Постанова № 57070071, 07.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

07 квітня 2016 року Справа № 814/258/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54000

доМиколаївської митниці ДФС, вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54017 провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач) про: визнання протиправною бездіяльності щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн та ПДВ у розмірі 82332,05 грн.; зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням суду визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач не вніс зміни до митної декларації шляхом оформлення аркуша коригування про зменшення митної вартості та не оформив відповідний висновок і не повернув зайво сплачені митні платежі.

Відповідач надав суду письмові заперечення, згідно яких позовні вимоги щодо зобов'язання скласти висновок про повернення надмірно зарахованих митних платежів є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача не заперечив проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Фірма SHANGHAI EMATE INDUSTRIAL.CO.LTD (Китай) на виконання контракту від 03.11.2014 р. № 20141103 поставила позивачу фільтри очищення води та частини фільтрів очищення води.

17.01.2015 р. по надходженню на митну територію України партії товару, позивач подав митну декларацію № 504070000/2015/000115, в якій зазначила ціну товару 771525,32 доларів.

17.01.2015 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 504070000/2015/000004/2 і картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 504070000/2015/00007.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 р. по справі № 814/913/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015 р., визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 17.01.2015 р. № 504070000/2015/000004/2 і картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 17.01.2015 р. № 504070000/2015/00007 (а. с. 11-18).

Внаслідок протиправних дій відповідача позивач надмірно сплатив ввізне мито в розмірі 144,38 грн. та ПДВ у розмірі 82332,05 грн.

22.12.2015 р. позивач направив на адресу відповідача заяву про повернення надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн. та ПДВ у розмірі 82332,05 грн. (а. с. 19).

Листом від 06.01.2016 р. відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення надмірно сплаченого податку, оскільки в резолютивній частині рішень судів не визначено суму надмірно сплачених митних платежів (а. с. 22-23).

14.01.2016 р. позивач повторно подав заяву про повернення грошових коштів (а. с. 20-21), однак у встановлений строк митний орган висновок про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейства.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у ст. 301 Митного кодексу України, ст. 43 Податкового кодексу України і ст. 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 (далі - Порядок повернення), на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

За таких обставин вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів.

Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 р. по справі № 21-1465а15.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення позивачу з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ є протиправною, оскільки підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні.

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено суду правомірність своєї бездіяльності щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення надмірно сплаченого позивачем ввізного мита та ПДВ.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновку про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн та податку на додану вартість у розмірі 82332,05 грн.

3. Зобов'язати Миколаївську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн та податку на додану вартість у розмірі 82332,05 грн.

4. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі 2756,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є. В. Марич