Ухвала суду № 57066063, 21.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2016 р. м. Київ К/9991/63229/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника відповідача Здибеля Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду 17.04.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012

у справі № 2а/1770/5627/2011

за позовом Приватного підприємства науково-впроваджувальна фірма «Вестар»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду 17.04.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, позов задоволено повністю. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 06.12.2011 « 0004172342 та від 06.12.2011 № 00004182342 визнано протиправними та скасовано. Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір в сумі 28,23 грн.

Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову повністю. В судовому засіданні представник відповідача змінив вимоги касаційної скарги та просив скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції в судовому засіданні здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м.Рівне на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ПП НВФ «Вестар» з питань нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за оепрарціями з ТОВ «Авіста Сервіс», ПП «Парі-Брок» за період з 01.06.2010 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 25.11.2011 № 1377/23-100/13973789.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки складено податкові повідомлення-рішення від 06.12.2011 № 0004172342 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 308165, в т.ч. 246532 грн. за основним платежем та 61633 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 06.12.2011 № 004182342 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 246532 грн., в т.ч. 197226 грн. за основним платежем та 49306,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнаючи протиправними оспорювані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, надав оцінку викладеним в акті перевірки обставинам та висновкам, в результаті якої дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки податкового органу не можуть бути підставою для зменшення позивачу валових витрат і податкового кредиту, та, відповідно, для визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Суд касаційної інстанції не може визнати обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правовою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача було визначено п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) (далі - ПК України) документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами

Таким чином, якщо перевірка платника податку призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі правові підстави для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень за висновками такої перевірки відсутні. Матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, що призначена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Судами попередніх інстанцій не з'ясовано, чи були у податкового органу такі підстави для складання оспорюваних податкових повідомлень-рішень за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами як ухвалення відповідного судового рішення у кримінальній справі, яке б набрало законної сили, та передчасно надано оцінку зафіксованим в акті перевірки обставинам та висновкам.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене та вирішити справу залежно від встановлених обставин на підставі норм матеріального права, що врегульовують спірні відносини.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду 17.04.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун