Постанова № 57067710, 08.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

08 квітня 2016 року м. Київ № 826/2016/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про перегляд судових рішень за нововиявленими в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до треті особиДніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач-1) Служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач-2) Центр захисту дітей «Наші діти» (третя особа-1) ОСОБА_2 (третя особа-2)провизнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Центру захисту дітей «Наші діти» та ОСОБА_2, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №80 від 20.02.2013, яким ОСОБА_2 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- визнати протиправним та скасувати клопотання Служби в справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.01.2013 №41/306 про влаштування малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Центру захисту дітей «Наші діти», що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Тичини, 28-Б;

- визнати протиправним та скасувати влаштування Службою в справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Центру захисту дітей «Наші діти», що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Тичини, 28-Б;

- зобов'язати Службу в справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації передати ОСОБА_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем її проживання і реєстрації: АДРЕСА_1.

За результатами розгляду даної адміністративної справи ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2014 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування влаштування Службою в справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Центру захисту дітей «Наші діти», що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Тичини, 28-Б, а також закрито провадження у справі в частині зобов'язання Служби в справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації передати ОСОБА_1, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем її проживання і реєстрації: АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014, у решті позовних вимог відмовлено.

При цьому, від ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2014 та постанови від 16.05.2014.

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 наголошено на тому, що після винесення Окружним адміністративним судом міста Києва вказаних ухвал та постанови набрали законної сили судові рішення в адміністративній справі №826/7019/13-а, яким скасоване розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.11.2012 №486 «Про припинено опіки над малолітньою дитиною» (ОСОБА_1 фактично поновлено в правах опікуна щодо малолітньої ОСОБА_3.), а також в адміністративній справі №826/18200/13-а, у межах якої Вищим адміністративним судом України скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, які, у свою чергу, покладені в основу ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2014 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог.

У судове засідання з'явилися позивач (заявник) та його представник, які заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити її з підстав, вказаних у такій заяві.

Решта осіб, які беруть участь у справи, у судове засідання не з'явилися, з огляду на що розгляд вказаної заяви здійснено у порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Від відповідача-1 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на розглядувану заяву, в якій зазначено про необґрунтованість останньої, у зв'язку з відсутністю в ній обставин, які є нововиявленими за своєю суттю.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Приписами ч. 2 ст. 245 КАС України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Таким чином, ст. 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але, водночас, надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Враховуючи вимоги вищенаведених норм КАС України, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

При цьому, зокрема, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду (про що зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2015 року № 7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»).

Як встановлено судами під час первісного розгляду даної адміністративної справи, розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 15.02.2006 №166 гр. ОСОБА_1 було призначено опікуном малолітньої ОСОБА_3 2004 року народження.

Надалі, розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 12.11.2012 №486 припинено опіку гр. ОСОБА_4 над малолітньою ОСОБА_3

При цьому, Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження від 20.02.2013 №80 «Про призначення опіки над малолітньою дитиною», згідно з яким гр. ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1374 від 04.09.2004) у зв'язку з тим, що мати, гр. ОСОБА_5, та батько, гр. ОСОБА_6, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2005 позбавлені батьківських прав.

Приписами ст. 243 Сімейного кодексу України визначено, що опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування (ч. 1). Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ч. 2). Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України (ч. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Цивільного кодексу України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Згідно з Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання перелік документів (п. 40), визначений цим пунктом. Також передбачено підготовку службою у справах дітей висновку про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини (п. 41).

Водночас, у силу ст. 251 Сімейного кодексу України, особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Відповідно до статті 75 Цивільного кодексу України, суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

З огляду на вказані законодавчі положення, з урахуванням фактичних обставин даної справи, вбачається, що за результатами прийняття Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією розпорядження від 12.11.2012 №486, яким припинено опіку гр. ОСОБА_4 над малолітньою ОСОБА_3, відповідачем-1 прийнято оскаржуване розпорядження, згідно з яким гр. ОСОБА_2 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3

Водночас, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2013 у справі №826/7019/13-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2014, розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 12.11.2012 №486 «Про припинення опіки над малолітньою дитиною» скасовано.

Крім того, слід зазначити, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 28.01.2015 у справі №755/32745/14-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.04.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.06.2015, за позовом Органу опіки і піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Київська міська психоневрологічна лікарня №2, Центр захисту дітей «Наші діти», ОСОБА_2, про звільнення від обов'язків опікуна у задоволенні позову відмовлено.

У мотивувальній частині вказаного рішення зазначено, що наявні у даній цивільній справі докази та надані свідками пояснення у своїй сукупності підтверджують факт належного виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків опікуна по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_3 У свою чергу, Органом опіки і піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не доведено обставин того, що між ОСОБА_1 та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійснення нею опіки та/або порушуються права підопічного, що слугувало б підставою для звільнення відповідача від обов'язків опікуна.

Таким чином, правомірність опіки гр. ОСОБА_1 над малолітньою ОСОБА_3 підтверджена у судовому порядку за результатами розгляду адміністративної справи №826/7019/13-а та цивільної справи №755/32745/14-ц, яка, крім того, виникла у часі раніше за опіку ОСОБА_2 Отже, права ОСОБА_1, як опікуна ОСОБА_3, порушуються у силу продовження існування оскаржуваного розпорядження.

При цьому, суд звертає увагу, що Окружним адміністративним судом міста Києва під час прийняття постанови від 16.05.2014 у справі №826/2016/14 зміст постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2013 у справі №826/7019/13-а не було взято до уваги з причини зупинення її виконання ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2014.

Водночас, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 11.12.2014 під час розгляду касаційної скарги в адміністративній справі №826/2016/14 наголошено, що предметом розгляду у даній справі не є нововиявлені обставини, з огляду на що зміст постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2013 у справі №826/7019/13-а також не враховано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014 у справі №826/2016/14 за нововиявленими обставинами з прийняттям нової, якою позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.02.2013 №80, яким ОСОБА_2 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Водночас, у суду відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування клопотання Служби в справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.01.2013 №41/306 про влаштування малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Центру захисту дітей «Наші діти», що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Тичини, 28-Б, оскільки вказане клопотання не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, тобто не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст. 17 КАС України та, як наслідок, законодавством не передбачено можливості його оскарження до суду.

Щодо перегляду за нововиявленими обставинами ухвал Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2014 суд зазначає про таке.

Так, за твердженнями заявника, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2015 у справі №826/18200/13-а скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014, які, у свою чергу, покладені в основу ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2014 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог, за наслідками чого залишені без розгляду позовні вимоги за цієї підстави підлягають перегляду.

У мотивувальній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2014 про залишення позовної заяви без розгляду в частині у справі №826/2016/14 вказано про наявність адміністративної справи №826/18200/13-а про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2014 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі №826/18200/13-а слугували висновки Вищого адміністративного суду України про неналежність розгляду позовних вимог, заявлених до розгляду у вказаній справі, у порядку адміністративного судочинства, з огляду на що провадження у справі закрито.

При цьому, приписами ч. 3 ст. 157 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Відтак, з урахуванням викладеного, перегляд за нововиявленими обставинами позовної вимоги про визнання протиправним та скасування влаштування Службою в справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Центру захисту дітей «Наші діти», що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Тичини, 28-Б по суті є необґрунтованим, зважаючи на не підвідомчість вказаної вимоги адміністративному суду.

Щодо вимоги про перегляд ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2014 про закриття провадження у справі в частині у справі №826/2016/14 суд зазначає, що заявником як у розглядуваній заяві, так і під час її судового розгляду, підстав для її перегляду не наведено, відтак, суд відмовляє у задоволення розглядуваної заяви в цій частині з огляду на її необґрунтованість.

Беручи до уваги все викладене вище, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами шляхом скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014 у справі №826/2016/14 та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.02.2013 №80, яким ОСОБА_2 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 245, 252 та 253 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2014 у справі №826/2016/14.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.02.2013 №80, яким ОСОБА_2 призначено опікуном над малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя А.С. Мазур