Ухвала суду № 57070289, 06.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 876/5821/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У грудні 2014 року позивач ТзОВ «Ідеа-Трейд» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача: № 0001092201 від 15.12.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 146384 грн., в тому числі 97589 грн. за основним платежем і 48795 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та № 0001102201 від 15.12.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14091 грн., в тому числі 9394 грн. за основним платежем і 4697 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідач ДПІ у Личаківському районі м. Львова позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

З цією постановою суду не погодився позивач і оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення від 15.12.2014 року винесені відповідачем на підставі хибних висновків Акту перевірки № 498/22-01/35444122 від 02.12.2014 р. про порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.189.1 ст.189 ПК України. Зокрема фактичною підставою для твердження ДПІ у Личаківському районі м. Львова про заниження позивачем у 4-му кварталі 2013 року валового доходу на суму 97589 грн. стали господарські операції щодо надання працівниками підприємства поворотної фінансової допомоги. З цього приводу зазначає апелянт, що згідно п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, платник податку, який отримав поворотну фінансову допомогу, строк повернення якої не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання, протягом зазначеного строку не повинен збільшувати доходи на суму поворотної фінансової допомоги, а також на суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги. Також не погоджується апелянт з твердженнями відповідача про те, що до складу витрат на збут у 2013 році включено вартість оренди офісного та складського приміщення без належних підтверджуючих документів. Звертає увагу апелянт на те, що на підтвердження отримання вищенаведених послуг оренди ТзОВ «Ідеа-Трейд» надано договір суборенди нежитлових приміщень. Крім цього, позивач забезпечив працівникам податкової інспекції доступ до всіх бухгалтерських регістрів та первинних документів підприємства. Таким чином, вважає апелянт, що оскаржені податкові повідомлення-рішення від 15.12.2014 року винесені необґрунтовано та підлягають скасуванню.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 12.05.2015 р. та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що в період з 15.10.2014 року по 25.11.2014 року відповідачем ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача ТзОВ «Ідеа-Трейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року. За наслідками перевірки складено Акт № 498/22-01/35444122 від 02.12.2014 року (а.с. 14-61 Т.1).

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1081098 грн., в т.ч.: IV кв. 2012 р. на 240723 грн., 2013 р. на 840375 грн.; та вимоги п.189.1 ст.189 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1020535 грн., в т.ч.: жовтень 2012 р. на суму 75903 грн., листопад 2012 р. на суму 76247 грн., грудень 2012р. на суму 77109 грн., січень 2013 р. на суму 68005 грн., лютий 2013 р. на суму 72294 грн., березень 2013 р. на суму 69651 грн., квітень 2013 р. на суму 71694 грн., травень 2013 р. на 65656 грн., червень 2013 р. на суму 62695 грн., липень 2013р. на суму 60000 грн., серпень 2013 р. на суму 68174 грн., вересень 2013 р. на суму 62028 грн., жовтень 2013 р. на суму 58435 грн., листопад 2013 р. на суму 55997 грн., грудень 2013 р. на суму 76647 грн..

Не погоджуючись з висновком акта перевірки № 498/22-01/35444122 від 02.12.2014 р. позивач подав на нього заперечення №1/12 від 09.12.2014 р.. За результатами розгляду заперечення ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області надано відповідь від 11.12.2014 р. № 16051/10/22-01 про те, що постійно діючою комісією з вирішення спірних питань ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято колегіальне рішення, яким задоволено вимоги платника податків в частині віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 5055705 грн. та до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість в сумі 1011141 грн. списаних паливно-мастильних матеріалів, та залишено без задоволення вимоги платника податків в частині не відображення в складі доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неповерненої фінансової допомоги в сумі 325750 грн. отриманої від неплатників податку на прибуток, протермінованої кредиторської заборгованості в сумі 140903 грн. та відображення в складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток в сумі 46971 грн. та в складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість в сумі ПДВ 9394,00 грн. послуг оренди складських та офісних приміщень без відповідних підтверджуючих документів (а.с. 62-72, 73-74 Т.1).

З урахуванням вказаного вище колегіального рішення та на підставі Акта перевірки від 02.12.2014 р. відповідачем винесено відносно позивача податкові повідомлення-рішення: № 0001092201 від 15.12.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 146384 грн., в тому числі 97589 грн. за основним платежем і 48795 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та № 0001102201 від 15.12.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14091 грн., в тому числі 9394 грн. за основним платежем і 4697 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 12, 13 Т.1).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень від 15.12.2014 р. та щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Матеріалами справи, в тому числі розшифровками оскаржених ППР від 15.12.2014 року підтверджується, що загальна сума збільшеного позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі основного платежу 97589 грн. (згідно ППР № 0001092201) включає суми: - 26771 грн. по збільшених доходах на суму 140903 грн. протермінованої кредиторської заборгованості перед ТзОВ «Олександрія-БліГ» та ТзОВ «Максимум ТД»; - 61893 грн. по збільшених доходах на суму 325750 грн. отриманої та неповерненої на кінець звітного періоду фінансової допомоги від неплатників податку на прибуток; - 8925 грн. по зменшених витратах на суму 46971 грн. по господарських операціях проведених з ТзОВ «Бора 7», які не підтверджені первинними документами.

Сума збільшеного позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі основного платежу 9394 грн. (згідно ППР № 0001102201) стосується зменшення податкового кредиту на суму 9394 грн. по господарських операціях проведених з ТзОВ «Бора 7», які не підтверджені первинними документами.

Суд апеляційної інстанції враховує, що апелянтом ТзОВ «Ідеа-Трейд» не надано належних обгрунтувань та доказів протиправності висновків відповідача ДПІ у Личаківському районі м. Львова щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 26771 грн. основного платежу та 13386 грн. штрафної (фінансової) санкції (згідно ППР № 0001092201) по збільшених доходах на суму 140903 грн. протермінованої кредиторської заборгованості перед ТзОВ «Олександрія-БліГ» та ТзОВ «Максимум ТД».

Відносно збільшеного позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 61893 грн. основного платежу та 30946 грн. штрафної (фінансової) санкції (згідно ППР № 0001092201) по збільшених доходах на суму 325750 грн. отриманої та неповерненої на кінець звітного періоду фінансової допомоги від неплатників податку на прибуток, то судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротною фінансовою допомогою визнається, зокрема сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги; поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 вказаної статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 вказаної статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 зазначеної статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 зазначеної статті та у статті 136 зазначеного Кодексу.

Згідно п.135.2 ст.135 ПК України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II зазначеного Кодексу.

Підпунктом 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із вказаним Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 зазначеного Кодексу. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому, доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Положення вказаного пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТзОВ «Ідеа-Трейд» отримав повороту фінансову допомогу від фізичних осіб. Так, на підставі договору безпроцентної позики № 6 від 02.04.2013 р., укладеного з ОСОБА_2 та прибуткового касового ордеру № 76 від 02.04.2013 р. позивачем отримано позику в сумі 100000 грн.. Термін повернення позики до 01.04.2014 р.. На підставі договору безпроцентної позики № 7 від 02.04.2013 р., укладеного з ОСОБА_3 та прибуткового касового ордеру № 77 від 02.04.2013 р., позивачем отримано позику в сумі 100000 грн.. Термін повернення позики до 01.04.2014 р.. На підставі договору безпроцентної позики № 8 від 02.04.2013 р., укладеного з ОСОБА_4 та прибуткового касового ордеру № 78 від 02.04.2013 р., позивачем отримано позику в сумі 100000 грн.. Термін повернення позики до 01.04.2014 р.. На підставі договору безпроцентної позики № 16 від 27.12.2013 р., укладеного з ОСОБА_2 та прибуткового касового ордеру № 330 від 27.12.2013 р., позивачем отримано позику в сумі 25750 грн.. Термін повернення позики до 26.12.2014 р. (а.с. 140-168 Т.1).

Поворотна фінансова допомога на загальну суму 325750 грн., що отримана ТзОВ «Ідеа-Трейд» у звітному податковому періоді, тобто у 2013 р., залишилась неповерненою на кінець такого звітного періоду (2013 р.), що не заперечується сторонами по справі.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є учасниками/засновниками позивача ТзОВ «Ідеа-Трейд».

Оскільки, суми поворотної фінансової допомоги, отримані позивачем від вказаних фізичних осіб у 2013 р., залишилися неповерненими на кінець такого звітного періоду, а тому повинні включатись ним до складу іншого доходу підприємства.

Відносно відображення позивачем в складі доходів, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларації з податку на прибуток в сумі 46971 грн. та в складі податкового кредиту декларації з податку на додану вартість в сумі ПДВ 9394 грн. послуг оренди складських та офісних приміщень по господарських операціях проведених з ТзОВ «Бора 7», то суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Судом першої інстанції об'єктивно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем ТзОВ «Ідеа-Трейд» (як суборендарем) та ПП «Бора 7» (як орендарем) укладено попередній договір оренди нежитлових приміщень від 04.01.2012 р., відповідно до якого орендар зобов'язується у строки, передбачені договором передати у строкове платне користування суборендареві, а суборендар зобов'язується прийняти офісні приміщення другого поверху будівлі, розташованої за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Бічна Львівська, 6, загальною площею 610 кв.м. (а.с. 96 Т.1).

Згідно аналізу узагальненого переліку документів, які використовувались відповідачем при проведенні перевірки ТзОВ «Ідеа-Трейд», зокрема з питань взаємовідносин з контрагентом ПП «Бора 7», видно, що позивачем до перевірки не надавалися акти виконаних робіт (надання послуг).

Також з матеріалів справи видно, що акти виконаних робіт позивачем не надавалися протягом розгляду його заперечень на акт перевірки № 498/22-01/35444122 від 02.12.2014 р. і до прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень від 15.12.2014 р..

З цього приводу суд враховує, що відповідно до п.44.6. ст.44 ПК України разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому ст. 44 ПК України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 вказаної статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, обґрунтованими є твердження відповідача про безпідставність включення позивачем витрат у 2013 році вартості оренди офісного та складського приміщення без належних підтверджуючих документів.

У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем норм податкового законодавства, підставність та правомірність винесення відповідачем оскаржених податкових повідомлень-рішень від 15.12.2014 року.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 12.05.2015 року винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа-Трейд» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.04.2016 року.