Рішення № 57085619, 08.04.2016, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2409/15-ц

Провадження №: 2/0343/52/16

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Андрусіва І. М.,

за участю:секретаря судових засідань ОСОБА_1,

адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовною заявою ОСОБА_4до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка просить зобовязати ОСОБА_5 не чинити їй перешкод в користуванні належними їй на праві власності земельними ділянками:площею 0, 0207 га з кадастровим номером 2622086001:01:003:0577, площею 0, 0133 га з кадастровим номером 2622086001:01:003:0576, які знаходяться по вул. Дубров»янська, 12 А в с. Солуків Долинського р-ну Івано-Франківської області та прибрати з них електроопору №102/1 та комутуючий пристрій ТП-654; стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що вона являється власником 64, 3 % житлового будинку № 12 з господарськими будівлями та спорудами по вул. Дубров"янській в с. Солуків Долинського району, що становить 634/1000 частки у спільній частковій власності на підставі рішення Долинського районного суду від 21.10.2014 року, яке ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області залишено без змін. Окрім цього, даним рішенням проведено розподіл земельних ділянок, які вона належним чином зареєструвала в Реєстраційній службі Долинського районного управління юстиції та отримала відповідні свідоцтва про право власності на нерухоме майно з індексними номерами 42852175 та 42855470. Виділеним їй земельним ділянкам присвоєні кадастрові номери зокрема земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0207 га присвоєний кадастровий номер 2622086001:01:003:0577, а земельній ділянці для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0133 га присвоєний кадастровий номер 2622086001:01:003:0576.

З витягу Державного земельного кадастру за №НМ-2601265012015 від 28.06.2015 року про земельну ділянку площею 0, 0207 га та витягу з Державного земельного кадастру за №НВ-2601265002015 від 28.06.2015 року про земельну ділянку площею 0, 0133 га вбачається, що існують обмеження у використанні даних земельних ділянок, вид обмеження - охоронна зона вздовж обєкта енергетичної системи. На цих земельних ділянках стоять електроопори та комутуючий пристрій ТП-654, по яких житловий будинок був підключений до електромереж.

Після проведення розподілу будинковолодіння та земельних ділянок відповідач без будь- якого повідомлення відключив її частину житлового будинку від електропостачання, заявивши, що йому не потрібне світло в її частині житлового будинку, де проживають, крім неї, неповнолітні діти відповідача, одна з яких інвалід 1 групи Електрифікація житлового будинку проводилась за час спільного перебування з ним у шлюбі за спільні сімейні кошти.

06.08.2015 року вона звернулась в Долинський РЕМ ПАТ «Прикарпаттяобленерго» із заявою про стаціонарне приєднання її частини житлового будинку до електричних мереж. 17.08.2015 року був укладений договір №23-239/2015 про стандартне приєднання частини житлового будинку до електричних мереж.

По діючих електроопорах та комутуючому пристрої, які знаходяться на її земельних ділянках, і по яких постачається електроенергія до частини житлового будинку ОСОБА_5, останній не дозволив прокласти кабель до її частини житлового будинку та підключитись до джерела електропостачання, мотивуючи, що це його приватна лінія.

Тому, вона змушена була прокладати кабель по інших електроопорах та підключатись до іншого джерела електропостачання, затрачаючи чималу суму на виготовлення проектної документації на зовнішнє електропостачання, технічні умови, за виконані роботи по приєднанню електроустановок до електромереж та підключення до них її частини житлового будинку.

Таким чином, оскільки опора №102/1 та комутуючий пристрій ТП-654 не є власністю ПАТ «Прикарпаттяобленерго», а її власником є відповідач ОСОБА_5, про що свідчить повідомлення - відповідь філії ПАТ «Прикарпаттяобленернго» «Долинський район електричних мереж» за «023/781 від 25.09.2015 року, вони створюють для неї незручності в користуванні її земельними ділянками. Наведені підстави слугували зверненню до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з вищенаведених підстав при цьому пояснили, що ОСОБА_5 не дозволив їй провести кабель до будинку,оскільки це його приватна лінія.

Відповідач ОСОБА_5 та його представник проти позову заперечили, вважають його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачка не надала доказів того,що опори їй перешкоджають. Він не давав згоду на підключення частини будинку яка належить позивачці до електропостачання по його опорах. Добровільно він електроопори не бажає забрати.

Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з"явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про час, день та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши наявні матеріали справи, повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 в результаті поділу спільного сумісного майна згідно рішення Долинського районного суду від 21.10.2014 року виділено 64.3 % житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які вона 26.01.2015 року зареєстувала в реєстраційній службі Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 32925317 від 30.01.2015 року. Даним рішенням суду позивачці виділено земельні ділянки площею 0,0133 га та 0,0207 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), які відповідно до копій свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 27.08.2015 року з індексними номерами 42855470 та 42852175 належать їй на праві приватної власності.

З копії витягу з Державного земельного кадастру за №НМ-2601265012015 від 28.06.2015 року вбачається, що на вказаних вище земельних ділянках, що належать позивачці, існують обмеження у її використанні у вигляді охоронної зони навколо (вздовж) об»єкта.

Судом встановлено, що на вказаних вище земельних ділянках розміщені електроопори та комутуючий пристрій ТП-654, по яких житловий будинок сторін був підключений до електромереж.

Як ствердила в судовому засіданні позивачка та не заперечив відповідач, 05.08.2015 року ОСОБА_5, являючись власником електроопори №102/1 та ТП-645, відключив від електропостачання частину будинку, що належить позивачці, в якому вона проживає разом з неповнолітніми дітьми, одна з яких є інвалідом 1 групи, з приводу чого було звернення ОСОБА_4 в правоохоронні органи.

Згідно висновку ДІМ Долинського РВ УМВС від 05.08.2015 року, з пояснень ОСОБА_5 вбачається, що він на законних підставах відключив електролічильник, оскільки є абонентом та сам сплачує за електроенергію.

Наведені обставини слугували підставою для укладання договору №23-239/2015 року від 17.08.2015 року між позивачкою та ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про стандартне приєднаня до електричних мереж, а також виготовлення проектно-кошторисної документації та технічних умов.

В зв»язку з тим, що позивачкою не використовувалася електроенергія з опори, яка розташована на її земельних ділянках, з метою знеструмлення та її демонтування ОСОБА_4 звернулась у Філію ПАТ «Прикарпаттяобленерго», однак згідно відповіді №023/781 від 25.09.2015 року питання щодо виносу опори №102/01 необхідно вирішувати з її власником.

Про те, що електроопори № 102/1, 102/2 та ТП не є у власності енергопостачальної організації Філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" "Долинський РЕМ" вбачається також з відповіді на депутатський запит від 19.02.2016 року за №023/111, відповідно до якої у 1995 році Солуківська сільська рада отримала ТУ 163/95 від 22.11.1995 року на будівництво та електрофікацію вул. Дубров"янської і на житловий будинок ОСОБА_5 Щодо виносу з приватизованої земельної ділянки ОСОБА_4 електроопор зазначено, що такі роботи виконуються за згодою власника мереж, якими вони не являються.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ч.4 ст.18 Закону України «Про електроенергетику» у разі спорудження або реконструкції будівель, доріг, мостів, інших обєктів архітектури роботи з перенесення повітряних і підземних електричних мереж, теплових мереж та інших обєктів електроенергетики виконуються власником цих обєктів електроенергетики за рахунок замовників будівництва або реконструкції будівель, доріг, мостів, інших обєктів архітектури відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.

Згідно світлокопії угоди від 10.02.1998 року, укладеної між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Солуківським сільським головою, учасники угоди зобов"язались внести рівну долю коштів для встановлення ЛЕП і виготовлення необхідної документації та підключення будинків до електромережі, а отже, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з технічної документації, вони являються співвласниками електроопори та ТП, що розміщені за адресою вул. Дубров"янська, 12 в с. Солуків на земельних ділянках, власником яких є ОСОБА_4.

Статтями 10, 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частина 2 ст.60 ЦПК України визначає, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено, що використовувати електроенергію шляхом відключення частини будинку від електропостачання, який належить позивачці, не давав ОСОБА_5, саме він відмовляв у наданні дозволу на під"єднання згаданої частини будинку до електроопор, які розташовані на земельних ділянках позивачки. Також ОСОБА_5, після укладання позивачкою договору про стандартне підключення до електромереж, відмовлявся демонтувати згадані опори та комутуючий пристрій,про що не заперечив також в судовому засіданні.

А тому, враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову в позові до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як до неналежних відповідачів за безпідставністю позовних вимог.

Враховуючи встановлені вищенаведені обставини ,а саме те,що відповідач відмовив ОСОБА_4В.у використанні електроопори та комутуючого пристрою під час підключення її частини будинку до електричних мереж,їх розміщення на її земельній ділянці є зайвим ,оскільки вони створюють незручності в користуванні її земельними ділянками у зв"язку з чим, суд вважає, що ОСОБА_5 слід зобов"язати не чинити перешкоди позивачці користуватися земельними ділянками, власником яких вона являється, шляхом демонтування з них електроопори №102/1 та комутуючого пристрою ТП-654.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ч.4 ст.18 Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст.ст.10, 11, 60,88, 212-216, 218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов"язати ОСОБА_5не чинити ОСОБА_4 перешкоди в користуванні належними їй на праві власності земельними ділянками: площею 0,0207 га з кадастровим номером 2622086001:01:003:0577, площею 0,133 га з кадастровим номером 2622086001:01:003:0576, які знаходяться по вул. Дубров"янська, 12А в с. Солуків Долинського району Івано-Франківської області та прибрати з них електроопору №102/1 та комутуючий пристрій ТП-654.

Відмовити в задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1887,20 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з часу ознайомлення з мотивувальною частиною рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя:

Повне рішення суду виготовлено 11.04.2016 року.