ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2016 року м. Луцьк Справа № 803/286/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого, судді Смокович В.І.,
при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,
за участю представників позивача Мігальчука В.С., Слипця А.В.,
представника відповідача Арендарчука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фурніро» звернулося в суд з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 16 листопада 2015 року № 001476313 та форми «Р» від 22 грудня 2015 року № 001694313.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19 жовтня 2015 року старшим державним ревізором-інспектором Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ Мосур Г.М. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2015 року, за результатами якої складений акт від 19 жовтня 2015 року № 2706/1501/39174039. Перевіркою встановлено порушення пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, пункту 5 розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість в частині, «що значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку враховується при визначенні значень рядків 21.2 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий розрахунок» та заниження суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року.
Зазначає, що 18 вересня 2015 року була подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року. Вказана декларація прийнята в той самий день, а тому жодних порушень статті 48 Податкового кодексу України не було.
Крім того, застосування пункту 5 розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість є неправомірним, оскільки в уточнюючому розрахунку поданому 03 вересня 2015 року було змінено рядок, що у майбутніх звітних періодах прямо вплинуло на значення рядка 25 декларації, у таких випадках уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23.
Також, податкове повідомлення-рішення № 001476313 від 16 листопада 2015 року було прийнято із порушенням термінів для прийняття на 4 дні.
Вважає податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2015 року № 001476313 та від 22 грудня 2015 року № 001694313 незаконними та необґрунтованими.
З наведених підстав просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2015 року № 001476313 та від 22 грудня 2015 року № 001694313.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача, у судовому засіданні та в письмових запереченнях від 28 березня 2016 року заперечував проти адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до акту камеральної перевірки встановлено, що ТзОВ «Фурніро» в поданій до Рожищенського відділення Ківерцівської ОДПІ податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року та уточнюючого розрахунку за липень 2015 року неправомірно перенесено рядок 24 з уточнюючого розрахунку поданого 03 вересня 2015 року № 9183366911, в якому зменшено рядок 23.2 та відповідно збільшено рядок 24 на суму 45 137 грн., в результаті чого ТзОВ «Фурніро» занижено суму податкових зобов'язань, яка підлягає сплаті до бюджету заявлену у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року на 45 137 грн.
Під час розгляду скарги про скасування податкового повідомлення-рішення Головним управлінням ДФС у Волинській області, встановлено, що Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ необхідно було застосувати штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 50%, оскільки до ТзОВ «Фурніро» вже застосовувалась штрафна (фінансова) санкція в розмірі 25% по цьому податку.
На підставі вищевикладеного Рожищенським відділенням Ківерцівської ОДПІ донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 11 284, 25 грн. та винесено окреме податкове повідомлення-рішення, яке було направлено платнику - ТзОВ «Фурніро».
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно пункту 5 розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість відмічено, що «значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок».
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фурніро» 09 квітня 2014 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 77-78).
На підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в порядку статті 76 цього ж Кодексу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2015 року ТзОВ «Фурніро».
В акті від 19 жовтня 2015 року № 2706/1501/39174039, складеного за результатами вказаної перевірки, зазначено про допущені позивачем порушення пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, пункту 5 розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість в частині, «що значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку враховується при визначенні значень рядків 21.2 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий розрахунок» та заниження суми податкових зобов'язань заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року (а. с. 6-7).
На підставі акту № 2706/1501/39174039 від 19 жовтня 2015 року відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 16 листопада 2015 року № 001476313, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 45 137 грн. за основним платежем та 11 284, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій та форми «Р» від 22 грудня 2015 року № 001694313, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 11 284, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач оскаржував дані податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС України у Волинській області та до Державної фіскальної служби України. Однак, рішеннями Головного управління ДФС України у Волинській області від 16 грудня 2015 року № 7696/10/03-20-10-03-06, від 12 січня 2016 року № 98/10/03-20-10-03-06 та рішенням Державної фіскальної служби України від 22 лютого 2016 року № 3786/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення (а. с. 12-16, 18-32).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини виникли з приводу виправлення платником податків самостійно виявленої помилки у поданій податковій звітності тому врегульовані Податковим кодексом України та чинним на момент виникнення спірних правовідносин Порядком заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року № 966 (далі - Порядок № 966).
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Відповідно до пункту 5 розділу VI «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» Порядку № 966 у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.1 та 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
А у пункті 6 цього ж розділу зазначено, що у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.
З аналізу вищезазначених норм законодавства слідує, що платник податків вправі самостійно обирати спосіб виправлення помилки у раніше поданій податковій звітності, а саме:
- шляхом подання уточнюючого розрахунку за минулий період,
- або шляхом врахування допущеної помилки у податковій звітності в майбутніх періодах.
При цьому суд наголошує, що вибір способу виправлення помилки у податковій звітності є правом, а не обов'язком платника податків.
В розглядуваному випадку як встановлено судом, 03 вересня 2015 року позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким було змінено рядок 24 (збільшено на 45 137 грн.), що у майбутніх періодах вплинуло на значення рядка 25 декларації (а. с. 64, 65-67).
Доводи податкового органу фактично зводяться до того, що підприємство повинно було не подавати уточнюючий розрахунок, а виправити помилку у податковій звітності в наступному періоді.
Однак, на думку суду, вказане твердження прямо суперечить вимогам пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків має право, але не зобов'язаний, не подавати уточнюючий розрахунок якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.
Крім того, в незалежності від того, яким би способом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фурніро» усунуло виявлену помилку, це не вплинуло на значення задекларованого податкового кредиту, бюджетного відшкодування та податкового зобов'язання.
Отже висновки Ківерцівської ОДПІ, які викладені в акті № 2706/1501/39174039 від 19 жовтня 2015 року є необґрунтованими та помилковими, а винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними по суті та підлягають скасуванню.
Щодо інших доводів позивача на обґрунтування протиправності спірних податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як встановлено судом, 28 жовтня 2015 року позивачем подано заперечення на акт від 19 жовтня 2015 року, розгляд якого відбувся 09 листопада 2015 року (а. с. 8-10).
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення убачається, що результати розгляду заперечення товариство отримало 10 листопада 2015 року (а. с. 70).
Таким чином, відповідач зобов'язаний був прийняти податкове повідомлення-рішення № 001476313 до 12 листопада 2015 року включно. Однак, вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято 16 листопада 2015 року, тобто із пропущенням встановленого строку для прийняття.
На думку суду вказане процесуальне порушення порушило принцип правової визначеності, який полягає у тому, що у разі не прийняття контролюючим органом обґрунтованого рішення протягом визначеного у Податковому кодексі України строки, платник податків може добросовісно розраховувати, що він вільний від податкового зобов'язання. Тому суд бере вказане порушення до уваги та вважає його таким, що є підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Щодо доводів позивача, що податкове повідомлення-рішення від 22 грудня 2015 року містить посилання на главу 5, пункт 4.6, підпункту 4.6.7 Наказу Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість № 1342 від 17 грудня 2012 року, який втратив чинність 30 грудня 2013 року, суд зазначає, що вказане процесуальне порушення є помилкою, яка ніяким чином не вплинула на прийняті рішення по суті.
Стосовно доводів позивача, що уточнюючий розрахунок був прийнятий податковим органом засобами електронного зв'язку без зауважень, суд зазначає, що під час прийняття податкової декларації податковий орган не здійснює перевірку числових значень податкової звітності. Натомість, для цього існує процедура проведення податкових перевірок, яка, власне і була проведена в даному випадку.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підсумовуючи все вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Фурніро» вправі самостійно обирати спосіб виправлення помилки у раніше поданій податковій звітності, тобто або шляхом подання уточнюючого розрахунку, або шляхом врахування помилки у податковій звітності майбутніх періодів, враховуючи, що Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області, суб'єкт владних повноважень, пропустила встановлені строки на прийняття податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2015 року № 001476313, тому суд дійшов висновку, що вказані рішення є необґрунтованими, безпідставними, не відповідають чинному законодавству та підлягають скасуванню, відтак позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги повністю, тому сплачений ТзОВ «Фурніно» судовий збір у розмірі 2 756 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.
Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області форми «Р» від 16 листопада 2015 року № 001476313.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області форми «Р» від 22 грудня 2015 року № 001694313.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурніро» (45100, місто Луцьк, вулиця Селянська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39174039) за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (45200, Волинська область, Ківерцівський район, місто Ківерці, вулиця Воїнів-Інтернаціоналістів, будинок 1 А, ідентифікаційний код юридичної особи 39495757) судовий збір у розмірі 2 756 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст постанови виготовлений 11 квітня 2016 року.
Судове рішення № 57069266, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 06.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 803/286/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: