Ухвала суду № 57067799, 11.04.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"11" квітня 2016 р. Справа № 817/3311/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Гунько Л.В. ,

за участю сторін:

позивача -ОСОБА_3;

представника відповідача Костопільської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській обл.- Мриглод Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційні скарги Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області, Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області про скасування висновку та зобов'язання вчинення певних дій ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяв про зміну розміру позовних вимог, просив: скасувати висновок від 30.07.2015 року №6250/8/17-09-17-28 стосовно ОСОБА_3; зобов'язати відкликати з Міністерства юстиції України висновок від 30.07.2015 року №6250/8/17-09-17-28 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади»; визнати незаконним та протиправним звільнення з посади першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області; скасувати розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області Середи О.А. від 16.10.2015 року №51-к «Про звільнення ОСОБА_3.»; поновити ОСОБА_3 на посаді першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області; стягнути з Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення та по день ухвалення судового рішення; зобов'язати Костопільську районну державну адміністрацію Рівненської області відкликати інформацію стосовно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру осіб Міністерства юстиції України щодо яких застосовано Закон України «Про очищення влади».

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.02.2016 позов задовольнити частково.

Визнано протиправним та скасувати висновок Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області від 30 липня 2015 року за № 6250/8/17-09-17-28.

Визнано протиправним звільнення ОСОБА_3 з посади першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області.

Скасовано Розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області від 16 жовтня 2015 №51-к "Про звільнення ОСОБА_3.".

Поновлено ОСОБА_3 на посаді першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області.

Стягнуто з Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 2793, 56 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_3 Стаховичана посаді першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2793, 56 грн. допущено до негайного виконання відповідно до п.3 ч.1 ст. 256 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач по справі - Костопільська районна державна адміністрація Рівненської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в позовних вимогах позивачу в частині визнання незаконним та протиправним звільнення з посади першого заступника голови Костопільської РДА, скасування Розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області від 16 жовтня 2015 №51-к "Про звільнення ОСОБА_3.", стягнення з апелянта на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу та поновлення останнього із звільненої посади. Вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Разом з цим також не погоджуючись з обумовленим рішенням суду першої інстанції Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області теж звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції,як таку що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 29.12.2010 року ОСОБА_3 працював на посаді першого заступника Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, що підтверджується копіями трудової книжки позивача та особової картки позивача (а.с.9-11, 160).

31.03.2015 року позивачем було подано декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік ( а.с.93-97).

29.05.2015 року ОСОБА_3 подав заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» якою надав згоду на проведення перевірки та повідомив, що заборони, визначені ч.3 або ч.4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», не застосовуються щодо нього (а.с.58).

30.07.2015 року, позивачем надано письмові пояснення в ході проведення податковою інспекцією перевірки, де, зокрема, зазначив, що земельні ділянки та житлові будинки в с.Збуж Костопільського району набуто ним на підставі заповіту від 28.01.2003 року, як спадщину покійного батька ОСОБА_7 (а.с.92).

30.07.2015 року Костопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області прийнято висновок про результати достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» №6250/8/17-09-17-28 (а.с.7-8).

З даного висновку вбачається, що «за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_3 та підтвердних документів» податковим органом зафіксовано наступні висновки:

- «ОСОБА_3 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_3 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації станом на 30.07.2015 року про майно (майнові права) ОСОБА_3, а саме: в п.23 розділу ІІІ декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 року гр.ОСОБА_3 вказані земельні ділянки площею 1,25 га, фактично згідно з наявною інформацією є 2,17 га, в п.23 декларації не відображено площа земельних ділянок у розмірі 0,92 га»,

- «вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_3 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_3 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній станом на 30.07.2015 року податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_3 із законних джерел».

На підставі отриманого від податкового органу висновку №6250/8/17-09-17-28 від 30.07.2015 року керівником апарату Костопільської РДА складено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», якою констатовано, що до ОСОБА_3 застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті першої Закону України «Про очищення влади» на підставі критерію, передбаченого частиною восьмою статті третьої Закону України «Про очищення влади» (а.с.138-139).

В свою чергу 16.10.2015 року головою Костопільської РДА Рівненської області прийнято розпорядження №51-к, згідно з яким вирішено звільнити ОСОБА_3 16.10.2015 року з посади першого заступника голови районної державної адміністрації з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (у зв'язку з виявленням недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік) (а.с.137).

Позивач, вважаючи дії та рішення відповідачів протиправними, звернувся до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що звільнення позивача з публічної служби є таким, що не згоджується з діючим законодавством, то він підлягає поновленню на попередній посаді, а розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області від 16.10.2015 року №51-к - скасуванню

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

Питання застосування Закону України «Про очищення влади» регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених чч. 3 і 4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11. 2014 року за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій ст. 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені ч. 1 ст. 4 цього Закону.

Згідно з ч. 8 ст. 3 Закону заборона, передбачена ч. 3 ст. 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (ч. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади»).

Відповідно до частини дванадцятої цієї ж статті, у разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 року затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті Закону України "Про очищення влади".

У відповідності до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті Закону України "Про очищення влади", обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України. Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені підпунктом 92-1 пункту 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 року, перевірки проводяться апаратом ДФС, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка.

Згідно із пунктами 19 та 20 цього Порядку, із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи. ДФС у порядку, визначеному Мінфіном, проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, складеної в повному обсязі за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Пунктами 27, 28 цього Порядку визначено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункт 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Окрім того, на виконання вимог пункту 20 згаданого Порядку, наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

У відповідності до абзацу 2 пункту 1 Порядку, його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені частиною четвертою статті 5 Закону України "Про очищення влади". Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Статтею 9 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абзацу 2 пункту 11 статті 5 цього ж Закону, висновок про результати перевірки про результати перевірки достовірності відомостей, визначених пунктами 1, 2 частини п'ятої статі 5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Також і пунктом 39 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 року, передбачено, що висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

У зв'язку із наведеним, суд відзначає, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області, є особою, котра займає посаду, щодо яких, у відповідності до пункту 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посаді доходам, отриманим із законних джерел.

Тож, із врахуванням вищезазначених вимог законодавства вбачається, що перевірка позивача проводилась за місцем його реєстрації, а саме Костопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Рівненській області, яка є повноважним органом на проведення такої перевірки.

Проте, суд наголошує на тому, що така перевірка повинна здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке регламентує підстави, умови і порядок її здійснення, що кореспондує приписам частини другої статті 19 Конституції України. Відповідно, у разі недотримання контролюючим органом таких вимог законодавства наслідки перевірки не можуть визнаватися правомірними.

У даній справі, маючи відповідні повноваження на здійснення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру доходам, отриманим із законних джерел, стосовно першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області та за наявності достатніх підстав для її проведення, відповідач 1 не дотримався регламентуючих приписів чинного законодавства України при здійсненні такої перевірки.

Таким чином, суд першої інстанціївірно зазначив, Костопільською ОДПІ не було дотримано порядку складення висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", оскільки в порушення вимог пунктів 4, 6 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року, територіальним органом ДФС України було отримано інформацію щодо майна та доходів позивача не в повному обсязі. Це підтверджено текстом самого висновку, де зазначено, що «на дату формування висновку Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру та ГУ Держгеокадастру у Рівненській області відповіді на запит не надали. Від інших територіальних органів Держгеокадастру станом на 30.07.2015 року інформація не надходила, від Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті станом на 30.07.2015 року відповідь на запити не надійшла».

Тобто податковим органом висновок зроблено за відсутності повної та об'єктивної інформації щодо майна (майнових прав) позивача.

Разом з цим, як свідчить зміст висновку податковий орган, стверджуючи про невідображення позивачем у декларації земельних ділянок у розмірі 0,92 га, використовував дані інформаційної системи податкового органу, згідно з якими в користуванні ОСОБА_3 знаходяться земельні ділянки у с.Збуж Костопільського району площею 2,17 га (а не 1,25 га, як задекларував позивач). При цьому, в матеріалах справи наявний лист ГУ Держгеокадастру у Рівненській області №8-17-0.41-693/22-15 від 17.08.2015 року, який свідчить, що у приватній власності ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка у с.Збуж Костопільського району площею 0,98 га (а.с.134-135). Одночасно, згідно з даними Державного земельного кадастру, зазначеними у листі Управління Держгеокадастру у Костопільському районі Рівненської області, за ОСОБА_3 на території Костопільського району обліковуються земельні ділянки загальною площею 1,25 га (а.с.136). Більше того, з матеріалів справи вбачається, що 26.10.2015 року позивач звертався з запитом до Костопільської ОДПІ про надання інформації про сплату земельного податку в 2014 році та щорічно після отримання в користування зазначених у висновку земельних ділянок, однак з відповіді на такий запит неможливо чітко визначити та зрозуміти, за які конкретно земельні ділянки позивач сплачував земельний податок.

Крім того, у п.8 Порядку визначено, що перевірці підлягають відомості та вартість нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади». Як встановлено судом, ОСОБА_3 був призначений на посаду першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації в грудні 2010 року, а всі земельні ділянки, які обліковуються за позивачем набуті ним в період з 1999 по 2003 роки, тобто до перебування позивача на посаді, визначеній у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням викладеного відповідач всупереч чинному законодавству не провів ґрунтовний та повний аналіз відомостей щодо земельних ділянок, які обліковуються за ОСОБА_3, зокрема, щодо розбіжності даних, які зазначені особисто позивачем у декларації та письмових поясненнях, даних, які наявні у податкового органу, та які надані управліннями Держземкадастру, що, у свою чергу, призвело до необґрунтованого та передчасного висновку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Сукупність встановлених в ході судового розгляду справи фактичних обставин дало суду першої інстанції підстави для висновку, що посадові особи Костопільської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області, приймаючи висновок за результатами перевірки ОСОБА_3 №6250/8/17-09-17-28 від 30.07.2015 року, діяли не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, з системного аналізу правових норм Закону України "Про очищення влади" та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року з урахуванням визначених основних засад люстрації та цілей на досягнення яких запроваджений процес люстрації в Україні, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу між вчиненим порушенням та відповідальністю за це порушення, суд дійшов висновку, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись лише в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить на праві власності особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна, не може бути підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону. Разом з тим, у відповідності, до частини восьмої статті 3 Закону України "Про очищення влади" заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, аналіз частини восьмої статті 3 Закону України "Про очищення влади", а саме: наявність у ній єднально-розділового сполучника: "та/або" дозволяє дійти висновку, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади". Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел. Таким чином, необхідною умовою є встановлення недостовірності відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у декларації, доходам, отриманим із законних джерел. Саме ці відомості в сукупності підлягають встановленню відповідачем під час перевірки.

Відтак, сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) без встановлення того, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону, і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел, не може бути підставою для надання територіальним органом Державної фіскальної служби негативного висновку.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно вказав, що висновок Костопільської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області №6250/8/17-09-17-28 від 30.07.2015 року "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" не відповідає вимогам законодавства, складений без наявності повної інформації, є необ'єктивним, оскільки містить, недостатньо обґрунтовані, неправдиві та суперечливі відомості і зроблений без урахування всіх необхідних документів та даних. Відповідачем 1 не було дотримано Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014 року.

Колегія суддів, переглядаючи рішення щодо правомірності дій та прийняття рішень Костопільською районною державною адміністрацією (далі - Відповідач 2) зазначає наступне.

Підставою для прийняття Костопільською районною державною адміністрацією довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», що, в свою чергу слугувало підставою для прийняття розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації №51-к від 16.10.2015 року «Про звільнення ОСОБА_3.» став висновок податкового органу №6250/8/17-09-17-28 від 30.07.2015 року .

Як вбачається з матеріалів справи, висновок Костопільської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області прийнятий 30.07.2015 року, який отримано посадовими особами Костопільської районної державної адміністрації 28.08.2015 року. Поміж тим, розпорядження про звільнення ОСОБА_3 прийнято лише 16.10.2015 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади".

Згідно з ч. 11 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Відповідно до ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади.

Вимогами п.7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України, визначено, що підставами припинення трудового договору є обставини, передбачені Законом України "Про очищення влади".

Положеннями ст.43 Конституції України закріплено право кожного громадянина на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він обирає. При цьому, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

У статтях 2 та 51 КЗпП України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки на час звільнення позивача об'єктивно таких підстав не існувало, рішення про звільнення ОСОБА_3 було прийнято на підставі висновку податкового органу від 30.07.2015 року, то право позивача на працю було порушене.

Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

А згідно з вимогами частини 5 статті 235 КЗпП України, прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Крім того, згідно з приписами п.2 ст.1 ст.256 КАС України рішення суду в частині стягнення присуджених ОСОБА_3 виплат заробітної плати за один місць підлягає негайному виконанню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звільнення позивача з публічної служби є таким, що не узгоджується з діючим законодавством, то він підлягає поновленню на попередній посаді, а розпорядження голови Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області від 16.10.2015 року №51-к - скасуванню.

Визначення розміру середньої заробітної плати, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку, здійснюється за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08.02.95 р.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, середньоденна заробітна плата позивача складає 126,98 грн. (а.с.59).

Визначаючи кількість днів, за які належить стягнути грошове забезпечення за вимушений прогул, судом враховано період з 19.10.2015 року по 22.02.2016 року, що фактично становить 89 робочих днів.

З врахуванням вказаного, середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 11301,22 грн. (89 дн. х 126,98 грн.).

Щодо посилання Відповідача 2 в апеляційній скарзі, стосовного того що позивач звернувся до суду з порушенням місячного строку на звернення до суду встановленого ч.3 ст.99 КАС України, колегія суддів зазначає вважаєїх безпідставними з огляду на наступне.

Матеріали справи містять копії медичної картки позивача з записами лікаря від 02.11.2015 року, 05.11.2015 року, 13.11.2015 року та результатів аналізів від 02.11.2015 року та 13.11.2015 року (а.с.141-144), що впливає на поважність причин пропуску місячного строку для звернення до суду з даними позовними вимогами.

Таким чином суд першої інстанції вірно врахував зазначені обставини та прийняв до розгляду позов.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги, щодо визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Наведені обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, оскільки доводи апеляційної скарги Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 22.02.16 р. по даній справі прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, за приписами вищевказаної статті, правильне застосування норм матеріального та процесуального права необхідне для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат. Для ухвалення обґрунтованого рішення суду необхідно правильно оцінити докази, оцінка яких здійснюється на основі внутрішнього переконання, що має бути засноване на повному, безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні доказів.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційних скарг зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області та Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" лютого 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "11" квітня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,35000

3- відповідачу/відповідачам: Костопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області вул.С.Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000

-Костопільська районна державна адміністрація Рівненської області вул. Незалежності, 7,м.Костопіль,Рівненська область,35000

- ,