Вирок № 57079722, 04.04.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/1145/15-к

1-кп/311/5/2016

04.04.2016 Кримінальне провадження № 1-кп/311/5/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Василівка

Колегія суддів Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

суддів: Пушкарьової С.П.,

Кочевої І.В.,

при секретарі Осінцевій Л.А.,

за участю прокурора Гірного В.І.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Котюкова С.П.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Матросова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Василівка об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гуляйполе Запорізької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, визначеного місця проживання немає, раніше судимого: 28.05.2015 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі (вирок набрав законної сили - 27.06.2015 року),

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Києва, громадянина України, який має повну середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб немає, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, визначеного місця проживання немає, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України -

В С Т А Н О В И Л А :

На початку січня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працевлаштувалися до ОСОБА_6, який займається вирощуванням овочів на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3 села Балки Василівського району Запорізької області, де познайомили між собою.

Будучі невдоволеними умовами проживання та оплати праці, в ході розпивання спиртних напоїв, ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 вчинити розбійний напад на ОСОБА_6, вбити останнього та заволодіти його майном, автомобілем та грошовими коштами, на що ОСОБА_3 дав свою згоду.

Так, 31 січня 2015 року, в період часу з 22 години 00 хвилин до 22 години 40 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розробили спільний план нападу і розподілили ролі співучасті. Відповідно до розподілених ролей співвиконання свого злочинного наміру, ОСОБА_7 взяв сокиру, яку перед цим підшукав в приміщені теплиці, за допомогою якої повинен був спричинити тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6, після чого ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 обшукати тимчасову споруду, у якій проживав потерпілий, і заволодіти цінним майном.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на розбійний напад, ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, шляхом пошкодження поліетилену в стіні біля двері, через отвір, розрізаний ОСОБА_3, відчинили металевий гачок, на який були зачинені вхідні двері з середини, та проникли до приміщення тимчасової споруди, пристосованої для проживання, яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3 села Балки Василівського району Запорізької області, у якій знаходився ОСОБА_6 Проникнувши у такий спосіб до житла, ОСОБА_2, діючи умисно, за раніше розробленим планом і виконуючи свою роль, знаходячись біля ліжка потерпілого, з метою заволодіння чужим майном напав на ОСОБА_6 та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, наніс три удари гострою металевою частиною сокири по голові ОСОБА_6, чим заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, згідно висновку експерта № 47 від 24.02.2015 року, у вигляді рубаних ран волосистої частини голови, інфільтруючі крововиливи в м'яких тканинах волосистої частини голови, уламкові переломи кісток склепіння черепу, субарахноїдальний церебральний крововиливи, вогнища забою головного мозку.

Після цього, ОСОБА_2, діючи у співучасті з ОСОБА_3, з метою заволодіння грошовими коштами і майном, які належать ОСОБА_6, зайшов до сусідньої кімнати приміщення, де заволодів з карману брюк потерпілого, які знаходились на стільці, грошима в сумі 1000 гривень купюрами номіналом по 100 гривень, та мобільним телефоном Nokia 225, ІМЕІ: НОМЕР_4, в якому знаходилась карта пам'яті на 4 Gb, вартість яких, згідно висновку експерта № 670 від 30.03.2015 року складає 971 гривня 33 копійки та дві сім-карти з абонентськими номерами: НОМЕР_5, НОМЕР_1, які не представляють цінності для потерпілого, і ліхтарем, вартість якого згідно висновку експерта № 670 від 30.03.2015 року складає 101 гривня 48 копійок, які знаходились на тумбочці.

У свою чергу, ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, знаходячись над тілом ОСОБА_6, заволодів, шляхом зняття з шиї потерпілого, золотим ланцюжком вагою 18,72 грама, вартість якого, згідно товарного чеку від 12.08.2014 року, складає 10483 гривні 00 копійок, шляхом зняття з пальців рук золотим перснем, вагою 16 грам, вартість якого згідно довідки вартості від 30.03.2015 року складає 12800 гривень 00 копійок та золотою обручкою, вагою 3 грама, вартістю якої згідно довідки вартості від 30.03.2015 року складає 2400 гривень 00 копійок, якими в подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядилися за власним розсудом. Окрім того, в ході розбійного нападу, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою подальшого незаконного заволодіння автомобілем потерпілого, заволодів заводським ключем з пультом авто сигналізації від автомобіля Chevrolet Aveo SF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, який не представляє цінності для потерпілого.

Всього своїми злочинними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 27755 гривень 81 копійка.

Не зупиняючись на вчиненому, 31 січня 2015 року, в період часу з 22 години 40 хвилин до 23 години 00 хвилин, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючі умисно, з метою заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись у приміщенні тимчасової споруди, пристосованої для проживання, яка знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер НОМЕР_3 села Балки Василівського району Запорізької області, вчинили особливо тяжкий злочин. Так, ОСОБА_2, діючи умисно, за розробленим планом і виконуючи свою роль, з метою заподіяння смерті потерпілому, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 знаходячись біля ліжка, на якому в положенні лежачі на спині спав ОСОБА_6, наніс три удари гострою металевою частиною сокири по голові ОСОБА_6 та в глибині рани, лобної частини голови потерпілого, залишив лезо сокири. Тим самим, ОСОБА_2 у співучасті з ОСОБА_3 та за попередньою змовою групою осіб, спричинили потерпілому рани волосистої частини голови, інфільтруючи крововиливи в м'яких тканинах волосистої частини голови, уламкові переломи кісток склепіння черепу, субарахноїдальний церебральний крововиливи, вогнища забою головного мозку, які, згідно висновку експерта № 47 від 24.02.2015 року, кваліфікуються у сукупності як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, в результаті чого, від відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді рубаних ран голови, крововиливів у м'які тканини голови, переламів кісток склепіння черепу з крововиливами під м'які оболонки, яка ускладнилася набряком головного мозку, настала смерть ОСОБА_6 на місці скоєння злочину, тим самим умисно вбили його.

Переконавшись в тому, що настала смерть ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зникли з місця вчинення особливо тяжкого злочину.

Після чого, 31 січня 2015 року, в період часу з 23 години 00 хвилин до 23 годин 10 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3 села Балки Василівського району Запорізької області, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, з корисливих мотивів, продовжуючи свої злочинні дії, поєднані із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, де ОСОБА_3 за допомогою заводського ключа та пульта авто сигналізації відчинив двері автомобіля Chevrolet Aveo SF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникли до салону автомобіля, де ОСОБА_3 за допомогою заводського ключа запустив двигун та, керуючи вказаним автомобілем, почали рух з метою втечі з місця події, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом, який належить ОСОБА_6, чим спричинили потерпілому, згідно висновку експерта № 26/15 від 24.02.2015 року, матеріальну шкоду на суму 80716 гривень 29 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що разом з ОСОБА_3 вони працювали в одній бригаді у роботодавця ОСОБА_8, який займався вирощуванням овочів. ОСОБА_8 заробітну плату не виплачував, умви проживання були неналежними. За декілька днів до подій, десь за два дні, вони домовилися з ОСОБА_3 пограбувати ОСОБА_8, оскільки не мали грошей, щоб уїхати звідти. Та пізно ввечері 31.01.2015 року вони разом з ОСОБА_3 випили по 100 мл. горілки та почали чекали, поки ОСОБА_8 приїде до свого балагану у стані алкогольного сп"яніння, як це часто бувало. Коли роботодавець ОСОБА_8 приїхав, вони ще трохи почекали та побачивши, що у нього в балагані згасло світло, вони проникли всередину приміщення. Перед тим, як проникнути всередину балагану потерпілого, ОСОБА_3 прорізав отвір у клейонці біля дверей балагану для того, щоб відчинити двері, замкнуті із середини. Коли двері відчинили, ОСОБА_3 залишився на вулиці, а він зайшов до кімнати ОСОБА_8 та побачив, що той піднімається, він перелякався та одразу ж схопив сокиру, яка стояла біля дверей, та її металевою частиною декілька разів вдарив ОСОБА_8 по голові. Сокирою наніс 2 чи 3 удари по голові ОСОБА_8, точну кількість ударів не пригадує. Потім до кімнати зайшов ОСОБА_3, який зняв з шиї потерпілого золотий ланцюжок, а з пальців - два кільця. А він (ОСОБА_2.) в цей час пішов у сусідню кімнату балагану, звідки взяв мобільний телефон "Нокіа", який лежав на тумбочці та 200 гривень з карманів брюк потерпілого. Потім побачив, як ОСОБА_3 вийшов з балагану та направилися до автомобілю потерпілого «Шевроле», сів за кермо, бажав розвернути автомобіль, проте у нього нічого не вийшло, так як автомобіль застряг у зв"язку з поганими погодними умови. Вони кинули автомобіль та через поля направилися пішки у місто Енергодар, де ОСОБА_3 у ломбарді заклав золотий ланцюжок, який зняв з шиї ОСОБА_8 та з отриманих у ломбарді грошей дав йому 1000 гривень, які в подальшому він витратив на власні потреби. Свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнає частково та зазначає, що умислу на вбивство потерпілого не мав, бажав лише заволодіти його майном. Удари сокирою по голові потерпілого наносив він один, у відсутність у приміщенні ОСОБА_3, оскільки перелякався, коли ОСОБА_8 почав підводитися на тапчані. До салону автомобіля потерпілого не сідав, про намір ОСОБА_3 заволодіти автомобілем ОСОБА_8, йому нічого не було відомо та цього з ОСОБА_3 вони заздалегідь не оговорювали. Просить його виправдати за п.12 ч.2 ст.115 та ч.3 ст.289 КК України. Надані ним показання в судовому засіданні підтримує у повному обсязі. Показання, надані в ході досудового розслідування просить до уваги не приймати, оскільки надавалися ним з метою оговорити ОСОБА_3, який на той час перебував у розшуку, та тим самим бажав всю вину перекласти на ОСОБА_3, а самому уникнути відповідальності. У вчиненому розкаюється, просить суд суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що на початку січня 2015 року він приїхав в село Балки на заробітки до ОСОБА_8, який займався вирощуванням сільськогосподарської продукції. В бригаді працював з раніше знайомим ОСОБА_2 та з яким заздалегідь до подій оговорював питання вчинення крадіжки грошей та цінностей у роботодавця ОСОБА_8, коли той буде у стані сп"яніння відпочивати у себе в балагані. Так, ввечері 31.01.2015 року він зібрав всі свої речі, які склав у сумки, та разом з ОСОБА_2 пішов до балагану ОСОБА_8 з метою заволодіння майном останнього. Двері він відчинив за допомогою ножа, який мав з собою та яким розрізав клейонку, і таким чином, відчинив двері балагану зсередини. При цьому, руки у нього були в перчатках. Відкривши двері балагану, побачив, що ОСОБА_8 спить, тоді він вийшов на вулицю покурити. В цей час до балагану зайшов ОСОБА_2 та він відразу почув удари та характерний звук поламаних кісток. Зрозумів, що ОСОБА_2 наніс удари ОСОБА_8 Як саме наносив ОСОБА_2 потерпілому удари та їх кількість сказати не може, оскільки очевидцем подій не був та не бачив, оскільки знаходився на вулиці, біля дверей. Докуривши сигарету, він зайшов всередину балагану, та побачив, що в голові потерпілого ОСОБА_8 сторчить сокира, а ОСОБА_2 перебуває у сусідній кімнаті балагану, де шукає коштовності. Йому стало погано від побаченого, була реакція оціпеніння, яка тривала 10 хвилин, проте він вирішив заволодіти грошима потерпілого для того, щоб мати змогу найскоріше звідти поїхати. Грошові кошти не знайшов, побачив на шиї потерпілого золотий ланцюжок, який вирішив забрати. Також зняв з пальців рук потерпілого золоту обручку та печатку. На стовпі біля тапчана побачив ключі від автомобіля потерпілого та вирішив на ньому уїхати з місця події. Він взяв ключі від автомобіля, забрав свої сумки із зібраними речами, які вже стояли на вулиці біля балагану ОСОБА_9 та направився до автомобіля потепілого "Шевроле". За допомогою пульта, відчинив двері автомобіля потерпілого, сів за кермо та ключем від автомобіля завів двигун машини. Від"їхав на невелику відстань, проте розвернути автомобіль не вдалося, так як він загруз у грязі. Тому він покинув автомобіль та разом з ОСОБА_2, який на той час переходив дорогу, направилися в сторону міста Енергодар через поля, пішки. Неподалік від автозаправки вони переодяглися у чистий одяг, а брудний там же викинули. Доїхавши до міста Енергодар на таксі, він здав у ломбард золотий ланцюжок потерпілого ОСОБА_8, за який отримав 8000 гривень. У ломбарді назвався чужим вигаданим іменем, так як знав, що забирати назад цей золотий виріб він не буде. Потім на таксі вони разом з ОСОБА_2 поїхали до міста Запоріжжя, де з ОСОБА_2 у подальшому розійшлися у різних напрямках. Свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнає частково та зазначає, що умислу на вбивство потерпілого не мав, удари потерпілому ОСОБА_8 він не наносив, проникав до балагану ОСОБА_8 виключно з метою заволодіння цінним майном потерпілого. ОСОБА_2, наносячи удари потерпілому ОСОБА_8, вийшов за межі їх попередньої домовленості про вчинення крадіжки майна потерпілого, а не його вбивства. Просить його виправдати за п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України та його дії перекваліфікувати з ч.3 ст.289 на ч.2 ст.289 КК України, оскільки угону автомобіля передувала лише крадіжка. Надані в судовому засіданні показання підтримує у повному обсязі. У вчиненому розкаюється.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, їх вина знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні дослідженими в ході судового слідства наступними доказами.

Відповідно до протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 26.03.2015 року, диск з відеозаписом якого відтворений в судовому засіданні та оглянутий судом та усіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження, та в ході якого під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 пояснював наступне: До вчинення злочину він разом з ОСОБА_2 готувалися близько трьох днів, напад планували за 2-3 дні до подій, промірковували та обговорювали разом з ОСОБА_2 план їх дій та незабаром вони вирішили напасти на потерпілого ОСОБА_8, коли той буде у стані сп'яніння. Було багато версій вчинення злочину. Припустивши, що у ОСОБА_8 із собою будуть гроші, мали намір дочекатися поки той засне, щоб забрати все цінне. Вони заздалегідь готувалися заволодіти грошима ОСОБА_8 та золотими виробами, також ОСОБА_2 казав, що необхідно буде вбити ОСОБА_8, щоб не було свідків. У ОСОБА_2 був намір вбити ОСОБА_8, якщо той прокинеться. Також ОСОБА_2 заздалегідь відточував сокиру, готувався. Також, зі слів ОСОБА_2, йому відомо, що останні два дні роботодавець ОСОБА_8 не наливав йому горілки та на цьому ґрунті вони посварилися і між ними склалися погані стосунки. У той вечір, 31.01.2015 року він (ОСОБА_3.) зібрав свої чисті речі: куртку сірого кольору, спортивні брюки, чорну шапку та кросівки, склав їх в сумку. Він був одягнутий в робочий одяг, а саме: куртку, брюки чорного кольору та «калоші». Руки були в перчатках. ОСОБА_2 був одягнутий у штани коричневого кольору, чорні кросівки, темну кофту та куртку. Вони вибрали момент, коли ОСОБА_8 виїхав з балагану та знали, що він приїде випивший, оскільки так було завжди. Вони стали чекати його повернення. Коли ОСОБА_8 повернувся, вони ще недовго почекали, щоб той заснув. Близько о 22-30 годині того ж вечора вони підійшли до дверей та почули храп, зрозуміли, що ОСОБА_8 спить та вирішити діяти. Все чітко не обговорювали, ролі чітко не розподіляли. Смикнув двері у балагані ОСОБА_8, вони зрозуміли, що двері зачинені, тому він вирішив ножем, який був у нього, зробити проріз в клейонці біля дверей та тим самим відчинити двері, які були зачинені зсередини на гачок. В той час ОСОБА_2 то стояв поруч, то відходив спостерігати за навколишньою обстановкою, дивитися чи не йде хтось. Клейонку біля дверей він різав близько 15-20 хвилин. В цей час ОСОБА_2 прийшов із сокирою в руках. Коли він відчинив двері, то заглянув всередину приміщення, впевнився, що ОСОБА_8 їх не почув та продовжує спати. Він вийшов з приміщення на вулицю, а ОСОБА_2 зайшов всередину кімнати, де спав ОСОБА_8. Через деякий час він почув сторонній звук з хрустом та зрозумів, що ОСОБА_2 вдарив потерпілого сокирою. Коли зайшов з вулиці, то побачив, шо ОСОБА_8 лежить на спині, головою до дверей, обличчям вверх та в голові у потерпілого сторчить сокира. Удари йому прийшлися в область чола, близько перенісся. Йому стало погано та він почав панікувати. Він почав швидко шукати гроші, щоб найшвидше звідти піти. В куртці ОСОБА_8 він знайшов гроші в сумі 60 гривень мілкими купюрами, а від ОСОБА_2 дізнався, що в штанях ОСОБА_8 той знайшов лише 200 гривень. Перед тим як уходити, зрозумів, що грошей вони знайшли мало, тоді він вирішив зняти з шиї потерпілого золотий ланцюжок та золотий перстень та обручку з пальців рук ОСОБА_8. В цей час ОСОБА_2 знаходився у іншій кімнаті, шукав гроші. В балагані ОСОБА_8 вони довго, декілька хвилин, шукали ключі від автомобіля ОСОБА_8, оскільки заздалегідь обговорювали заволодіння автомобілем для того, щоб доїхати до дороги, а там пересісти на маршрутку. В центрі кімнати, на опорному дерев"яному стовпі, на цвяху він побачив ключі з брелком від автомобіля ОСОБА_8 - «Шевроле авео». Після чого вони вийшли з балагану, він забрав сумку з речами, які він заздалегідь зібрав та яка знаходилася біля балагану ОСОБА_8 Потім вони разом перейшли через балку, сіли в автомобіль та почали рух. Коли вони підійшли до автомобіля, він стояв у непотрібному для них напрямку. Він сів за кермо, а ОСОБА_2 сів ззаду нього на пасажирське сидіння за водієм. Проїхав 200-300 метрів, він вирішив розвернути автомобіль та оскільки радіус повороту був маленький, автомобіль потрапив у грязь та застряг. ОСОБА_2 намагався намагалися штовхати автомобіль, але їм не вдалося зрушити з місця. Тоді він заглушив двигун автомобіля та вони побігли полем в напрямку траси. Через півтора години, йдучи по полю, вони дійшли до дороги. Поруч знаходилася АЗС, біля якої вони передяглися, та брудні речі викинули в 50 метрах від АЗС. Він викинув брюки та светр, а що саме викинув ОСОБА_2, уваги не звернув. Проходячи по дорозі, вони дійшли до населеного пункту «Водяне», потім дійшли до залізничного переїзду, почали викликати таксі з мобільного телефону. У нього був його мобільний телефон «Нокіа» з оператором мобільного зв»язку «Life». У ОСОБА_2 був телефон «Нокіа» з кольоровим екраном на дві сім-картки, та який належав ОСОБА_8. Номер таксі вони знайшли у телефонній книжці потерпілого. Дозвонившись до оператора, повідомили йому, що вони будуть йти в сторону міста Енергодара. Через годину після останнього дзвінка, їм назустріч їхав замовлений ними автомобіль-таксі «Део сенс» світлого кольору, на якому вони поїхали до м.Енергодара. За проїзд розраховувався ОСОБА_2 тими грошима, які забрав у ОСОБА_8, водію надав 100 гривень. Після чого таксист відвіз їх до нічного клубу міста Енергодар, де вони пили горілку, 200 грам кожний та по бокалу пива. Він витратив всі свої гроші, та ОСОБА_2 додав ще близько 40-60 гривень. Коли пили спиртні напої, обмірковували куди далі їхати та де брати гроші. Було прийнято рішення продати золоті вироби та на виручені кошти їхати до міста Запоріжжя. У клубі він віддав ОСОБА_2 викрадену обручку, так він її приміряв та вона йому підійшла за розмірами. Біля входу у нічний клуб стояло таксі темного кольору, вони сіли в машину, попросили відвести до ломбарду. Коли він зайшов до ломбарду, то поцікався, які потрібні документи для того, щоб закласти золотий ланцюжок. Дівчина повідомила, що на даний час документи надавати непотрібно, а вони необхідні будуть потім, коли виявлять бажання забрати речі. Коли він здавав золотий ланцюжок, то назвався прізвищем свого знайомого «ОСОБА_37», оскільки розумів, що цей ланцюжок в подальшому він забирати не буде, а названі ним ім»я, по батькові були ним вигадані. Після того, як дівчина оцінила ланцюжок, вона видала йому 8000 гривень купюрами по 100 гривень. Також вона надала йому договір, який він викинув біля магазину. Потім вони разом з ОСОБА_2 поїхали до магазину, де взяли по пару пляшок пива у дорогу та батончики «Снікерс». Поїхали до міста Запоріжжя з метою виїхати подалі від місця злочину. Коли сіли у автомобіль, ОСОБА_2 попросив у нього 1000 гривень та він дав йому гроші. У місті Запоріжжі таксист їх висадив біля ринку Анголенка. Після чого він з ОСОБА_2 попрощалися, а далі він пригадує лише те, що прокинувся на кольцевій дорозі трамвайних шляхів та виявив, що у нього пропали гроші та перстень, який весь час знаходився у нього на руці. У кармані залишилися лише сигарети та його мобільний телефон, який він на ринку Анголенко продав за 50 грн. Оскільки грошей було мало, він вирішив піти пішки у місто Дніпропетровськ з метою знайти там роботу. Влаштувався по будівництву багатоповерхових будинків та в подальшому був затриманий охоронцями магазину за розрахунок на касі підробленими купюрами, був викликаний наряд міліції, його помістили до ІТТ, а на наступний день його забрали співробітники Василівського райвідділу міліції, де в подальшому він надавав покази. Співучасником себе вважав. Свою вину визнавав у повному обсязі. У вчиненому розкаювався (т.4 а.с.112-123, 131).

Згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 06.02.2015 року, диск з відеозаписом якого відтворений в судовому засіданні та оглянутий судом та усіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження, та в ході якого під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 пояснював наступне: 23.01.2015 року з ринку Анголенко в місті Запоріжжі, разом з іншими особами, він поїхав на поля працювати по найму до корейців, які займалися вирощуванням сільськогосподарської продукції. Приїхав в обід, його відвезли до роботодавця в село Балки Василівського району. У посадці були розташовані балагани, які зроблені з плівки, та вони знаходилися неподалік один від одного. Їх балаган з шістьма особами знаходився біля балагану їх роботодавця ОСОБА_2. В перший день у нього був вихідний, він відпочивав, роботодавець ОСОБА_8 налив йому небагато горілки. Серед робітників він побачив раніше знайомого ОСОБА_10, 30-35 років, з яким працював у «цигана» в Запоріжжі, де вони рили траншеї. Ввечері всі зустрілися у «корейца» ОСОБА_8, випили та пішли відпочивати. Працював він на протязі тижня. Працювало дві бригади: їх бригада працювала у ОСОБА_8, а інша - у його тестя ОСОБА_11. Він працював у теплицях: сіяв, пікірував розсаду. За домовленістю, оплатити їм повинні були наприкінці робіт, коли піде вся перша продукція, приблизно у травні місяці. В один з днів, за декілька днів до подій, ввечері вони сиділи з ОСОБА_3 у балагані, випивали розведений спирт, який роботодавець їм видавав кожного дня та ОСОБА_3 запропонував йому піти викрасти у ОСОБА_8 гроші, на що він погодився. Так, в суботу 31 січня 2015 року пізно ввечері вони разом пішли до балагану, де мешкав ОСОБА_8, двері були зачинені зсередині. ОСОБА_3 почав ножем вирізали у стіні дірку біля дверей, щоб їх відчинити. Поки ОСОБА_3 вирізав отвір у стіні, той попрохав його принести сокиру для того, щоб вдарити ОСОБА_8. Сокиру він (ОСОБА_2.) приніс з теплиці. Коли прийшов до балагану ОСОБА_8, то ОСОБА_10 стояв біля вхідних дверей, забрав у нього сокиру та зайшов всередину приміщення першим, а він за ОСОБА_10. ОСОБА_8 знаходився у великій кімнаті, спав. Після чого ОСОБА_10 наніс потерпілому ОСОБА_8 два удари сокирою по голові зверху вниз. Він пішов у другу кімнату справа, щоб не бачити цього. У кімнаті виявив брюки потерпілого, в кишенях яких було 1000 грн. купюрами по 100 грн., які він взяв з собою, на тумбочці побачив мобільний телефон «Нокіа» в корпусі чорного кольору, який також забрав. Коли повернувся у кімнату, побачив як ОСОБА_10 знімав з шиї ОСОБА_8 золотий ланцюжок, та з пальців обручку та печатку та сказав уходити. Вони відразу ж вийшли з балагану ОСОБА_12 На той час він (ОСОБА_2.) був одягнутий у спортивні штани та кофту, яку пізніше викинув, взутий у черевики коричневого кольору на шнуровці. ОСОБА_13 був одягнутий у джинсові брюки синього кольору, куртку з капюшоном чорного кольору, взутий у черевики чорного кольору. Також звернув увагу, що коли ОСОБА_10 зачиняв замок на дверях балагану, той був у робочих перчатках чорного кольору. У ОСОБА_10 були з собою дві сумки з речами. В балаган до себе вони більше не заходили. Коли вони йшли по дорозі, ОСОБА_10 дістав з кармана ключ від автомобіля ОСОБА_8, відчинив її та він (ОСОБА_2) поклав сумки на заднє сидіння машини. ОСОБА_10 сказав, що розверне машину та вони поїдуть. Далі ОСОБА_10 сів за кермо автомобіля, від'їхав на 20 метрів, намагався розвернутися та застряг, з машини вийшов. Після чого він (ОСОБА_2.) підбіг до автомобіля, забрав сумки з машини та вони разом пішли по полю пішки в сторону міста Енергодара. По дорозі ОСОБА_10 викликав таксі з мобільного телефона, йому не вдалося. Тоді він (ОСОБА_2) почав викликати таксі з мобільного телефона «Нокіа», який взяв у ОСОБА_8 в кімнаті з тумбочки. Йому відповіли, що невдовзі на виклик під'їде білий «Ланос». Це було близько о 02-30 годин ночі. Таксист їх відвіз до нічного клубу, де вони випили по пляшці пива та трохи горілки. Далі вони поїхали на таксі синього чи зеленого кольору до ломбарду, який знаходиться неподалік від клубу, оскільки водій попрохав заплатити за проїзд наперед, тоді ОСОБА_10 у ломбарді заклав золоті вироби, які раніше викрав у ОСОБА_8, за що вони отримали 8000 гривень. Після чого вони разом поїхали у місто Запоріжжя. Там були близько о 06 годині ранку. На протязі поїздки вони спали по черзі на задньому сидінні автомобіля. По приїзду у місто, він намагався розбудити ОСОБА_10, однак той почав на нього кидатися, тоді на початку міста Запоріжжя він вийшов з автомобіля та пересів у інше таксі білого кольору «Таврія» чи «Лада 9». Потім він пішов на маршрутку, на якій направився до центру міста. При ньому знаходилися 1000 грн., які він забрав з брюк ОСОБА_8 та 1000 грн., які йому дав ОСОБА_10 з тих коштів, які останній отримав у ломбарді за здані золоті вироби. Мобільний телефон потерпілого він навмисно залишив у таксі, в якому вони їхали з м.Енергодара до м.Запоріжжя, сховавши телефон «Нокіа» між сидінням та спинкою, щоб не було зайвих питань коли їх зупинять. На ринку Анголенко він купив собі штани, черевики, кофту, шапку та переодягся у нові речі. Весь цей час він мешкав у різних приміщеннях, ночував у під»їздах, у різних знайомих, за різними адресами. До правоохоронних органів не з»являвся, так як було страшно. У вчиненому вину визнавав частково, оскільки не вбивав потерпілого, бажав лише заволодіти особистим майном ОСОБА_8 (т.4 а.с.102-111,132).

Відповідно до протоколом проведення слідчого експерименту від 08.02.2015 року, з фототаблицями до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_2, диск з відеозаписом якого було відтворено в судовому засіданні та оглянуто судом та усіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження, та в ході проведення якого підозрюваний ОСОБА_2 детально продемонстрував на місці події, а саме: як та за якими обставинами було вчинено вищевказані кримінальні правопорушення, в результаті вчинення яких було вбито ОСОБА_8 Під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 було відтворено відповідні дії та обставини вчинення кримінальних правопорушень та в ході проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_2 детально продемонстрував на місці події такі обставини та вказував на наступне: 31.01.2015 року ОСОБА_3 запропонував йому вчинити крадіжку особистого майна ОСОБА_6 та попросив принести сокиру, після чого ОСОБА_3 проник до балагану ОСОБА_6, де ОСОБА_3 гострою частиною сокири наніс удари ОСОБА_6 по голові. Потерпілий при цьому знаходився в ліжку головою до дверей. Під час вчинення кримінального правопорушення він (ОСОБА_2.) вчинив крадіжку грошей, мобільного телефону, а ОСОБА_3 - золотих виробів (ланцюжка, печатки та каблучки). Після чого вони покинули приміщення і попрямували в сторону дороги, де ОСОБА_3 відімкнув двері автомобіля «Шевроле», який належить ОСОБА_6, сів за кермо та намагався розвернутися, але застряг. Потім ОСОБА_2 попрямував до автомобіля, забрав сумки, в яких знаходився робочий одяг, та вони пішли по полю в сторону міста Енергодар. Це все відбувалося за селом Балки Василівського району Запорізької області, кілометри три від самого села в лівій стороні від каналу в полі, де вони жили в балаганах. На місці відстворення подій, ОСОБА_2 наголосив про наступне: 31.01.2015 року, в суботу, приблизно о 23.00 годині, вони вийшли з балагану, де йому ОСОБА_3 запропонував вчинити крадіжку. Потім, попрямувавши до балагану, де безпосередньо вчинено злочин, ОСОБА_2 зазначив, що в даному приміщенні проживав ОСОБА_6 та в той день вони проникли до цього приміщення через відкриті двері, в подальшому, для того, щоб зайти до приміщення де спав потерпілий, ОСОБА_3 вирізав дірку в стіні та сказав йому взяти сокиру, яка на той час знаходилась в теплиці поряд з балаганом ОСОБА_6, після чого повернувся до ОСОБА_3 і віддав йому сокиру, після чого вони попрямували до кімнати, де відпочивав потерпілий. В кімнаті, за словами ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_6 знаходився в положенні лежачи, голова була направлена в сторону вхідної двері. Після чого ОСОБА_3 наніс потерпілому два удари лезом сокири по лобовій частині голови. Після чого ОСОБА_2 попрямував до сусідньої кімнати, де на топчані знаходилися штани, а на тумбочці лежав мобільний телефон. В штанах знаходилися 1000 грн. купюрами по 100 грн., які він забрав, а також взяв мобільний телефон «Nokia» чорного кольору, який лежав на тумбочці. Після чого він попрямував знову до кімнати, де знаходився ОСОБА_10, який вже знімав золоті вироби (ланцюжок, печатку та каблучку) з тіла потерпілого, яке було вже накрите. Після чого вони попрямували в сторону дверей, які ОСОБА_3 зачинив за допомогою замка. Після він та ОСОБА_3 вийшли на вулицю, де біля балагану знаходились сумки ОСОБА_3 з його особистими речами. Сокири в руках ОСОБА_3 вже не було, він її залишив в приміщенні. В балаганах освітлення було, горіла лампочка, а на вулиці було темно, дорога не освітлювалась. На вулиці нікого не зустрічали. Це все відбувалось швидко. Вони знаходилися в стані алкогольного сп'яніння, пили горілку близько 150-200 грамів (т.3 а.с.86-100, 133).

Відповідно до протоколом проведення слідчого експерименту від 27.03.2015 року, з фототаблицями до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_3, диск з відеозаписом якого було відтворено в судовому засіданні та оглянуто судом та усіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження, та в ході проведення якого в присутності захисника, понятих, підозрюваний ОСОБА_3 надав пояснення, в яких розповів про домовленості, які попередньо виникли між ним та ОСОБА_2, а також детально продемонстрував на місці події: як та за якими обставинами було вчинено вищевказані кримінальні правопорушення, в результаті вчинення яких було вбито ОСОБА_8 Під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 було відтворено відповідні дії та обставини вчинення кримінальних правопорушень та в ході проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_3 детально продемонстрував на місці події такі обставини та вказував на наступне: Ввечері, після роботи 31 січня 2015 року він спільно з ОСОБА_2 випили по 150 мл. спирту та чекали, приїзду ОСОБА_8 для того, щоб заволодіти його майном: грошима та мобільним телефоном. Після того, як ОСОБА_8 приїхав, вони почекали ще 30-40 хвилин. Та для того, щоб проникнути всередину, необхідно було прорізати отвір у клейонці та відчинити двері з внутрішньої сторони. Відчинивши двері за допомогою ножа, вони потрапили всередину балагана, де жив потерпілий. Двері відчиняв він, проте всередину балагану він не заходив. Першим зайшов ОСОБА_2 та наніс удар сокирою в голову потерпілого. Коли він потім зайшов в середину балагану, то побачив, що в голові ОСОБА_8 сторчить сокира, а ОСОБА_2 шукає гроші. Далі він також почав шукати цінності та знайшов 60 грн., а ОСОБА_2 - 200 грн. У кімнаті, де лежав потерпілий, знайшли ключі від автомобіля. Він потім підійшов до трупу ОСОБА_8, з якого зняв золоті вироби: з шиї потерпілого зняв золотий ланцюжок, а з пальців - два золотих кільця. Коли вийшли на вулицю, їх речі лежали біля входу. Вони забрали речі та пішли до машини. Коли підійшли до автомобіля потерпілого, відкрили замок та сіли у машину. Він сів за кермо, а ОСОБА_2 сів ззаду нього, на пасажирське сидіння. Почали рух вздовж посадки для того, щоб розвернутися та виїхати на трасу. При повороті не справився з керуванням та машина потрапила у багнюку та застрягла, виїхати не змогла. Після чого вирішили залишити автомобіль та піти пішки через поле до траси. Коли перейшли поле, вийшли до АЗС, біля якої передяглися, старі речі викинули. Почали викликати такси з телефона потерпілого, направляючись в сторону міста Енергодар. Через деякий час їм назустріч їхав автомобіль такси, в який вони сіли та доїхали до м.Енергодар. З водієм розрахувався ОСОБА_2 тими грошима, які забрав у ОСОБА_8. Таксист їх потім відвіз до нічного клубу, де вони вживали спиртні напої - горілку та пиво. Через 30-40 хвилин вони вирішили на іншому такси поїхати до м.Запоріжжя. Проте, здали у ломбард в м.Енергодарі золотий ланцюжок. Перстень залишився у нього, а у ОСОБА_2 - обручка. За дорогу на таксі вони сплатили 700 грн. Водій їх довіз до ринку Анголенка. Через деякий час він з ОСОБА_2 розлучилися. Прокинуся він на зупинці громадського транспорту побитий та без грошей. Потім він пішов у місто Дніпропетровськ, де знайшов роботу, на якій працював до часу його затримання (т.3 а.с.137-152).

Диск з відеозаписами проведення слідчого експерименту від 08.02.2015 за участю підозрюваного ОСОБА_2 та слідчого експерименту від 27.03.2015 року за участю підозрюваного ОСОБА_3 було відтворено в судовому засідані та оглянуто судом та всіма учасниками процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження (т.3 а.с.100,141, 237, т.4 а.с.133).

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 суду пояснила, що померлий ОСОБА_8 є її чоловіком, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1999 року та від якого має двох неповнолітніх синів: ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_8. Її чоловік займався вирощуванням овочів. Про вбивство чоловіка дізналася вранці, близько о 08-30 годині 01.02.2015 року від свого батька ОСОБА_11 та який повідомив їй, що ОСОБА_8 більше немає в живий, та під час розмови з нею він плакав, чітко пояснити нічого не міг. Після розмови з батьком вона відразу ж приїхала на місце події, де побачила у балагані на тапчані свого чоловіка, який був накритий ковдрою, тапчан був в крові. Оглянувши балаган, в якому мешкав чоловік, було виявлено викрадення грошових коштів в сумі 1000 гривень, мобільного телефону "Нокіа", золотих виробів: обручки, печатки, ланцюжка, а також автомобілю "Шевроле", 2013 року випуску. Автомобіль в подальшому було повернуто у робочому стані. Останній раз спілкувалася з чоловіком напередодні подій, ввечері 31.01.2015 року о 20-40 годині. Чоловік їй зателефонував, розмовляв спокійно. На наступний день 01.02.2015 року, близько о 08-00 годині ранку вона неодноразово дзвонила чоловіку, проте він на телефоні дзвінки не відповідав. Очевидцем подій не була, у той день перебувала з синами вдома, у місті Дніпрорудне. Коли раніше приїздила на поле до чоловіка ОСОБА_8, то бачила там ОСОБА_2, який приносив хліб, з ним розмов ніколи не вела. Їй також відомо, що ОСОБА_2 раніше у 2014 році працював у чоловіка, а потім поїхав, та на початку 2015 року знову повернувся, мешкав в окремому балагані. ОСОБА_3 вона не бачила. Стосовно будь-яких конфліктів, сварок між чоловіком та найманими працівниками, їй нічого не відомо. Всього у чоловіка ОСОБА_8 працювало п"ять працівників, які мешкали у таких же умовах, як і її чоловік. Робітникам чоловік ОСОБА_8 заробітну плату виплачував, жили робітники в окремому балагані, умови для проживання та харчування працівників були належними, був кухар, який їм готував їжу. Також потерпіла пояснила, що у своєму балагані чоловік ОСОБА_8 сокиру ніколи не тримав, оскільки в цьому не було необхідності. На застосуванні до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 максимально суворого покарання, пов"язаного з ізоляцією їх від суспільства, наполягає. Цивільний позов не заявляє.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду пояснив, що він є батьком потерпілої ОСОБА_15 та о 07-00 годині 01.02.2015 року він приїхав на поле за селом Балки, де працював його зять ОСОБА_8. Вранці того дня зайшов у балаган, в якому мешкав ОСОБА_8, та хотів розтопити піч. Побачив розрізану клейонку біля замку у дверях. Коли зайшов всередину приміщення, на тапчані під ковдрою виявив труп ОСОБА_8. Відразу ж зателефонував до міліції та лікарні. У балагані було брудно, безлад. Також у приміщенні балагану, де мешкав ОСОБА_8, було виявлено пропажу брюк потерпілого, золотого ланцюжка ОСОБА_8, обручки та грошей близько 2000 гривень, за які останній мав намір купити дрова. Коли виявив труп ОСОБА_8, робочих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх речей на місці не було, проте до цього часу вони працювали на полі у ОСОБА_8 найманими працівниками. Свідком сварок між ОСОБА_8 та обвинуваченими з приводу неналежних умов проживання він не чув, жодного разу таких скарг від робітників не надходило. Умови для проживання робітникам ОСОБА_8 створював належні: їм надавалося житло для проживання, кухар готував їжу, по завершенню робочого дня працівникам щодня видавалася чарка горілки, по завершенню місяця робітникам виплачувалася заробітна плата.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_8 вони були друзі, часто спілкувалися, йому привозили людей із м.Запоріжжя на роботу на полях. Вранці 01.02.2015 року, близько о 09-00 годині йому повідомили, що сталося вбивство ОСОБА_8 та він відразу приїхав до балагану, де мешкав потерпілий. Труп ОСОБА_8 знаходився на ліжку, в області височної частини голови потерпілого були пошкодження, а в голові ОСОБА_8 сторчала сокира. Автомобіля ОСОБА_8 на місці не було, він стояв на узбіччі, за 200-300 метрів від звичного місця стоянки. У ОСОБА_8 зникли цінні золоті вироби: ланцюжок та обручка, які він постійно носив. ОСОБА_2 він бачив у минулому році, він працював у ОСОБА_8 на полях. ОСОБА_3 бачив митцем, з ним не спілкувався, той нічого у нього не просив. Після вбивства ОСОБА_8. на полях ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не бачив. Про те, що сталося, з найманими працівниками ОСОБА_8 не розмовляв.

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що йому подзвонили та повідомили, що ОСОБА_8 вбили, він одразу приїхав до балагану, де той мешкав та який знаходиться за с.Балки. Коли приїхав на місце події. побачив, що автомобіль ОСОБА_8 знаходиться на відстані близько 400 м від звичайного місця його стоянки. Також йому повідомили, що після вбивства ОСОБА_8 двоє робітників зникли. З приводу пропажи речей потерпілого, йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що в січні 2015 року він працював на полях в с.Балки у роботодавця ОСОБА_21, де вирощували овочі. Балагани потерпілого ОСОБА_8 знаходилися поруч з ними, на іншій стороні каналу. ОСОБА_8 бачив в обличчя декілька разів, проте з ним ніколи не спілкувався. Йому відомо, що ОСОБА_8 мав автомобіль "Шевроле", на якому часто проїжджав повз їх полів.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що він працює приватним підприємцем та займається вирощуванням зернових культур. ОСОБА_8 знав, а також йому відомо, що ОСОБА_8 на полях вирощував овочі. Про вбивство ОСОБА_8 він почув через декілька днів після подій, з розмов інших людей, від кого саме не пригадує. Очевидцем тих подій не був.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив суду, що з потерпілим ОСОБА_8 вони були знайомі. Він підвозив людей на роботу до корейців, на поля. Перебуваючи у м.Запоріжжі, в парку ім.Леніна, у січні 2015 року до нього підходили люди та просилися влаштуватися на роботу, він пропонував працю по вирощуванню овочів на полях у ОСОБА_8, при цьому попередньо розповідав їм про умови праці. У разі, якщо вони погоджувалися, то він відвозив їх на поля за с.Балки Василівського району Запорізької області. ОСОБА_2 він знає два роки, з ОСОБА_3 познайомився на початку 2015 року. Він відвозив їх на роботу, на поля за с.Балки, з інтервалом у два тижні. Про події, які відбувалися далі, йому нічого невідомо. Очевидцем вбивства ОСОБА_8 він не був.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_8 знає, працював з ним в бригаді, яка займалася вирощуванням овочів. ОСОБА_8 платив йому кошти за роботу наприкінці сезону, а іншим працівникам - наприкінці місяця, за домовленістю. В минулому році бачив ОСОБА_2, який також працював у ОСОБА_8 на полях в селі Балки, на початку 2015 року приїхав на роботу ОСОБА_3 Вранці, близько о 08-30 годині, точної дати не пам'ятає, ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_8 вбили та сказав, що він підозрює двох найманих працівників, яких не було виявлено на робочих місцях та які втекли. ОСОБА_11 підозрював саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були найманими працівниками у ОСОБА_8. Також, коли він зайшов до балагану, то бачив ОСОБА_8, який лежав на тапчані та у нього в голові стирчала сокира. До трупу близько не підходив. Він був шокований побаченим. Також в подальшому було виявлено пропажу автомобіля марки «Шевроле», який належав ОСОБА_8 та золотого ланцюжка, який носив потерпілий.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що у ОСОБА_8 він працює вже п"ять років, з 2010 року постійно. Йому сплачували заробітну плату в кінці сезону, а іншим працівникам - наприкінці місяця. ОСОБА_2 раніше теж працював у ОСОБА_8, а потім уїхав. Приїхав ОСОБА_2 на наступний рік, взимку на початку 2015 року, пропрацював близько місяця. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали разом, в теплицях. ОСОБА_8 мешкав окремо, у своєму балагані. У ОСОБА_11 також є свій балаган, у якого він і працював. Балагани роботодавців знаходяться на відстані близько 100 метрів один від одного. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 пізно ввечері, близько о 22-00 годині, приходили до нього в балаган, пили каву, між ними відбувалася якась розмова та про що саме, він не чув. Потім вони пішли та після того вечора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він більше їх не бачив. Вранці о 06-00 годині він прокинувся, приїхав ОСОБА_11, який роздав працівникам наряди про те, що саме необхідно зробити у теплицях. Потім почули крик ОСОБА_11, забігли до балагану ОСОБА_8, та побачили останнього, який лежав на тапчані та у нього в голові сторчала сокира.

Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що з ОСОБА_2 він познайомився рік тому, ОСОБА_3 знає в обличчя. ОСОБА_2 працював раніше у ОСОБА_8 на полі, з яким також працював і ОСОБА_3 У обвинувачених з ОСОБА_8 конфліктів не було. Обидва були найманими працівниками. Вранці одного з днів наприкінці січня 2015 року, точної дати не пригадує, він дізнався про вбивство ОСОБА_8. Того ранку почув крик та побачив тестя ОСОБА_11 Підбігши на окрик, він побачив труп ОСОБА_8, який лежав на підлозі. З того дня та в подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на місці вже не було, вони уїхали на автомобілі ОСОБА_8, так як автомобіль останнього виявили на відстані близько 300 м. від звичайного місця його паркування. Було явно видно, що автомобіль не змогли розвернути та там він і був покинутий. Автомобіль загруз у грязі, так як у той день були погані погодні умови: йшов сніг, дощ та було брудно.

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив суду, що він працює у комунальній установі, у вільний від роботи час підробляє таксистом. Точної дати не пам"ятає та зазначає, що до нього у місті Енергодарі біля нічного клубу "Ковбой" близько о 05-00 год. Підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3, попросили відвезти їх до міста Запоріжжя, на що він погодився. На передньому пасажирському сидінні в салоні його автомобіля сидів ОСОБА_3, а ОСОБА_2 знаходився на задньому сидінні. Чоловіки попросили зупинитися біля магазину, після чого поїхали до ломбарду, який знаходиться на вул.Радянській міста Енергодар. До ломбарду першим заходив ОСОБА_3, потім через деякий час зайшов ОСОБА_2. Загалом він чекав їх в автомобілі близько 15 хвилин. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли з ломбарду та вони поїхали до міста Запоріжжя. Про що розмовляли хлопці під час руху, точно не пригадує. Пам'ятає, що вони казали про те, що до міста Енергодара добралися пішки. Бачив у ОСОБА_3 на пальці золоту печатку. До міста Запоріжжя їхали через село Балки, у місто Дніпрорудне вони не заїжджали. Висадив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 біля магазину "Копійка" у м.Запоріжжі, близько о 09-00 годині. За послугу перевозки отримав від хлопців 700-800 грн. ОСОБА_2 подарував йому ліхтарик чорного кольору, на батарейках. Також в салоні його автомобіля, ці хлопці залишили мобільний телефон «Нокіа», який в подальшому у нього було вилучено працівниками міліції. У той день був сильний туман, йшов дощ.

Свідок ОСОБА_28 суду пояснила, що вона працювала керівником відділення приватного Товариства «Ломбард Бутенко та компанії». На початку лютого 2015 року, точної дати не пригадує, до неї зателефонував слідчий та повідомив про вбивство чоловіка в селі Балки та крадіжку золотого ланцюжка вагою 18 грам. Та оскільки вона працювала керівником ломбарду в м.Дніпрорудне, їй необхідно було з'ясувати, чи не здавався ланцюжок такою вагою у будь-яке з відділень ломбарду. Вона подивилася по базі даних та виявилося, що у певний день та час був здан золотий ланцюжок вагою 18 грамів у Енергодарське відділення ломбарду по вул.Радянській, 16 в м.Енергодарі. Туди під'їхав слідчий та повідомив, що той ланцюжок дуже схожий на викрадений у потерпілого. Тому вона надала працівникам правоохоронних органів всю документацію, яка стосувалася здачі до ломбарду цього ланцюжка. Той чоловік, який здавав до ломбарду цей золотий ланцюжок, назвався чужим прізвищем, тому лише після огляду відеозапису з камер спостереження, було встановлено його дійсну особу. Договір про заставу було укладено не на прізвище ОСОБА_3, чи ОСОБА_2, а на іншу особу, згідно складених документів. Цей золотий ланцюжок був зданий до ломбарду вночі 01.02.2015 року та за нього особі було видано 8000 гривень, які до теперішнього часу ломбарду не повернуті. В подальшому цей ланцюжок був впізнаний потерпілою та працівниками міліції з ломбарду його було вилучено у встановленому порядку. Також було вилучено працівниками міліції запис з камери відео спостереження. На зміні того ранку працювала ОСОБА_29, яка повідомила, що у ломбарді було двоє чоловіків, коли нею видавалися гроші за зданий до ломбарду золотий ланцюжок.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснив, що він працює директором КП «Дніпрорудненський ринок». Одного дня бачив хлопця, схожего на ОСОБА_2, але категорично стверджувати, що це був саме він, не може. Бачив цього хлопця вдень, в місті Дніпрорудне, біля адміністративної будівлі ринку. На досудовому розслідуванні йому показували фоторобот людини, однак хто цей чоловік, він не знає, раніше ніколи його не бачив. Той хлопець скаржився, що йому не заплатили за роботу, тому він дав йому 15 гривень на проїзд до міста Василівки. Він був у пошарпаному вигляді, у стані алкогольного сп"яніння, одяг брудний, у багнюці. Був одягнутий по сезону: темні брюки та у футболку, так як була весна. Речей у нього в руках не було.

Свідок ОСОБА_31 суду пояснила, що вона працює продавцем у продуктовому магазині, у відділі м'ясних делікатесів міста Дніпрорудне. Близько о 09-00 годині, день та місяць не пригадує, було холодно, зима, день тижня - четвер. Був звичний робочий день та вона приймала товар. До неї підійшов молодий чоловік та попросив допомоги грошима для поїздки додому, пояснивши, що вже два дні він ховається від корейців та у нього немає коштів доїхати додому. При цьому хлопець знаходився у спокійному стані. Вона порадила йому підійти до директора ринку для того, щоб директор надав йому роботу, за яку він і отримає гроші. Хлопець сказав, що там вже був, де йому дали 15 гривень. Потім хлопець розвернувся та пішов. Зовнішній вигляд його був неохайний, він був небритий, одягнений у темну куртку та чорну шапку. Потім від подружки вона дізналася про вбивство корейця. По даній кримінальній справі з нею проводилася така слідча дія як впізнання особи за фотознімками, під час якої вона впізнала хлопця. Той хлопець на обвинуваченого ОСОБА_2 схожий, проте точно не впевнена. Говорила з тим хлопцем у магазині нетривалий час, близько однієї хвилини. Запам'ятала його очі, навколо очей у нього була набряклість.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила, що вона працює у магазині «Делікатеси» м.Дніпрорудне. Вранці, в період часу з 08-00 до 10-00 годин, вона з напарницею виставляли товар на прилавок. Дати точно не пригадує, була зима. До магазину зайшов ОСОБА_2, який попросив гроші на проїзд додому, до міста Нікополь, також сказав, що за ним два дні по полям женуться корейці. Вона відмовила надати йому гроші, пояснивши, що не вправі видавати з каси готівку. В судовому засіданні стверджувала, що це був ОСОБА_2. Іншого чоловіка поруч з ним не бачила. Запам'ятала ОСОБА_2 по очам та по зросту. В магазині є відеокамера спостереження, з якої в подальшому працівниками міліції було вилучено запис з того дня.

Відповідно до висновку судової - медичної експертизи № 47 від 24.02.2015 року, проведеної на підставі судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, з урахуванням даних додаткових методів дослідження, судово-медичний експерт ОСОБА_33 прийшла до наступних висновків: Смерть ОСОБА_6 настала від відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді рубаних ран голови, крововиливів у м'які тканини голови, переламів кісток склепіння черепу з крововиливами під м'які оболонки, яка ускладнилася набряком головного мозку.

Пошкодження, які явилися причиною смерті, могли утворитися напередодні смерті (декілька хвилин), кваліфікуються у сукупності як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, в даному випадку, що спричинили смерть, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з її настанням.

При експертизі трупу ОСОБА_6 виявлено: рани волосистої частини голови, інфільтруючі кровоиливи в м'ягких тканинах волосистої частини голови, уламкові переломи кісток склепіння черепу, субарахноїдальний церебральний крововиливи, вогнища забою головного мозку, які могли утворитися від не однократної (не менше трьох) дії предмета, що має рубаючі властивості. Довжина слідоутворюючої частини предмета становила не менше ніж 75 мм.

Площа занурювання має горизонтальний напрямок спереду назад по відношенню до осі потерпілого.

Пошкоджень, не пов'язаних з настанням або яких-небудь інших, які могли б утворитися при ударах руками, взутими ногами тощо, при експертизі трупа виявлено не було.

Враховуючи локалізацію пошкоджень, можно сказати, що в момент причинения пошкоджень, йморівно всього, потерпілий знаходився у горизонтальному або близькому до такого положенні, можливо, головою до нападаючого (нападаючих).

Після причинения вище описаних пошкоджень виконання потерпілим активних дій малоймовірно.

Пошкоджень з ознаками посмертних при дослідженні трупу не виявлено.

На одежі пошкоджень виявлено не було.

Пошкодження, виявлені у ОСОБА_6, знаходяться в областях, доступних для самопричинення.

Ознак, характерних для переміщення трупу, виявлено не було.

При судово-токсичній експертизі крові від трупу ОСОБА_6 не виявлено алкоголів, наркотичних речовин, сильнодіючих лікарських засобів. В сечі виявлений етиловий алкоголь у концентрації 0,8%.

Ступінь вираженності трупних явищ з урахуванням даних спектрофометричного дослідження скловидного тіло ока вказує на те, що з моменту смерті ОСОБА_6 та до забору скловидного тіла ока (01.02.2015 року 16.17) пройшло 16,5±3- 6 години (т.2 а.с.94-99).

З протоколу огляду трупа від 02.02.2015 року з ілюстраційними таблицями до нього вбачається, що в приміщенні моргу Дніпрорудненської міської лікарні безпосереднім об"єктом огляду являвся труп ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, та на тілі якого виявлені наступні ушкодження: на чолі, праворуч від надбровної дуги, в 2,5 см від умовної середньої лінії, вверх вліво розташована рана веретеноподібної форми розмірами 9,5 х 1,5 см з відносно рівними краями, гострими кінцями. Розташовується вона косо вертикально наліво спереду назад. В дні рани видні уламки кісток черепу, які проникають у черепну порожнину. Біля заднього кінця рани розташовується така ж сама рана розмірами 6 х 1,3 см, з якої стирчить уламок кістки черепу. В потиличній області зліва косо вертикально ззаду наперед зверху вниз розташована рана неправильної овальної форми розмірами 8 х 2,5 см, горизонтальна, проникає в порожнину черепа, у дні рани видні кістки черепу та речовина головного мозку. Яких-небудь інших пошкоджень і інших змін при зовнішньому дослідженні трупа не виявлено. Під час розтину виявлено розчинення мозку: від правої лобної до скроневої тім"яної області - мається рівний зріз. На основі лівої потиличної долі мозку мається крововилив, на ділянці 2 х 2 см. Виявлено крововилив на легенях, що свідчить про те, що смерть настала швидко. Причиною смерті ОСОБА_8 є відкрита проникаюча черепно-мозкова травма. Під час огляду вилучено одяг, який належить потерпілому ОСОБА_8: майка сірого кольору, на передній та задній частини якої маються плями речовини бурого кольору; труси сірого кольору; хрестик з металу жовтого кольору; а також змиви з обох рук ОСОБА_8, зрізи вільних кінцівох нігтьових пластин з обох рук, зразки волосся з голови, зразки жовчі та зразки крові ОСОБА_8 (т.2 а.с.85-89).

У довідці. виданій Дніпрорудненським міжрайонним відділенням СМЕ від 02.02.2016 року, зазначено дату смерті ОСОБА_8 у віці 35 років - ІНФОРМАЦІЯ_14, причиною смерті: відкритий перелом кісток склепіння черепу (т.2 а.с.93).

Згідно протоколу огляду огляду місця події від 01.02.2015 року, з фототаблицями до нього, об"єктом огляду якого є відкрита ділянка місцевості, яка знаходиться на відстані 4 км від села Балки та 10 км від села Цвіткове, на якій розташовані чисельні одноповерхові споруди для тимчасового проживання, виконані з дерева та обтягнуті полімером, а також полімерні теплиці для вирощування овочів. Вхід до споруди, яка умовно позначена № 2 та є також об"єктом огляду, здійснюється через вхідний отвір, обладнаний одно-створчатими дерев"яними дверима зі склом, без пошкоджень, які обладнані з внутрішньої сторони одним замикаючим металевим шпінгалетом. В лівій стіні розташований дверний отвір, який веде до кімнати № 2 розмірами 4,5 х 5 м. В правому дальньому куті розташований дерев"яний тапчан, на якому знаходиться труп ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, який лежить на спині, головою до входу, прикритий ковдрою. Вдягнений у майку та труси сірого кольору. Руки і ноги виправлені, руки знаходяться уздовж тулуба. Голова трупа розташовувалась на відстані 201 см від входу та 110 см від правої стінки. На лобі трупа є рана, в глибину якої погружено лезо сокири. Довжина вільного леза становить 7 см. На чолі рана зправа косо-вертикальна, зліва на право, зверху вниз, рана розміром 9 х 1,5 см, яка з"єднується з порожниною черепа. Ззаду від неї розташована ще одна така рана розміром 6 х 1,5 см, яка також з"єднується з порожниною черепа, у дні якої видні кістки черепу. В лівій потиличній області виявлена рана видовжено-овальної форми розміром 8 х 3 см, яка також проникає в порожнину черепу. У дні ран видні кістки черепу та речовина мозку. Цінностей на трупі не знайдено, інших пошкоджень на тілі не виявлено. Ложем трупа є два матраци, під якими знаходиться простирадло, килим з нашаруванням РБК. Ліворуч від матрацу розташована ковдра, значно просочена нашаруванням РБК. В лівому ближньому куті розташований дерев'яний столик з посудом та столовими приборами, рукомийник з тазиком. Ліворуч від тапчана розташована піч, на якій знаходиться попільничка. В протилежній стіні є дверний отвір, який веде до кімнати № 3, а в правій стіні - дверний отвір, який веде до кімнати № 4. Вказані отвори дверима не обладнані. Дверний отвір до кімнати №2 обладнаний одностворчатими дерев'яними дверима, які з внутрішньої сторони обладнані одним замикаючим металевим гаком. На відстані 11 см ліворуч від дверного отвору та на висоті 100 см від підлоги мається наскрізне пошкодження плівки стіни розмірами 10 х 12 см у вигляді її розриву. Двері до кімнати № 2 приміщення № 2 з зовнішньої сторони обладнані металевими скобами для навісного замку. На лівій скобі знаходиться навісний металевий замок, який знаходиться в положенні відчинено та конструкція якого дозволяє його замикання без ключа. В ході огляду було виявлено та вилучено: сокира з голови трупа; одежа та речі ОСОБА_8, гребінець, недопалки самокруток, навісний замок; тарілки, пляшки, капці; два записника; полімерна ікона; фрагмент лінолеуму та вирізка полімеру з нашаруванням РБК; слід низу взуття; мікрочастки, сліди папілярних узорів, змиви та контролі до них (т.1 а.с.246-255; т.2 а.с.1-11).

Згідно протоколу огляду місця події від 01.02.2015 року, з фототаблицями до нього, об"єктом огляду якого є відкрита ділянка місцевості, яка знаходиться на ділянці автодороги між селом Балки Василівського району та селом Цвіткове Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області. Проїзна частина дороги на ділянці, що оглядається, представлена у вигляді асфальтованої ділянки шириною до 5-ти метрів. По обидві сторони дороги розташовані грантове узбіччя та поле. На ділянці дороги, що оглядається, розташований автомобіль марки "Шевроле Aveo" в кузові чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. Передні колеса автомобіля розташовані на ґрунтовому узбіччі автодороги, задні колеса - на асфальтному покритті, капотом в сторону села Балки у південно-східному напрямку. Кузов та стекла автомобіля видимих пошкоджень не мають. В салоні автомобіля на панелі між передніми сидіннями розташовані: обкладинка, в якій знаходяться: свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу на ім"я ОСОБА_8, посвідчення водія на ім"я ОСОБА_8 та талон до нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ПГА держномер НОМЕР_6 на ім"я ОСОБА_34, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ-2121 держномер НОМЕР_7 на ім"я ОСОБА_35 Також у вказаному місця знаходиться портмоне чорного кольору, в якому знаходиться купюра номіналом 100 доларів США, візитні, товарні та банківські картки. У висувному ящику передньої панелі знаходяться грошові кошти на загальну суму 229 гривень. В багажному відсіку автомобіля знаходяться: полімерні ємкості, саббуфер, щітка, сумка з насосом, колесо, ганчірки та інструменти. Під час огляду місця події були відібрані мікрочастки на фрагменти світлої дактилоскопічної плівки. У зв"язку з дощовою погодою, значним нашаруванням на зовнішній поверхні автомобіля змиви з зовнішніх ручок дверей, а також обробка спеціальними порошками з метою виявлення слідів папілярних узорів не проводилось. Під час огляду місця події поверхні автомобілю та об"єкти у ньому були оглянуті візуально та за допомогою ультрафіолетової лампи, в результаті чого слідів біологічного походження, у тому числі схожих на кров, не виявлено. Під час огляду місця події було виявлено та вилучено: 4 гумових килима з-під сидіння автомобіля, гаманець (портмоне) чорного кольору, з салону автомобіля, грошові кошти на загальну суму 100 доларів США, шість банківських карток, поліс страхування, три свідоцтва реєстрації транспортного засобу, посвідчення водія та талон до нього, аркуші паперу з рукописними та друкованими написами, три сліди пальців рук з салону автомобіля, змиви та контролі до них з: коробки перемикання, рульового колеса, бардачку, внутрішніх ручок передніх та задніх дверей, мікрочастки з передніх та задніх сидінь, та автомобіль "Шевроле Aveo" в кузові чорного кольору, з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 (т.2 а.с.64-74).

Згідно висновку автотоварознавої експертизи № 26/15 від 24.02.2015, середньо-ринкова вартість транспортного засобу - автомобіля "Chevrovet Aveo" 2008 року випуску станом на 01.02.2015 року може складати - 80716 (вісімдесят тисяч сімсот шістнадцять) гривень 29 копійок (т.2 а.с.81-84).

Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи № 60 від 02.03.2015 року та ілюстраційних таблиць до неї та згідно висновків якої навісний замок, вилучений 01.02.2015 року під час проведення огляду місця події на ділянці місцевості між селом Балки Василівського району та селом Цвіткове Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, споруда №2 знаходиться в справному стані. Відсутність на навісному замку, вилученого 01.02.2015 року під час проведення огляду місця події на ділянці місцевості між селом Балки Василівського району та селом Цвіткове Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, споруда №2, слідів від сторонніх предметів на деталях циліндрового механізму замка наданого на дослідження, подряпин чи вм'ятин, характерних для дії на них сторонніми предметами, відмички, підібраного чи підробленого ключа, який відрізняється за формою від штатного ключа, не дає можливості вирішити поставлене питання; це пояснюється тим, що любий запираючий пристрій в принципі можливо відкрити нештатними запираючими пристроями, і якщо їх форма та розміри будуть близькими до аналогічних параметрів штатних ключів, то явних слідів може і не залишитися (т.2 а.с.17-19).

Згідно висновку судової цитологічної експертизи № 94 від 23.02.2015 року вбачається, що при судово-цитологічному дослідженні крові встановлено, що кров трупа ОСОБА_6 належить до групи В з ізогемагглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемагглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні сокири (об'єкти № 1, 2) знайдена кров людини, встановити статеву належність якої, не стало можливим у зв'язку і відсутністю в препаратах клітин крові необхідних для даного виду дослідження. При визначенні групової належності знайденої крові виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО, що не виключає її походження за рахунок особи (осіб) з групою В з ізогемагглютиніном анти-А, в тому числі як від потерпілого ОСОБА_6, так і від підозрюваного ОСОБА_2, при наявності у останнього, на момент скоєного, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Клітини, які підлягають подальшому дослідженню, не знайдені (т.2 а.с.23-25).

З висновку судової імунологічної експертизи № 401 від 26.02.2015 року вбачається, що на фрагменті лінолеуму (об'єкт №1) встановлена наявність крові людини, і виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглюттином анти-А і супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 або гр-на ОСОБА_2, за наявності у останнього на час того, що сталося тілесних ушкоджень з зовнішньої кровотечею (т.2 а.с.30-32).

З висновку судової імунологічної експертизи № 286 від 26.02.2015 року вбачається, що на фрагменті полімерного матеріалу (об'єкт №1) встановлена наявність крові людини, і виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглюттином анти-А і супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 (т.2 а.с.37-39).

Висновком судової імунологічної експертизи № 495 від 20.03.2015 року встановлено, що на майці трупу ОСОБА_8 (об'єкт №1), його трусах (об"єкт № 2) встановлена наявність крові людини, і виявлені антигени В і Н, що не виключає похо дження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглюттином анти-А і супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 та (або) гр-на ОСОБА_2, за наявності у останнього на час того, що сталося тілесних ушкоджень з зовнішньої кровотечею(т.2 а.с.104-106).

З висновку судової імунологічної експертизи № 475 від 18.03.2015 року вбачається, що на передній панелі мобільного телефону (об'єкт №1), вилученого у ОСОБА_36, встановлена наявність крові людини, і виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглюттином анти-А і супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 На задній панелі мобільного телефону (об'єкт №2) наявність крові не встановлена (т.2 а.с.111-113).

Відповідно до висновків судової дактилоскопічної експертизи № 20-Д від 11.02.2015 року, для дослідження представлена ікона, полімерна ємкість та чарці №1, які вилучені 01.02.2015 року під час проведення огляду місця події на ділянці місцевості між селом Балки Василівського району та селом Цвіткове Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, та за висновками дослідження слідів папілярних узорів рук не виявлено. На поверхні чарки №2, вилученої там же, виявлено один слід папілярного узору. Слід папілярного узору вилучений з поверхні чарки №2, не придатний для ідентифікації особи, яка його залишила (т.2 а.с.45-49).

Відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи № 16-Д від 09.02.2015 року, на представлених для дослідження керамічній тарілці, вилученій в ході огляду місця події 01.02.2015 року на ділянці місцевості між селом Балки Василівського району та селом Цвіткове Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, виявлено п'ять слідів папілярних узорів рук розмірами 10x13мм, 10x12мм, 11x14мм, 14x22мм, 13x17мм. На представлених на дослідження полімерній тарілці та трьох полімерних пляшках, вилучених там же, слідів папілярних узорів рук не виявлено. Сліди папілярних узорів рук розмірами 10x13мм, 10x12мм, 11x14мм, 14x22мм, 13x17мм, виявлені та вилучені з представленої на дослідження керамічної тарілки, вилученої в ході огляду місця події 01.02.2015 року на ділянці місцевості між селом Балки Василівського району та селом Цвіткове Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, придатні для ідентифікації за ними особи або осіб (т.2 а.с.55-62).

Згідно протоколу обшуку від 18.02.2015, проведеного в приміщенні ломбарду "Євроломбард", розташованого у м.Енергодар по вул.Радянська буд.16, під час якого з даного ломбарду вилучено: золотий ланцюжок з металу жовтого кольору, вагою 18,66 грам, Договір № 6094 та додаток до договору, відеозапис в період часу з 04-40 год. до 05-10 год. 01.02.2015 року, які поміщені у полімерні пакети та опечатані паперовими бирками з пояснювальними записами та підписами понятих (т.2 а.с.122-126).

Відповідно до протоколу огляду від 19.02.2015 року, в ході проведення якого було оглянуто Договір № 6094 про надання фінансового кредиту під заставу та додатка до нього. Відповідно до Договору № 6094 про надання фінансового кредиту під заставу від 01.02.2015 року, який є предметом огляду, вбачається, що вказаний Договір укладений о 05 год. 02 хв. 01.02.2015 року між позичальником "ОСОБА_37" та позикодавцем ПТ Ломбард "Бутенко та компанія" ВП № 039, що знаходиться за адресою: Запорізька область Василівський район м.Дніпрорудне вул.Ентузіастів буд.24 в особі експерта оцінювача: ОСОБА_29. Сума фінансової послуги: 8000,00 грн., строком користування 30 днів, починаючи з 01.02.2015 року. Дата повернення фінансового кредиту - 02.03.2015 року Згідно опису застави, позичальником ОСОБА_37 у заставу було надано - ланцюг золотий, проби 585-583, вагою 18,66 грам. На вказаному Договорі № 6094 про надання фінансового кредиту міститься штамп "Ломбард "Енергодар" центральний ринок, вул.Радянська (т.2 а.с.130-131).

Відповідно до протоколу огляду від 20.02.2015 року з фотознімками до нього вбачається, що об"єктом огляду являється диск для лазерних систем зчитування - DVD-R, на якому мається рукописний текст "відео з камер нагляду "Євро ломбард" м.Енергодар вул.Радянська, буд.16". В ході проведення огляду за допомогою персонального комп"ютера та монітора, було відтворено відеозапис тривалістю 18,16 хвилин, на якому зображено приміщення "Євро ломбарду", розташованого за адресою: м.Енергодар вул.Радянська, буд.16" та події, які відбувалися у даному приміщенні в період часу з 04-40 годин до 05-10 годин 01.02.2015 року за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т.2 а.с.134-136);

Вказаний диск з відеозаписом з камер відео нагляду приміщення "Євро ломбарду" м.Енергодар, був оглянутий судом та всіма учасниками судового процесу під час судового розгляду даного кримінального провадження, на якому зафіксовано як ОСОБА_3 здавав у ломбард викрадений у потерпілого ОСОБА_8 золотий ланцюжок та за який отримав 8000 грн., при цьому назвавшись чужим іменем (т.2 а.с.138; т.3 а.с.235).

З протоколу огляду від 18.02.2015 року вбачається, що об"єктом огляду являється мобільний телефон "Nоkia" в корпусі чорного кольору, який вилучений у свідка ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_11, який мешкає у м.Енергодарі. Під час огляду свідок ОСОБА_38 добровільно видав металевий ліхтар чорного кольору в корпусі з написом "Police". Як пояснив ОСОБА_38 мобільний телефон "Nоkia" у нього в автомобілі забули 01.02.2015 року два чоловіка ОСОБА_8 та ОСОБА_3, яких він відвіз з міста Енергодар в місто Запоріжжя, а ліхтар йому подарував чоловік на ім"я ОСОБА_8, коли вже доїхали до міста Василівка Запорзької області. Під час огляду свідок ОСОБА_38 добровільно видав також 1000 гривень України, купюрами по 100 гривень, які він отримав від ОСОБА_8 за те, що відвіз їх до міста Запоріжжя. Під час огляду було виявлено та вилучено: мобільний телефон "Nоkia" з флеш-картою 4 GВ, ліхтар та гроші в сумі 1000 гривень купюрами по 100 гривень. Вказані предмети поміщені у прозорі полімерні пакети та опечатані паперовими бирками з пояснювальними записами та підписами понятих (т.2 а.с.139-141).

З висновків товарознавчої експертизи № 670 від 30.03.2015 року вбачається, що ринкова вартість представлених для дослідження мобільного телефону "Nоkia", вилученого 02.02.2015 року протоколом огляду у ОСОБА_36, мобільного телефону "Nоkia", флеш-накопичувача об"ємом 4 GВ, та ліхтаря, вилучених 18.02.2015 року протоколом огляду у ОСОБА_38, з урахуванням експлуатаційного зношення та пошкоджень від впливу зовнішніх факторів, станом на 31.01.2015 року в середньому складає - 1446 гривень 98 копійок (т.2 а.с.151-162).

Відповідно до протоколу огляду від 19.02.2015 з ілюстраційними таблицями до нього вбачається, що об"єктом огляду є прозорий полімерний пакет червоного кольору з паперовою биркою, на якій міститься такий пояснювальний напис: "Гроші в сумі 1000 гривень, вилучені 18.02.2015 року у ОСОБА_38 в м.Енергодар". Після відкриття пакету встановлено, що в ньому знаходяться 10 (десять) грошових купюр номіналом по 100 гривень, 2005 року випуску. Купюри без пошкоджень (т.2 а.с.142-145).

Як вбачається з протоколу огляду від 26.03.2015 з ілюстраційними таблицями до нього, об"єктом огляду є: мобільний телефон "Samsung" в корпусі світло-сірого кольору, в якому знаходиться сім-карта "МТС", зарядний пристрій для мобільного телефону "Samsung" чорного кольору. Видимих пошкоджень з зовнішньої сторони панелі та екрану, мобільний телефон не має, а також об"єктом огляду є: мобільний телефон "AQVA" сенсорний, чорного кольору, з сім-картою мобільного оператора "Лайф" та флеш-картою "Мікро-сіді 4". Екран мобільного телефону "AQVA" має видимі пошкодження, в неробочому стані, які належать ОСОБА_3 та які останній добровільно видав для огляду та подальшого їх вилучення. В ході огляду було вилучено у ОСОБА_3: два вказані мобільні телефони та зарядний устрій, які поміщені у полімерний пакет та опечатані биркою з підписами понятих (т.3 а.с.125-130).

З протоколу огляду від 08.02.2015 року з ілюстраційними таблицями до нього вбачається, що об"єктом огляду являлися: одяг та взуття підозрюваного ОСОБА_2, які він добровільно видав для огляду та подальшого їх вилучення з метою проведення експертиз. Під час огляду у ОСОБА_2 було вилучено: шапку в'язану. брюки джинсові, светр в'язаний, куртка шкірзаміник, черевики зимові, які поміщені у окремі картоні коробки та опечатані паперовими бирками з підписами понятих (т.2, а.с.114-116).

Як вбачається з протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2015 року, підозрюваний ОСОБА_2 за зовнішнім виглядом та обличчю впізнав на фотознімку під № 2 (ОСОБА_3.) як ОСОБА_3, який сокирою вбив ввечері 31.01.2015 року роботодавця ОСОБА_8 (т.3 а.с.82-85).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.04.2015 року вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 за формою обличчя: скул, очей, носу, підборіддя та зачіски впізнав на фотознімку під № 2 (ОСОБА_2.) як ОСОБА_2, з яким він був знайомий з 10.01.2015 року та з яким 31.01.2015 року вчинив злочин в с.Балки відносно ОСОБА_8 (т.3 а.с.165-168).

З протоколу пред"явлення речей для впізнання від 30.04.2015 року з фототаблицями до нього, вбачається, що підозрюваний ОСОБА_3 за схожістю конфігурації та застібки, серед пред"явлених йому чотирьох ланцюжків з металу жовтого кольору він впізнав під № 1 ланцюжок з жовтого металу, який схожий на той, що він зірвав з трупа ОСОБА_8 та в подальшому продав у ломбарді в м.Енергодар за 8000 гривень (т.3 а.с.169-173).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2015 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_15 по зовнішньому вигляду обличчя впізнала на фотознімку особу під № 1 (ОСОБА_2.) як ОСОБА_2, який працював на полі у її покійного чоловіка ОСОБА_8 та який зник разом з робочим ОСОБА_3 відразу після вбивства ОСОБА_8 (т.2 а.с.168-172).

Як вбачається з протоколу пред"явлення речей для впізнання від 08.02.2015 року та ілюстраційною таблицею до нього, потерпіла ОСОБА_15 за зовнішнім виглядом впізнала під № 3 хрестик з розп"яттям із металу жовтого кольору, який належав її покійному чоловіку ОСОБА_8 (т.2 а.с.173-176).

З протоколу пред"явлення речей для впізнання від 30.03.2015 року з ілюстраційною таблицею до нього, вбачається, що потерпіла ОСОБА_15 серед пред"явлених їй чотирьох ланцюжків з металу жовтого кольору вона не впізнала той, який належав її чоловіку ОСОБА_8 та який був викрадений під час його вбивства (т.3 а.с.109-111).

З протоколу пред"явлення речей для впізнання від 30.03.2015 року з ілюстраційними таблицями до нього, видно, що потерпіла ОСОБА_15 за зовнішнім виглядом та розміром впізнала під № 2 мoбільний телефон "Nokia" як той, який належав її чоловіку ОСОБА_8 та який був викрадений під час його вбивства (т.3 а.с.115-117).

Згідно до протоколу пред"явлення речей для впізнання від 30.03.2015 року з ілюстраційною таблицею до нього, потерпіла ОСОБА_15 за зовнішнім виглядом та розміром впізнала під № 1 ліхтарик, який належав її чоловіку ОСОБА_8 та який був викрадений під час його вбивства (т.3 а.с.112-114).

Як вбачається з протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2015 року, свідок ОСОБА_23 за зовнішнім виглядом обличчя впізнав на фотознімку під № 1 (ОСОБА_2.) як ОСОБА_2, якого в середині січня 2015 року він на своєму автомобілі привіз із м.Запоріжжя в с.Балки Василівського району Запорізької області на роботу на полі до корейця на ім"я ОСОБА_2 (т.3 а.с.60-64).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.03.2015 року, свідок ОСОБА_39 за формою та рисами обличчя впізнав на фотознімку під № 3 (ОСОБА_3.) як особу, яка на початку лютого 2015 року продала йому мобільний телефон "Нокіа", який в подальшому був вилучений співпрацівниками міліції (т.3 а.с.65-68).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.02.2015 року, вбачається, що свідок ОСОБА_38 за зовнішнім виглядом обличчя, яке добре запам"ятав, впізнає на фотознімку під № 3 (ОСОБА_2.) як того, кого він та ще одну особу, яких о 04-30 год. 01.02.2015 року відвіз з м.Енергодар в м.Запоріжжя і вони забули у нього в автомобілі мобільний телефон "Нокіа" (т.3 а.с.69-72).

Як вбачається з протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.02.2015 року, свідок ОСОБА_29 за зовнішнім виглядом обличчя, яке добре запам"ятала, впізнала на фотознімку під № 3 (ОСОБА_3.) як чоловіка, який 01.02.2015 року о 05-00 годині залишив в залог в "Євро ломбарді" золотий ланцюжок вагою 18,66 грам за 8000 гривень (т.3 а.с.73-75).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_11 по зовнішньому вигляду обличчя впізнав на фотознімку під № 4 (ОСОБА_2.) як ОСОБА_2, який працював в теплицях у його зятя ОСОБА_8 і який зник відразу після вбивства ОСОБА_8 разом з робочим ОСОБА_3 (т.2 а.с.206-210).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року вбачається, що потерпіла ОСОБА_15 по зовнішньому вигляду обличчя впізнала на фотознімку під № 4 (ОСОБА_3.) як хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який він працював у чоловіка ОСОБА_8 на полі за с.Балки і котрий разом з іншим працівником на ім"я ОСОБА_8 зник одразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.2 а.с.211-214).

Як вбачається з потоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.02.2015 року, свідок ОСОБА_26 за зовнішнім виглядом обличчя впізнав на фотознімку під № 2 (ОСОБА_2.) як особу на ім"я ОСОБА_2, який працював з ОСОБА_8 на полі як в 2014 році, так і в січні 2015 року (т.2 а.с.215-218).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_40 за зовнішнім виглядом обличчя впізнав на фотознімку під № 4 (ОСОБА_2.) як ОСОБА_2, який працював у ОСОБА_8 в 2014 році та в січні 2015 року (т.2 а.с.219-222).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_19 за зовнішнім виглядом обличчя впізнав на фотознімку під № 1 (ОСОБА_2.) як хлопця, який працював на полі у ОСОБА_8 як в 2014 році, так і в січні 2015 року (т.2 а.с.223-226).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_41 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 4 (ОСОБА_2.) хлопця на ім"я ОСОБА_2, з який він разом працював у корейців в с.Орлянське, а також у корейця ОСОБА_8 на полі, яке розташовано за с.Балки та який зник разом з робітником на ім"я ОСОБА_3, відразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.2 а.с.227-231).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_41 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 1 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який він разом працював у корейця на ім"я ОСОБА_8, на полі за с.Балки та який зник разом з робітником на ім"я ОСОБА_8, відразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.2 а.с.232-235).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_42 за зовнішнім виглядом впізнала на фотознімку під № 4 (ОСОБА_2.) хлопця на ім"я ОСОБА_2, з який вона працювала у корейця на ім"я ОСОБА_8 на полі, яке розташовано за с.Балки та який зник разом з робітником на ім"я ОСОБА_3, відразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.2 а.с.236-240).

Як вбачається з протоколом пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року, свідок ОСОБА_42 за зовнішнім виглядом впізнала на фотознімку під № 3 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який вона працювала на полі за с.Балки у корейця на ім"я ОСОБА_8, та з яким втік хлопець на ім"я ОСОБА_8 відразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.2 а.с.241-245).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_43 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 1 (ОСОБА_2.) як хлопця на ім"я ОСОБА_2, з який він працював на полі у корейця на ім"я ОСОБА_8 та який зник 01.02.2015 року з робочим на ім"я ОСОБА_10 після вбивства ОСОБА_8 (т.2 а.с.245-249).

Як вбачається з протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року свідок ОСОБА_43 по зовнішньому вигляду впізнав на фотознімку під № 1 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який він разом працював у корейця на ім"я ОСОБА_8 на полі за с.Балки та який зник разом із робочим на ім"я ОСОБА_8 відразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.3 а.с.2-5).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_44 за зовнішнім виглядом впізнала на фотознімку під № 2 (ОСОБА_2.) хлопця на ім"я ОСОБА_2, з який вона працювала на полі, яке розташовано за с.Балки, яке належало корейцю ОСОБА_8, та який зник в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року разом з робітником на ім"я ОСОБА_3 відразу ж після вбивства ОСОБА_8 (т.3 а.с.6-10).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року видно, що свідок ОСОБА_44 за зовнішнім виглядом впізнала на фотознімку під № 4 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який вона працювала у корейця ОСОБА_8 на полі за с.Балки, та який зник разом з робітником на ім"я ОСОБА_8 відразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.3 а.с.11-14).

Як вбачається з протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року, свідок ОСОБА_45 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 2 (ОСОБА_2.) хлопця на ім"я ОСОБА_2, разом з який він працював на полі, яке належало корейцю на ім"я ОСОБА_8 та мешкав в одному балагані. ОСОБА_2 разом з працівником на ім"я ОСОБА_3 зникли відразу же після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.3 а.с.15-19).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року видно, що свідок ОСОБА_45 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 1 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який він працював на полі за с.Балки у корейця ОСОБА_8, та з яким втік хлопець на ім"я ОСОБА_8 відразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.3 а.с.20-23).

Як вбачається з протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року, свідок ОСОБА_46 за зовнішнім виглядом впізнала на фотознімку під №4 (ОСОБА_2.) хлопця на ім"я ОСОБА_2, з який вона разом працювала у корейця ОСОБА_8, та мешкала в одному балагані, який розташований на полі поблизу села Балки та який разом з робітником на ім"я ОСОБА_3 зникли в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року відразу ж після вбивства ОСОБА_8 (т.3 а.с.24-28).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_46 за зовнішнім виглядом впізнала на фотознімку під № 3 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який вона працювала на полі за с.Балки у корейця ОСОБА_8, та з яким втік хлопець на ім"я ОСОБА_8 відразу ж після вбивства ОСОБА_8 (т.3 а.с.29-32).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_47 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 4 (ОСОБА_2.) хлопця на ім"я ОСОБА_2, з який він працював на полі, що розташовано за с.Балки, у корейця ОСОБА_8 та який зник разом з працівником на ім"я ОСОБА_3 після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.3 а.с.33-37).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_47 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 1 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який він разом працював у корейця ОСОБА_8 на полі за с.Балки, та який зник разом з хлопцем на ім"я ОСОБА_8 відразу ж після вбивства ОСОБА_8 (т.3 а.с.38-41).

Як вбачається з протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року, свідок ОСОБА_48 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 1 (ОСОБА_2.) хлопця на ім"я ОСОБА_2, з який він разом працював на полі, яке розташовано за с.Балки, та який зник разом з робочим на ім"я ОСОБА_10 після вбивства корейця на ім"я ОСОБА_8, в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.3 а.с.42-46).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_48 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 4 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який він разом працював у корейця ОСОБА_8 на полі за с.Балки, та який зник разом з хлопцем на ім"я ОСОБА_8 відразу ж після вбивства ОСОБА_8 (т.3 а.с.47-50).

З протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.02.2015 року вбачається, що свідок ОСОБА_25 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 3 (ОСОБА_2.) хлопця на ім"я ОСОБА_2, разом з який він працював на полі, яке розташовано за с.Балки, та який разом з робітником на ім"я ОСОБА_3 зник відразу ж після вбивства ОСОБА_8, в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.3 а.с.51-55).

Як вбачається з протоколу пред"явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2015 року, свідок ОСОБА_25 за зовнішнім виглядом впізнав на фотознімку під № 2 (ОСОБА_3.) хлопця на ім"я ОСОБА_3, з який він разом працював у корейця ОСОБА_8 на полі за с.Балки, і котрий зник разом з працівником на ім"я ОСОБА_8 одразу ж після вбивства ОСОБА_8 в ніч з 31.01.2015 року на 01.02.2015 року (т.3 а.с.56-59).

Згідно висновку додаткової судової - медичної експертизи № 16 Д від 03.03.2015 року, складеного на підставі судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, з урахуванням даних додаткових методів дослідження, приймаючи до уваги матеріали ЄРДР № 12015080190000204, судово-медичний експерт ОСОБА_33 прийшла до наступних висновків: Смерть ОСОБА_8 настала від відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді рубаних ран голови, крововиливів у м'які тканини голови, переламів кісток склепіння черепу з крововиливами під м'які оболонки, яка ускладнилася набряком головного мозку. Вище описані пошкодження могли утворитися так як вказує ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту від 08.02.2015 року (т.3 а.с.154-156).

Згідно висновку додаткової судової - медичної експертизи № 49-Д від 09.04.2015 року, складеної на підставі судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_8, з урахуванням даних додаткових методів дослідження, приймаючи до уваги матеріали ЄРДР № 12015080190000204, судово-медичний експерт ОСОБА_33 прийшла до наступних висновків: Смерть ОСОБА_8. настала від відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді рубаних ран голови, крововиливів у м'які тканини голови, переламів кісток склепіння черепу з крововиливами під м'які оболонки, яка ускладнилася набряком головного мозку. При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_3 не показував як ОСОБА_8 були нанесені тілесні ушкодження, у зв"язку з цим неможливо надати відповіді на питання постанови слідчого (т.3 а.с.158-159).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 27.03.2015 року з фототаблицями до нього, об"єктом огляду є територія, розташована біля АЗС за адресою: Запорізька область Кам"янсько-Дніпровський район село Благовіщенка вул.Гагаріна, 1"А" та під час огляду встановлено, що на узбіччі дороги на відстані 18 м від території АЗС виявлено та вилучено: джинсові брюки синього кольору з ознаками носіння, нашарування бруду та плям бурого кольору. На відстані 20 м від проїзної частини дороги та 15м від АЗС на землі виявлена та вилучена футболка світлого кольору з написом спереду "Nike"з ознаками носіння, потертостей, нашаруванням бруду та плям бурого кольору. Виявлені та вилучені під час огляду джинсові брюки та футболка поміщені в картону коробку, яка оклеїна та опечатана паперовою биркою з пояснювальним текстом та підписами понятих та всіх учасників (т.3 а.с.160-164).

З висновку за Актом судово-психіатричного експерта № 90 від 18.02.2015 року вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12 виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. В період вчинення інкримінованих йому правопорушень ознаків тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився у стані простого алкогольного сп"яніння. Таким чином, він міг віддавати звіт у своїх діях та керувати ними. За своїм психологічним станом на теперішній час він також може віддавати собі звіт в своїх діях та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Має потребу у противоалкогольному лікуванні, протипоказань до лікування за психічним станом немає (т.3 а.с.103-108).

З висновку за Актом судово-психіатричного експерта № 225 від 06.04.2015 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13 будь-яких розладів психічної діяльності не виявляв та не виявляє на теперішній час. В період вчинення інкримінованих йому правопорушень ознаків тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився у стані простого алкогольного сп"яніння. Таким чином, він міг віддавати звіт у своїх діях та керувати ними. За своїм психологічним станом на теперішній час він також може віддавати звіт у своїх діях та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.с.179-184).

Речовими доказами у даному кримінальному провадженні визнані наступні речі та предмети, а саме: автомобіль марки «Chevrolet Aveo», 2008 року випуску, золотий ланцюжок вагою 18,72 грами 585о проби, сокира з нашаруванням РБК, мобільні телефони «Нокіа-225», «Нокіа 105», Договір про надання фінансового кредиту під заставу № 6094 від 01.02.2015 року, ліхтарик, грошові купюри номіналом по 100 гривень, які вилучені 18.02.2015 року у свідка ОСОБА_38, одяг та взуття потерпілого ОСОБА_6, зразки крові ОСОБА_6, зразки крові, сліди папілярних узорів пальців рук та зрізи нігтьових пластин підозрюваних ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_6, одяг та взуття підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дактилокарти потерпілої ОСОБА_49, свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_48, ОСОБА_50, ОСОБА_42, ОСОБА_45, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_26, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_54, ОСОБА_19 (т.2 а.с.75, 132-133, 137-138, 146,164,165,167; т.3 а.с.176).

Проаналізувавши всі вказані вище та досліджені у судовому засіданні докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони логічні, послідовні, відповідають фактичним даним встановленим судом, у зв'язку з чим приймає до уваги при винесенні вироку.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним виключити з числа доказів обвинувачення показання свідків ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, а також протоколи пред"явлення вказаним свідкам особи для впізнання за фотознімками від 04.02.2015 року (т.1 а.с.176-179; т.2 а.с.197-200; т.2 а.с.201-204), відповідно до яких свідки ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32 за зовнішнім виглядом обличчя впізнали на фотознімку хлопця, який 31.01.2015 року в період часу з 09-00 години до 12-00 год. приходив до Дніпрорудненського ринку та у магазин "Делікатеси" м.Дніпрорудне з проханням надати грошові кошти, а також вилучений з камери відео спостереження магазину «Делікатеси» диск лазерних систем зчитування, оглянутий в судовому засіданні судом та всіма учасниками судового процесу (т.2 а.с.205; т.3 а.с.236), оскільки показання вищевказаних свідків, письмові докази (протоколи пред"явлення особи для впізнання за фотознімками) жодного доказового значення по даному кримінальному провадженню не мають, та вказані докази, на думку колегії, не містять доказової інформації стосовно обставин вчинення злочинів, так як стосуються подій, які мали місце вдень о 10-11 годині 31.01.2015 року, що чітко вбачається з оглянутого судом диску лазерних систем зчитування, тобто до подій вчинення кримінальних правопорушень, які мали місце в ніч з 31.01.2015 року (22-00 години) по 01.02.2015 року та які є предметом обвинувачення у даному кримінальному провадженні, тому не можуть бути предметом оцінки судом у даному провадженні.

В судовому засіданні були досліджені показання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вони давали в ході досудового розслідування в якості підозрюваних, де вони детально розповідали про обставини вчинення злочинів. Враховуючи той факт, що, відповідно до вимог ст.95 КПК України, суд не може посилатися на ці покази, але, відповідно до вимог ст.94 КПК України, може дати їм оцінку, колегія суддів вважає, що в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на відміну від показань, даних ними в ході досудового розслідування, давали неправдиві показання, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєні особливо тяжкі злочини.

До показань, даних обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в ході судового розгляду, колегія суддів відноситься критично. Показання, дані ним в ході судового слідства, за думкою колегії, не є повністю правдивими, дані ними з метою зменшити ступінь своєї вини, уникнути кримінального покарання та цивільно-правової відповідальності за скоєне, являється способом їх захисту та спростовуються дослідженими судом доказами.

Коллегія суддів находить показання ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в якості підозрюваних достовірними стосовно часу, місця, мотивів, фактів розбійного нападу, умисного вбивства ОСОБА_8 та незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого, оскільки ці обставини вчинення злочинів обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повністю підтверджуються сукупністю узгоджених між собою доказів, які ретельно досліджені судом під час судового слідства та підтверджують їх винуватість.

Вказані показання підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтвердили в присутності захисників, понятих, спеціалістів в області криміналістики, експертів, із застосуванням відеозйомки під час проведення слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_3 на місці події в с.Балки Василівського району Запорізької області вказував на балаган, в якому проживав потерпілий ОСОБА_8, на якого ним разом із ОСОБА_2 було здійснено розбійний напад та в ході якого ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заволоділи майном потерпілого: грошима в сумі 1000 грн., золотими виробами (ланцюжок, перстень та обручка), мобільним телефоном, а також вчинили у співучасті умисне вбивство потерпілого ОСОБА_8, з подальшим заволодінням його транспортним засобом «Шевроле Авео». Також, підозрюваний ОСОБА_3 вказував на місцезнаходження автозаправки, де ним разом із ОСОБА_2 були викинуті їх особисті речі, з метою сховати сліди вчинення злочинів. Крім того, під час проведення слідчого експеримену підозрюваний ОСОБА_2 вказував на місцезнаходження знаряддя вчинення злочину - сокири, яка первісно знаходилася в теплиці та яку він в подальшому використав для вбивства ОСОБА_8, наносячи її металевою частиною удари по голові потерпілого.

Під час слідчих дій, підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на статисті вказали механізм нанесення потерпілому ОСОБА_8 ударів сокирою. Вказав ОСОБА_2 також про те, що було нанесено декілька ударів металевою частиною сокири по голові потерпілого зверху вниз, після чого потерпілий не подавав ознаків життя.

Ранові канали та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_8, не відрізняються від механізму заподіяння та тілесних ушкоджень та їх локалізації, вказані обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в ході судового розгляду та під час слідчого експерименту в ході досудового розслідування, що також підтверджується висновком додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 №16Д від 08.02.2015 року.

В судовому засіданні судом здійснено відтворення відеозапису показань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості підозрюваних, а також слідчого експерименту за участю вказаних підозрюваних, на яких зафіксовано як підозрювані детально показували та розповідали про фактичні обставини справи. При перегляді в судовому засіданні відеозапису вказаних слідчих дій, судом не встановлено будь-яких процесуальних порушень чи порушень прав підозрюваних та з яких вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 показання давали добровільно, без будь-якого тиску та без допомоги працівників правоохоронних органів.

Показання, дані підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на досудовому слідстві, колегія суддів вважає найбільш точними та достовірними, так як вони об»єктивно відповідають іншим дослідженим в судовому засіданні доказам та встановленим обставинам вчинених кримінальних правопорушень, а саме: показаннями потерпілої, свідків, висновками експертиз, наданими суду письмовими доказами.

Коллегія суддів критично відноситься до показань, даних в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не причетний до розбійного нападу та вбивства ОСОБА_8 та показань обвинуваченого ОСОБА_2 щодо непричетності до незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_8 та розцінює їх як обраний ними спосіб захисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, оскільки дані показання обвинувачених спростовуються вищезазначеними дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: первісними показаннями підозрюваного ОСОБА_3, наданими ним під час досудового розслідування та визнаними судом належними, показаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час слідчих експериментів за участю вказаних підозрюваних, в ході яких підозрювані вказували на місцезнаходження речових доказів, у тому числі сокири, яка була виявлена та вилучена працівниками міліції та первісно про її місцезнаходження могла знати лише та особа, яка приймала безпосередню участь у вчиненні злочинів; висновками судово-медичних експертиз, відповідно до яких смерть потерпілого ОСОБА_8 настала саме внаслідок відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді рубаних ран голови; показаннями потерпілої ОСОБА_15, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_55, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_42, ОСОБА_19 та протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання за їх участю, відповідано до яких потерпіла та вказані свідки впізнали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як осіб, які працювали на полях у ОСОБА_8 та у день виявлення його трупа, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на місці їх роботи виявлено не було та які зникли разом з речами, а також потерпіла опознала ліхтарик і мобільний телефон «Нокіа», вилучені у свідка ОСОБА_27, а також іншими доказами по даному кримінальному провадженню, які взаємодоповнюють один одного. Показання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, дані ними в ході досудового розслідування, відповідають даним, які були встановлені при проведенні слідчих дій по справі, при проведенні оглядів місця вчинення злочину, трупа, речовими доказами, експертиз.

Також, в судовому засіданні встановлено, що після скоєння злочинів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час переховувалися, що також свідчить про їх причетність до злочинів.

Покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_22, ОСОБА_55, ОСОБА_24, ОСОБА_42, ОСОБА_26, ОСОБА_19, ОСОБА_27, ОСОБА_56, допитаних в судовому засіданні під час судового слідства, які повністю узгоджуються між собою, знайшли своє підтвердження у досліджених судом інших доказах: висновках судово-медичних експертиз, результатах оглядів трупа та місця події, результатах за проведеними слідчими експериментами, які повністю між собою узгоджуються та взаємодоповнюються.

Аналіз свідчень обвинувачених, зважаючи на рівень їх аргументованості, переконливості та послідовності, а також інших факторів, дає підстави вважати їх показання в судовому засіданні в частині заперечень наявності умислу на вбивство за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів є неправдивими.

Вказані покази обвинувачених суперечать фактичним обставинам справи та доказам зібраних і ретельно досліджених в судовому засіданні і, на думку колегії суддів, є спробою обвинувачених уникнути відповідальності за скоєний більш тяжкий злочин ніж визнається ними.

До такого висновку колегія суддів дійшла детально проаналізувавши дії та поведінку обвинувачених до, під час та після вчинення злочинів.

Про направлення умислу обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 саме на позбавлення життя ОСОБА_8 свідчить спосіб та знаряддя нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, характер їх дій, які полягали у нанесенні потерпілому значної кількості ударів сокирою (її гострою металевою частиною) - у життєво-важливий орган (голову), внаслідок яких настала смерть потерпілого. Тобто вони усвідомлювали небезпечний характер своїх дій, передбачали, що нанесення ударів із значною силою прикладення у життєво важливий орган - голову, неминуче приведуть до смерті ОСОБА_8 та свідомо допускали настання такого наслідку.

Таким чином, дослідженими судом доказами доведено, що було вчинено умисне вбивство під час розбійного нападу і тому виходячи із роз'яснень, які містяться у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», дії винних необхідно кваліфікувати за п.6 ч.2ст.115 КК України та ч.4 ст.187 КК України.

З огляду на зміст пояснень обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та свідків, дослідженим письмових, речових та відео доказів наявні підстави стверджувати, що обвинувачені заздалегідь,, до моменту використання ОСОБА_2 знаряддя злочину - сокири, з метою позбавлення потерпілого ОСОБА_8 життя, досягли домовленості про вчинення саме умисного вбивства внаслідок вчинення якого мали намір заволодіти цінним майном потерпілого та його транспортним засобом з метою втекти з місця вчинення злочину, залишившись не поміченими, що вказує на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проникали до житла потерпілого не у його відсутність, а саме чекаючи певний період часу, поки ОСОБА_8 на автомобілі приїде до свого помешкання, виключить світло та ляжить відпочивати та тільки після цього обвинувачені почали реалізовуваи свої злочинні наміри, направлені на вбивство потерпілого з метою заволодіння цінним його майном та належним йому транспортним засобом.

Втім, про попередню змову на заволодіння автомобілем ОСОБА_8 після скоєного злочину вказують послідовність і узгодженість дій обвинувачених, які удвох сіли в автомобіль потерпілого, перед цим ОСОБА_2 поклав сумки з речами на заднє сидіння автомобіля, про що пояснював ОСОБА_3 під час слідчого експерименту за його участю, при цьому обвинувачені розуміли, що транспортний засіб належить не їм, а іншій особі (потерпілому ОСОБА_8.) та на даному транспортному засобі вони проїхали певну відстань, однак в подальшому залишили автомобіль, оскільки він застряг в грязі у зв'язку з поганими погодними умовами.

Так, судом було встановлено, і цього не заперечують обвинувачені, що вони заздалегідь домовилися заволодіти майном потерпілого та з цією метою відповідним чином підготувалися. Зокрема, взяли із собою заздалегідь складені сумки з особистими речами, ОСОБА_3 вдів на руки перчатки, на місце злочину ОСОБА_57 приніс сокиру та з нею заходив у приміщення, де відпочивав ОСОБА_8, про що ОСОБА_3 достовірно знав та бачив сокиру в руках ОСОБА_2 Також під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_3 наголошував, що ОСОБА_2 йому повідомляв, що необхідно буде вбити ОСОБА_8, щоб не було свідків.

Версію обвинуваченого ОСОБА_2, виниклу наприкінці судового слідства та його твердження про те, що сокиру він взяв безпосередньо в приміщенні балагану, яка стояла біля дверей, оскільки злякався, що потерпілий почав підводитися на ліжку, є неспроможними, оскільки згідно висновку судово-медичної експертизи № 47 від 24.02.2015 року, потерпілий ОСОБА_8 .знаходився у горизонтальному положенні або близького до такого, а також дані твердження ОСОБА_2 спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_15, яка в суді пояснила, що сокири в приміщенні покійного чоловіка ОСОБА_8 ніколи не знаходилося.

Заволодіння належним потерпілому ОСОБА_8 майном наступило від спільних дій обох обвинувачених, про які вони попередньо домовились, будучи раніше знайомими. Дії кожного з них доповнювали один одного і вони є причиною настання наслідків. Так, без попередньої домовленості обох обвинувачених та нанесення обвинуваченим ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень сокирою в область голови виключена спроможність вчинення встановлених подальших дій обвинувачених, спрямованих на позбавлення життя потерпілого, заволодіння його майном і настання негативних наслідків.

Дійшовши висновку про те, що сукупність зазначених фактичних даних може бути використана судом при прийнятті процесуального рішення, колегія суддів не може погодитися з твердженнями захисту про те, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 містять ознаки відкритого заволодіння чужим майном, а під час вчинення протиправних дій ОСОБА_2 мав місце ексцес виконавця, виходячи з таких міркувань.

В діях ОСОБА_2 не міг мати місце ексцес виконавця, за яким ОСОБА_3 не може нести відповідальності за вбивство за попередньою змовою групою осіб, оскільки дії усіх обвинувачених носили узгоджений характер, були об'єднані єдиним умислом та єдиною домовленістю.

При ексцесі виконавця, тобто коли один із співучасників вийшов за межі домовленості щодо обсягу злочинних дій і вчинив більш тяжкий або інший злочин, за цей злочин повинен відповідати лише його виконавець, а інші особи - за злочини, вчинені ними в межах домовленості (абз. 2 п. З постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи»).

У даному разі об'єктивні обставини справи та аналіз поведінки кожного окремо узятого обвинуваченого свідчать про чітке та злагоджене виконання усіма співучасниками вбивства своїх ролей з метою подолання опору потерпілого та завдання йому смерті з метою заволодіння належним йому цінним майном та транспортним засобом.

Такого висновку колегії суддів дійшла в тому числі керуючись практикою та постановами Пленуму Верховного Суду України.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання. За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу. З урахуванням конкретних обставин справи та змісту спільного умислу осіб, що вчинюють убивство за попередньою змовою, до таких дій належать: застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це надання особі, яка згідно з домовленістю заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час учинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» за п.6 ч.2 ст.115 КК як учинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п.6 ч.2 ст.115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч.4 ст.187, ч. 4 ст.189, ч.3 ст.262, ч.3 ст.308, ч.3 ст.312, ч.3 ст.313, ч.3 ст.289 КК).

При кваліфікації дій обвинувачених суд враховує також правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 04.07.2011 року № 5-9кс11, згідно якої дії особи, яка відповідно до попередньої домовленості надавала конктерну допомогу під час вчинення вбивства особі, яка безпосередньо заподіяла смерть потерпілому, кваліфікуються за п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Так, згідно обставин справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на пропозицію останнього, заздалегідь домовилися вчинити розбійний напад, під час якого вирішили вбити потерпілого та заволодіти його майном та транспортним засобом, разом розробили детальний план спільного вчинення вказаних злочинів, узгодили місце, час і спосіб їх вчинення, розподілили між собою ролі. При реалізації свого злочинного плану діяли як співвиконавці, відповідно до відведених їм ролей, виконуючи кожен покладені на нього функції. Те, що при цьому дії, безпосередньо спрямовані на позбавлення життя потерпілого, було вчинено особисто ОСОБА_2 не виключає відповідальності ОСОБА_3 за умисне вбивство, оскільки ці його дії передбачалися домовленістю між ними та охоплювалися їх спільним умислом. При цьому, ОСОБА_3 не відмовився від своєї подальшої участі у вчиненні злочину, не залишив місце події, не пішов у своїх справах, а продовжував реалізацію своїх злочинних намірів, заволодіваючи з щойно вбитого ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_8 цінним майном, знімаючи з шию та пальців рук потерпілого золоті вироби.

Усі вище перелічені ознаки стосовно: домовленості, розробки детального плану, узгодження місця, часу, способу вчинення злочину, розподілу ролей, як і те, що при цьому дії, безпосередньо спрямовані на позбавлення життя потерпілого, було вчинено особисто ОСОБА_2 наявні у кримінальному провадженні, яке розглядається.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в в п.п.6,12 Постанови № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику в справах про злочини проти власності», розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Під нападом за статтею 187 КК слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті. Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Погроза застосування насильства при розбої полягає в залякуванні, негайним застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілого (погроза вбити, заподіяти тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, легке тілесне ушкодження з розладом здоров'я чи незначною втратою працездатності, або вчинити певні дії, що у конкретній ситуації можуть спричинити такі наслідки).

В силу роз'яснень в п.24 цієї постанови відповідно до статті 26 КК співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Виходячи з поняття співучасті, її наявність можна констатувати за умови усвідомлення кожним із співучасників факту спільного з іншими співучасниками вчинення злочину; передбачення, що в результаті їхніх спільних зусиль виконавцем буде вчинено злочин; бажання або свідоме припущення настання єдиного і неподільного для всіх співучасників злочинного результату.

Аналіз обстановки, в якій діяли співучасники, дозволяє суду дійти висновку, що вони вчинювали конклюдентні дії, тобто узгоджені дії, спрямовані на негайне досягнення спільного результату та ці дії по застосуванню сокири реально сприймається особою як джерело небезпеки для його фізичного благополуччя.

І хоча ОСОБА_3 не вчиняв активних дії з нанесення ударів сокирою по голові поерпілого, проте своєю поведінкою активно сприяв ОСОБА_2 у здійсненні цих дій, надавши можливість безперешкодно проникнути останньому всередину жилого приміщення потерпілого (балагану), при цьому прохаючи ОСОБА_2 принеси сокиру з метою нанесення ударів потерпілому.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він взагалі не мав попередньої змови з ОСОБА_2 на скоєння вбивства ОСОБА_8 ніяких ударів потерпілому не наносив, спростовані наведеними вище доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У даному випадку не має місце «ексцес виконавця», за яким ОСОБА_3 не підлягає відповідальності за вчинені ОСОБА_2 діяння, пов'язання з вбивством потерпілого, оскільки під час вчинення вказаного злочину вони діяли спільно, у співучасті, спиралися у своїх діях один на одного, при цьому усвідомлювали, що спільними діями вчиняють злочин із застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, бажали та свідомо допускали настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, що свідчить про попередню домовленість між ними на вчинення вбивства, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Як випливає з висновків постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику в справах про злочини проти власності», ексцес виконавця можна констатувати лише за умови, що інша особа, яка діяла у співучасті з особою, що вийшла за межі попередньої домовленості, безпосередньо не сприяла застосуванню насильства або не скористалася ним для заволодіння майном.

Лише за таких обставин дії цієї особи належить кваліфікувати за менш тяжкою статтею закону про кримінальну відповідальність.

Між тим судом встановлено, що, побачивши в руках у ОСОБА_2 сокиру, ОСОБА_3 не лише не запобіг протиправній поведінці ОСОБА_2 і не припинив своїх незаконних дій, а, навпаки, продовжував злочинний умисел, направлений на заволодіння майном потерпілого після його вбивства, сприяв в такий спосіб співучаснику, при цьому діяв спокійно та холоднокровно, знімаючи з тіла щойно вбитого ОСОБА_8 золоті вироби, вчиняв злочини у печатках, з метою приховати сліди злочинних діянь. Демонстрація сокири при цьому була використана обома співучасниками для досягнення злочинного результату.

На узгодженість дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказує також їх поведінка після вчинення злочинів, яка направлена на спільне приховування слідів злочину: речей, в яких вони знаходилися на час вчинення злочинних діянь.

На користь таких висновків суду свідчать і встановлені судом обставини про спільне вчинення обвинуваченими тяжких злочинів проти чужої власності, що свідчить про узгодженість їх дій, про наявність у співучасника ОСОБА_2 сокири, яка може бути використана для досягнення злочинного результату любої миті.

У зв'язку з викладеним колегія суду вважає, що ОСОБА_3, будучи обізнаним про наявність у ОСОБА_2 в руках сокири, заздалегідь хоча й не бажав, але свідомо припускав її використання при заволодінні чужим майном, а його поведінка під час вчинення злочину, яка сприяла досягненню спільної мети, не дає суду підстав для кваліфікації його дій за ознаками менш тяжкого кримінально караного діяння.

Оцінюючі дії обвинувачених, суд вважає, що, домовляючись спільно вчинити заволодіння чужим майном, вони керувалися альтернативним умислом, припускаючи скоєння як розбою так і вбивства; фактично ж їх дії свідчать про спільне вчинення розбійного нападу, вбивства потерпілого та в подальшому незаконному заволодінні транспортним засобом, тому колегія суддів вважає за необхідне кваліфікувати ці дії за ознаками фактично вчинених обвинуваченими злочинів.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень ст.ст.84-88 КПК України, колегія суддів вважає, що вищевикладені, досліджені в судовому засіданні докази являються допустимими, стабільними, послідовними, логічними, узгодженими один з одним, отримані без порушень прав та свобод людини, у законний спосіб, їм надана правильна юридична оцінка та немає підстав їм не довіряти.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені докази в їх сукупності, виходячи з принципів законності, об'єктивності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, приймаючи до уваги, що метою покарання є виправлення, виховання та соціальна реабілітація, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість обвинувачення, яке є предметом даного кримінального провадження.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими у відповідності до вимог Закону, колегія суддів вважає обвинувачення доведеним та дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кваліфікує за п.п.6, 12 ч.2 ст.115 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння іншій людині смерті, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч.4 ст.187 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньому змовою групою осіб, поєднаний із проникнення у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; за ч.3 ст.289 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньому змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

При призначенні обвинуваченим покарання, колегія суддів враховує положення ст.3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Отже, кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя.

Серед злочинів проти особи, вбивства становлять особливі небезпеку. Це найтяжчий злочин проти життя людини. При цьому, Закон рівною мірою охороняє життя будь-якої людини, незалежно від її життєздатності (хворої, божевільної, такої, що перебуває в безнадійному стані внаслідок травми, хвороби, тощо), моральних якостей, віку, службового становища, тощо.

Згідно з положеннями статті 2 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше, ніж на виконання вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчинені злочину, за яких законом передбачене таке покарання.

Життя людини є найвищою соціальною цінністю згідно Конституції України. Ніхто не має права позбавляти людину життя тим паче реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» передбачено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним, при цьому, є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Право ОСОБА_8 на життя було порушено незаконними, умисними діями обвинувачених, які призвело до злочинного наслідку - смерті людини.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження причинний зв'язок між діянням обвинувачених та настанням смерті потерпілого ОСОБА_8

Таким чином, системний аналіз наведених доказів переконливо свідчить про те, що підготовка знаряддя злочину з метою вчинення нападу на потерпілого, узгодженість і послідовність дій обвинувачених, а також спосіб, характер, локалізація і значна кількість нанесених ударів у життєво важливий орган, зокрема по голові потерпілого, вказує безпосередньо на наявність в їх діях попередньої змови щодо реалізації єдиного умислу спрямованого на позбавлення життя потерпілого.

Колегія суддів вважає, що обвинувачені діяли з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання його суспільно небезпечного наслідку у вигляді смерті ОСОБА_8, та бажаючи її настання. До такого висновку колегія суддів прийшла проаналізувавши, зокрема, спосіб, механізм та знаряддя злочину, поведінку обвинувачених, що передували події, а також поведінку обвинувачених. після вчинення ними злочину, їх стосунки між собою.

Також колегія вважає, що обвинувачені діяли з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання його суспільно небезпечного наслідку у вигляді смерті ОСОБА_8 та бажаючи її настання. До такого висновку колегія суддів прийшла проаналізувавши, зокрема, спосіб, механізм та знаряддя злочину, поведінку обвинувачених, що передували події, а також їх поведінку після вчинення злочину, які з місця вчинення злочинів разом зникли, спільно намагалися приховати сліди злочину, виручені від реалізації викраденого майна кошти використовували спільно: безпосередньо після вчинення особливо тяжких злочинів відпочивали у нічному клубі, де разом вживали спиртні напої, спільно розраховувалися за послуги таксі під час поїздки з міста Енергодара до міста Запоріжжя, в подальшому витрачали кошти на власні потреби, купуючи одяг, взуття та мобільні телефони, тривалий час переховувалися від органів слідства.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» передбачено, що за п.6 ч.2 ст.115 КК, як вчинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину.

У разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п.6 ч.2 ст.115 КК і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном (ч.4 ст.187, ч.4 ст.189, ч.3 ст.262, ч.3 ст.308, ч.3 ст.312, ч.3 ст.313, ч.3 ст.289 КК).

Вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п.12 ч.2 ст.115 КК України умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» передбачено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним, при цьому, є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Колегією суддів також враховуються вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. У відповідності до ст.65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини пом'якшуючі та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених особливо тяжких кримінальних правопорушень, його суспільну небезпеку, особу обвинувачених, обставини, які пом'якшують та обтяжують їх покарання, а також приймає до уваги конкретні обставини вчиненого, сукупність усіх характеризуючих обставин, обстановку та спосіб вчинення злочинних діянь, незворотні наслідки, які настали у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_8 та враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких, обставини справи, зміст та обсяг протиправних посягань, що свідчать про відверте нехтування обвинуваченими як окремо взятим людським життям, так і суспільними цінностями взагалі. Також суд враховує ту обставину, що обвинувачені відразу після вчинення злочинів разом покинули місце події, тривалий час переховувався від органу досудового розслідування, не вживали заходів щодо відшкодування шкоди, завданої злочином, зокрема відшкодування витрат потерпілій на поховання її чоловіка, що свідчить про відсутність у них щирого каяття у вчиненому та намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Загиблий ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше судимий не був, за місцем проживання характеризувався задовільно, працював, займався суспільно-корисною працею, був одружений та мав двох малолітніх дітей.

Під час судового розгляду детально проаналізвавши роль кожного з обвинувачених у вчиненні інкримінованих злочинів, поведінку після вчинення ряду особливо тяжких злочинів, наслідки суспільно-небезпечних діянь, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та попередження вчинення ними нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій статей пред'явленого обвинувачення у вигляді позбавлення волі на певний строк з реальним його відбуттям із застосуванням правил визначених ч.1 ст.70 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховуючи обґрунтованість висунутої обвинуваченому ОСОБА_2 підозри у вчиненні особливо небезпечних злочинів проти життя особи, вчинених з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, мотиви, мету, спосіб його дій, роль у вчиненні злочинів та те, що він був ініціатором вчинення злочинів, умисну форму вини, ступінь здійснення злочинних намірів. Крім того суд враховує ті обставини, що ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення корисливого злочину, судимість за який на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, та знову вчинив злочини проти власності, життя та здоров»я особистості, які відносяться до категорії особливо тяжких. В ході судового розгляду кримінального провадження свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково, в судовому засіданні формально попросив вибачення у потерпілої. Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено. До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення ОСОБА_2 злочинів у стані алкогольного сп'яніння, а також вчинення особливо тяжкого злочину з особливою жорстокістю. Крім того, на теперішній час ОСОБА_2 визначеного місця проживання немає, за останнім місцем проживання зарекомендував себе з позитивної сторони, у той же час ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має. Тому, при наявності вказаних вище обставин скоєння особливо тяжких злочинів, з урахуванням тяжкості вчинення протиправних діянь, а також враховуючи відсутність у обвинуваченого постійного та визначеного місця проживання, роботи, регулярного доходу та постійного джерела прибутку, суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 лише в умовах ізоляції його від суспільства та враховуючи позицію потерпілої, яка наполягає на застосуванні до обвинувачених максимально суворої мірі покарання, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо виключно в умовах ізоляції його від суспільства та вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк ближче до максимального строку, передбаченого санкцією статті, за якою обвинувачений притягується до відповідальності та при цьому, при призначенні ОСОБА_2 покарання суд застосовує положення ч.1,ч.4 ст.70 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховуючи обґрунтованість висунутої обвинуваченому ОСОБА_3 підозри у вчиненні особливо небезпечних злочинних діянь проти життя особи, вчинених з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, мотиви, мету, спосіб його дій, роль у вчиненні злочинів, умисну форму вини, ступінь здійснення злочинних намірів та при призначення покарання суд враховує ті обставини, що ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, проте раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням транспортним засобом, відбував покарання в місцях позбавлення волі, та знову вчинив злочини проти власності, життя та здоров'я особи, які відносяться до категорії особливо тяжких. В ході судового розгляду кримінального провадження свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково, в судовому засіданні формально попросив вибачення у потерпілої. Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, під час розгляду кримінального провадження судом не встановлено. До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, на теперішній час ОСОБА_3 визначеного місця проживання немає, ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку не має. Тому, з урахуванням тяжкості та обставин вчинення особливо тяжких злочинів, враховуючи позицію потерпілої, яка наполягає на максимально суворій мірі покарання, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства та вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_3 покарання, наближене до максимального строку покарання, передбаченого санкцією статті, за якою обвинувачений притягується до відповідальності та при цьому, при призначенні ОСОБА_3 покарання суд застосовує положення ч.1,ч.4 ст.70 КК України.

Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст.124, 126 КПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати, пов'язані із залученням у даному кримінальному провадженні експертів для проведення наступних експертиз: судової - трасологічної експертизи № 60 від 02.03.2015 року в розмірі 306 гривень 90 копійок; судової - дактилоскопічної експертизи № 11-Д від 04.02.2015 року в розмірі 540 гривень 54 копійки; судової - дактилоскопічної експертизи № 13-Д від 04.02.2015 року в розмірі 393 гривні 12 копійок; судової - дактилоскопічної експертизи № 14-Д від 05.02.2015 року в розмірі 540 гривень 54 копійки; судової - дактилоскопічної експертизи № 20-Д від 11.02.2015 року в розмірі 540 гривень 54 копійки; судової - дактилоскопічної експертизи № 16-Д від 09.02.2015 року в розмірі 540 гривень 54 копійки; судової - трасологічної експертизи № 39 від 06.02.2015 року в розмірі 245 гривень 70 копійок; судової - дактилоскопічної експертизи № 38 від 03.02.2015 року в розмірі 294 гривні 84 копійки; судової - автотоварознавчої експертизи № 26/15 від 24.02.2015 року в розмірі 797 гривень 94 копійки; судової - хімічної експертизи № 49 від 27.02.2015 року в розмірі 460 гривень 80 копійок; судової - хімічної експертизи № 48 від 26.03.2015 року в розмірі 1228 гривень 80 копійок; судової - дактилоскопічної експертизи № 46-Д від 13.03.2015 року в розмірі 368 гривень 28 копійок; судової - дактилоскопічної експертизи № 49 від 26.02.2015 року в розмірі 245 гривень 70 копійок; судової - дактилоскопічної експертизи № 50 від 27.02.2015 року в розмірі 614 гривень 40 копійок; судової - хімічної експертизи № 56 від 20.02.2015 року в розмірі 614 гривень 90 копійок; судової - дактилоскопічної експертизи № 47 від 05.02.2015 року в розмірі 245 гривень 70 копійок; судової - хімічної експертизи № 61 від 20.02.2015 року в розмірі 491 гривні 22 копійки, судової - товарознавчої експертизи № 670 від 30.03.2015 року в розмірі 491 гривні 04 копійки, а всього процесуальних витрат в загальному розмірі 8961 (вісім тисяч дев'ятсот шістьдесят одну) гривню 50 копійок, та які підлягають стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі по 4480 грн. 75 коп., з кожного обвинуваченого.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_15 у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні колегія суддів вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суд вважає необхідним залишити без змін раніше обрані щодо них запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374,375, 376, 395, 532 КПК України, колегія суддів, -

П Р И С У Д И Л А :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України та призначити йому покарання:

- за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч.4 ст.187 КК України у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч.3 ст.289 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч.І ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання покарань, призначеного за даним вироком, невідбутого покарання за вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 28.05.2015 року у вигляді трьох років позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді п'ятнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з часу його фактичного затримання, - з 06 лютого 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 06 лютого 2015 року по 04 квітня 2016 року, у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2, обраний ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 06.02.2015 року - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України та призначити йому покарання:

- за п.п.6,12 ч.2 ст.115 КК України у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч.4 ст.187 КК України у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч.3 ст.289 КК України у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з часу його фактичного затримання, - з 26 березня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 26 березня 2015 року по 04 квітня 2016 року, у відповідності з вимогами ч.5 ст.72 КК України зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року, з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3, обраний ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 27.03.2015 року - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/ Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) в розмірі - 4480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні (одержувач: УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/ Шевч./24060300, розрахунковий рахунок № 31116115700009, МФО - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області) в розмірі - 4480 (чотири тисячі чотириста вісімдесят) гривень 75 копійок.

Речові докази у даному кримінальному провадженні:

- автомобіль марки «Chevrolet Aveo, 2008 року випуску, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; чотири автомобільні килими, гаманець (портмоне) з двома монетами, золотий ланцюжок вагою 18,72 грами 585о проби, мобільний телефон «Нокіа-225» в корпусі чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_8, ІМЕІ 2: НОМЕР_9, ліхтар, десять грошових купюр номіналом по 100 гривень кожна, вилучені 18.02.2015 року у свідка ОСОБА_38, серії: ГГ1944551; ЗГ70985П; Е32808737; 333482069; КС3511367; 3E9399965; КТ6555591; КЕ9124485; ЕХ2981073; АВ4626067, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_15, згідно розписок від 28.02.2015 року, від 30.03.2015 року (т.2 а.с.76,146,164) - залишити потерпілій ОСОБА_15 за належністю;

-порожню пляшку з-під горілки «Козацька рада», джинсові брюки синього кольору, троє штанів, джинси, полувер, шапка, светр, кофта, майка, труси та майка ОСОБА_6, сокиру з нашаруванням РБК, пару капців, станок для гоління, гребінець, три пляшки, замок з дверей, 3 недопалки самокруток, 2 чарки з місця пригоди, полімерну ємкість, фрагмент полімерного матеріалу та фрагмент лінолеуму з нашаруванням РБК, слід низу взуття з місця пригоди, зразки крові ОСОБА_6, зразки крові ОСОБА_2, 8 слідів пальців рук, вилучених при ОМП, зразки волосся, змивів з обох рук, букальних клітин, слини, зрізів нігтьових пластин підозрюваного ОСОБА_2, два змиви з рук трупа ОСОБА_6, зразки волосся, змивів з обох рук, букальних клітин, слини, зрізів нігтьових пластин потерпілого ОСОБА_6, фрагмент дактоплівки з мікрооб'єктами, 3 сліди папілярних узорів пальців рук, 7 слідів папілярних узорів пальців рук, 1 слід папілярних узорів пальців рук вилучених в ході ОМП, мікрочастки з предметі одягу ОСОБА_2, 8 змивів з місця пригоди, мікрочастки з салону автомобіля в кількості 4 штук, мікрочастки з лутки дверей на місці пригоди, дактилокарти підозрюваного ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_6, таблиця з 5 слідами пальців рук, згідно постанови слідчого від 24.03.2015 року, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 674 (т.2 а.с.167) - знищити.

-светр, брюки, куртку, шапку, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 674 (т.2 а.с.167) - повернути за належністю ОСОБА_2 чи близьким родичам засудженого;

-Ікону полімерну, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 674 (т.2 а.с.167) -- повернути потерпілій ОСОБА_15 за належністю,

-мобільний телефон «Нокіа 105», який знаходиться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 674 (т.2 а.с.167) - повернути за належністю ОСОБА_3 чи близьким родичам засудженого;

-дактилокарти потерпілої ОСОБА_49, свідків: ОСОБА_11, ОСОБА_48, ОСОБА_50, ОСОБА_42, ОСОБА_45, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_26, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_54, ОСОБА_19, які долучені до матеріалів кримінального провадження № 12015080190000204 в якості речових доказів, відповідно до постанови слідчого від 24.03.2015 року (т.2 а.с.165-167) - залишити в матеріалах даного кримінального провадження;

-взуття та одяг підозрюваного ОСОБА_3: пару кросівок, шапку, куртку-пуховик, футболку, брюки, спортивний костюм (штани та куртку), які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову речових доказів Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 705 (т.3 а.с.176), - повернути за належністю ОСОБА_3 чи близьким родичам засудженого;

- Договір № 6094 та додаток до Договору про надання фінансового кредиту під заставу № 6094 від 01.02.2015 року, які вилучені 18.02.2015 року під час обшуку приміщення «Євро ломбард», диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом з камер відео нагляду «Євро ломбарду», які знаходяться в матеріалів кримінального провадження (т.2 а.с.132-133, 137-138, т.3 а.с.235) - залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий - суддя Ю.В. СИДОРЕНКО

суддя С.П. ПУШКАРЬОВА

суддя І.В. КОЧЕВА