Ухвала суду № 57071107, 07.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/829/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С. Провадження № 22-ц/773/615/16 Категорія: 81 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря Концевич Я.О.,

представника заявника ОСОБА_1,

державного виконавця Цимбалюк М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відмовлено та вирішено питання розподілу витрат, пов'язаних з розглядом скарги.

Не погоджуючись з даною ухвалою представник заявника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав в ній зазначених.

Державний виконавець Цимбалюк М.Ю. заперечила апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1 та державного виконавця Цимбалюк М.Ю., перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що у виконавчому листі суму стягнення визначено у іноземній валюті, а оскільки вказану суму грошових коштів у гривневому еквіваленті боржник не внесла, тому дії державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ Цимбалюк М.Ю. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частинами 1, 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2015 року постановлено стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 6320,98 дол. США, що в еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 15 жовтня 2014 року становило 81856,69 грн, а також 818,56 грн. судового збору (а.с. 33, 34).

На підставі вищевказаного рішення 24 березня 2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист (а.с. 18).

Постановою головного державного виконавця другого ВДВС Луцького МУЮ Дуди Ю.М. від 17 квітня 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа (а.с. 5) та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 43).

28 грудня 2015 року представник боржника подав до другого ВДВС Луцького МУЮ заяву про закінчення виконавчого провадження, яку мотивував тим, що рішення суду є повністю виконаним (а.с. 7).

Листом від 13 січня 2016 року державний виконавець другого ВДВС Луцького МУЮ Цимбалюк М.Ю. повідомила представника боржника про те, що заборгованість погашено в гривневому еквіваленті на загальну суму 82679,40 грн., а згідно виконавчого листа борг складав 6320,98 дол. США, тому з метою встановлення залишку несплаченої заборгованості державним виконавцем подано запит до ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 8, 23).

З листа ПАТ КБ «ПриватБанк» від 11 лютого 2016 року вбачається, що станом на 11 лютого 2016 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором № VOZ0GF00000388 від 13 липня 2005 року складає 5466 дол. США (а.с. 22).

Згідно платіжного доручення № 16047 від 25 грудня 2015 року на рахунок другого ВДВС Луцького МУЮ надійшли кошти в сумі 53845 грн., з яких 48360,50 грн. стягнуто в рахунок погашення боргу, що за курсом НБУ станом на 22 грудня 2015 року становило 2057,01 дол. США. Враховуючи викладене, розмір заборгованості за виконавчим листом станом на 25 лютого 2016 року становив 4263,97 дол. США (а.с. 16).

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження державний виконавець Цимбалюк М.Ю. виходила з того, що заборгованість боржником повністю не погашена, що підтверджується матеріалами справи.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що дії державного виконавця вчинені відповідно до вимог закону і в межах його повноважень та підстав для закінчення виконавчого провадження немає, оскільки рішення в повному обсязі фактично не виконано.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді