Ухвала суду № 57077565, 11.04.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3472/16-к

Провадження №1-кс/219/705/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

11 квітня 2016 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Фролова Н.М., з участю: секретаря Соколової О.А., прокурора Серафимова О.М., слідчого Федорів О.М., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті Донецької області клопотання старшого слідчого військової прокуратури Донецького гарнізону капітана юстиції Федорів О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дзержинськ Донецької області, росіянина, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

ВСТАНОВИВ:

В провадженні військової прокуратури Донецького гарнізону перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016051110000054 від 20 березня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України.

11 квітня 2016 року старший слідчий військової прокуратури Донецького гарнізону капітан юстиції Федорів О.М., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором військової прокуратури Донецького гарнізону Вдовитченко В.О., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням установлено, що починаючи з січня 2016 року старший оперуповноважений Костянтинівського МРВ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_5, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, вступив у злочинну змову із жителем м. Торецьк Донецької області ОСОБА_1, діючи умисно та спільно з яким вимагав у ОСОБА_6, який є фізичною особою підприємцем, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за не перешкоджання у здійсненні останнім господарської діяльності.

Так, ОСОБА_5, під час неодноразових зустрічей з ОСОБА_6, вимагав у останнього передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів. При цьому ОСОБА_5 вказував ОСОБА_6, що у разі не виконання ним його вимог, він, використовуючи своє службове становище, як працівник СБУ, ініціює проведення перевірок господарської діяльності ОСОБА_6, яка пов'язана з наданням послуг у сфері телекомунікацій, а саме надання доступу до мережі Інтернет, контролюючим органом, і вплине на те, щоб за результатами проведених перевірок господарська діяльність ОСОБА_6 була припинена.

При цьому ОСОБА_5 вказав ОСОБА_6 на суму неправомірної вигоди, яку останній має йому передати, а саме 10 000 (десять тисяч) гривень одноразово та в подальшому по одній тисячі гривень щомісяця.

ОСОБА_6, усвідомлюючи реальність погроз ОСОБА_5, не бажаючи настання негативних наслідків для своїх законних прав та інтересів, змушений був погодитись на протиправну вимогу ОСОБА_5

Після того, як ОСОБА_6, погодився виконати його вимоги щодо передачі неправомірної вигоди, ОСОБА_5 повідомив останньому, що передачу грошових коштів - предмету неправомірної вигоди, він повинен здійснювати через жителя м. Торецьк Гомонова О.В., з яким ОСОБА_5 вступив у попередню злочинну змову з метою реалізації спільного умислу, спрямованого на особисте незаконне збагачення.

ОСОБА_6, був поставлений старшим оперуповноваженим Костянтинівського МРВ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_5 у такі умови, за яких без передачі неправомірної вигоди, яку він вимагав, могли настати негативні наслідки для його законних прав та інтересів. У зв'язку з цим, будучи введеним у безвихідь, ОСОБА_6 15.03.2016 звернулася із заявою до Об'єднаного штабу Центрального управління Служби безпеки України в районі проведення антитерористичної операції, з метою викриття осіб які вимагають неправомірну вигоду.

7 квітня 2016 року, приблизно о 15 год., ОСОБА_6, виконуючи вказівки ОСОБА_5, зустрівся з ОСОБА_1 у парку по вул. Дзержинського у м. Торецьк, Донецької області. Підчас вказаної зустрічі, ОСОБА_1, діючи з відома та за погодженням з ОСОБА_5, повторно поставив перед ОСОБА_6 категоричну вимогу передачі ОСОБА_5, через нього, грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., за те, щоб ОСОБА_5, як працівник СБУ, використовуючи своє службове становище, не перешкоджав ОСОБА_6 у здійсненні господарської діяльності. ОСОБА_6 на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_1 погодився та передав останньому грошові кошти - частину предмету неправомірної вигоди у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн. ОСОБА_1, діючи з відома та за погодженням з ОСОБА_5, прийняв від ОСОБА_6 вказані грошові кошти для подальшої їх передачі ОСОБА_5 Після одержання частини предмету неправомірної вигоди, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_6, що у разі його співпраці з ним та з ОСОБА_5, яка має виразитись у передачі ще п'яти тисяч гривень та в подальшому по одній тисячі гривень кожного місяця, для його господарської діяльності не буде ніяких перешкод. Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_6 домовився з ОСОБА_1 про ще одну зустріч на протязі одного - двох днів, на якій він передасть йому другу частину предмету неправомірної вигоди, а саме грошові кошти у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.

8 квітня 2016 року, близько 15 год., ОСОБА_7, попередньо домовившись по мобільному телефону, зустрівся з ОСОБА_1 у приміщенні ресторану «Шале», що за адресою: вул. 91 Дивізії, 2, м. Торецьк Донецької області. Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_1, діючи з відома та за погодженням з ОСОБА_5, одержав від ОСОБА_6 другу частину предмету неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.

У такий спосіб ОСОБА_5 та ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, одержали від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) грн., за те, що ОСОБА_5 як працівник СБУ не буде перешкоджати здійсненню ОСОБА_6 господарської діяльності у сфері телекомунікацій.

В подальшому грошові кошти - предмет неправомірної вигоди були виявлені та вилучені під час проведення обшуків по місцю постійного проживання ОСОБА_5 та у автомобілі, яким фактично користується ОСОБА_1, а вказані особи були затримані працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з старшим оперуповноваженим Костянтинівського МРВ УСБУ в Донецькій області ОСОБА_5, який є службовою особою яка наділена повноваженнями представника влади, переслідуючи корисливий мотив, з метою одержання незаконної наживи та особистого збагачення, починаючи з січня 2016 року вимагав та 07.04.2016 і 08.04.2016 одержав у два прийоми від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) грн. за не перешкоджання у здійсненні останнім господарської діяльності пов'язаної з наданням послуг у сфері телекомунікацій, а саме з наданням доступу до мережі Інтернет.

8 квітня 2016 року о 23 год. 10 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 09.04.2016 йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме: заявою ОСОБА_6 від 15.03.2016, протоколами допитів свідків ОСОБА_6. від 22.03.2016, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 9.04.2016, протоколами обшуків від 08.04.2016, а також іншими зібраними доказами у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого, корупційного злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 підставами вважати, що в кримінальному провадженні існує ризик, передбачений п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України є те, що ОСОБА_1 може: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення ним тяжкого корупційного злочину, за який Законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, що може бути визнане ОСОБА_1 більш небезпечним ніж втеча; запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх залякування, переконання, умовляння, підкупу чи іншим чином з метою давати показання, які будуть його виправдовувати, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додатки до нього отримали 9 квітня 2016 року о 14-00 год.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання з наведених в ньому підстав, а також прокурор зазначив, що ОСОБА_1 з його слів раніше судимий за тяжкий злочин. Просив визначити максимальний розмір застави - 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_12 під час розгляду клопотання зазначив, що вину в обсязі пред'явленої йому підозри визнає частково, зазначив, що гроші брав у Акімова, який просив його в чомусь йому допомогти, передавити гроші нікому не збирався. Заперечує проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає його значно суворим. Переховуватися від органів досудового розслідування не буде, не збирається впливати на свідків, навпаки заінтересований у швидкому розслідуванні. Зазначив, що офіційно не одружений, не працює, має двох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, матеріальне становище та стан здоров'я задовільні. Крім того, зазначив, що раніше був судимий за ст. 187 ч.3 КК України, покарання відбув повністю, а також за ст.ст.125, 296 КК України, був звільнений за амністією та стверджує, що під час розгляду вказаних проваджень співпрацював з правоохоронними органами, що свідчить про добросовісність виконання покладених на нього обов'язків.

Захисник ОСОБА_2 вважав недоцільним обрання відносно ОСОБА_13 найбільш суворого запобіжного заходу з тих же підстав, вважав за можливе обрати відносно нього особисте зобов'язання. Просив визначити мінімальний розмір застави.

Частиною 1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, доведена прокурором з посиланням на вже зібрані докази та матеріали кримінального провадження, а саме, зокрема: заявою ОСОБА_6 від 15.03.2016, протоколами допитів свідків ОСОБА_6 від 22.03.2016, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 9.04.2016, протоколами обшуків від 08.04.2016.

9 квітня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, а саме у вчиненні умисних дій, які виразилися у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 не працює, не одружений, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає у м.Торецьк Донецької області, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, раніше судимий з його слів за тяжкий злочин, що створює ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх залякування, переконання, умовляння, підкупу чи іншим чином з метою давати показання, які будуть його виправдовувати.

Слідчий суддя оцінює в сукупності усі наведені обставини, в тому числі обставини злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, які свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, оскільки слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1В злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу; обставини підозри слідчим суддею з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді, відтак приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати (п.2 ч.5 ст.182 Кримінального процесуального кодексу України).

Слідчий суддя враховує матеріальний стан підозрюваного, розмір неправомірної вигоди, та вважає, що застава у розмірі тридцяти розмірів мінімальної заробітної плати буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а такий розмір не є завідомо непомірним для нього.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Артемівській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№6).

Строк дії ухвали - шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 6 червня 2016 року включно.

Визначити заставу у розмірі тридцяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 41 340 (сорок одна тисяча триста сорок) грн., які вносяться на рахунок №37311047011792 у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26288796, одержувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки: прибувати до прокурора, слідчого та/або суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального провадження; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - до 6 червня 2016 року, який може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Донецького гарнізону Серафимова О.М.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Н.М.Фролова