Ухвала суду № 57069725, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3511/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представників апелянта - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Таст-Гарантія" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Таст-Гарантія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Таст-Гарантія" (далі ПрАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі Комісія) про скасування розпорядження №934 від 07 травня 2015 року, зобов'язання розглянути питання щодо поновлення дії ліцензій ПрАТ, дія яких була зупинена розпорядженням Комісії "Про тимчасове зупинення(обмеження) дії ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Таст-Гарантія" №1536 від 22 травня 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року позовні вимоги було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, ПрАТ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Комісією винесено розпорядження №1536 від 22 травня 2014 року про тимчасове зупинення обмеження) дії ліцензій на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг ПрАТ (далі Розпорядження №1536).

В цьому розпорядженні зазначено, що Комісія, розглянувши справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення законодавства у сфері фінансових послуг ПрАТ від 24 березня 2014 року №296/13-15/13/11, встановила, що ПрАТ було надано на запит Комісії від 17 лютого 2014 №17/13-14 бухгалтерську довідку щодо формування страхових резервів та їх покриття на дати, відмінні від звітних. Виходячи з викладеного відповідачем встановлено, що ПрАТ на жодну із запитуваних контрольних дат не має належного покриття резервів. Відповідачем встановлено, що ПрАТ порушено вимоги законодавства у сфері фінансових послуг.

Також в розпорядженні вказано, що відповідно до розпорядження Комісії від 10 жовтня 2013 № 3579 позивачу приписано усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Комісію про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін до 07 листопада 2013 року.

Комісія, керуючись пунктом 10 частини першій статті 28, статтею 39, пунктом 4 частини першої статті 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", пунктом 4 статті 37 Закону України "Про страхування", абзацами п'ятим, восьмим пункту 7.3 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, винесла розпорядження №934 від 07 травня 2015 року про анулювання ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг ПрАТ.

Винесення вказаного розпорядження №934 від 07 травня 2015 року і стало підставою для звернення ПрАТ з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції, на ряду з іншим, виходив з того, що ПрАТ систематично порушує вимоги законодавства в сфері ринків фінансових послуг, про що свідчить чисельна кількість розпоряджень про застосування заходів впливу. Крім того, позивачем не усунуті в повному обсязі порушення, визначені в розпорядженні №1834 щодо виплати відповідним особам відшкодувань.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Преамбулою Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі Закон) визначено, що вказаний Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Відповідно до ст.39 Закону у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно до п.4 ч.1 ст.40 Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати, крім інших такі заходи впливу: тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Положеннями ч.2 та 3 ст.40 передбачено, що Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, щодо застосування заходів впливу у вигляді тимчасової адміністрації є виконавчим документом.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Положенні від 20 листопада 2012 року за № 2319 затверджено "Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України" (далі Положення), п.1.1 якого передбачено, що це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Згідно з п.1.5 Положення Нацкомфінпослуг, як колегіальний орган, або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів. Дані та інформація про ознаки порушення законодавства про фінансові послуги може міститися в: матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Нацкомфінпослуг; звітності, що подається до Нацкомфінпослуг; повідомленнях, отриманих від органів державної влади; повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій іноземних держав; зверненнях громадян; повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; повідомленнях, опублікованих у засобах масової інформації; матеріалах, отриманих на письмову вимогу Нацкомфінпослуг про надання необхідних документів та інформації.

Також, розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року №40 затверджені ліцензійні умови провадження страхової діяльності, які встановлюють вимоги, обов'язкові для виконання під час провадження страхової діяльності та на день отримання ліцензії.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 розділу І Ліцензійних умов ліцензування страхової діяльності здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Відповідно до вимог нормативно-правових актів України щодо страхування Нацкомфінпослуг видає фінансовим установам ліцензію на проведення певного виду страхування, визначеного статтями 6, 7 Закону України "Про страхування".

Згідно з п.1.8 розділу І Ліцензійних умов дія ліцензії може бути тимчасово зупинена (обмежена) або анульована (відкликана) відповідно до цих Ліцензійних умов.

Відповідно до п.7.1 - 7.3 розділу VII Ліцензійних умов тимчасовим зупиненням (обмеженням) дії ліцензії є тимчасове позбавлення страховика права на провадження страхової діяльності. Тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії передбачає можливість на підставі відповідного рішення Нацкомфінпослуг відновлення права на провадження страхової діяльності у разі усунення причин, які стали підставою для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії, без отримання нової ліцензії. Підставами для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії є: систематичне порушення страховиком законодавства про фінансові послуги у разі застосування до нього не менше ніж двох заходів впливу протягом календарного року; повторне аналогічне протягом календарного року порушення страховиком законодавства про фінансові послуги; невиконання страховиком вимог цих Ліцензійних умов. Підставами для анулювання (відкликання) ліцензії є: заява страховика про анулювання ліцензії; рішення про скасування державної реєстрації страховика як юридичної особи; виявлення недостовірних даних (інформації) в документах, поданих страховиком для одержання ліцензії, якщо така інформація вплинула на прийняття рішення про видачу ліцензії; неусунення страховиком порушень законодавства про фінансові послуги, що стали підставою для раніше застосованих до нього заходів впливу відповідно до законодавства; неможливість страховика забезпечити виконання вимог ліцензійних умов, установлених для страхової діяльності, зокрема початок відповідно до вимог нормативно-правових актів процедури ліквідації страховика; нездійснення страховиком страхової діяльності відповідно до виданої ліцензії протягом останніх 12 місяців; неусунення страховиком порушень, що стали підставою для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії протягом 3 місяців з дати прийняття рішення про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядження №934 від 07 травня 2015 року винесене Комісією відповідно до абз.8 п.7.3 Ліцензійних умов, яким встановлено, що підставами для анулювання (відкликання) ліцензії є не усунення страховиком порушень, що стали підставою для тимчасового зупинення (обмеження) дії ліцензії протягом 3 місяців з дати прийняття рішення про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії. Вказаному спірному розпорядженню передувало розпорядження №1536 від 22 травня 2014 року "Про тимчасове зупинення (обмеження) дії ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ТАСТ-Гарантія".

В зазначеному розпорядженні №1536 вказано, що згідно розпорядження Комісії від 10 жовтня 2013 року № 3579, ПрАТ повинно було усунути порушення та повідомити про це Комісію з наданням підтверджуючих документів у термін до 07 листопада 2013 року щодо звернення ОСОБА_4, а саме щодо виплати останньому страхового відшкодування та згідно розпорядження № 193 від 23 січня 2013 року, ПрАТ повинно було усунути порушення та повідомити про це Комісію з наданням підтверджуючих документів у термін до 20 лютого 2014 року щодо звернення інших громадян, зокрема, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших стосовно виплати їм страхового відшкодування.

Станом на 17 лютого 2013 року заборгованість перед громадянином ОСОБА_4 становить 43 902, 18 грн. Про часткову виплату страхового відшкодування позивач повідомив Комісію листом №830-3/1 від 07 листопада 2013 року, стосовно громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших зазначається, що заборгованість перед ними складала 81 998,62 грн. Про часткову виплату страхового відшкодування позивач повідомив відповідача листом №78/1 від 19 лютого 2013 року. З розпорядження № 934 від 07 травня 2015 року вбачається, що позивачем дане порушення у встановлений термін не усунено, страхове відшкодування в повному обсязі станом на 07 листопада 2013 року та на 20 лютого 2014 року не виплачено зазначеним громадянам.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що під час розгляду справи 07 травня 2015 року, відповідачем встановлено не виконання позивачем в повному обсязі розпоряджень від 13 лютого 2014 року № 449, від 13 березня 2014 року №704, від 22 травня 2014 року №1535, від 12 червня 2014 року №№ 1833 та1834, від 31 липня 2014 року 2299, від 21 серпня 2014 року №2487.

Так, згідно розпорядження від 13 лютого 2014 № 449 позивач повинен був усунути порушення законодавства про фінансові послуги, вжити заходів для недопущення в подальшому порушень та повідомити відповідача про виконання вимог цього розпорядження з наданням підтверджуючих документів у термін до 13 березня 2014 року, а саме щодо виплати гр. ОСОБА_3 страхового відшкодування. Позивачем надіслано лист до Комісії від 11 березня 2014 року № 109-3/1 щодо усунення виявлених порушень, вміщених у розпорядженні № 449, проте викладене у листі не підтверджує їх усунення. Станом на 07 травня 2015 року дане порушення усунуто не було. Доказів, які б спростовували зазначене, позивачем до суду не надано.

Також, відповідно до розпорядження від 13 березня 2014 року №704 позивачу приписано усунути порушення законодавства про фінансові послуги, вжити заходів для недопущення в подальшому порушень та повідомити Комісію про виконання вимог цього розпорядження з наданням підтверджуючих документів у термін до 03 квітня 2014 року, а саме щодо виплати страхового відшкодування за заявами ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Позивачем було надіслано лист до Комісії від 01 квітня 2014 року № 137-3/1 щодо усунення виявлених порушень, зазначених у Розпорядженні № 704, проте викладене у листі не підтверджує їх усунення.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності та приймаючи до уваги систематичне (більше ніж два заходи впливу) протягом одного року порушення позивачем діючого законодавства в сфері страхової діяльності, що вилилось у прийняття Комісією по відношенню до ПрАТ розпоряджень, зокрема, від 13 лютого 2014 року № 449, від 13 березня 2014 року №704, від 22 травня 2014 року №1535, від 12 червня 2014 року №№ 1833 та1834, від 31 липня 2014 року 2299, від 21 серпня 2014 року №2487, якими зобов'язано позивача усунути порушення у власній страховій діяльності та зміст яких, між іншим, здебільшого не оскаржувався позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що спірне розпорядження № 934 від 07 травня 2015 року є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Тому, з врахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ПрАТ про скасування розпорядження №934 від 07 травня 2015 року та зобов'язання відповідача розглянути питання щодо поновлення дії ліцензій ПрАТ, дія яких була зупинена розпорядженням Комісії "Про тимчасове зупинення(обмеження) дії ліцензії на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Таст-Гарантія" № 1536 від 22 травня 2014 року" є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Таст-Гарантія" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук