Постанова № 57070409, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4028/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача/апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2015р. №000087/12-21,-

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 05.10.2015 р. №000087/12-21 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн., посилаючись на те, що перевірка проведена з порушенням законодавства та без урахування усіх обставин, та рішення, прийняте на підставі матеріалів цієї перевірки, є протиправним та належить скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ФОП ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою її адміністративний позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача/апелянта ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 серпня 2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Миколаївській області на підставі вимог підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, згідно наказу від 18.08.2015 р. №129 та направлень на проведення фактичної перевірки від 18.08.2015 р. №56 та №57, з метою контролю за дотриманням ФОП ОСОБА_2 вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - бару, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено Акт від 19.08.2013 р. №16/14-07/НОМЕР_1, в якому встановлено факт реалізації пива Чернігівське Біле вартістю 20-00 грн. в невизначеному для цього місці торгівлі (навіс з літнім майданчиком), чим порушено вимоги ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР.

Перевірка проводилася в присутності ФОП ОСОБА_2, яка відмовилась від отримання матеріалів перевірки, їх підписання, про що були складені відповідні акти.

05.10.2015 р. на підставі акту перевірки від 19 серпня 2015 року №16/14-07/НОМЕР_1 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області було прийнято рішення за №000087/12-21, яким відповідно до приписів статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР до позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 6800 грн.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржила його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідачем було прийняте з урахуванням усіх обставин, на підставі закону та у межах повноважень.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів, безпосередньо громадянами та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20м2, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

У відповідності до ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного) у невизначених для цього місцях торгівлі.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності відповідно до ст. 17 Закону №481/95-ВР.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95 ВР порушення вимог статті 15-3 цього Закону, а саме: продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 6 800 гривень.

Як зазначено в акті перевірки №16/14-07/НОМЕР_1 від 19 серпня 2015 року проведена перевірка господарської одиниці «бару», що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, та встановлено «факт реалізації пива Чернігівське Біле вартістю 20-00 грн. в невизначеному для цього місці торгівлі (навіс з літнім майданчиком), чим порушено вимоги ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Фактів торгівлі тютюновими виробами не встановлено».

Як вбачається з ліцензії серії НОМЕР_2 від 27 травня 2015 року на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом) (а.с. 71) місце здійснення діяльності позивачки: АДРЕСА_1 (бар).

Зазначений бар ОСОБА_2 орендує на другому поверсі корпусу бази відпочинку «Перлина», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та здійснює там фінансово-господарську діяльність. Всі продовольчі товари та алкогольні напої розташовані в приміщенні бару. Також у користуванні позивача перебуває літній майданчик за цією же адресою на першому поверсі. При цьому, ця адреса зазначена у виданій позивачці відповідачем ліцензії серії НОМЕР_2 від 28 травня 2015 року на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом).

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, головний державний ревізор-інспектор відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області Чернієнко Г.О. разом з головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування та контролю окремих об'єктів та операцій Березанського відділення Очаківської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області Цимбалюк А.Б. проводила перевірку бару, який належить позивачу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. 19 серпня 2015 року біля 17:00 год. Чернієнко Г.О. разом з інспектором Цимбалюк А.Б. у навісі з літнім майданчиком, де знаходилась дерев'яна барна стойка з електронним контрольно-касовим апаратом придбали пляшку пива Чернігівське Біле за 20-00 грн., та розрахувавшись за пиво отримали чек РРО. При цьому Чернієнко Г.О. зазначила, що навіс, у якому було придбано пиво знаходився через 20 метрів від основного приміщення (будівлі) реалізації товарів ФОП ОСОБА_2.

Враховуючи усі викладені обставини, колегія суддів погоджується з апелянтом, що особи, які придбати продукцію в барі, можуть вживати її як в приміщенні бару так і на першому поверсі на літньому майданчику. Крім того, через офіціанта вони можуть придбати алкогольні напої на цьому літньому майданчику. Однак, всі розрахунки проходять на другому поверсі, де знаходиться касовий апарат та пробиваються чеки по РРО.

В даному випадку, при проведенні контрольної закупки позивачем був пробитий чек та наданий перевіряючим, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 28), що не заперечувалося інспектором Чернієнко Г.О. у судовому засіданні суду першої інстанції.

Підсумовуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що, оскільки позивач 19 серпня 2015 року здійснювала торгівлю пивом за адресою місця торгівлі, яка зазначена у виданій відповідачем ліцензії серії НОМЕР_2 від 27 травня 2015 року на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (пивом), то позивачем не було порушено приписи ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», як було зазначено в акті перевірки від 19 серпня 2015 року №16/14-07/НОМЕР_1 що, відповідно, виключає застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абз. 9, ч. 2, ст. 17 цього Закону у розмірі 6800 гривень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на грубе порушення з боку ГУ ДФС у Миколаївській області щодо пропущеного 10-ти денного терміну для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Так, відповідно до п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. Акт перевірки №16/14- 07/НОМЕР_1 був складений 19.08.2015 року, а рішення про застосування фінансових санкцій №000087/12-21 було прийнято ГУ ДФС у Миколаївській області 05.10.2015 року.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів протиправність прийнятого відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій №000087/12-21.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову суду.

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій від 05.10.2015 р. №000087/12-21 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов