Ухвала суду № 57069697, 10.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1546/15

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 за участю: секретаряОСОБА_4 представника апелянта ОСОБА_5 (довіреність від 16.01.2015 року)

представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7 (довіреність від 12.01.2015 року та 13.01.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Радсад» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Миколаївській області до публічного акціонерного товариства «Радсад» про стягнення заборгованості в сумі 172827,02 гривень -,

В С Т А Н О В И В:

ДФІ у Миколаївській області звернулась до суду з позовом в якому просила стягнути з ПАТ «Радсад» необгрунтовано отримані з Державного бюджету кошти в сумі 172 827,02 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області під час ревізії фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Миколаївської райдержадміністрації виявлено факт безпідставного прийняття упродовж 2010-2013 років витрат ПАТ «Радсад» до компенсації з державного бюджету за КПКВК 2801350 "Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками", в частині включення обсягів витрат на охорону обєктів на загальну суму 278 000, 96 гривень, з яких фактично отримано з Державного бюджету172 827,02 гривень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ПАТ «Радсад», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі зясовано, що ДФІ в Миколаївській області на виконання плану роботи проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління агропромислового розвитку Миколаївської райдержадміністрації за період з 01.04.2010 року по 01.07.2014 року, за результатами якої складено акт від 08.09.2014 № 14-24/85. В ході ревізії виявлено факт безпідставного прийняття впродовж 2010-2013 років витрат ПАТ "Радсад" до компенсації з державного бюджету за КПКВК 2801350 "Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками" в частині обсягів витрат на охорону обєктів на загальну суму 278,96 тис. грн, проведення яких не передбачено Робочими проектами створення виноградних насаджень, затвердженими Міністерством аграрної політики та продовольства України (а.с. 17-42). На підставі акту ревізії ДФІ на адресу Управління надіслано вимогу №14-07-14-14/5268 від 23.09.2014 року про усунення порушень, п.2 якої підконтрольній установі запропоновано стягнути у порядку, визначеному чинним законодавством, з ПАТ "Радсад" незаконно отримані кошти фінансової підтримки в сумі 172 827,02 грн. та зменшити суму кредиторської заборгованості Управління перед ПАТ "Радсад" на суму 106 125,98 грн.

У звязку з тим, що підконтрольна установа вимогу Інспекції не виконала, позивачем подано позов до Товариства, яке безпідставно отримало кошти з Державного бюджету, про стягнення цих коштів в судовому порядку.

Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що витрати на охорону молодих насаджень не підлягають компенсації з Державного бюджету, тому безпідставно отримані кошти підлягають стягненню з відповідача.

Колегія суддів такий висновок суду першої інстанції вважає правильним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7, 10, 13 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надано право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (ч.2 ст.15 того ж Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

В свою чергу згідно Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 587 (далі - Порядок № 587) районні комісії держадміністрацій приймають документи, які передбачені для отримання компенсації витрат за напрямами, визначеними підпунктами 1-8 пункту 5 цього Порядку, а саме затверджену Мінагрополітики проектно-кошторисну документацію на створення, зрошення виноградників, плодово-ягідних насаджень та хмільників (п. 7 Порядку № 587).

Бюджетні кошти надаються субєктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - субєкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) за напрямами, передбаченими підпунктами 1-8 пункту 5 Порядку

В п. п. 1 п. 5 Порядку №587 зазначені напрямки, за якими проводиться компенсація здійснених у поточному бюджетному році витрат, а саме: проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення (проектні роботи, підготовка ґрунту та посадка, догляд за насадженнями, спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення) та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, - у межах затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються з урахуванням зони закладення насаджень, схеми посадок та інших технологічних особливостей, а також витрат з використання відповідних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що технологічними картами Робочих проектів ПАТ «Радсад», затвердженими Мінагрополітики України, охорона молодих насаджень не передбачена, а дотримання субєктом господарювання вимог Робочого проекту є обовязковим. Внесення змін до Робочих проектів можливе шляхом додаткових угод між обєктом господарювання та відповідними проектними організаціями (т. 1 а.с.152-278, т. 2 а.с. 1).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, доводи Товариства, що витрати на охорону молодих насаджень підлягають відшкодуванню відповідно до Додатку 19 Перелік загальновиробничих витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду, наведеними в Додатках 3 і 4 до наказу Держбуду України від 27.08.2000 № 174 Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1 -2000), пунктом 7.5 якого передбачено, що до витрат на управління та обслуговування будівельного виробництва (у випадку закладки багаторічних насаджень - до витрат на управління та обслуговування багаторічних насаджень) входять витрати на утримання протипожежної та сторожової охорони будівельних майданчиків та приміщень, де розміщується апарат управління відособлених структурних підрозділів та лінійний персонал, є необґрунтованими, оскільки витратами на охорону молодих багаторічних насаджень (садів та виноградників) є витрати по догляду за молодими насадженнями. Розділом 4.23 ДБН Д.2.2-47-99 визначено складові тих робіт, які відносяться до догляду за виноградниками, серед яких охорона обєкту відсутня.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що витрати на охорону молодих насаджень не підлягають компенсації з Державного бюджету, отже безпідставно отримані відповідачем кошти підлягають поверненню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Радсад» залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Миколаївській області до публічного акціонерного товариства «Радсад» про стягнення заборгованості в сумі 172827,02 гривень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О.Турецька

ОСОБА_3