Ухвала суду № 57088210, 31.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Апеляційне провадження № 11сс/790/416/16 Слідчий суддя: Садовський К.С.

Справа № 640/3816/16-к Доповідач: Цілюрик В.П.

Категорія ст. 193 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Цілюрика В.П.,

суддів - Зубкова Л.Я., Чопенка Я.В.,

при секретарі - Холодному О.С.,

за участю прокурора - Стрельникової Є.В.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 березня 2016 року про задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12015220380002338, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 березня 2016 року було задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12015220380002338 та застосовано стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.05.2016 року та визначено розмір застави у сумі 110240 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень з покладанням на підозрюваного певних процесуальних обовязків.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з доведеності прокурором обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи дані про особу підозрюваного, наявність непогашеної судимості, існування вказаних ризиків, слідчий суддя вважав неможливим застосування більш мяких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, при цьому встановив достатні підстави для визначення застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат. З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 березня 2016 року скасувати та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а у разі обрання запобіжного заходу застави, то становити її розмір у мінімальних межах. Захисник, посилаючись на рішення Європейського Суду з прав людини, вважає, що прокурором не доведено обґрунтованості підозри, оскільки слідчому судді не надано жодного доказу про те, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем під час дорожньо-транспортної пригоди, за час досудового розслідування не допитано іншої особи, яка знаходилася у автомобілі під час ДТП, у звязку з чим застосування стосовно ОСОБА_2 будь-яких запобіжних заходів до встановлення особи водія є, на думку захисника, грубим порушенням Конституційних принципів. Зазначає, що слідчим суддею не обґрунтовані встановлені ризики, відсутні докази того, що підозрюваний переховувався чи мав намір переховуватися від органів досудового розслідування. Зазначає, що останній залишив своє постійне місце проживання у звязку з тим, що працював у м. Лозова, оскільки роботи за місцем його реєстрації знайти неможливо. Крім того, ОСОБА_2 був затриманий коли він йшов на роботу. Вказує, що один із потерпілих помер, з іншим проведені всі необхідні слідчі дії, свідки ДТП вже допитані, експертизи проведено, а тому впливати на учасників кримінального провадження немає жодного сенсу. Слідчим суддею не зазначено як саме підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню. Вважає завищеним розмір застави, оскільки для підозрюваного така сума є завідомо непомірною, враховуючи його матеріальний стан.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, підтримавшого апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішує апеляційну скаргу в межах заявлених вимог та обґрунтувань, які не були змінені та доповнені згідно вимог ч. 3 с. 403 КПК України і дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

17.02.2016 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220380002338 за заявою ОСОБА_3 про те, що 20.09.2015 року о 20.00 годині біля будинку № 74 по вул. Р.Люксембург в м. Лозова Харківської області сталося зіткнення автомобілю ВАЗ-2106, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та мотоциклу ІЖ-Ю-5 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер у лікарні, були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. 17.02.2016 року за цим же номером кримінального провадження до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 про те, що після скоєння ДТП ОСОБА_2 покинув місце пригоди та залишив у небезпеці постраждалих, внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України.

02.03.2016 року повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, вручено ОСОБА_6, яка є тіткою ОСОБА_2, для передання останньому, оскільки встановити місце його знаходження не вдалось.

23.03.2016 року ОСОБА_2 затримано на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2016 року, якою надано дозвіл на затримання з метою доставки для участі у розгляді клопотання слідчого.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у тому, що 20.09.2015, близько о 20.00, керуючи автомобілем НОМЕР_2, виїжджав з території АЗС «Маршал» на вул. Р. Люксембург м. Лозова Харківської області. В ході руху, біля буд. 74 вищевказаної вулиці, ОСОБА_2 згідно з висновком судово-автотехнічної експертизи № 108/16 від 10.02.2016, грубо порушив вимоги п. п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України та при повороті ліворуч, на головну дорогу вул. Р. Люксембург, не надав дороги мотоциклу «ІЖ Юпітер 5», без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_4, який рухався зліва направо відносно його руху. Внаслідок дорожньо-транспортної водій ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер 22.09.2015 у лікарні, а пасажир мотоциклу ОСОБА_7, згідно висновку судово-медичної експертизи № 59-ЛЗ/16 від 10.02.2016, отримав тяжке тілесне ушкодження. Крім того, ОСОБА_2 20.09.2015, близько 20.00 години, після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди, свідомо залишивши потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в небезпечному для життя становищі. Згідно вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується протоколом огляду місця події від 20.09.2015 та схемою до нього, показами ОСОБА_8 та слідчим експериментом за його участю свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, висновком судово-медичної експертизи № 247-Лзт/15 від 23.11.2015 року, судово-медичної експертизи № 59-ЛЗ/16 від 10.02.2016 року, висновком транспортно-трасологічної експертизи № 21/16 від 22.02.2016 року, висновком автотехнічної експертизи № 108/16 від 10.02.2016 року, показаннями свідка ОСОБА_10, зі слів якої ОСОБА_2 розповідав їй, що в вересні 2015 року керуючи автомобілем ВАЗ-2106, виїжджаючи з АЗС у м. Лозова у напрямку супермаркету АТБ, зіткнувся з мотоциклом, злякавшись, залишив автомобіль та місце події.

Крім того, матеріали провадження свідчать про те, що ОСОБА_2 при здійснення йому повідомлення про підозру у вчиненні злочинів відмовився надавати будь-які свідчення що спростовують підозру, тим самим не реалізував свого права довести алібі і спростувати підозру.

У звязку з чим апеляційний суд відкидає доводи апелянта щодо відсутності існування обґрунтованої підозри у відношення ОСОБА_2 на час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу.

На аркушах справи 47, 48 маються копії рапортів слідчого Корсуна К.О., згідно яких він у телефонному режимі він через родичів підозрюваного 13.02.2016 року та 18.02.2016 року викликав ОСОБА_2 для допиту відповідно на 16.02.2016 року та 19.02.2016 року, але останній до слідчого не прибував та не повідомляв про причини неявки.

Аркуші справи 49 та 50 містять рапорти співробітників поліції про те, що ОСОБА_2 за місцем проживання відсутній.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, також суворість можливого карання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування зазначених в судовій ухвалі ризиків, зокрема можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, а з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним вказаних злочинів, погоджується з висновками слідчого судді про неможливість його запобігання без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, апеляційний суд відмічає, що вимоги апелянта про обрання стосовно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу не узгоджуються із доводами його апеляційної скарги щодо відсутності обґрунтованої підозри, оскільки запобіжний захід можливо обрати лише при її наявності. Врахувавши обставини кримінальних правопорушень, наявні ризики та дані про особу підозрюваного, що передбачено ч. 4 ст.182 КПК України, слідчим суддею визначено заставу у розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, а апеляційна скарга не містить вимог зменшити розмір застави, залишивши застосований слідчим суддею вид запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24 березня 2016 року про задоволення клопотання слідчого та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 залишити без змін. Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: