Ухвала суду № 57066052, 21.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2016 року м. Київ К/800/63040/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника відповідача Панасюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013

у справі №826/3304/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.05.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС від 04.03.2013 № 0001852220.

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в повному обсязі. Вважає, що суди порушили норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів реорганізовано шляхом приєднання до утвореної Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Враховуючи наведене, судом касаційної інстанції згідно зі статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правонаступником - Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 04.03.2013 № 0001852220 грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 4562970,0 грн. за основним платежем слугували висновки позапланової невиїзної перевірки позивача за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, викладені в акті від 01.02.2013 № 397/22-222-32980869, про порушення позивачем вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що полягало у неправомірному віднесенні до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, сплачених витрат за операціями з придбання товару (промислового брухту та відходів чорних металів) у ТОВ «Скрап-Мет» за договором від 01.09.2011 № 6-П у вересні, листопаді та грудні 2011 року, за відсутності первинних документів, що підтверджують вчинення операцій.

Висновки про неправомірне формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, податковий орган обґрунтовував тим, що за фактом підробки документів невстановленими слідством особами ТОВ «Скрап-Мет» порушено кримінальну справу за ч. 2, ч. 4 ст. 358 КК України. За юридичною адресою контрагент позивача, його посадові особи, бухгалтерська та фінансово-господарська документація, не знаходяться. Інформація про наявні у контрагента складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, необхідні для здійснення господарської діяльності підприємства, відсутня. За результатами почеркознавчого дослідження встановлено, що підписи на реєстраційних та звітних документах від імені ОСОБА_3 виконані не ним, а іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою (главою 1 «Апеляційне провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 вказаного Кодексу суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1. ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має з'ясовувати всі обставини, на які посилаються позивач та відповідач в обґрунтування своїх позицій, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи, встановлювати, якими доказами вони підтверджуються та надавати оцінку всім доказам в їх сукупності.

Наявність чи відсутність певних обставин встановлюється на підставі будь-яких фактичних даних, що мають значення для справи, та які є доказами у розумінні ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідають висунутим ст. 70 цього кодексу критеріям належності, допустимості та достовірності. Без виконання цих правил певні обставини не можуть вважатися встановленими.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, слід застосовувати положення ст. 138 Податкового кодексу України.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є обов'язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови якщо податковий орган доведе, що відомості в первинних документах не відповідають дійсності, в тому числі якщо господарські операції не мали реального характеру, були спрямовані на протиправне отримання податкових вигод з метою ухилення від оподаткування.

З огляду на доводи податкового органу, викладені в апеляційній скарзі, щодо відсутності доказів фактичного перевезення товару від ТОВ «Скрап-Мет» до позивача, суд апеляційної інстанції повинен був з'ясувати порядок поставки товару та якими доказами підтверджується переміщення товару від постачальника до покупця, а у разі наявності останніх - надати їм оцінку. Суд мав з'ясувати, як оприбутковувався позивачем товар та чи саме цей товар в подальшому позивач реалізував третій стороні.

Суд апеляційної інстанції також мав з'ясувати за ознаками якого злочину була порушена кримінальна справа, на яку вказував податковий орган, результат розслідування/розгляду судом кримінальної справи, та чи стосувалася така кримінальна справа обставин, що мають значення для вирішення адміністративної справи.

Ці обставини залишилися судом апеляційної інстанції не з'ясованими.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу вказує, що надавав суду апеляційної інстанції додаткові документи, отримані від ТОВ «Скрап-Мет», однак суд апеляційної інстанції залишив їх поза увагою, обмежившись лише оцінкою доказів, яка була надана судом першої інстанції.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно із ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м.Києві задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун