженим пневмотораксом справа, травматичним шоком ІІ ступеня, котрі виникли від дії гострого предмету, що має колюче-ріжучі властивості, в тому числі і внаслідок удару косою, по давності утворення тілесні ушкодження можуть відповідати 02.06.2015 року і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Вказані ушкодження могли виникнути внаслідок впливу однієї травмуючої дії та знаходяться в зоні досяжній для власної руки.

Твердження ОСОБА_3 щодо того, що він наносив удар косою потерпілому не у верхню, а у нижню частину тулуба є безпідставними, оскільки вони спростовуються вказаним висновком експерта. Крім того, в обвинувальному акті складеному прокурором Куликівського відділу Чернігівської місцевої прокуратури Ярошенком Д.Д. та затвердженим заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури Олєйніковим А. усунуто невідповідність обвинувального акту і вказаного висновку експерта, що встановлені в ухвалі апеляційного суду Чернігівської області від 12.01.2016 р..

З протоколу огляду місця події від 02.06.2015 року та з ілюстративних таблиць до нього (а.к.п. 11-17, том 1), проведеного слідчим СВ Ріпкинського РВУ МВС України в Чернігівській області ОСОБА_14, в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вбачається місце вчинення кримінального правопорушення: ділянка вулиці між господарствами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2, яка знаходиться навпроти будинковолодіння АДРЕСА_2 в с.Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області. В протоколі описано розташування об'єктів на території подвір'я господарства по АДРЕСА_2. Протоколом підтверджується, що під час огляду ділянки місцевості між домоволодіннями АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 в с.Неданчичі, на відстані 1 метра від паркану, із зовнішньої його сторони, виявлено косу з дерев'яним руків'ям та предмет, схожий на «біту» з плямами речовини бурого кольору. Протоколом також підтверджується, що під час огляду в сінях будинку АДРЕСА_2 виявлено одну полімерну пляшку, ємністю 1,5 літра, заповнену рідиною темного кольору та одну скляну, частково заповнену пляшку з рідиною темного кольору, яка заткнута тканиною і частина тканини занурена у речовину.

З висновку судово-медичної експертизи: бити та коси № 140 від 02.07.2015 року, проведеної експертами КЗ «Чернігівське обласне бюро СМЕ» (а.к.п. 99-101, том 1) та з висновку судово-імунологічної експертизи № 119 від 25.06.2015 року, проведеної експертами КЗ «Чернігівське обласне бюро СМЕ» (а.к.п. 107-111, том 1) вбачається, що:

- кров потерпілого ОСОБА_5 відноситься до групи 0 з ізоглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;

- кров підозрюваного ОСОБА_3 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0;

- кров свідка ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

Також з висновку судово-медичної експертизи: бити та коси № 140 від 02.07.2015 року, проведеної експертами КЗ «Чернігівське обласне бюро СМЕ» (а.к.п. 99-101, том 1) вбачається, що:

- при дослідженні верхної частини коси, вилученої з місця події, виявлено кров людини чоловічої генетичної статі, яка може походити внаслідок змішання крові потерпілого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8;

- при дослідженні дерев'яної частини коси та дерев'яної «біти» виявлено кров чоловіка, яка не може походити від потерпілого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8.

Також з висновку судово-імунологічної експертизи № 119 від 25.06.2015 року, проведеної експертами КЗ «Чернігівське обласне бюро СМЕ» (а.к.п. 107-111, том 1) вбачається, що:

- в слідах крові на майці, джинсових шортах та фрагментах трусів, наданих ОСОБА_9, виявлено антиген Н, отже вона може походити від потерпілого ОСОБА_5;

- в слідах на фрагменті футболки, наданої ОСОБА_3, виявлено кров, видова належність якої не встановлена.

За результатами медичного освідування, проведеного в ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 МОЗ України" о 02 годині 58 хвилин 03.06.2015 року, з використанням алкотестеру "Драгер", у видихуваному ОСОБА_3 повітрі виявлено алкоголь, у кількості 2,01 ‰.

Вказане свідчить, що ОСОБА_3 через нетривалий проміжок часу з моменту вчинення кримінального правопорушення знаходився в стані сп'яніння середньої тяжкості.

З протоколу слідчого експерименту від 28.07.2015 р., проведеного за участі обвинуваченого ОСОБА_3, та з ілюстративних таблиць до нього, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3, в присутності понятих, показав та розказав на місці яким чином до нього у двір забіг ОСОБА_5; вказав на місце знаходження потерпілого і свого брата ОСОБА_13; вказав місце та спосіб нанесення удару потерпілому; місце поза межами двору, куди він викинув косу і біту (а.к.п. 131-136, том 1).

Даючи оцінку вказаному протоколу слідчого експерименту та показанням обвинуваченого ОСОБА_3 наданим в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку про незмінність позиції обвинуваченого ОСОБА_3, як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

З протоколу слідчого експерименту від 28.07.2015 р., проведеного за участі потерпілого ОСОБА_5, та з ілюстративних таблиць до нього, вбачається, що потерпілий ОСОБА_5, в присутності понятих, показав яким чином 02.06.2015 року він стояв при вході на подвір'я обвинуваченого ОСОБА_3, яким чином зіштовхнувся зі свідком ОСОБА_8, місце і спосіб нанесення йому удару косою обвинуваченим ОСОБА_3 (а.к.п. 141-145, том 1).

Даючи оцінку вказаному протоколу слідчого експерименту та показанням потерпілого ОСОБА_5 наданим в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку про незмінність позиції потерпілого ОСОБА_5, як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

З протоколу слідчого експерименту від 28.07.2015 р., проведеного за участі свідка ОСОБА_9, та з ілюстративних таблиць до нього, вбачається, що свідок ОСОБА_9 розповіла і показала місце, де вона знаходилась 02.06.2015 року у той час коли потерпілий ОСОБА_5 приїхав додому; яким чином ОСОБА_5 взяв у своєму дворі дерев'яну товкачку та пішов до двору обвинуваченого ОСОБА_3; напрямок, з якого з'явився свідок ОСОБА_8 та яким чином з ним штовхався потерпілий ОСОБА_5; яким чином з двору із косою в руках вийшов обвинувачений ОСОБА_3 та наніс нею удар ОСОБА_5 (а.к.п. 137-140, том 1).

Даючи оцінку вказаному протоколу слідчого експерименту та показанням свідка ОСОБА_9 наданим в ході судового розгляду даного кримінального провадження, суд приходить до висновку про незмінність позиції свідка ОСОБА_9, як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

З висновку експертизи нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів № 737(х) від 23.07.2015 року, проведеної НДЕКЦ УМВС України в Чернігівській області вбачається, що у вилученій під час огляду місця події скляній пляшці, з написом "Старый Кахети", міститься суміш бензину і нафтової оливи (а.к.п. 77-80, том 1).

Оцінивши вказані докази, суд приходить до висновку, що місцем вчинення кримінального правопорушення є не подвір'я будинковолодіння АДРЕСА_2 в с.Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, як вказують обвинувачений ОСОБА_3, свідок ОСОБА_8, свідок ОСОБА_7, так як події відбулися на вулиці, навпроти будинковолодіння АДРЕСА_2 в с.Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, як вказано в обвинувальному акті складеному прокурором Куликівського відділу Чернігівської місцевої прокуратури Ярошенком Д.Д. та затвердженим заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури Олєйніковим А., що доводиться показання потерпілого ОСОБА_5, свідка ОСОБА_9, яка була очевидцем вказаної події, які надані безпосередньо в судовому засіданні, показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14, протоколом огляду місця події.

На думку суду, зазначення в обвинувальному акті, що обвинувачений ОСОБА_3 заподіяв тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя потерпілому ОСОБА_5 на ґрунті сварки є юридично неправильним, так як виходячи з встановлених фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення вказане відбулось в ході конфлікту, що виник у обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин.

Даючи оцінку доводам сторони захисту, що висловлена в ході судового розгляду кримінального провадження та доводам апеляційної скарги попереднього захисника ОСОБА_3 - адвоката Рябініна Д.Д. на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 13.10.2015 р., на виконання ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 12.01.2016 р. та враховуючи приписи ч. 3 ст. 415 КПК України, щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, то суд враховує таке.

Стаття 124 КК України встановлює кримінальну відповідальність за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Диспозиція цієї норми містить обов'язкові ознаки складу злочину, які відрізняють його від діянь, відповідальність за які настає за ч. 1 ст. 121 КК України.

Виходячи із законодавчого визначення необхідної оборони у ч. 1 ст. 36 КК України, її сутність полягає у правомірному заподіянні шкоди особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, особою, яка реалізує своє право на захист інтересів, що охороняються законом. Визначальним для поняття необхідної оборони є правомірність захисту і протиправність посягання.

Дії по зупиненню суспільно небезпечного посягання вважаються правомірними, якщо вони зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.

Протиправність у кримінально-правовому розумінні є однією з ознак злочину поряд із суспільною небезпечністю, караністю, винністю і суб'єктом. Протиправність розуміється як юридичне втілення суспільної небезпечності. В теорії кримінального права загально визнано, що суспільно небезпечне посягання, щодо якого можлива необхідна оборона, - це діяння, що передбачене як злочин однією зі статей Особливої частини КК України.

Разом із тим, необхідна оборона не допускається проти правомірних дій інших осіб, навіть якщо ними заподіюється шкода інтересам, що охороняються законом. Правомірність зазначених дій може зумовлюватися реалізацією прав, які належать особі чи надані законом, у тому числі і вчиненням таких дій за наявності обставин, що виключають їх суспільну небезпечність чи протиправність.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику у справах про необхідну оборону", щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце й час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.

Незважаючи на те, що фактично потерпілим ОСОБА_5 був ініційований конфлікт, проте останній жодного удару обвинуваченому ОСОБА_3 дерев'яним предметом не наніс, а обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс один удар знаряддям захисту - косою в область правого надпліччя потерпілого ОСОБА_5не перебуваючи на власному подвір'ї, суд робить висновок, що у даному випадку не відбувалося такого посягання, яке б викликало у того, хто захищається (чи захищає), невідкладну необхідність у заподіянні тому, хто посягає, шкоди здоров'ю, необхідної для негайного відвернення чи припинення посягання.

Вказане в сукупності свідчить про прямий умисел ОСОБА_3 на заподіяння потерпілому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та про помилковість твердження сторони захисту щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, а саме умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, з перелічених вище підстав і розцінює їх як спробу пом'якшити відповідальність за вчинене.

Виходячи з наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про наявність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, що таке діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Вирішуючи питання про визначення виду та розміру покарання, що може бути призначене обвинуваченому та потреби у його відбуванні, суд:

- керується загальними засадами призначення покарання (ст.. 65 КК України);

- враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким;

- враховує відомості про особу ОСОБА_3, який: не працює; одружений; посередньо характеризується за місцем реєстрації; не притягувався до адміністративної відповідальності; не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра; являється потерпілим від аварії на ЧАЕС (Категорія 2);

- враховує відсутність обставин, що пом'якшують покарання;

- враховує обставину, що обтяжує покарання, якою є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене в сукупності, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 хоча є таким, що не має судимостей, в силу ст. 89 КК України, проте засуджувався за спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, за незаконне поводження з наркотичними засобами, крадіжку, грабіж, те що відсутні підстави для застосування відносно останнього ст.ст. 69, 75 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства і покарання йому необхідно визначити в межах санкції ч.1 ст.121 КК України.

Враховуючи особу ОСОБА_3, те, що суд призначає реальну міру покарання, зважаючи на тяжкість даного кримінального правопорушення, приймаючи до уваги ризики, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, а саме можливість продовження ним вчинення нових кримінальних правопорушень, можливість переховуватися від суду, виходячи з того, що по провадженню доводиться, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти спробам ОСОБА_3 переховуватись від суду, ураховуючи приписи ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд знаходить, що до набрання вироком чинності слід обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши останнього під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 необхідно відраховувати з моменту затримання.

Вирішуючи питання щодо пред'явленого цивільного позову прокуратури Ріпкинського району в інтересах держави в особі Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 МОЗ України" до ОСОБА_3 про стягнення витрат, понесених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, суд виходить з того, що:

- згідно ч.2 ст.1191, ч.ч. 1, 3 ст.1206 ЦК України, Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545 особа, яка вчинила злочин (кримінальне правопорушення), зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину (кримінального правопорушення) у розмірі фактичних витрат, та фактичної кількості ліжко-днів на місяць;

- з довідки про вартість лікування № 10, виданої 09.09.2015 р. ДЗ "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 МОЗ України" вбачається, що загальна вартість лікування в даному закладі охорони здоров'я потерпілого ОСОБА_5 за період з 2 червня 2015 р. по 17 червня 2015 р. становить 1123 грн. 22 коп. (а.к.п. 216, том 1).

Враховуючи наведене, суд знаходить, що з ОСОБА_3 на користь Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 МОЗ України" слід стягнути 1123 грн. 22 коп. у відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого від злочину (кримінального правопорушення) - ОСОБА_5, задовольнивши цивільний позов прокурора району в інтересах держави в особі вказаного закладу охорони здоров'я повному обсязі.

Процесуальні витрати за проведення експертизи нафтопродуктів необхідно покласти на ОСОБА_3, стягнувши з нього в дохід держави 738 грн. 64 грн..

В той же час, процесуальні витрати за проведення експертизи кулі та гільзи стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки вказані предмети не визнані бойовими припасами, а підозра про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_3 не пред'являлась.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373-376 КПК України суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 - визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покаранння у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

До набрання вироком чинності, обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в Чернігівському СІЗО.

Взяти під варту ОСОБА_3 в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання час його попереднього ув'язнення - з 06 листопада 2015 року до 12 січня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 МОЗ України" (код ЄДРПОУ 33949175, р/р 35429267014867, МФО 821018 банк - ГУ ДКСУ у Київській області) 1123 грн. 22 коп., в якості відшкодування витрат на лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) в дохід держави 738 грн. 64 коп. процесуальних витрат (а.к.п. 76, том 1).

Знищити наступні речові докази, а саме: косу /1 пакунок/, дерев'яну биту /1 пакунок/, дві пляшки з рідинами (а.к.п. 26-27, том 1) , шорти, фрагмент сорочки, фрагмент тканини сірого кольору (а.к.п. 55-56, том 1), сорочку (а.к.п. 60-61, том 1), кулю та гільзу, які не є боєприпасами (а.к.п. 88-89, том 1), зразки крові ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_5 (а.к.п. 102-103, том 1).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом 30-ти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з дня вручення їй копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя В.Б.Сташків