Ухвала суду № 57076010, 28.03.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2696/16

Справа № 754/17565/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2016 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача державний нотаріус П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В., визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить: 1. Визнати за нею право власності на 1/2 квартиру, що знаходиться за адресою: 02166, АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом за померлою матір'ю ОСОБА_4, належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 20.09.2000 р.; 2. Визнати за нею право власності на 1/4 частки нежитлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2, у порядку спадкування за законом за померлою матір'ю ОСОБА_4, належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.12.2004 р.; 3. Визнати за нею право власності на 1/4 частини права на земельну частку (пай), що знаходиться в селі Убіжичі Ріпкинського району Чернігівської області розміром 3,75 га в порядку спадкування за законом за померлою матір'ю ОСОБА_4, належного спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 01.12.2004 р.; 4. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини грошових вкладів з відповідними відсотками та сумами компенсації, що знаходяться: в Ріпкинському районному відділенні ощадного банку №3273 Чернігівської області на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7; - в філії Ріпкинського районного відділення ощадного банку №3273/15 Ріпкинського району Чернігівської області на рахунках НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 НОМЕР_11 НОМЕР_12, належних спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2004 р.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених законом, з таких підстав.

Деснянський районний суд міста Києва, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, ухвалою від 09.03.2016 року, зазначену позовну заяву залишив без руху з зазначенням підстав, про що повідомив позивача та надав йому строк для усунення недоліків.

Позивач недоліки в частині сплати судового збору у встановлений судом строк не усунув, а саме до позовної заяви не додав документ, що підтверджує сплату судового збору в передбаченому законом розмірі за подання до суду позовної заяви майнового характеру, звернувшись до суду з заявою про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на майновий стан позивача, який позбавляє змоги сплатити судовий збір, зазначивши, що позивач виховує та утримує дитину-інваліда та не має інших джерел доходу окрім державної соціальної допомоги на дитину-інваліда віком до 18 років.

Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ст. 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Норма ч. 3 ст. 82 ЦПК України стосується лише витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких відповідно ч. 3 ст. 79 ЦПК України належать: 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

До судового збору дана норма не застосовується, тому звільнити від сплати судового збору в дохід держави на підставі ч. 3 ст. 82 ЦПК України суд не вправі.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Дослідивши докази майнового стану позивача, суд вважає, що зазначені позивачем обставини, не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки на момент вирішення питання про сплату судового збору позивач отримує державну соціальну допомогу у розмірі 2582,70 грн., при цьому суд звертає увагу, що позивач сплатила 02 лютого 2016 року судовий збір у розмірі 243,60 грн. за подання апеляційної скарги, а тому підстав вважати, що вона не має можливості сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви суд не вбачає, оскільки її майновий стан не є незадовільним та таким, що унеможливлює виконання свого обов'язку по сплаті судового збору.

Окрім цього, в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 20 січня 2016 року судом також зазначено, що позивачу слід сплатити судовий збір на загальних підставах, оскільки позов про визнання права власності на спадкове майно поданий ОСОБА_1 у своїх інтересах, а не в інтересах неповнолітньої дитини.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" в бюджеті-2016 закладені основні соціальні показники, на основі яких розраховуються розміри соціальних гарантій.

Також судом враховується, що згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що надані позивачем докази майнового стану та наведені ним обставини, не свідчать про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, а тому суд приходить до висновку, що заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, оскільки заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, позивач до позовної заяви має додати документ, що підтверджує сплату судового збору у передбаченому законом розмірі за подання до суду позовної заяви майнового характеру,

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Перевіривши заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає ззалишенню без руху у зв'язку з тим, що заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, а тому позовна заява не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України в частині сплати судового збору та до позовної заяви має бути додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача державний нотаріус П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Храпійчук Т.В., визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків три дні з дня отримання копії цієї ухвали, у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Суддя Петріщева І.В.