Ухвала суду № 57088219, 05.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1613/16 Головуючий 1 інст. - Гайдук Л.П.

Справа № 638/7459/15-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«05» квітня 2016 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Швецової Л.А.,

за участю секретаря: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «ІНЖЕК», Харківського Національного Економічного Університету про стягнення майнової шкоди,

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним та у подальшому уточненим позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр «ІНЖЕК», Харківського Національного Економічного Університету. В обґрунтування свого позову посилалася на те, що 19 грудня 2011 року між нею та громадянином Турецької республіки, студентом Харківського Національного Економічного Університету ОСОБА_2 укладено договір найма житлового приміщення, квартири АДРЕСА_1. У період оренди квартири вона не мешкала в ній.

Зазначила, що 06 травня 2012 року в орендованій квартирі сталася пожежа, чим спричинено шкоду майну.

Вказала, що ОСОБА_2 не компенсував нанесені збитки, на телефонні дзвінки не реагував.

Зазначила, що вона зверталася до керівництва Харківського Національного Економічного Університету для того, щоб зв'язатися з батьками ОСОБА_2 і вирішити з ними питання про компенсацію спричиненої шкоди, однак керівництво університету не сприяло їй в цьому.

Постановою Дзержинського РВ ХГУ ГУМВС України в Харківській області від 20 травня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за даним фактом та зазначено, що при дослідженні пожежі було встановлено, що первинне загорання сталося в результаті контакту джерела запалювання, який знаходився на дивані та який відноситься до групи «відкритого вогню».

Зазначила, що майнова шкода спричинена в квартирі в розмірі 105000,00 грн., майну, обладнанню та матеріальним цінностям в розмірі 95500,00 грн., моральну шкоду оцінює на суму 100000,00 грн.

Просила захистити честь і гідність позивача перед свавіллям та злочинними діями відповідачів, інших органів та організацій, стягнути з відповідачів завдану майнову та моральну шкоду та судовий збір.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення - скасувати. При цьому посилалася на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклала позовні вимоги.

Зазначила, що власником квартири є ОСОБА_4, яка тимчасово знаходиться за кордоном та 29 серпня 2011 року оформила довіреність на неї, відповідно до якої уповноважила ОСОБА_1 представляти її інтереси в усіх установах, підприємствах та організаціях.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, рішення суду - залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обгрунтовано виходив з того, що права ОСОБА_1 не порушено.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 грудня 2011-2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 строком до 01 вересня 2012 року.

06 травня 2012 року в цій квартирі сталася пожежа.

Актом від 06 травня 2012 року встановлено необережне поводження з вогнем. В акті зазначено, що під час пожежі знищено домашні речі, диван, побутова техніка; пошкоджено меблі, стіни та стеля закопчені.

Із постанови Дзержинського РВ ХГУ ГУМВС України в Харківській області від 20 травня 2012 року вбачається, що первинне загорання сталося в результаті контакту джерела запалювання, який знаходився на дивані та який відноситься до групи «відкритого вогню». Сума спричиненої шкоди склала зі слів ОСОБА_1 50000,00 грн. У порушенні кримінальної справи за фактом було відмовлено.

Із довіреності від 29 серпня 2011 року та 31 серпня 2015 року вбачається, що ОСОБА_4 уповноважила ОСОБА_1 на її розсуд укладати договори оренди (найму) належного їй нерухомого майна, сплачувати та одержувати гроші від договору оренди. Проте, з наданих довіреностей не вбачається, що ОСОБА_1 має право стягувати на свою користь завдану майну ОСОБА_4 шкоду.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_1 є його дружиною. ОСОБА_4 є їхньою дочкою. Власником квартири, в якій сталася пожежа, є їхня дочка, яка видала ОСОБА_1 довіреність, за якою ОСОБА_1 здавала квартиру в оренду, отримувала орендну плату.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статей 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказів того, що саме ОСОБА_1 відповідачами спричинено майнову шкоду на суму 105000,00 грн., майну, обладнанню та матеріальним цінностям на суму 95500,00 грн., моральну шкоду на суму 100000,00 грн. матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

Оскільки доводи апеляційної скарги не грунтуються на матеріалах справи, і висновків суду не спростовують, а оскаржене судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, судова колегія вважає, що передбачених ст. 309 ЦПК України підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії