Рішення № 57064235, 05.04.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2016 р.Справа № 924/1761/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом Славутського міжрайонного прокурора м. Славута в інтересах держави в особі:

1. Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, м. Київ

2. Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, с. Улашанівка, Славутського району Хмельницької області

до Славутської районної державної адміністрації м. Славута

про визнання незаконним та скасування розпоряджень Славутської РДА №33-р від 28.01.2005р., №220-р від 15.06.2005р., №316-р від 07.09.2005р., №151-р від 16.03.2010р.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) - Головне управління ветеринарної медицини у Хмельницькій області, м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- 2) ОСОБА_1, м. Славута

- 3) ОСОБА_2, с. Улашанівка

- 4) ОСОБА_3, с. Улашанівка

представники сторін:

від позивача 1 - Скоропад Д.О. за дорученням

від позивача 2 - Скоропад Д.О. за дорученням

від відповідача - Іванов М.І. за дорученням

від третіх осіб:

1) Скоропад Д.О. за дорученням

2) ОСОБА_6 за довіреністю

3) ОСОБА_6 за довіреністю

4) ОСОБА_3 особисто

від прокуратури - Лунь Ю.А. прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

встановив:

Прокурор, в інтересах позивачів просить суд визнати незаконними та скасувати розпорядження Славутської районної державної адміністрації:

№33-р від 28.01.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на території Улашанівської сільської ради";

№220-р від 15.06.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини";

№316-р від 07.09.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини";

№ 151 -р від 16.03.2010р. "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Славутською міжрайонною прокуратурою встановлено, що упродовж 2005 - 2010 років, з постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини незаконно вилучено земельні ділянки загальною площею 3,4577 га. для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва. Право користування земельною ділянкою посвідчено Державним актом на право постійного користування від 9 квітня 1998 року, зареєстрованим в Книзі записів актів на право постійного користування землею за № 9. Наголошується, що оспорювані розпорядження Славутської районної державної адміністрації винесені з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15.12.1992 р., Закону України "Про управління об'єктами державної власності" та підлягають скасуванню, так як підставою для винесення розпоряджень Славутської РДА від 28.01.2005 № 33-р, від 15.06.2005 № 220-р, від 07.09.2005 № 316-р та від 16.03.2010 № 151 -р про припинення права постійного користування земельними ділянками, які перебували у постійному користуванні підприємства ветеринарної медицини, були заяви начальника управління Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 від 25.01.2005, 10.06.2005, 17.08.2005 та 09.02.2010 адресовані голові Славутської РДА. При цьому при винесенні зазначених розпоряджень Славутською РДА не враховано, що начальник Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 не був наділений повноваженнями щодо розпорядження майном лікарні, у тому числі повноваженнями щодо прийняття рішень та направлення звернень до органів виконавчої влади, щодо вилучення земельних ділянок.

Прокурор у письмових поясненнях від 12.01.2015р. зазначає, що відповідач при прийнятті розпоряджень Славутської районної державної адміністрації про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини реалізовує свої повноваження власника земельної ділянки, а тому зазначений спір носить приватноправовий характер та відповідно до вимог ст. 1 ГПК України підвідомчий господарському суду. Про порушення законодавства, які стали підставою вказаного позову, Славутській міжрайонній прокуратурі стало відомо в грудні 2013 року під час перевірки розпоряджень Славутської РДА із земельних питань за жовтень 2013 року (постанова про проведення перевірки № 177 від 10.12.2013р.). Отже, на думку прокурора, початок перебігу строку позовної давності слід обраховувати з моменту коли Славутська міжрайонна прокуратура дізналася про порушення, допущені Славутською РДА при прийнятті оскаржуваних розпоряджень. Враховуючи викладене, вважає, що строк позовної давності не пропущено.

У письмових поясненнях по справі від 23.02.2015р. прокурор зазначив, що підприємство ветеринарної медицини на виконання наказу Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики № 57 від 23.10.2002р. та наказу № 79 К начальника обласного управління ветеринарної медицини від 29.10.2002р. реформовано в районну державну лікарню ветеринарної медицини. Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини створена відповідно до наказу начальника Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 26.05.2003р. № 42-в "Про ліквідацію районних та міських державних підприємств (лікарень) ветеринарної медицини". Відповідно до п.2 вказаного наказу утворено районні та міські державні лікарні ветеринарної медицини, які є правонаступниками ліквідованих районних та міських державних підприємств (лікарень) ветеринарної медицини згідно додатку до даного наказу. Вказана реорганізація проведена на підставі наказу Державного департаменту ветеринарної медицини від 24.12.2002 №74 "Про затвердження Положень про державні лікарні ветеринарної медицини".

5 квітня 2016 року прокурором подано пояснення в яких стверджується, що про порушення законодавства, які стали підставою вказаного позову, позивачу - державі в особі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України стало відомо в жовтні 2014 року, що підтверджується відповідними листами від 27.10.2014 № 15-7-6/23877 та від 03.11.2014 № 15-7-6/24040.

Відповідно до листа Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 27.10.2014 № 15-7-6/23877 Славутська райдержлікарня ветмедицини є державною установою та відноситься до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. До 2008 установа відносилась до сфери управління Міністерства аграрної політики України, а з 2008 по 2011 - Державного комітету ветеринарної медицини України, правонаступником якого є Держветфітослужба.

У вказаному листі зазначається що до Держветфітослужби жодних звернень від посадових осіб Славутської райдержлікарні ветмедицини до уповноважених органів управління, щодо надання дозволу на вилучення земельних ділянок не надходило, а відтак і дозволи на зазначені дії не надавались.

Враховуючи наведене, Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України, як органу уповноваженому розпоряджатися вказаними землями, не було відомо про факти відчуження земель, які перебували у постійному користуванні Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, правонаступника ДП Ветеринарна медицина, власником яких є держава.

Згідно з листом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 03.11.2014 № 15-7-6/24040 до прийняття Закону України „Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 правові основи управління об'єктами державної власності були визначені Декретом КМУ від 15.12.1992 № 8-92 „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" - пункт 5 заборона підприємствам самостійно відчужувати загальнодержавне майно, що підтверджує відсутность повноважень у керівника райдержлікарні ветмедицини стосовно прийняття рішень та направлення звернень до місцевих органів державної влади щодо вилучення земельних ділянок без відповідного дозволу уповноваженого органу управління.

Таким чином, початок перебігу строку позовної давності слід обраховувати з жовтня 2014 року, а саме з моменту коли позивачу стало відомо про факти відчуження земель, власником яких є держава.

Доводи відповідача та третіх осіб (ОСОБА_3) про те, що прокурор звертаючись до суду не зазначив у чому полягає порушення інтересів держави, не відповідає дійсності та матеріалам справи, оскільки в позовній заяві та в судовому засіданні прокурором обгрунтовано у чому саме полягає порушення інтересів держави. Так, Славутським міжрайонним прокурором пред'явлено позовом в інтересах держави відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру", пункту 4 рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.99, оскільки прийняттям Славутською РДА незаконних розпоряджень порушені інтереси держави в особі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

В своїх доводах ОСОБА_3 посилається на те, що судами не взято до уваги розпорядження Кабінету Міністрів України №199-р „Про передачу у державну власність цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини" та наказ Мінагрополітики № 155 „Про прийняття у державну власність цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини".

Однак, як стверджує прокурор, доводи ОСОБА_3 спростовуються наступними документами.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.10.1991 № 274-р, з метою підвищення ефективності ветеринарного обслуговування тваринництва, поліпшення соціально-побутових і виробничих умов працівників державної ветеринарної мережі погоджено з пропозиціями Мінсільгоспу України про створення в порядку експерименту в окремих районах і містах республіки на базі закладів держветмережі та всіх ветеринарних служб району (міста) державних районних (міських) підприємств „Ветеринарна медицина".

У додатку до вказаного розпорядження визначено перелік районів та міст, в яких запроваджуються нові форми організації ветеринарного обслуговування тваринництва, серед яких зазначено Славутський район Хмельницької області - лише один з усіх районів області

Враховуючи вказане розпорядження Кабінету Міністрів України та виключне становище державних установ ветмедицини у Славутському районі, у зв'язку з експериментальним порядком створення на базі закладів держветмережі та всіх ветеринарних служб району (міста) державних районних (міських) підприємств „Ветеринарна медицина", до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 199-р та від 30.06.2005 № 225-р цілісний майновий комплекс державної установи ветеринарної медицини у Славутському районі включений не був, у зв'язку з тим, що статус державного, для зазначеного майна присвоєно ще у 1991 році вищевказаним розпорядженням.

Ще одним підтвердженням того що вказані об'єкти відносяться до державної власності є безперешкодне виготовлення за клопотанням Державного комітету ветеринарної медицини України свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна державної установи ветеринарної медицини від 26.05.2009, відповідно до яких власником об'єктів є Держава Україна в особі Державного комітету ветеринарної медицини України, які видані без будь-якої передачі цього майна з комунальної в державну власність.

При цьому, листом Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 03.07.2009 № 13-240, за підписом начальника управління Айшпура М.В., на адресу Славутської районної ради Головне управління просить виключити з порядку денного сесії Славутської районної ради питання передачі нерухомого майна установи ветмедицини із комунальної до державної власності, у зв'язку з тим, що відповідно до ЗУ „Про ветеринарну медицину" Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини є державною установою ветеринарної медицини і відноситься до державної форми власності.

Представник позивача 1 та позивача 2 надав письмові пояснення від 23.02.2015р., в яких зазначив, що відповідно до п.п. 1, 13 "Положення про районну державну лікарню ветеринарної медицини", затвердженої Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини від 24.12.2002р. № 74, лікарня є правонаступником районного підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, тому приходить до висновку про те, що ДП "Ветеринарна медицина" утворено на базі державних установ ветеринарної медицини в порядку експерименту, форму власності визначено було як державну, активи підприємства передавались із державних установ ветеринарної медицини району, фінансування здійснювалось із державного бюджету та шляхом зароблених підприємством коштів.

Представник позивачів 1 та 2 у письмових поясненнях від 04.03.2015р. зазначив, що під час написання листів про відчуження земельних ділянок Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до Славустької РДА начальником лікарні не було зазначено підстав для припинення права постійного користування даними земельними ділянками визначеними у ст. 141 ЗК України. Виходячи із тексту листів, на думку позивачів, вони не підпадають під жодну правову підставу для припинення права постійного користування земельною ділянкою. Вважає, що дані листи складено без дотримання Декрету КМУ "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності", ЗУ "Про управління об'єктами державної власності". При винесенні розпоряджень Славутської РДА, не було перевірено наявність повноважень в начальника Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на проведення таких дій, та не враховано правові підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою, визначенні в ст. 141 ЗК України.

Також представником позивача 04.03.2015р. подано письмове пояснення, у якому представник зазначає, що Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України стало відомо про факт відчуження земельних ділянок після звернення прокуратури до суду з позовом.

Представник позивачів у письмовому поясненні від 02.04.2015р. повідомив, що у зв'язку із клопотанням начальника управління ветеринарної медицини в Славутському районі ОСОБА_3 від 03.06.2009р. №49 до міського голови м. Славута Сидора В.Б. про встановлення поштової адреси для Управління ветеринарної медицини в Славутському районі та Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини було присвоєно адресу: м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 4. Дана адреса присвоєна рішенням Славутської міської ради №313 від 23.06.2009р. А відповідно до рішення Улашанівської сільської ради №51 від 30.05.2011року було присвоєно нову поштову адресу: с. Улашанівка, вул. Ганнопільське шосе,4. Також зазначив, що відповідно до довідки Славутської міської ради №1781/04-31 від 09.12.2014р. вулиця Ганнопільське шосе, 4 знаходиться за межами міста Славута. До пояснення долучено копії рішень та довідку.

Представник позивачів та та третьої особи - ГУ ветеринарної медицини у Хмельницькій області у письмових поясненнях від 13 січня 2016 року вказував, що щоквартальна звітність про результати інвентаризації нерухомого майна у період з 2005 року по 2011 рік подавалась на підставі Наказу ГУ ветеринарної медицини у Хмельницькій області від 18.042008 року № 20 лише до ГУ ветеринарної медицини у Хмельницькій області. Отже, державна ветеринарна та фітосанітарнв служба України у вищаназваний період часу не мала змоги дізнатись з приводу фактів відчуження нерухомого майна. Про неправомірне відчуження майна стало відомо лише в 2014 році.

Представник позивачів та третьої особи на стороні позивачів, а також прокурор в судовому засіданні позов підтримали, наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача у судових засіданнях та відповідач у письмових поясненнях позов не визнають, просять застосувати строк позовної давності. Зокрема, в судовому засіданні 18.12.2014р. представником відповідача подано заяву (вх. №05-22/12991/14) про застосування строків позовної давності. У поданій заяві відповідач просить суд застосувати загальний строк позовної давності та відмовити у позові.

У письмовому поясненні (вх. №05-22/2420/15 від 04.03.2015р.) відповідач зазначив, що розпорядження Славутської райдержадміністрації № 33-р від 28.01.2005р., № 220-р від 15.06.2005р., № 316-р від 07.09.2005р., № 151-р від 16.03.2010р. були прийняті на підставі заяв начальника Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який вправі був приймати рішення про припинення права користування частинами земельних ділянок, так як в Положенні про районну державну лікарню ветеринарної медицини, не передбачено попереднього узгодження вирішення таких питань з Державною ветеринарною службою України чи Головним управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області. Право постійного користування земельними ділянками припинено у зв'язку з добровільною відмовою користувача.

У письмових поясненнях від 5 квітня 2016 року представник відповідача стверджував, що у постанові Вищого господарського суду України від 18.11.2015 року, якою були скасовані попередні судові рішення у даній справі та направлено справу на новий розгляд, було вказано, що дія п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України (в редакції на час прийняття спірних розпоряджень) не поширюється на позови прокуратури, які пред'являються в інтересах держави, та підлягають застосуванню норми статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, й на підставі ч. 1 ст. 261 ЦК Україна перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єкт владних повноважень довідалась або могла довідатись про порушення прав і законних інтересів (позиція ВСУ у справі № 6-68гс15 від 16.09.2015 р.).

Для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача

Відповідно до п. 2 Декрету КМУ „Про управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності" від 15.12.1992 р. міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 6 ЗУ „Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів.

Постановою КМУ від 30.11.2005 р. № 11 затверджено Методику інвентаризації об'єктів державної власності. Зокрема встановлено строки проведення такої інвентаризації та передбачається, що результати інвентаризації направляються до органу, уповноваженого на управління об'єктами державного майна.

Крім того розпорядженням КМУ № 318 - р від 11.02.2010 р. центральним органам виконавчої влади, іншим суб'єктам управління об'єктами державної масності доручено забезпечити оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані державні підприємства, установи та організації, запровадити проведеня щокварталу аналізу стану фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки на підставі їх фінансової звітності згідно з Методикою аналізу фінансово - господарської діяльності підприємств державною сектору економіки, затвердженою Міністерством фінансів. Зокрема ця методика передбачає й аналіз такої складової фінансової звітності як „Баланс", в якому відображаються і нематеріальні активи - право постійного користування земельною ділянкою.

Вказані положення свідчать про можливість держави в особі її уповноваженого органу дізнатися про припинення права постійного користування земельними ділянками. А тому, на підставі ст. 257, 261, 267 ЦК України, є усі підстави для відмови у задоволенні позову

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у письмових поясненнях від 12.01.2015р. повідомили, що проти позовних вимог заперечують. Зазначили, що звертаючись з позовом Славутський міжрайонний прокурор не зазначив в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту, оскільки інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором, оскільки прокурор може звертатися до господарського суду саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Також наголошують, що в додатку 8 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 березня 20014 р. №199-р "Про передачу у державну власність цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини" зазначено перелік установ ветеринарної медицини Хмельницької області, цілісні майнові комплекси яких передаються із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Мінагрополітики. На виконання вищезазначеного розпорядження КМ України Міністерством аграрної політики України (Мінагрополітики) видано наказ №155 від 11.05.2004р. "Про прийняття у державну власність цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини" в якому зазначено про прийняття із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст і власності територіальних громад міст областей (в т.ч. Хмельницької області) цілісних майнових комплексів установ (підприємств) ветеринарної медицини у державну власність з віднесенням їх до сфери управління Мінагропоолітики, згідно з додатком 1-9. В додатку 7, до вищезазначеного наказу, зазначено перелік підприємств та установ ветеринарної медицини Хмельницької області, цілісні майнові комплекси яких передаються із спільної власності територіальних громад до сфери управління Мінагрополітики. Однак в цих додатках до розпорядження КМ України та наказу Мінагрополітики не вказано про Славутську районну лікарню ветеринарної медицини, так як до цього часу майновий комплекс та земельна ділянка Славутської районної державної лікарні не передано у державну власність.

Окрім того, треті особи наполягають на тому, що Славутським міжрайонним прокурором пропущено строк позовної давності звернення із позовом до господарського суду, і цей строк пропущено без поважних причин, оскільки прокурор не був позбавлений можливості щодо проведення перевірки законності винесення спірних розпоряджень. Вважають, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

У письмових поясненнях від 23.02.2015р. представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначив, що інтереси держави не були порушені, так як маючи в користуванні землі для сільськогосподарського виробництва Славутська райдержлікарня ветмедицини не використовувала землі за цільовим призначенням, оскільки не є сільськогосподарським підприємством та не вправі займатися сільськогосподарським виробництвом. Також зазначає, що Розпорядження Славутської райдержадміністрації були прийняті на підставі заяв (листів) начальника Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який вправі був приймати рішення про припинення права користування частинами земельних ділянок, оскільки в Положенні про районну державну лікарню ветеринарної медицини, що затверджена наказом Державного департаменту ветмедицини Мінагрополітики України від 24.12.2002 р. №74, а також в Положенні про районні державні лікарні ветеринарної медицини, затвердженої наказом Державного комітету ветеринарної медицини України 28.10.2008 р. №238, не передбачено попереднього узгодження вирішення таких питань з Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, яка створена на підставі Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 р. шляхом реорганізації Державного департаменту ветмедицини, в підпорядкуванні якої знаходиться райдержлікарня ветмедицини, оскільки лікарня є юридичною особою.

Представник третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 13 січня 2016 року стверджував, що майно Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини не перебувало та не перебуває у загальнодержавній власності, так як належало та належить до спільної власності територіальних громад Славутського району, що підтверджується відповідним документом, що є в матеріалах справи.

Момент виникнення права власності пов'язується з державною реєстрацією цього права відповідно до чинного законодавства. Земельні ділянки, щодо яких були прийняті оскаржувані розпорядження Славутської райдержадміністрації, не були зареєстровані ні за Славутською районною державною лікарнею ветмедицини, ні за Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України. Перебування ж майна на балансі, не свідчить про наявність права власності на це майно.

Матеріалами справи підтверджено перебування земельних ділянок у комунальній власності територіальної громади, що зумовлює її правомочність вільно володіти, користуватися, розпоряджатися цими ділянками на власний розсуд як безпосередньо, так і через відповідний орган місцевого самоврядування.

Припинення права постійного землекористування здійснено державним органом виконавчої влади на законних підставах.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 37472261) є юридичною особою та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 464/2011 Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (Держветфітослужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини (с. Улашанівка, Славутського району, вул. Ганнопільське шосе,4, код 00711847) є юридичною особою та включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області, районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України „Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі (п.1).

Пунктом 8 Положення визначено, що лікарню очолює начальник - державний інспектор ветеринарної медицини, який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини район (за погодженням управління ветеринарної медицини області).

Відповідно до п.14 Положення активи лікарні передані у державну власність.

Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини, відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №42-в від 26.05.2003р. та додатку №2 до даного наказу, утворена внаслідок ліквідації Славутського державного районного підприємства „Ветеринарна медицина" (м. Славута, Ганнопільське шосе) та є його правонаступником.

В матеріалах справи наявний наказ (ст. 199, том 1) начальника районного управління ветеринарної медицини ОСОБА_3 №45 про реформування підприємства „Ветеринарна медицина" в районну державну лікарню ветеринарної медицини.

Згідно статуту Державного районного підприємства „Ветеринарна медицина", зареєстрованого Славутського райдержадміністрацією за реєстровим №65 21.01.1997р., підприємство створене на основі Законів України „Про підприємства в Україні", „Про власність" „Про ветеринарну медицину" (п.1.1); юридична адреса підприємства м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1 (п.1.2), підприємство є структурним підрозділом державної ветеринарної медицини області (п.1.4); управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу.

Відповідно до архівного витягу №П-36/04-06/2015 від 25.02.2015р. архівного відділу Славутської районної державної адміністрації, (ст. 16, том 2) рішенням виконавчого комітету Улашанівської сільської ради №20 від 19.03.1998р. вирішено затвердити технічну документацію та видати державний акт на (право приватної власності) землю підприємству ветеринарної медицини, яка знаходиться на території сільської ради для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва.

В матеріалах справи наявний державний акт від 09.04.1998р. виданий підприємству ветеринарної медицини (м. Славута, вул. Ганнопільське шосе,1) на право постійного користування земельною ділянкою площею 7,0568 га для обслуговування виробничих приміщень та ведення сільськогосподарського виробництва, виданий відповідно до рішення Улашанівської сільської ради народних депутатів від 19.03.1998р. №20. У акті міститься відмітка, що останній зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №9.

25.01.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 адресовано в.о. голови райдержадміністрації Нікітчуку О.М. заяву №7 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 1га та переведення її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

За результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 29.01.2005р. №33р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на земельну ділянку площею 1га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

10.06.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №79 про припинення права постійного користування райветлікарні на земельну ділянку площею 0,4368га, розташованою на території Улашанівської сільської ради, що знаходиться за межами населеного пункту.

15.06.2005р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №220р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,4368га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

17.08.2005р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №102 про припинення права постійного користування райветлікарні земельною ділянкою на якій розміщена будівля розміром 309кв.м., у зв'язку з відчуженням даної господарської будівлі та переведення цієї площі до земель запасу Улашанівської сільської ради.

07.09.2005р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №316р, яким на підставі п.7 ст.13 Закону України „Про місцеві державні адміністрації", ст.17, 142 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою площею 0,0309га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

09.02.2010р. начальником районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 адресовано голові Славутської райдержадміністрації Душнюку Г.І. заяву №12 за змістом якої, у зв'язку з відсутністю потреби, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 2га за адресою Ганнопільське шосе, 4, для надання працівникам управління ветмедицини для ведення особистого селянського господарства.

16.03.2010р. за результатами розгляду зазначеної заяви Славутською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №151-рр, яким на підставі ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", керуючись п. "а" ст.141, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, припинено право постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 2га та переведено її в землі запасу Улашанівської сільської ради.

12.06.2014р. Славутським міжрайонним прокурором, за зверненням начальника Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини щодо незаконного вибуття земель з постійного користування Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, винесено постанову №88 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів і діяльності Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, з питань дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин.

Згідно листа №22/3-2/2.2.-1011 від 16.09.2014р. Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області адресованого ст.слідчому СВ Славутського РВУ МВС України в Хмельницькій області Чорноброву О.Ю., протягом 2005р. та 2010року в журналах реєстрації вхідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області відсутні записи щодо звернення посадових осіб Славутської районної державної лікарні та управління ветеринарної медицини в Славутському районі про надання їм погодження на відчуження земельних ділянок площею: 1га, 04368га, 0,0309га в 2005р. та 2га в 2010році. Також відсутні записи в журналі реєстрації вихідної кореспонденції головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області протягом 2005р. та 2010року щодо надання погодження головним управлінням вищевказаним установам ветеринарної медицини Славутського району про відчуження земельних ділянок площею 04368га, 0,0309га в 2005р. та 2га в 2010році.

У листі №15-7-6/21877 від 27.10.2014р. Державної фітосанітарної служби України, наданому на запит Славутського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області, зазначено, що вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування державним установам ветеринарної медицини, може здійснюватись виключно за відповідною заявою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, як уповноваженого органу управління. Керівник державної установи, зокрема, районної лікарні ветеринарної медицини, не має повноважень стосовно прийняття рішень та направлення звернень до місцевих органів самоврядування щодо вилучення земельних ділянок без відповідного дозволу уповноваженого органу управління. За наявною у Держфітослужбі інформацією, жодних звернень з боку посадових осіб Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини до уповноважених органів управліня стосовно надання дозволу на вилучення земельних ділянок не надходило, а відтак і дозволи на зазначені дії не надавались.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Славутської міської ради №313 від 23.06.2009р. Управлінню ветеринарної медицини присвоєно поштову адресу м. Славута, вул. Ганнопільське шосе,4.

Рішенням виконавчого комітету Улашанівської сільської ради №51 від 30.05.2011р. Управлінню ветеринарної медицини та Славутській районній державній лікарні ветеринарної медицини присвоєно юридичну адресу по місцю їх фактичного знаходження - с. Улашанівка, вул. Ганнопільське шосе,4.

Згідно листа Славутської районної ради № 01-04 / 29 від 10 лютого 2014 року, адресованого начальнику Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини майнові комплекси Славутського районного державного підприємства „Ветеринарна медицина" та їх структурні підрозділи належать до спільної власності територіальних громад Славутського району, а отже підстав для оформлення свідоцтва на право власності на майно за державою немає.

Листом головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області від 24.03.2009 року, адресованим голові Славутської районної ради повідомлено, що установи ветеринарної медицини, які раніше перебували у комунальній власності було реформовано, їм надано статус державної форми власності і вони стали іменуватись державними установами ветеринарної медицини.

Листом державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 28 квітня 2014 року № 15-7-9/14872, адресованим головному управлінню ветеринарної медицини в Хмельницькій області повідомлено, що за результатами аналізу ефективності використання державного майна встановлено, що керівництвом Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини протягом 2005 - 2010 років з перевищенням повноважень та всупереч вимогам чинного законодавства були направлені звернення до місцевих органів влади про вилучення земельних ділянок.

Із користування установи вилучено більшк 4 га. землі. Тодішній начальник ОСОБА_8 у своєму пояснені зазначив, що підписував ці листи на вимогу та за безпосередньою вказівкою ОСОБА_3, який у той час займав посаду начальника управління ветеринарної медицини Славутського району.

Заслухавши доводи представників сторін, третіх осіб та прокуратури, дослідивши додані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання незаконним та скасування розпоряджень районної державної адміністрації, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеві державні адміністрації " та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 38 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Статтею 50 зазначеного закону встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Матеріалами справи встановлено, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видано підприємству Ветеринарної медицини (м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1).

Згідно статуту Державного районного підприємства "Ветеринарна медицина", зареєстрованого Славутського райдержадміністрацією за реєстровим №65 21.01.1997р., підприємство створене на основі Законів України "Про підприємства в Україні", "Про власність", "Про ветеринарну медицину" (п.1.1); юридична адреса підприємства м. Славута, вул. Ганнопільське шосе, 1 (п.1.2), підприємство є структурним підрозділом державної ветеринарної медицини області (п.1.4); управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання власника щодо господарського використання майна і самоврядування трудового колективу.

Відповідно до Положення "Про Державний департамент ветеринарної медицини", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. N 1277, (чинного на час видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою) Державний департамент ветеринарної медицини (далі - Держдепартамент ветмедицини) є органом виконавчої влади, безпосередньо підпорядкованим Міністру агропромислового комплексу, що здійснює державну політику в галузі ветеринарної медицини, охорону території України від занесення карантинних хвороб тварин, здійснення належного контролю за експортом та імпортом тварин, продуктів та сировини тваринного і рослинного походження, виробництвом харчових продуктів, захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, охорони довкілля.

До сфери управління Державного департаменту ветеринарної медицини входить Управління державної ветеринарної медицини Хмельницької обласної держадміністрації.

Стаття 2 Закону України "Про підприємства в Україні" (в редакції, що діяла станом на 09.04.1998р. - дату видачі державного акту) до видів підприємств відносить державне підприємство, та визначає дане підприємство як підприємство засноване на загальнодержавній (республіканській) власності.

Згідно ст. 10 зазначеного закону майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання. Майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла станом на 09.04.1998р. - дату видачі державного акту) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №42-в від 26.05.2003р. та додатку №2 до даного наказу, внаслідок ліквідації Славутського державного районного підприємства "Ветеринарна медицина" (м. Славута, Ганнопільське шосе) утворено Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, яка є його правонаступником.

Згідно Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області , остання відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі (п.1)

За змістом статті 39 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла станом на дату утворення Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини) майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління. Державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті і можуть у випадках, передбачених законодавчими актами України, здійснювати господарську діяльність, мають право самостійно розпоряджатися доходами від такої діяльності і майном, придбаним за рахунок цих доходів.

Враховуючи перехід прав та обов'язків Славутського державного районного підприємства „Ветеринарна медицина" м. Славута до Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини в порядку правонаступництва, суд приходить до висновку, що до правонаступника перейшло і право постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту від 09.04.1998р.

29.01.2005р., 10.06.2005р. та 17.08.2005р. начальником Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 подано до Славутської райдержадміністрації заяви про припинення права користування районної ветлікарні земельними ділянками площею 1га, 0,4368га, 309кв.м.

Відповідно до норм ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.), право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, що знаходиться у державній або комунальній власності без встановлення строку.

Статтею 190 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки

Згідно ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ( в редакції, що діяла на момент подачі заяв) майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності; майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування)

Відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України (в редакції, що діяла на час подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Згідно п.11 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, тобто Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Головного управління державного казначейства України №114 від 10.12.99 (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою в процесі її господарської діяльності більше року, обліковуються на рахунку 12 "Нематеріальні активи" з розподілом на субрахунки: 121 "Авторські та суміжні з ними права" та 122 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 122 "Інші нематеріальні активи" обліковуються зокрема, права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що право постійного користування земельною ділянкою є активом Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини установи, який відповідно до п.14 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини перебуває у державній власності.

На момент подання заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини перебувала у підпорядкуванні управління ветеринарної медицини в районі.

Статтею 4 Закону України "Про ветеринарну медицину" (в редакції, що діяла на момент подачі заяв про припинення права користування земельними ділянками) встановлено, що державне управління в галузі ветеринарної медицини здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Відповідно до Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 р. N 641, Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінагрополітики і йому підпорядковується (п.1). Держветмедицини є правонаступником Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики (п.2)

Згідно п.11 Положення, Держветмедицини здійснює свої повноваження безпосередньо та через управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, містах обласного значення і районах, регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, інші державні установи ветеринарної медицини.

Положенням про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини 21.11.2002 №66 визначено, що Управління ветеринарної медицини в містах обласного значення (далі - управління) є територіальними органами державного департаменту ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", які підпорядковані управлінню ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях.

Згідно Положення "Про управління ветеринарної медицини у районах", затвердженого наказом Державного департаменту ветеринарної медицини 21.11.2002 №66, управління ветеринарної медицини в районах є територіальними органами Державного департаменту ветеринарної медицини, утвореними відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" і підпорядкованими управлінням ветеринарної медицини в областях. Управлінню підпорядковуються: міські державні лікарні ветеринарної медицини (у містах необласного значення); районні державні лікарні ветеринарної медицини; районні державні лабораторії ветеринарної медицини; відділення госпрозрахункового ветеринарно-санітарного загону (функціонально); інші державні установи ветеринарної медицини на території району.

З наведеного слідує, що Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини по вертикалі підпорядкована управлінню ветеринарної медицини у районі, яке в свою чергу підпорядковано управлінню ветеринарної медицини у Хмельницькій області, яке підпорядковане Державному департаменту ветеринарної медицини України.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України (п.1).

Підпунктом 37 п.4 Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, до завдань Держветмедицини віднесено здійснення відповідно до законодавства в межах повноважень, наданих Мінагрополітики, функції з управління майном об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління

З наведеного слідує, що у 2005 році, станом на час подання заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р., органом уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном загальнодержавної власності був Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини).

У ст.33 Закону України "Про власність" (в редакції, що діяла на час подачі заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками) встановлено, що державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Подані у 2005р. заяви начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі ОСОБА_8 №7 від 25.01.2005р., №79 від 10.06.2005р., №102 від 17.08.2005р. щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками не погоджувались із управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області, Державним департаментом ветеринарної медицини України, що підтверджується листом Головного управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №22/3-2/2.2.-1011 від 16.09.2014р. адресованого ст.слідчому СВ Славутського РВУ МВС України в Хмельницькій області Чорноброву О.Ю. та листом Державної фітосанітарної служби України №15-7-6/21877 від 27.10.2014р., наданому на запит Славутського районного відділу Управління МВС України в Хмельницькій області.

Щодо оспорюваного розпорядження Славутської районної державної адміністрації від 16.03.2010 № 151-р "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту", суд зважає на таке.

Зазначене розпорядження прийнято на підставі заяви начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі ОСОБА_8 №12 від 09.02.2010р. за змістом якої, у зв'язку з відсутністю потреби, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини не заперечує проти вилучення земельної ділянки площею 2га за адресою Ганнопільське шосе, 4, для надання працівникам управління ветмедицини для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч.3 ст. 326 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент подачі заяви) управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Правові основи управління об'єктами державної власності на час подачі заяви від 09.02.2010р. врегульовано Законом України "Про управління об'єктами державної власності".

Так, відповідно до ст.6 закону (в редакції, що діяла на момент подачі заяви) встановлено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук, а також передачу об'єктів комунальної власності в державну власність; у випадках, передбачених законодавством, приймають рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

У цей період органом уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном загальнодержавної власності у сфері ветеринарної медицини був Державний комітет ветеринарної медицини (Держкомветмедицини).

Відповідно до Положення про Державний комітет ветеринарної медицини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007р. N 1075, Державний комітет ветеринарної медицини України (Держкомветмедицини) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики. Комітет є правонаступником Держветмедицини.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що подана 09.02.2010р. заява начальника державної лікарні ветеринарної медицини у Славутському районі ОСОБА_8 №12 щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками не погоджувались із управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області та Державним комітетом ветеринарної медицини України.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що начальник Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, без попереднього погодження з органом, уповноваженим на управління державним майном не мав права розпоряджатись належним Славутській районній державній лікарні ветеринарної медицини правом постійного користування земельними ділянками, з урахуванням чого, подані останнім заяви №7 від 25.01.2005р., №79 від 10.06.2005р., №102 від 17.08.2005р., №12 від 09.02.2010р. щодо припинення права Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на постійне користування земельними ділянками подані з порушенням вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що оскільки згода органу, уповноваженого на управління державним майном щодо припинення права постійного користування земельними ділянками площею 1га, 0,4368га, 309кв.м., 2га не надавалась, а також відсутні звернення органу, уповноваженого на управління державним майном у сфері ветеринарної медицини з клопотанням про добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками, яке станом на дату прийняття оскаржуваних розпоряджень рахувалось як актив Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини та перебувало у державній власності, вилучення спірних земельних ділянок було здійснено всупереч встановленому законодавством порядку, внаслідок чого оспорювані розпорядження Славутської районної державної адміністрації №33-р від 28.01.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини на території Улашанівської сільської ради"; №220-р від 15.06.2005р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини"; №316-р від 07.09.2005 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини", № 151-р від 16.03.2010р. "Про припинення права користування Славутською районною державною лікарнею ветеринарної медицини земельною ділянкою, яка знаходиться на території Улашанівської сільської ради за межами населеного пункту" суперечать нормам чинного законодавства (ст. ст. 141, 142 ЗК України - підставою припинення землекористування є добровільна відмова).

Вирішуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, судом враховується таке.

Відповідно до статті 29 ГПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Положеннями статті 268 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 цього Кодексу зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу I Закону України

"Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року № 4176-VI пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено. Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.

До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, що виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Оскільки положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю спрямоване на захист прав власників та інших осіб від держави, то з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, дія цієї норми не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

Отже, на такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, й на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єкт владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68гс15.

За п.11 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету. З огляду на назване та як встановлено судом при попередньому вирішенні спору, Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України та Головного управління державного казначейства України №114 від 10.12.99 (в редакції, що діяла на момент подачі заяв від 29.01.2005р., 10.06.2005р., 17.08.2005р.) активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, використовуються установою в процесі її господарської діяльності більше року, обліковуються на рахунку 12 "Нематеріальні активи" з розподілом на субрахунки: 121 "Авторські та суміжні з ними права" та 122 "Інші нематеріальні активи".

На субрахунку 122 "Інші нематеріальні активи" обліковуються зокрема, права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

З огляду на вищеназване, право постійного користування земельною ділянкою є активом Славутської районної державної лікарні ветеринарної медицини, який відповідно до п.14 Положення про Славутську районну державну лікарню ветеринарної медицини перебуває у державній власності.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи (і встановлено судом при попередньому вирішенні справи) Славутська районна державна лікарня ветеринарної медицини по вертикалі підпорядкована управлінню ветеринарної медицини у районі, яке в свою чергу підпорядковане управлінню ветеринарної медицини у Хмельницькій області, котре підпорядковане Державному департаменту ветеринарної медицини України.

Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України (п.1).

Підпунктом 37 п.4 Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, до завдань Держветмедицини віднесено здійснення відповідно до законодавства в межах повноважень, наданих Мінагрополітики, функції з управління майном об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а відтак, у 2005 станом на час подання заяв про припинення права постійного користування земельними ділянками від 29.01.2005, 10.06.2005, 17.08.2005, органом уповноваженим здійснювати функції щодо управління майном загальнодержавної власності був Державний департамент ветеринарної медицини (Держветмедицини).

Враховуючи, що до повноважень управління відноситься також і функція перевірки і контролю звітності і активів (в тому числі субрахунку 122 "Інші нематеріальні активи"), держава, в особі Держветмедицини мала змогу дізнатись про припинення права користування славутської райдержветлікарні (на підставі спірних розпоряджень), оскільки субрахунки є доступною інформацією для повноважного органу.

Отже, строк позовної давності за даним спором виник з моменту, коли Держветмедицини мав можливість дізнатися про порушене право, а саме з моменту винесення спірних розпоряджень. Тому, строк позовної давності закінчився, враховуючи дати винесення розпоряджень: 28.01.2008 року, 15 червня 2008 року, 07 вересня 2008 року, 16 березня 2013 року.

Отже, звернення з даним позовом здійснено з пропуском строків позовної давності.

За ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи заяву відповідача про застосування строків позовної давності, вищевказане законодавче правило, а також встановлений судом факт пропуску строку позовної давності у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Повний текс рішення складено 11 квітня 2016 року.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 9 прим:

1- до справи

решта - сторонам, третім особам, прокуратурі.