Рішення № 57088902, 07.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №22-ц/790/684/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 619/3547/15-ц Болибок Є.А.

Категорія:кредитні Доповідач - Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

Зазулинської Т.П.,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

26 серпня 2015 року представник позивача звернувсь до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором в сумі 22870,93 грн., яка складається із тіла кредиту в розмірі 10516, 52 грн., простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4013, 11 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 8341, 30 грн.

Вказані вимоги обгрунтовував тим, що 23.07.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 001-20036-230707 відповідно до умов якого, Банк відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 , випускає та надає платіжну картку а також ПІН-код до картки та відкриває кредитну лінію на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладення договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 25008, 00 грн. та один раз на місяць Банк самостійно може змінювати розмір ліміту кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку Додаткова угода не складається.

Представник позивача також зазначає, що відповідно до умов договору кредитні кошти та власні кошти Держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані Держателем у суб»єктів господарювання,зняття готівки, виконання Держателем своїх зобов»язань перед Банком за Договором та вчинення інших операцій передбачених Договором та Держателдь картки зобов»язаний щомісячно в строки, визначені Правилами здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованість за Овердрафтом, яка виникла за попередній місяць, сплачувати всю суму процентів.

Як на підставу вказаних вимог представник позивача посилається на те, що станом на 31.07.2015 року відповідач не виконує належним чином забов»язання за вказаним кредитним договором у зв»язку з чим виникла зазначена вище заборгованість ( а.с.1-2).

В письмових поясненнях представник позивача зазначила на те, що відповідно до Анкети позивальника строк дії картки складає 12 місяців , однак отримати грошові кошти , що містяться на рахунку клієнта можливо безпосередньо у відділенні Банку з пред»явленням паспорту. Або іншого документа,що посвідчує особу без платіжної картки.

Відповідач вказані позовні вимоги позивача не визнала 08.10.2015 року звернулась до суду з заявою в який просила застосувати до позовних вимог позивача строк позовної давності а також зазначила, що відповідно до п. 2.4. умов договору кредитування рахунку здійснюється протягом 364 календарних днів на кожна інша кредитна лінія надається при спливу строку попередньої кредитної лінії та при ліміті кредиту в 2508,00 грн. вона сплатила Банку 29945 грн., у зв»язку з чим вважає, що повністю розрахувалась з позивачем (а.с.21-22).

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року в задоволенні вказаних позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю висновків суду обставинам справи та наданим доказам.

Представник позивача зазначає, що в рішенні зазначено на заперечення відповідача проти позову в яких міститься заява про застосування до вимог позивача строку позовної давності, однак такі заперечення до Банку не надходили. Представник позивача також зазначає, що при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у з»язку зі спливом строку позовної давності, суд не врахував ту обставину, що останній платіж за вказаним договором був проведений відповідачем 18.03.2014 року та 24.03.2014 року було зафіксовано зняття готівки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні вказаних позивних вимог, суд першої інстанції . суд першої інстанції виходив з пропуску позивачем строку позовної давності .

Однак , погодитись з таким висновком суду не можна.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 23 липня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № 001-20036-230707 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до умов якого Банк відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30000грн. та на день укладення договору встановив ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 25008 грн. який Банком розраховується самостійно та не може перевищувати загальної суми кредитної лінії.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. умов цього договору сторони встановили процентну ставку з 01.08.2008 року, 20,99% щомісячно, 2,99 % плати за обслуговування кредитного залишку та 7% від суми простроченої заборгованості ( а.с.3).

Матеріали справи також свідчать про те, та вказана обставина відповідачем не спростована, що за вказаним кредитним договором відповідачем було отримано в Банку чотири платіжні картки, строк дії яких закінчувався відповідно : 30.04.2009 року30.04.2013 року, 30.11.2013 року та по останній кредитній картці строк дії закінчується 30.06.2016 року ( а.с.130).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наданим позивачем розрахунком заборгованості, що станом на 31.07.2015 року відповідач має прострочену заборгованість за тілом кредиту в сумі 4013,11грн., строкову заборгованість за тілом кредиту 10516, 52 грн., заборгованість за відсотками яка виникла у відповідача з 05.05.2014 року в сумі 8341, 30 грн., ( а.с.6-7).

Як свідчить вказаний розрахунок, останній платіж за вказаним кредитним договором позивач здійснила 18.03.2014 року та зняла готівкою 24.03.3014 року 300 , 00 грн. , тобто з 18.03.2014 року відповідач припинила виконання зобо'язань щодо повернення кредиту та відсотків.

При цьому , дані які містяться в зазначеному розрахунку заборгованості щодо зняття відповідачем готівки за вказаним кредитним договором, підтверджується наданою позивачем випискою з картрахунку, відповідно до якого за період з 25.01.2007 року по 24.03.2014 року за допомогою зазначених кредитних карток було знято грошових коштів на загальну суму 25785,00 грн. та вказана обставина відповідачем не спростована ( а.с.120-121).

В ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду і такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами( з розстроченням) . то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась до сплати, та процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права, а саме : звернення позивача до суду з зазначеним позовом в період дії вказаного кредитного договору та не закінчення строку дії останньої картки, отриманої відповідачем за вказаним кредитним договором, припинення нею виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором щодо щомісячної сплати відсотків та погашення кредиту 24 березня 2014 року, свідчать про право позивача на вимогу про дострокове повернення відповідачем кредиту та відсотків.

Суд першої інстанції неповно з'ясувавши обставини справи дійшов до помилкового висновку про сплив встановленого ст. 256 ЦК України строку позовної давності за вимогами позивача, що призвело до необґрунтованої відмови позивачу в задоволенні вказаних позовних вимог.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене судом при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду зазначеним обставинам справи, та ухваленим з порушенням вказаних норм матеріального права ( пункти 1, 3 та 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України) з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на його користь , заборгованості за кредитним договором № 001-20036-230707 від 23 липня 2007 року на 31 липня 2015 року в сумі 22870,93 грн. , яка складається : із заборгованості за тілом кредиту в сумі 14529, 63 грн. та заборгованості за відсоткам в сумі 8341, 30 грн., з зазначених вище підстав.

Згідно до вимог ч.5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення. або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги позивача, якого було звільнено від сплати судового збору при подачі вказаного позову, підлягають задоволенню, то з відповідача на користь держави, у відповідності до вимог ч.2 ст. 88 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню судовий збір за подачу вказаної позовної заяви в сумі 243, 60 грн.

Оскільки ж апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню в повному обсязі, а позивачем за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у сумі 267,96 грн., то у відповідності до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню вказані судові витрати позивача.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316, 317, 319, 218, 209. 88 ЦПК України. судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2015 року.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою :АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», розташованого за адресою : 01133, м. Київ, вул.. Щорса, будинок 36-б , ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, заборгованість за кредитним договором № 001-20036-230707 від 23 липня 2007 року на 31 липня 2015 року в сумі 22870 ( двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят ) грн.93 коп. , яка складається : із заборгованості за тілом кредиту в сумі 14529,63 грн., заборгованості за відсоткам в сумі 8341, 30 грн. та витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 267, 96 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою :АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 243, 60 грн. .

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя: І.Г. Гальянова

Судді : А.І. Колтунова

Т.П. Зазулинська