Постанова № 57075529, 25.03.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/169/16 Справа № 699/43/16-п Головуючий по 1 інстанції Свитка С.Л. Категорія:ст.124 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2016 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Дмитренко М.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 громадянина України, не працюючого, -

на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2016 року,

в с т а н о в и в :

Згідно постанови суду першої інстанції та протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 691765, 17.01.2016 року о 01 год. 00 хв. в м. Корсунь-Шевченківському по вул. Я.Мудрого, ОСОБА_3 керував автомобілем марки «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду відмовився в присутності свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, чим порушив п.2.5. ПДР України.

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 275 грн. 60 коп. в дохід держави.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на те, що йому взагалі не було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального засобу на стан алкогольного сп'яніння за місцем зупинки. В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні відомості що прямо вказують на відмову ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці. Крім того, зазначає, що не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви, а тому пояснення свідка в особі молодшого інспектора поліції ОСОБА_6 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки він є упередженою особою. До того ж, інспектором поліції не було дотримано вимог Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоровя та проведення огляду з використанням технічних засобів, оскільки відсутній факт відмови ОСОБА_3 від проходження відповідно до законодавства огляду на місці з використанням спеціального приладу. Суд не врахував, як пом'якшуючу обставину, що у відповідності до довідки №17 апелянт до адміністративної відповідальності не притягувався.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили закрити провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення та в разі неможливості закриття провадження просили змінити адміністративне стягнення на більш м'яке не пов'язане з позбавленням права керування.

Заслухавши апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції, приходжу до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх районним судом.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що суддя відповідно до ст. 245 КУпАП. в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і їм дана належна юридична оцінка.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

Так, вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується, поясненнями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які в своїх поясненнях вказали на те, що ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а також відмовлявся від написання пояснення та підпису протоколу.

Також вина ОСОБА_3 підтверджується поясненнями, інспектора поліції ОСОБА_6, який в суді першої інстанції повідомив, що 17.01.2016 перебував на службі ІДПС в м. Корсунь - Шевченківському і по вул. Я. Мудрого помітив автомобіль «ЗАЗ» який рухався по середині проїжджої частини, а тому його було зупинено. ОСОБА_3 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.

Вказані пояснення свідків на а.с. 2,3 та пояснення інспектора поліції дають достатньо підстав вважати, що місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_3 є наявні ознаки вчинення адміністративного порушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння є самостійною підставою для адміністративної відповідальності згідно даних правових норм.

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення і його безпідставне притягнення до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, і тому не можуть бути прийняті до уваги.

Стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

До вказаного порушення зазначеного в ч.1 ст130 КУпАП відносяться такі порушення правил дорожнього руху України, як п.2,5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин та п. 2,9 ПДР України керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Тому, з вказаного слідує, що працівники міліції не порушуючи вимог ст.61 Конституції України склали протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2,5 та 2,9 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В той час, при накладенні стягнення на правопорушника судом першої інстанції не в повній мірі враховано вимоги ст. 33 КУпАП, - поверхово з'ясовані дані про особу порушника, зокрема, поряд з іншими обставинами, обставини, що пом'якшують його відповідальність.

Як вбачається з матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 надав до суду апеляційної інстанції докази які пом'якшують його відповідальність, а саме позитивну характеристику з місця проживання та дані про те, що ОСОБА_3 вперше притягується до адміністративної відповідальності, а отже до нього можливо застосувати альтернативне стягнення..

При накладені стягнення у виді позбавлення права керування Т/З на один рік за наявності альтернативних стягнень за вищевказане правопорушення судом не було враховано та зазначено у постанові мотиви накладення найсуворішого стягнення на правопорушника.

Враховуючи вказані обставини та те, що ОСОБА_3 має позитивну характеристику та вперше притягується до адміністративної відповідальності і в суді апеляційної інстанції просив змінити стягнення з позбавлення керування транспортними засобами на адміністративне стягнення непов'язане з позбавленням права керування, вважаю за необхідне змінити на альтернативний вид стягнення.

На підставі викладеного, за відсутності обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю за можливе змінити постанову суду в частині накладеного на ОСОБА_3 стягнення в бік пом'якшення, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, і призначити йому адмінстягнення у виді штрафу передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. 00 коп. .

Враховуючи викладене та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 лютого 2016 року відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП - змінити в частині накладеного на нього адміністративного стягнення, а саме - із позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік на штраф в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. 00 коп.

Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає

Суддя М. І. Дмитренко