Рішення № 57090098, 05.04.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/22697/15-ц

Провадження № 2/127/1161/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2016 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Куйдан Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про накладення стягнення на майно спадкоємця,

ВСТАНОВИВ :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 про накладення стягнення на майно спадкоємця..

Позов мотивовано тим, що 08.04.2013 р. рішенням Вінницького міського суду Вінницької області з ОСОБА_6 було стягнуто на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 59756, 80 грн. матеріальної та моральної шкоди та 702, 27 грн. судових витрат.

ОСОБА_4 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 та прийняла спадщину шляхом подання до Першої вінницької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Позивачі також подали до нотаріальної контори вимоги до спадкоємця на суму 59756, 80 грн.

01.09.2015 р. на адресу відповідача була направлена претензія щодо задоволення вимог кредиторів шляхом одноразового платежу в порядку, передбаченому ст. 1282 ЦК України. Вимога відповідачем виконана не була, тому просять накласти стягнення на майно спадкоємця.

Судом до участі у справі в якості третьої особи без права самостійних вимог на стороні відповідача було залучено ОСОБА_5 відділ ДВС Вінницького міського управління юстиції.

Позивач ОСОБА_1 в своїх інтересах та діючий в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та представник позивачів позов підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Представник відповідача позов не визнав, подав суду письмові заперечення. Суду пояснив, що заперечує проти позову з тих підстав, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2015 р. було замінено боржника у виконавчому провадженні з ОСОБА_6, який помер 17.10.2014 року, на спадкоємця ОСОБА_4. Відповідно до акту опису й арешту від 10.04.2014 року державним виконавцем описано та накладено арешт на квартиру № 16, що складає 43/100 частки квартири № 1, 1Б в будинку № 10 по пров. Литовському у м. Вінниці. 24 листопада 2014 року згідно з супровідним листом, направленим разом з доданими документами на адресу начальника управління ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_7, вказане майно було передано на реалізацію. З цих підстав представник відповідача вважає, що стягнення на квартиру № 1, 1Б в будинку № 10 по пров. Литовському у м. Вінниці уже звернено в межах виконавчого провадження, яке ініційоване позивачами, а тому задоволення позовних вимог призведе до подвійного стягнення, що є незаконним. За таких обставин просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_5 відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції позов визнав та суду пояснив, що на даний час на виконанні в ОСОБА_5 відділі державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції перебувають виконавчі провадження № 38041738, 38042353, 38042102 та в рамках цих проваджень було накладено стягнення на майно боржника ОСОБА_6 на квартиру № 1, 1Б в буд. 10 по пров. Литовському в м. Вінниці. Іншого майна, яке б належало ОСОБА_6 на праві власності, не виявлено. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2015 року було проведено заміну боржника у виконавчому провадженні, відкритому з виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області в цивільній справі №127/2897/13-ц ОСОБА_6, який помер 17.10.2014 р., на спадкоємця ОСОБА_4. Однак звернути стягнення на вищевказану квартиру в рамках цих виконавчих проваджень неможливо, оскільки торгівельна організація не приймає його на реалізацію, мотивуючи тим, що право власності на квартиру зареєстровано на померлого ОСОБА_6 Таким чином, виникла колізія, тому що підстави для повернення виконавчих документів відсутні, а виконати рішення суду також неможливо. Тому на даний час в разі ухвалення судом рішення про накладення стягнення на майно спадкоємця після смерті ОСОБА_6 можливо буде провести реалізацію вищевказаного майна згідно з Законом України «Про виконавче провадження», що виключає подвійне стягнення, оскільки відповідач у справі відповідає за зобов»язаннями спадкодавця лише в межах спадкового майна, а інше майно у спадкодавця відсутнє.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

08.04.2013 р. рішенням Вінницького міського суду Вінницької області з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 59756, 80 грн. матеріальної та моральної шкоди та 702, 27 грн. судових витрат.

07.05.2013 р. були видані виконавчі листи про виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 квітня 2013 року у справі №127/2897/13-ц для примусового стягнення з ОСОБА_6 (21007 АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 58756, 80 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої самочинним будівництвом, та 1000 (одна тисяча) грн. моральної шкоди.

23.05.2013 р. головним державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження про примусове виконання вищевказаного рішення суду.

20.01.2015 р. виконавчі провадження були зупинені у зв»язку зі смертю боржника.

З матеріалів спадкової справи №114/2015 вбачається, що ОСОБА_4 спадкоємець за заповітом подала заяву від 09.02.2015 р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, інших спадкоємців немає.

Позивачі 15 квітня 2015 року подали до Першої вінницької державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців померлого 17 жовтня 2014 року ОСОБА_6.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2015 року було проведено заміну боржника у виконавчому провадженні, відкритому з виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області по цивільній справі №127/2897/13-ц ОСОБА_6, який помер 17.10.2014 р., на спадкоємця ОСОБА_4 (далі за текстом Відповідач). Ухвала суду набрала законної сили 11.08.2015 р.

31.08.2015 р. згідно з постановами старшого державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції були поновлені виконавчі провадження № 38041738, 38042353, 38042102.

01.09.2015 року цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача була направлена претензія про відшкодування позивачам майнової шкоди в розмірі 58756, 80 грн. та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди та запропоновано в десятиденний термін з часу отримання цієї претензії провести з позивачами розрахунок в повному обсязі.

Суд бере до уваги пояснення представника відповідача, який в повному обсязі визнає суму заборгованості та обов»язок відшкодування цієї суми відповідачем.

Згідно зі ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов»язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов»язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим у абз. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз»яснено, що якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов»язку, передбаченого ст. 1297 ЦК України, зокрема з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами ст. 625 ЦК України.

Судом оглянуто виконавчі провадження № 38041738, 38042353, 38042102 та встановлено, що до спадкового майна, яке входить до складу спадщини, відноситься лише квартира №1, 1Б, що знаходиться в будинку під № 10 по пров. Литовському в м. Вінниці.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що інше майно, що входить до складу спадщини, відсутнє.

Згідно з висновком, виконаним незалежним оцінювачем ОСОБА_8, про ринкову вартість 43/100 частки квартири АДРЕСА_2, 10 в м. Вінниці, яка зареєстрована за померлим ОСОБА_6, станом на 21.09.2015 року, ринкова вартість 43/100 частки квартири 1, 1Б загальною площею 32,9 кв.м, розміщеної на першому поверсі одноповерхового житлового будинку, розташованого в м. Вінниці по пров. Литовському, 10, яка зареєстрована на праві власності за померлим ОСОБА_6, з врахуванням її фактичного технічного стану, умов вимушеного продажу та без врахування податку на додану вартість складає 111555 грн.

У висновку зазначено, що технічний стан частки квартири згідно з приблизною шкалою оцінки зносу елементів будинку (табл.. 5.1 Стандарту житлово-комунального господарства України СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків) визначається як незадовільний, тобто експлуатація елементів квартири можлива лише при умові проведення в ній ремонту.

Також зазначено, що при візуальному огляді оцінюваної частки встановлено, що в квартирі відсутні оздоблювальні роботи, підлога та стеля; інженерні комунікації теж відсутні; вбиральня дворова, спільного користування.

Представник відповідача у справі не заперечив проти висновку про ринкову вартість частки квартири.

Відповідно до положень ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1231, 1268, 1282 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Накласти стягнення на майно квартиру №1, 1Б, що знаходиться в будинку №10 по провул. Литовському в м. Вінниці, яка передана спадкоємцю ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відшкодування витрат зі сплати судового збору 1115,55 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя