Ухвала суду № 57071409, 08.04.2016, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/749/16-ц

У Х В А Л А

08 квітня 2016 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ манйа подружжя та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, яким просить поділити майно, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя, визнавши за нею право власності на ? частку земельної ділянки площею 0,06 га, що знаходиться за адресою: с. Глибочиця Житомирського району Житомирської області, 1-й пров. Терешкової, 5 та на ? частку обєкту незавершеного будівництва (домоволодіння), що розташований за тією ж адресою. Також, позивач просила суд витребувати від відповідача правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно.

Оглянув даний позов, приходжу до висновку про відсутність, на даний час, підстав для відкриття провадження у справі з огляду на наступне. По-перше. Згідно ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до речення 1 абзацу 2 ч. 1 ст. 71 СК України якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Отже, як декларується положеннями вищевказаної норми Закону, вирішення спору про поділ майна подружжя судом можливе лише за умови, коли сторони не домовилися про порядок його поділу.

Водночас, з спрямованої ОСОБА_1 до суду позовної заяви не вбачається, яким чином порушені, невизнанні або оспорюються права останньої з боку відповідача і також не зазначено причини неможливості вирішення даного спору у позасудовому порядку. По-друге. Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як кореспондується у п. 16 ПП ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК такий обовязок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 80 ЦПК).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру (п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України). У свою чергу, заявником не надано суду документів щодо оцінки спірного у справі нерухомого майна і, на переконання суду, дійти висновку, що визначена ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна не є можливим. Твердження позивача про неможливість встановлення точного розміру спірного нерухомого майна, на думку суду, є хибними.

Відтак, у зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації, реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову.

По-третє. Клопотання про витребування документів, що його також заявила позивач, є способом забезпечення доказів у справі та відповідно до речення другого ч. 1 даної процесуальної норми Закону, за його подачу фізичною особою справляється судовий збір, визначений пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме за ставкою 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, на даний час, 275,60 гривень. Заявником дана вимога процесуального Закону при зверненні до суду врахована та дотримана не була.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів УДКСУ у Житомирській області Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38035705 Банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області Код банку отримувача (МФО) 811039 Рахунок отримувача 31211206700196 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області.

Наявність перелічених вище недоліків позовної заяви вимагає залишити її без руху, з наданням позивачу строку для усунення таких недоліків. Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.До заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 121 цього Кодексу (ч. 2 ст. 134 ЦПК України). На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 80, ст. 119, ст. 121, 133-134 ЦПК України, ПП ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, Постанови КМУ № 358 від 21.08.14 року,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ манйа подружжя та визнання права власності - залишити без руху надавши строк у п'ять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Розяснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається адресату.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян