Рішення № 57078949, 30.03.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7235/15-ц

Провадження №2/265/216/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Щербіна А.В., за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про припинення права власності на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні. В обгрунтування позову, з урахуванням уточнень зазначив, що йому на праві власності належить по 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 в Маріуполі (надалі спірна квартира). Крім того, співвласниками даної квартири були ОСОБА_5, його батько, ОСОБА_6, його бабуся, а також його мати ОСОБА_7, нині ОСОБА_4, в розмірі по 1/4 частини квартири у кожного. 11.02.2008 року ОСОБА_5 помер. Після смерті ОСОБА_5, його частку у спірній квартирі у рівних розмірах успадкували ОСОБА_1, ОСОБА_6, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3 Таким чином, частки в праві власності у спірній квартири розподілилися наступним чином: ОСОБА_1 5/16 частки; ОСОБА_7 (нині ОСОБА_4Г.) 1/4 частки; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/16 частки у кожної.

17.04.2015 року ОСОБА_6 також померла. Спадкоємцями за законом після її смерті за правом представлення є ОСОБА_1, її онук та ОСОБА_3, її онука, які успадкували частку їх батька ОСОБА_5 у спірній квартирі в рівних розмірах, тобто по 5/32 частки, який помер раніше своєї матері ОСОБА_6 Таким чином, частки в праві власності у спірній квартири розподілилися наступним чином: ОСОБА_1 15/32 частки; ОСОБА_7 (нині ОСОБА_4Г.) 1/4 частки; ОСОБА_2 1/16 частки, ОСОБА_3 7/32 частки. Тобто відповідачам всього належить 9/32 частки у праві власності спірної квартири.

Вказував, що спірна квартира складається з: житлових кімнат площею 10,8 кв.м. та 17,2 кв.м.; коридору, площею 8,8 кв.м.; кухні, площею 7,8 кв.м.; ванної, площею 2,1 кв.м.; туалету, площею 1,1 кв.м.; комори, площею 1,7 кв.м., а всього 49,5 кв.м., з яких 28,0 є житловою площею. Відповідачі спірною квартирою не користуються і ніколи в ній не проживали, їх частка є незначною і виділити їм в натурі кімнату, яка за площею відповідала б 9/32 частини квартири в розмірі 7,87 кв.м. житлової площі неможливо. Крім цього відповідачі мають своє житло, в якому проживають в даний час.

Вважав, що виходячи з вимог закону на належну відповідачам 9/32 частини спірної квартири приходиться 7,87 кв.м. житлової площі. Проте, спірна квартира не має кімнати саме з такою житловою площею. Найменша житлова кімната має площу 10,8 кв.м., що на 2,93 кв.м. більше ніж 9/32 частини. Відступ від ідеальної частини в квартирі в розмірі 2,93 кв.м є значним. Крім цього зазначав, що він та його мат є дорослими людьми, яким потрібні окремі кімнати, тому проживати разом в одній квартирі з відповідачами неможливо, а виділення відповідачам ізольованої кімнати без істотного порушення їх прав також неможливо. Посилаючись, зокрема на ст.ст.358, 365 ЦК України, просив суд: припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 2/32 частини квартири АДРЕСА_2 у Маріуполі; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 на 7/32 частини квартири АДРЕСА_3 в Маріуполі; визнати за ОСОБА_1 право власності на 9/32 частини квартири АДРЕСА_3 в Маріуполі; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації вартості 2/32 частини квартири АДРЕСА_3 в Маріуполі в сумі 11136,43 грн., які будуть внесені на депозитний рахунок суду; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок компенсації вартості 7/32 частини квартири АДРЕСА_3 в Маріуполі в сумі 38977,53 грн., які будуть внесені на депозитний рахунок суду.

В судове засідання, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, не зявилися. Представник позивача ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, але за участю її представника ОСОБА_8

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_8, що діє на підставі довіреності у порядку передоручення, в судове засідання також не зявилася. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримувала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у призначений час в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про місце і час судового розгляду справи повідомлялися через оголошення у пресі та шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті суду. Заяви про розгляд справи за їх відсутності до початку судового засідання до суду також не надходили.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло за №17701 від 09.03.1994 року власниками квартири №116 у будинку №77 на праві спільної сумісної власності були ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_6 (нині ОСОБА_4) ОСОБА_9 та ОСОБА_1. Розмір частки кожного співвласника у праві власності становив по 1/4 частки /а.с.16, 17/.

11 лютого 2008 року ОСОБА_5 помер. В результаті чого, його частку у праві власності на спірну квартиру по 1/16 частці успадкували: мати - ОСОБА_6; син - ОСОБА_1; дружина - ОСОБА_2; донька - ОСОБА_3 /а.с.5-9, 11-13, 59 -63/.

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 розмір часток у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру розподілився наступним чином: ОСОБА_6 5/16 частки; ОСОБА_6 (нині ОСОБА_4) О.Г. 1/4 частки; ОСОБА_1 5/16 частки; ОСОБА_2 1/16 частки; ОСОБА_3 1/16 частки.

17 квітня 2015 року ОСОБА_6 також померла. В результаті чого, її частку у праві власності на спірну квартиру по 1/2 частці від спадщини або по 5/32 частки успадкували: онук - ОСОБА_1 та онука - ОСОБА_3 /а.с.14, 15/.

Частина 4 ст.1268 ЦК України передбачає, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Станом на 17.04.2015 року ОСОБА_3 виповнилося 17 років. Доказів того, що ОСОБА_3 відмовилася від спадщини після смерті ОСОБА_6 суду не надано.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_6 розмір часток у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру розподілився наступним чином: ОСОБА_6 (нині ОСОБА_4) О.Г. 1/4 або 8/32 частки; ОСОБА_1 15/32 (1/4 + 1/16 + 5/32) частки; ОСОБА_2 1/16 або 2/32 частки; ОСОБА_3 7/32 (1/16 + 5/32) частки.

Відповідно до ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, ринкова вартість спірної квартири станом на 16.09.2015 року складала 178183,00 грн., а вартість частки ОСОБА_6 у розмірі 5/16 частки складала 55682,00 грн. /а.с.23/.

Таким чином, вартість частки ОСОБА_2 у спірній квартири становить 11136,44 грн. або 6,25% (1/16) від загальної вартості спірної квартири, вартість частки ОСОБА_3 у спірній квартири становить 38977,53 грн. або 21,875% (7/32) від загальної вартості спірної квартири.

14 грудня 2015 року на депозитний рахунок суду від мені позивача були внесені грошові кошти в сумі 50114,00 грн.

Таким чином, оскільки спірна квартира є неподільною та виділити частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 окремо в натурі є неможливими, спільне користування цією квартирою в силу окремості родин та їх статевого складу є неможливим, беручи до уваги, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є незначними у порівняні з часткою ОСОБА_1 і відсутні докази того, що припинення їх права власності на ці частки завдасть істотну шкоди їх інтересам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованим та підлягають задоволенню.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України у справах №6-81цс11, №6-37цс13, №6-68цс14.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні задовольнити частково.

2. Припинити за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 7/32 частки квартири АДРЕСА_4 та виплатити їй з депозитного рахунку суду вартість цієї частки в розмірі 38977 (тридцять вісім тисяч девятсот сімдесят сім) гривень 53 копійки.

Припинити за ОСОБА_2 право спільної часткової власності на 2/32 частки квартири АДРЕСА_4 та виплатити їй з депозитного рахунку суду вартість цієї частки в розмірі 11136 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) гривень 44 копійки.

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 9/32 частини квартири АДРЕСА_4.

4. Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

6. Позивач та інші особи, які беруть участь у справі, крім відповідача, а також особи, які не брали участі у справі, крім відповідача, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, крім відповідача, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

7. Відповідачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя А.В. Щербіна