Ухвала суду № 57085493, 06.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/9926/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження 22ц/774/671/К/16 інстанції ОСОБА_1

Категорія№ 26 (1) Доповідач Ляховська І.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.

суддів - Барильської А.П., Михайлів Л.В.,

із секретарем Чубіною А.В.,

за участю - позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3» на рішення Жовтневогорайонногосудум. Кривого Рогувід 02 лютого 2016 рокупо справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3» (надалі- ПАТ «Євраз ОСОБА_3»), в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 275 600 грн. у відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою професійної працездатності у звязку з професійним захворюванням. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що впродовж тривалого часу працював у шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 29 вересня 2011 року йому встановлено 25 % втрати професійної працездатності.

Рішенням Жовтневогорайонногосудум. Кривого Рогувід 02 лютого 2016 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та на його користь з ПАТ «Євраз ОСОБА_3» стягнуто 15 000 грн. моральної шкоди, а також на користь держави - судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Євраз ОСОБА_3» ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволені заявлених позовних вимог, посилаючись на неповне зясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд дійшов помилкового висновку щодо обовязку відповідача відшкодовувати моральну шкоду позивачу, оскільки положення ст. 153, 237' КЗпП України та ст. 1167 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини. Крім того, зазначає, що судом не враховано те, що згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання №86 від 25 серпня 2011 року особою, винною у порушенні законодавства про охорону праці, визнано, в тому числі, й ОСОБА_2, який працюючи на керівних посадах на підприємстві відповідача, порушив вимоги законодавства про охорону праці, тому наполягає, що зі сторони роботодавця не вчинено ніяких навмисних протиправних дій. Також вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивач зазначаючи,що йому заподіяна моральна шкода, не надавсуду належних доказів на підтвердження цього факту. Зазначає також, що визначений судом розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню, є необґрунтованим та значно завищеним.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 просить її відхилити, а рішення суду, як законне та обґрунтоване, на його думку, залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 02 червня 1986 року по 11 листопада 2010 року працював на підприємстві відповідача на на різних посадах, з яких 24 роки 5 місяців в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу (а.с. 10-16).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 86 від 25 серпня 2011 року ОСОБА_2 встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.). ЛН другого (а.с.17-18).

У пункті 17 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 86 від 25 серпня 2011 року встановлено, що причиною отримання профзахворювання позивачем є робота впродовж 24 років 5 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони, в тому числі вміст вільного двоокису кремнію: пил з вмістом вільного двоокису кремнію кристалічного від 10 до 70 %: 4,2- 10,7 мг/м3 при ГДК- 2,0 г/м3 протягом 35,0-89,1 % зміни.

Висновком МСЕК від 29 вересня 2011 року ОСОБА_2 первинно встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 21).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_2, встановивши, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обовязків і повязане з виробництвом, і наявності у звязку з цим підстав для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_3 України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним, орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про відшкодування моральної шкоди ПАТ «ЄВРАЗ ОСОБА_3» відповідає Рішенню Конституційного ОСОБА_3 України від 08.10.2008 року № 20-рп\2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

Як убачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання №86 від 25 серпня 2011 року, причиною виникнення професійного захворювання позивача стало перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Правильно встановивши обставини справи та надавши їм вірну юридичну оцінку, суд першої інстанції обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та вірно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ «Євраз ОСОБА_3» на користь позивача.

Доводи відповідача про відсутність обовязку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу з тих підстав, що він особисто винний у втраті ним професійної працездатності, не знімають з відповідача обовязку виконати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України Про охорону праці й нести відповідальність в законом встановленому порядку за їх невиконання.

Посилання ПАТ «Євраз ОСОБА_3» на неврахування судом того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди з вини відповідача, не можуть бути взятими до уваги, оскільки факт заподіяння позивачу моральної шкоди у звязку з отриманими ним професійними захворюваннями встановлений висновком МСЕК від 29 вересня 2011 року. Позивач час від часу змушений проходити курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих звязків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.

Не приймаються до уваги колегії суддів й доводи апеляційної скарги про те, що розмір моральної шкоди є необґрунтованим та значно завищеним, оскільки частково задовольняючи позовні вимоги та визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, судом першої інстанції враховано роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_3 України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, а також обсягом фізичних та душевних страждань позивача. Крім того, при постановленні рішення суд першої інстанції врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача за наслідками професійного захворювання, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, тривалість роботи позивача на ПАТ «Євраз ОСОБА_3», конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суду вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_3» відхилити.

Рішення Жовтневогорайонногосудум. Кривого Рогувід 02 лютого 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий І.Є.Ляховська

Судді: А.П.Барильська

ОСОБА_4