Рішення № 57080257, 15.03.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11810/15-ц 2/335/381/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд у складі: головуючого судді Кравченко Л.Ю., при секретарі Огневюк Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», 3-тя особа ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 05.12.2005 року між відповідачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1212-125И на 30000,00 доларів США, під 12% річних строком до 05.12.2025 року. Для забезпечення виконання зобовязань кредитного договору, 05.12.2005 року банк з ним уклав договір поруки № 1212-125П. Протягом дії договору поруки ніякої інформації від банку стосовно виконання умов договору позичальником не отримував. 05.10.2015 року він дізнався від ОСОБА_3 про укладання додаткової угоди. Ознайомившись із додатковою угодою, зясувалося, що сторони збільшили розмір щомісячного платежу до 340 доларів США, а також позичальник припустився прострочення виконання своїх зобовязань по сплаті процентів в сумі 629,59 доларів США. Якщо до внесення змін ОСОБА_3 повинна була сплатити банку 42970,19 доларів, то після внесення змін ця сума зросла і стала 43343,52 доларів США. Таким чином, збільшився обсяг його відповідальності як поручителя без його згоди. Тому просить визнати поруку припиненою.

Позивач в судовому засіданні наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених в ньому. Пояснив, що до теперішнього часу банк жодних вимог до нього з приводу невиконання ОСОБА_3 кредитних зобовязань не висував, до суду з позовом до нього не звертався. Проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився. Подав заяву про перенесення судового засідання через зайнятість представника в іншому процесі. Надав суду заперечення, в яких зазначив, що рішенням кредитного комітету АТ «Банк «Фінанси та Кредит» було вирішено провести реструктуризацію заборгованості по кредитному договору. Перенести залишок з рахунку простроченої заборгованості, надати відстрочку по оплаті основного боргу терміном на 3 місяці, провести розрахунок нового графіку заборгованості. Оскільки ОСОБА_3 деякий час не сплачувала борг або сплачувала не в повному обсязі, станом на момент укладання додаткового договору на 21.05.2015 року боржник вийшла з графіка погашення та утворилася заборгованість за відсотками, по тілу. Утворену суму, а саме: 23832,83 доларів США було розраховано у новому графіку заборгованості з оплатою по процентній ставці 12% річних, терміном до 05.11.2025 року. Тому надання кредитних канікул або проведення реструктуризації хоч і є зміною зобовязань, але не припиняють поруки, оскільки не збільшують розмір відповідальності самого поручителя. Просить в задоволенні позову відмовити.

3-тя особа в судовому засіданні просить позов задовольнити, оскільки збільшився розмір зобовязань поручителя без згоди останнього. А також просить визнати поруку припиненою, оскільки після шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання банк до суду з позовом до поручителя не звертався.

Представник відповідача в судові засідання 22 січня, 16 лютого та 15 березня 2016 року не зявився. Тому з урахуванням ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Заслухавши пояснення позивача, 3-ї особи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.12.2005 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1212-125И, згідно якому (пп.2.1., 3.2.) позичальнику надано кредит у розмірі 30000,00 доларів США, під 12% річних строком до 05.12.2025 року.

Для забезпечення кредитного договору 05.12.2005 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки №1212-125П.

Пунктом 2.2. договору поруки передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також відшкодуванню всіх збитків.

Згідно з п.4.4. договору поруки внесення змін і доповнень у кредитний договір, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя не допускається без узгодження з поручителем.

21.05.2015 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №1212-125И від 05.12.20005 року.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди, пункт 2.1. кредитного договору викладено у новій редакції: банк надає позичальнику кредитні ресурси в сумі 23832,83 долари США під 12% річних.

Відповідно до п.2 додаткової угоди, п.3.2. викладено у наступній редакції: позичальник зобовязується повністю повернути кредит до 05.12.2025 року. Позичальник зобовязується щомісяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного ануїтетного платежу, розмір ануїтетного платежу становить 340,00 доларів США. У складі ануїтетного платежу також сплачуються проценти за користування кредитними ресурсами.

Пунктом 3додаткової угоди передбачено, що позичальник припустився прострочення виконання своїх зобовязань за кредитним договором по сплаті процентів за користування кредитними коштами. Загальна сума простроченої заборгованості, що утворилася на дату укладання цієї додаткової угоди становить 629,59 доларів США.

Позичальник зобовязується щомісячно одночасно із сплатою кредитними ресурсами за отриманими кредитними ресурсами, процентами за користування кредитними ресурсами, щомісячною винагородою також сплачувати банку згідно із графіком зниження розміру заборгованості вищезазначені суму простроченої заборгованості у розмірі 52,47 доларів США. Позичальник зобовязується сплатити банку зазначену заборгованість до 01.09.2016 року.

Як вбачається з пункту 3.2. додаткової угоди, на час укладання додаткової угоди існувала заборгованість 629,59 доларів США і одночасно з іншими платежами боржник зобовязався її погасити. Тому суд не погоджується, що було збільшено зобовязання поручителя.

В судовому засіданні 3-ю особою було заявлено, ще одну підставу для визнання договору поруки припиненим, а саме: банк протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявив до позивача вимоги.

Листами від 09 квітня, 06 та 20 травня 2015 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звертався до ОСОБА_2 із вимогами про погашення заборгованості у звязку з неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором №1212-125И.

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у справі № 6-170цс13 від 17.09.2014 року правила частини четвертої статті 559 ЦК України встановлюють припинення поруки як за договором із визначеним строком дії поруки, так і за договорами, в яких строк дії поруки або строк основного зобовязання встановлений не був.

Припинення поруки зі спливом строку, установленого в договорі поруки, означає, що кредитор позбавляється можливості звернутись із вимогою до поручителя про виконання його зобовязання за договором поруки у звязку з припиненням такого зобовязання поручителя.

За змістом речення першого та третього зазначеної статті кредитор повинен встигнути звернутись до поручителя з вимогою про виконання останнім свого обовязку за договором поруки, у тому числі в примусовому порядку.

Разом із тим за змістом другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України у разі, якщо строк договору поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить до поручителя вимоги.

Непредявлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обовязку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобовязанням.

Також треба зазначити, що звернення до суду після спливу передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку не є підставою для відмови в позові у звязку зі спливом строку позовної давності, а є підставою для відмови в позові у звязку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Враховуючи те, що з квітня 2015 року розпочався строк предявлення банком вимоги до поручителя через неналежне виконання боржником зобовязань. Проте відповідач до спливу шестимісячного строку передбаченого ч.4 ст. 559 ЦК України до суду із вимогами до поручителя не звернувся, то позов підлягає задоволенню у звязку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 559 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», 3-тя особа ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою задовольнити.

Визнати припиненою поруку, яка надана ОСОБА_1 на підставі договору поруки №1212-125П від 05.12.2005 року.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в Апеляційний суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.Ю.Кравченко