Ухвала суду № 57070255, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6736/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва С.О. - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ОСОБА_5, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

26 листопад 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва С.О. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ОСОБА_5, у якому просила визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва С.О. щодо невключення ОСОБА_4, ідентифікаційний номер 3030800322, до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва С.О. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_4, ідентифікаційний номер 3030800322, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_4, ідентифікаційний номер 3030800322, як вкладника, до загального реєстру вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позову зазначено, що 15 січня 2015 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_5 було укладено договір в інтересах ОСОБА_4 за №70009470 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, за умовами якого ПАТ «ІМЕКСБАНК» відкрило вклад (депозит) на користь позивача в сумі 180000 гривень строком на три місяці під 17 відсотків річних. Зазначений договір про приєднання до публічного договору був укладений на виконання боржником зобов'язань за договором позики від 02 квітня 2014 року, за умовами якого ОСОБА_5 отримав від позивача кошти у розмірі 230000 гривень. Кінцевою датою повернення коштів за договором позики було встановлено 31.12.2014 року. Забезпеченням по даному договору позики виступали договори №70007408 та №360004428 від 23.12.2013 року про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 11 жовтня 2013 року, що встановлено у підпункті «д» п. 2 договору позики. Відповідно до проведених розрахунків між позивачем та ОСОБА_5 по договору позики, станом на 31.12.2014 року заборгованість складає 181000 грн. На виконання умов договору позики третьою особою в інтересах позивача було укладено договір №70009470 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року на суму 180000 грн. 15.01.2015 року постановою Правління НБУ №16/БТ, яка набрала чинності 16.01.2015 року, віднесено ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних, у зв'язку з чим позивач зазначає, що всі банківські операції до набрання чинності даної постанови є правомірними. 26.01.2015 року Правлінням НБУ прийнята постанова №50 «Про віднесення ПАТ «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних», у зв'язку з чим Фондом гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію. Листом від 26.05.2015 року за №7092 Уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» повідомила позивача, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за її участі в установі АТ «ІМЕКСБАНК» було проведено ряд операцій, які за своєю правовою суттю є правочинами, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені п. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а нетиповий характер їх вчинення - свідчити про здійснення спроби клієнтами за штучно-створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду. Позивач зверталася до Уповноваженої особи ФГВФО на тимчасову адміністрацію АТ «ІМЕКСБАНК» з письмовими поясненнями, але до теперішнього часу відповідачі не надали жодної відповіді та не включили позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Позивач вважає безпідставними припущення, викладені у листі від 26.05.2015 року №7092, що нібито за участю позивача в установі АТ «ІМЕКСБАНК» було проведено ряд операцій, що містять ознаки нікчемності. Відповідачі не навели жодного доказу, який би підтверджував порушення позивачем норм Закону, та не вказали, що саме порушила позивач, і які саме операції, на їх думку, за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності. Позивач також стверджує, що кошти в розмірі 950000 грн. були отримані банком від третьої особи 23 грудня 2013 року за договором №70007408, та кошти в розмірі 30000 гривень були отримані банком 23.12.2013 року і в сумі 135065,47 гривень - 15.01.2015 року за договором №360004428, після чого їх власник 15.01.2015 року відкрив на ім'я позивача банківський вклад з метою виконати свої фінансові зобов'язання перед позивачем. За таких обставин, позивач вважає дії (бездіяльність) відповідачів протиправними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

05 квітня 2016 року до Одеського апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_4 про відмову від адміністративного позову, оскільки станом на 29 лютого 2016 року відповідач по даній справі включив позивача до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтвердив таку інформацію. Наразі у позивача не має підстав продовжувати захист своїх порушених прав у зв'язку з виконанням відповідачами своїх обов'язків перед вкладником.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення на неї представника відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва С.О. - ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.12.2013 р. між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_5 був укладений Договір №70007408 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 11.10.2013 р. Згідно даного договору банківського вкладу (депозиту) сума вкладу становила 950000 грн., вкладний рахунок №26358934890995 // 26355110077160.

Також, 23.12.2013 р. між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_5 був укладений Договір №360004428 про приєднання до Публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 11.10.2013 р.. Згідно даного договору банківського вкладу (депозиту) сума вкладу становила 30000 грн., вкладний рахунок НОМЕР_1 // НОМЕР_2.

02.04.2014 р. між ОСОБА_4 (Позикодавець) та ОСОБА_5 (Позичальник) укладено договір позики, згідно умов якого Позичальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальникові гроші у сумі 230000 грн. Факт передачі грошей підтверджується розпискою Позичальника.

Підпунктом «д» п. 2 договору позики від 02.04.2014 р. передбачено, що у випадку неповернення Позичальником коштів у повному обсязі до 01.01.2015 р., останній у строк до закінчення банківських вкладів за договорами від 23.12.2013 р. №70007408 та №360004428 (укладені між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_5), а саме, з 01.01.2015 р. до 23.01.2015 р. зобов'язується відкрити на ім'я Позикодавця депозит на суму заборгованості.

15 січня 2015 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ОСОБА_5 (особа, що оформила вклад на користь вкладника) було укладено договір в інтересах ОСОБА_4 за №70009470 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, за умовами якого ПАТ «ІМЕКСБАНК» відкрило вклад (депозит) на користь позивача в сумі 180000 гривень строком на три місяці під 17 відсотків річних.

15.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №16/БТ «Про віднесення АТ «ІМЕКСБАНК» до категорії проблемних». На підставі вказаної постанови, для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового становища запроваджено певну низку обмежень, в тому числі - заборонено здійснювати проведення будь-яких операцій за чинними договорами, що призводять до збільшення гарантованої суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На виконання приписів зазначеної постанови, в установі Банку було видано наказ №20-в від 16.01.2015 року про дотримання встановлених обмежень.

26.01.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова №50 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у AT «ІМЕКСБАНК», згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію - ОСОБА_7

Тимчасову адміністрацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №84 від 23.04.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 року №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку ОСОБА_7 строком на один рік з 27.05.2015 року по 26.05.2016 року включно.

Листом від 26.05.2015 року №7092 Уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію в АТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_7 повідомив позивача ОСОБА_4, що в період до моменту запровадження тимчасової адміністрації за її участю в установі АТ «ІМЕКСБАНК» було проведено ряд операцій, які за своєю правовою суттю є правочинами, що за попередніми висновками можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені п. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а нетиповий характер їх вчинення - свідчити про здійснення спроби клієнтами за штучно створених підстав отримати задоволення своїх вимог з коштів Фонду. Також у даному листі зазначено, що для прискорення процесу встановлення всіх обставин та підтвердження характеру «звичайності» проведених операцій, позивачу запропоновано надати всі свої письмові пояснення та, можливо, відповідні додаткові документи, що відсутні в установі АТ «ІМЕКСБАНК», які сприятимуть досягненню вказаної мети.

Також, рішенням Виконавчої дирекції Фонду №189 від 19.10.2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК». Даним рішенням повноваження ліквідатора ПАТ «ІМЕКСБАНК» делеговано Гаджиєву С.О.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб (надалі за текстом - ФГВФО), а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду, визначено в Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженому рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 09.08.2012 р. №14 (далі за текстом - Положення №14).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі за текстом - Закон) вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3 визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною першою статті 26 Закону визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону та пункту 8 розділу I Положення №14 вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону, відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини 4 статті 26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (пункт 4 розділу III Положення №14).

Відповідно до пункту 4 статті 37 Закону Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Згідно частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 до введення тимчасової адміністрації в ПАТ «ІМЕКСБАНК» особисто з вимогою, що випливає з прав вкладника Банку за договором від 15.01.2015 року №70009470 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року - не зверталася, в інший спосіб наміру скористатися правами вкладника не виражала. Вказану обставину суду підтвердив представник позивача у судовому засіданні, який пояснив, що всіма питаннями стосовно вказаного договору банківського вкладу займалася третя особа - ОСОБА_5 Докази звернення позивача до Банку раніше, ніж надання позивачем пояснень на лист Уповноваженої особи Фонду від 26.05.2015 року - суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 1063 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Як зазначено вище, позивач до банку з вимогою, що випливає з прав вкладника, не зверталася, тобто таке право до введення тимчасової адміністрації в ПАТ «ІМЕКСБАНК» та пов'язаних з цим обмежень, позивачем не реалізоване. Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не набула прав та обов'язків вкладника ПАТ «ІМЕКСБАНК» за договором від 15.01.2015 року №70009470.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що договір №70009470 від 15.01.2015 року є багатостороннім правочином, за яким особа, на користь якої укладено договір банківського вкладу, може набути права та обов'язки лише за наявності її волевиявлення у спосіб, передбачений абзацом 1 ч. 1 ст. 1063 ЦК України.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 1063 ЦК України передбачено, що до набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не є вкладником ПАТ «ІМЕКСБАНК», у зв'язку з чим не набула права на включення її до Переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК» та, відповідно, не набула права на включення до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Отже, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» правомірно не включено ОСОБА_4 до переліку вкладників ПАТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_4

Водночас, як вже зазначалося вище, позивач подала до Одеського апеляційного адміністративного суду заяву про відмову від адміністративного позову та закриття провадження у справі.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 194 КАС України - позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно частин 1, 2 статті 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Відмова від адміністративного позову означає, що позивач не підтримує своїх вимог до відповідача і бажає зняти їх з розгляду суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Частиною 2 ст. 203 КАС України передбачено, що якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Відмова від позову не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а тому, на думку колегії суддів, може бути прийнята судом.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_4 - задовольнити.

Прийняти відмову ОСОБА_4 від адміністративного позову.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року визнати нечинною.

Закрити провадження у справі №815/6736/15 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Гаджиєва Сергія Олександровича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ОСОБА_5, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов