Рішення № 57064208, 05.04.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року Справа № 915/68/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Матвєєвій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль, 54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18

до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ЮНІСТЬ, 54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 58/Б

про стягнення пені в сумі 3595,43 грн., інфляційні втрати в сумі 15133,74 грн. та 3% річних в сумі 1244, 11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №09-01/76 від 28.10.2015 року

від відповідача: ОСОБА_2 голова правління

ПАТ Миколаївська теплоелектроцентраль звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2011 року в сумі 67228,21 грн., а також пеню 3595,43 грн., інфляційні втрати 15133,74грн. та 3% річних 1244, 11 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.02.2016р. було прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі.

Заявою від 22.03.2016р. вхід. № 5484/16 позивач, у звязку з частковим погашенням відповідачем суми боргу, зменшив позовні вимоги та заявив до стягнення 19361,84 грн. боргу, 15133,74 грн. інфляційних втрат, 1244,11 грн. 3% річних , 3595,43 грн. пені.

05.04.2016 року позивач звернувся із заявою № 09.01-271ю, якою у звязку зі сплатою зменшив позовні вимоги на залишок суми основного боргу в розмірі 19361,84 грн. та просить стягнути з відповідача 15133,74 грн. інфляційних втрат, 1244,11 грн. 3% річних, 3595,43 грн. пені.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, суд розглядає позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.04.2016 року № 09.01-271ю, а саме про стягнення 15133,74 грн. інфляційних втрат, 1244,11 грн. 3% річних, 3595,43 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Між сторонами у справі було укладено договір № 2130 на постачання теплової енергії в гарячій воді.

На підставі вищевказаного договору позивач в період з жовтня 2014 по грудень 2015 поставив відповідачу теплову енергію на суму 148763,98 грн.

Враховуючи, що відповідачем оплата за спожиту теплову енергію була здійснена з порушенням строків, позивачем заявлено до стягнення з з останнього 15133,74 грн. інфляційних втрат, 1244,11 грн. 3% річних, 3595,43 грн. пені.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки основний борг сплачений у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення пені.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

встановив:

01 грудня 2011 року між ВАТ Миколаївська теплоелектроцентраль, правонаступником якого є ПАТ Миколаївська теплоелектроцентраль та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Юність було укладено договір № 2130 про постачання теплової енергії в гарячій воді, за умовами вказаного договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору теплова енергія постачається відповідачеві в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря.

Пунктом 5.7 договору, передбачено, що споживачу щомісяця направляється акт приймання передачі теплової енергії в гарячій воді за формою додатку № 4 (акт прийому - передачі теплової енергії у гарячій воді) за попередній місяць. Споживач зобовязаний протягом пяти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу Енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом пяти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра Енергопостачальній організації, акт приймання передачі теплової енергії в гарячій воді вважається прийнятим споживачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною по розрахунках Енергопостачальної організації.

У відповідності до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3 договору).

Позивач, на виконання зобовязань за договором поставив відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року на загальну суму 148763,98 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи нарядами на підключення. Відповідачем оплата за поставлену теплову енергію була здійснена частково, в сумі 81535,77 грн.

Таким чином, станом на день звернення позивача із позовом до суду, заборгованість відповідача за спожиту в період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року теплову енергію склала 67228,21 грн.

Під час розгляду справи у суді відповідач платіжними дорученнями від 28.10.2016р. № 168, від 01.02.2016р. № 170, від 01.02.2016р. № 171, від 01.02.2016р. №172, від 15.02.2016р. № 187, від 19.02.2016р. №188, від 22.02.2016р. №192, від 24.02.2016р. № 193, від 03.03.2016р. №195, від 14.03.2016р. №199, від 17.03.2016 №200, від 21.03.2016р.№206, від 23.03.2016р. №207, від 30.03.2016р.№209 оплатив суму основного боргу в повному обсязі, у звязку з чим позивач зменшив позовні вимоги та заявив до стягнення з відповідача 15133,74 грн. інфляційних втрат, 1244,11 грн. 3% річних , 3595,43 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України встановлюють, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 15133,74 грн. інфляційних втрат та 1244,11 грн. 3% річних. Судом за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство» перевірено розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних втрат та 3% річних. Розрахунок здійснено арифметично вірно, отже в цій частині позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач зобов'язаний сплатити пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується пеня.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 3595,43 грн. пені. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично вірно. Разом з тим в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи матеріальні інтереси сторін, беручи до уваги, що відповідач в період розгляду спору повністю сплатив основну заборгованість, зважаючи на те, що підприємство здійснювало все можливе для погашення заборгованості, відсутні докази понесення позивачем значних негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем свого зобовязання з оплати вартості отриманої за договором теплової енергії, суд вважає за необхідне зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій та стягнути з відповідача пеню в сумі 500,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ЮНІСТЬ (54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 58/Б, код 22441880)

на користь Публічного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль (54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, 18, код 30083966) 15133,74 грн. інфляційних втрат та 1244,11 грн. 3% річних 500,00 грн. пені, 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04. 2016р.

Суддя Л.I. Васильєва