Ухвала суду № 57070381, 04.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 р.Справа № 820/6656/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Петренко К.Л.,

представника відповідача Лук'янцева С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі № 820/6656/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім" Продресурс ЛТД"

до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ПРОДРЕСУРС ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якій просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 року № 0000362201, видане Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в частині, а саме: про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "ПРОДРЕСУРС ЛТД" з податку на додану вартість у сумі 582 847,09 грн. (у тому числі 388 564,73 грн. за основним платежем та 194 282,36 грн. за фінансовими санкціями); скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 року № 0000352201, видане Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в частині, а саме: про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "ПРОДРЕСУРС ЛТД" з податку на прибуток у сумі 553 704,90 грн. (у тому числі 369 136,60 грн. за основним платежем та 184 568,30 грн. за фінансовими санкціями).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року вказаний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 38383623.

На обліку як платник податків підприємство перебуває у Основ'янській ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів.

На підставі направлення від 24.02.2015 року №203 та наказу від 23.02.2015 р. №221, виданого Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів, відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Продресурс ЛТД", код ЄДРПОУ - 38383623 щодо взаємовідносин з ТОВ "Аретта" (податковий номер 37874418) за період травень - липень 2013 року, ТОВ "Світком-Торг" (податковий номер 38650855) серпень - жовтень 2013 року, за період серпень - жовтень 2013 року, ТОВ "Грант - ТД", (податковий номер 36093917) за період жовтень - листопад 2013, з питань формування загального обсягу податкового кредиту (витрат) та податкових зобов'язань (доходів).

За результатами перевірки контролюючим органом складено актом №908/20-38-22-01-04/38383623 від 12.03.2015 року відповідно до висновків якого позивачем порушено п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" безпідставно завищено суму податкового кредиту, в частині придбання товарів, послуг (взаємовідносин) у ТОВ Аретта", (податковий номер 37874418), ТОВ "Світком-Торг", (податковий номер 38650855), ТОВ Гарант-ТД", (податковий номер 36093917), на загальну суму 1469442 грн., та як наслідок занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті на загальну суму 1469442 грн., в тому числі: за травень 2013 року у сумі 6852 грн.; за червень 2013 року у сумі 11168 грн.; за липень 2013 року у сумі 17601 грн.; за серпень 2013 року у сумі 400378 грн.; за вересень 2013 року у сумі 461842 грн.; за жовтень 2013 року у сумі 480632 грн.; за листопад 2013 року у сумі 90969 грн. п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, ТОВ "ТД "Продресурс ЛТД" безпідставно завищено суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в частині придбання товарів/послуг (взаємовідносин) у ТОВ "Аретта", (податковий номер 37874418), ТОВ "Світком - Торг", (податковий номер 38650855), ТОВ "Гарант-ТД", (податковий номер 36093917) на загальну суму 7347210 грн., та як наслідок занижено податок на прибуток що підлягає сплаті на загальну суму 1395970 гри., в т.ч. за 2013 рік у сумі 1395970 грн.

На підставі висновків акту перевірки, Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у м.Харкові Головного управління Міндоходів прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 20.03.2015 року № 0000362201 з податку на додану вартість у сумі 2 204 163 грн. (у тому числі 1 469 442 грн. за основним платежем та 734721 грн. за фінансовими санкціями) та від 20.03.2015 року № 0000352201 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "ПРОДРЕСУРС ЛТД" з податку на прибуток у сумі 2 093 955 грн. (у тому числі 1 395 970 грн. за основним платежем та 697985 грн. за фінансовими санкціями).

Позивач звернувся до начальника Основ'янської ОДПІ ГУМХО з заявою від 23.03.2015 №26 про застосування податкового компромісу.

Листом від 27.03.2015 контролюючий орган повідомив позивача про погодження застосування процедури податкового компромісу згідно Заяви від 23.03.2015 року №26. Зазначені суми податку на прибуток у розмірі 62 424,62 грн. та податку на додану вартість у розмірі 70 188,53 грн. підлягають сплаті до Державного бюджету в строки та порядку, визначеному чинним законодавством.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішення від 20.03.2015 року № 0000362201 та № 0000352201 позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з первинними скаргами №30-03/15/3-юр від 30 березня 2015 року, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 року № 0000362201, видане Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в частині, а саме; про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "ПРОДРЕСУРС ЛТД" з податку на додану вартість у сумі 582 847,09 грн. (у тому числі 388 564,73 грн. за основним платежем та 194 282,36 грн. за фінансовими санкціями) та №30-03/15/4-юр від 30 березня 2015 року в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.03.2015 року № 0000362201, видане Основ'янською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління мін доходів у Харківській області, в частині, а саме: про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "ТД "ПРОДРЕСУРС ЛТД" з податку на додану вартість у сумі 582 847,09 грн. (у тому числі 388 564,73 грн. за основним платежем та 194 282,36 грн. за фінансовими санкціями).

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області скарги директора ТОВ"ТД "Продресурс ЛТД" від 30.03.2015 № 30-03/15/3-юр. № 30-03/15/4-юр (вх. ГУ ДФС у Харківській області від 31.03.2015 №363/10. № 364/10) в частині оскарження податкових повідомлень-рішень Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 20.03.2015 №0000352201. № 0000362201 без задоволення залишено, а податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Позивач не погодившись з рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернувся зі скаргами до Фіскальної служби України.

Рішенням Фіскальної служби України від 26.05.2015 року №11015/6/99-99-10-01-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 20.03.2015 №0000352201 і №0000362201 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинних скарг, а скарги - без задоволення.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, використання придбаних товарів (наданих послуг) у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс, ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п.200.2. ст.200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Між тим колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем доведено реальність спірних господарських операцій за якими був сформований податковий кредит, виходячи з наступного.

Як свідчать письмові докази, основним видом діяльності позивача є оптово-роздрібна торгівля алкогольними напоями.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД" має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та пері (без додання спирту) строк дії якої з 01 листопада 2012 року до 01 листопада 2017.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем порушено норми податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ "Аретта", ТОВ "Світком- Торг" ТОВ "Гарант - ТД".

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом - ТОВ "Аретта" колегія суддів зазначає наступне.

Так, між Іноземним підприємством "Калісто" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД" (покупець) укладено договір поставки товару №127/12 від 05.11.2012 року, відповідно до умов якого постачальник поставляє і передає у власність покупця товар відповідно до накладних які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець приймає товар і оплачує його на умовах і порядку визначених даним договором (а.с.115-116).

Стонами підписано протокол розбіжностей до договору поставки №127/12 від 05.11.2012 року від 05.11.2012 року (а.с.117-118).

Слід відзначити, що факт отримання товару підтверджується видатковими накладними з огляду на ст. 664 Цивільного кодексу України, відповідно до якої обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфін України №88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять видаткові накладні.

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними до договору №127/12 від 05.11.2012 року які підписаними сторонами.

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "Аретта" на адресу позивача.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Позивачем до матеріалів справи на підтвердження переміщення товарно-матеріальних цінностей у просторі надано товарно-транспортні накладні в яких зазначено, що перевізником є ТОВ "Аретта".

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом - ТОВ "Гарант - ТД" колегія суддів зазначає наступне.

Між ТОВ "Гарант - ТД" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД" (покупець) укладено договір постачання №457 від 30.09.2013 року відповідно до умов якого постачальник поставляє і передає у власність покупця товар відповідно до накладних які є невід'ємною частиною даного договору а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку визначених даним договором (а.с. 1-2).

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними виписаними ТОВ "Гарант - ТД" на адресу позивача відповідно до умов п.1 договору №457 від 30.09.2013 року.

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ "Гарант - ТД" на адресу позивача.

На підставі договору оренди №22-10/12 від 22.10.2012 року який укладений між ПКФ "Ресурс" ЛТД" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продресурс ЛТД" (орендатор) позивач має у тимчасовому користуванні нежитлові приміщення загальною площею 2252,60 м2 (а.с. 181-182).

Оплата товарів за договорами з контрагентами - ТОВ "Аретта" та ТОВ "Гарант - ТД" підтверджується банківськими виписками.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.

Вищевикладені обставини спростовують висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № №908/20-38-22-01-04/38383623 від 12.03.2015 року про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України..

Щодо посилання апелянта в акті перевірки на висновки актів №228/20-34-22-01-05/37874418 від 09.07.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Аретта" (податковий номер 37874418) та №1235/26-55-22-08/38650855 від 29.04.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Світком - Торг" (податковий номер 38650855), колегія суддів зазначає наступне.

Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст.61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також зауважує, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, колегія суддів висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Аретта", ТОВ "Світком- Торг" ТОВ "Гарант - ТД", та як наслідок, правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження позивачем.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір.

16 березня 2016 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відстрочено відповідачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року до ухвалення рішення по справі (а.с.116-117).

Оскільки на час постановлення даної ухвали відповідачем не було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року, наявні підстави для стягнення з Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судового збору в розмірі 5359 гривні 20 копійок на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі № 820/6656/15 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області судовий збір у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 20 копійок на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2016 р.