Ухвала суду № 57069741, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3567/15-а

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.,

Лукянчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015р. ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправними дії та рішення, а саме наказ Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. №813 від 16.09.2015р. по визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №020-21061-270215 від 27.02.2015р. укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер (НОМЕР_1) та ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380263), та операції з внесення та перерахування грошових коштів з рахунку НОМЕР_2, відкритому на виконання вказаного договору на рахунок № НОМЕР_3;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову (уточнюючу) інформацію про вкладників, щодо виплати відшкодування у розмірі 152 697,16грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер (НОМЕР_1) та ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380263);

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування, внести до Загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виплати відшкодування у розмірі 152 697,16грн. за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" укладеного між ПАТ «Дельта банк» та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер (НОМЕР_1) та ПАТ «Дельта Банк» (ЄДРПОУ 34047020, МФО 380263).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27 лютого 2015р. між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та позивачем, укладено договір № 020-21061-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, предметом якого є розміщення вкладу в сумі 5500,00 доларів США, на строк до 28.05.2015р. із виплатою відсотків. Відповідно до п.1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору.

Постановою правління Національного банку України від 2.03.2015р. №150 прийнято рішення про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 2.03.2015р. №50 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» з 3.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», оформленого протоколом від 15.09.2015р., та відповідно до наказу відповідача від 16.09.2015р. №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

23.09.2015р. позивачу направлено повідомлення №8821/1212 про нікчемність вищенаведеного договору банківського вкладу.

Позивач зазначив, що відповідачем протиправно визнано договір банківського вкладу нікчемним та не включено його до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, що призвело до порушення його прав на отримання коштів.

Посилаючись на зазначені обставини, просив позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" №020-21061-270215 від 27.02.2015р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»(ЄДРПОУ 34047020, МФО380236) та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Визнано протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" №020-21061-270215 від 27.02.2015р.

Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір за подання цього позову в сумі 487,20грн., шляхом безспірного списання коштів органами державної казначейської служби.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича були відступні підстави для визнання договору, укладеного між позивачем та банком, нікчемним. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційним судом встановлено, що на рахунок позивача перераховані кошти в сумі 5500,00 доларів США, на підставі договору №020-21061-270215 банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 Вказані кошти перераховані безготівковим розрахунком з рахунку НОМЕР_3, що належить іншій особі, а саме ОСОБА_4.

Постановою правління Національного банку України від 2.03.2015р. №150 прийнято рішення про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 2.03.2015р. №50 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» з 3.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк», оформленого протоколом від 15.09.2015р., та відповідно до наказу відповідача від 16.09.2015р. №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012р.

Відповідно до повідомлення про нікчемність правочину №8821/1212 від 23.09.2015р. позивачу стало відомо, що договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №020-21061-270215 від 27.02.2015р., укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», визнаний нікчемним згідно до п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до виписки по особливим рахункам ПАТ «Дельта Банк» станом на 5 жовтня 2015р. з депозитного рахунку позивача НОМЕР_2 17.09.2015р. були списані кошти в розмірі 5500 доларів США, що еквівалентно сумі 120989,91грн., та надіслані на рахунок НОМЕР_3, який був відкритий на імя ОСОБА_4.

Підставою для проведення банківської операції стало повернення коштів внаслідок застосування наслідків нікчемного договору банківського вкладу №020-21061-270215 від 27.02.2015р., згідно з наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №813 від 16.09.2015р.

Вважаючи, що будь-яких підстав для визнання правочину нікчемним та обмеження позивача у праві на виплату гарантованої суми коштів за своїм вкладом за рахунок ФГВФО не має, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень частини 1 ст.3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012р. № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частин першої, другої ст.4 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частина перша ст.26 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста ст.27 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

За приписами частини другої ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» з метою забезпечення прав Фонду уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Як вбачається із повідомлення ПАТ«Дельта Банк» від 23.09.2015р. №8821/1212, ОСОБА_3 не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №020-21061-270215 від 27.02.2015р. на підставі п.7 ч.3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

Згідно ч.2 ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст.38 ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено у ст.228 ЦК України .

За змістом частини першої ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, на незаконне заволодіння ним.

При цьому ст.228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними, і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними, - недійсність їх прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність в судовому порядку на підставах, установлених законом (частина третя ст. 215 ЦК).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судами не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) №020-21061-270215 від 27.02.2015р.

Таким чином, застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою ст.228 ЦК України, мають застосовуватися до правочинів, недійсність яких встановлюється судом, що у даному випадку встановлено не було.

Отже, враховуючи вищенаведене, уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних та одночасного застосування відповідних наслідків лише до тих правочинів, які порушують публічний порядок, але це право не є абсолютним, а кореспондується обов'язком встановити обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженою особою ФГВФО Кадировим В.В. прийнято рішення (наказ №813 від 16.09.2015р.) щодо застосування наслідків нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 ЗУ №4452-VI, а саме: якщо банк уклав правочини (у тому числі договори) умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, на підтвердження факту зарахування грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору були внесені на відповідний рахунок позивача та прийнятий до зарахування ПАТ «Дельта Банк».

Факт отримання банком коштів не заперечується і уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.

Разом з тим, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту того, що договір від 27.02.2015р. №020-21061-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, предметом якого є розміщення вкладу в сумі 5500,00 доларів США, укладений між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що умови правочину, укладеного банком з позивачем, передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що є обов'язковою умовою для виявлення нікчемних правочинів відповідно до приписів ЗУ «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб».

У відповідності до ч.1 ст.1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

У частині 3 ст.1049 ЦК України зазначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, чинним законодавством прямо передбачено такий спосіб зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи.

Договір банківського вкладу у відповідності до ст.1059 ЦК України є публічним договором, умови укладення та виконання якого виконуються на принципах диспозитивності, тобто право учасників договору діяти на свій розсуд при його укладенні та виконанні шляхом розширення повноважень сторін при укладенні договорів щодо можливості врегулювання своїх відносини за власним розсудом, в тому числі - допускаючи відступ від положень актів цивільного законодавства України, за виключеннями, чітко встановленими в абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України, відповідно до яких сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Правову оцінку спірного правочину на предмет укладення його з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою ст.228 ЦК України, судова колегія не надає, з огляду на те, що такі наслідки мають застосовуватися до правочинів, недійсність яких встановлюється виключно судом.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що у відповідача були відступні підстави для визнання договору банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», нікчемним.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Наказ №813 від 16 вересня 2015р. є таким, який встановлює факт і необхідність вжиття заходів пов'язаних із наслідками виявлених нікчемних правочинів ( договорів) за вкладними операціями.

Самі по собі наслідки нікчемності застосовувались відповідно до переліку викладеному в Додатку № 1 до цього наказу.

А тому, скасування Наказу №813 від 16 вересня 2016р. є неналежним способом захисту порушених прав позивача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірним рішення, а саме, Наказу №813 Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США №020-21061-270215 від 27 лютого 2015р., укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 11.04.2016р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук