Рішення № 57063892, 30.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/30/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2016 Справа № 908/484/16

За позовом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Запоріжжя

до відповідача ОСОБА_1 господарство «Едем-2010», с. Мирне, Оріхівського району, Запорізької області

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_2, представник за дов. № б/н від 14.03.2016 р.

19.02.2016р. до господарського суду Запорізької області звернувся позивач - Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з позовною заявою до фермерського господарства «Едем-2010» про стягнення суми боргу 105665 грн. 75 коп., з яких: 100 000,00 грн. сума основного боргу та 5 665,75 грн. пеня.

Ухвалою від 22.02.2016р. судом порушено провадження у справі № 908/484/16, присвоєно провадженню номер 7/30/16, судове засідання призначено на 30.03.2016р.

Ухвала суду була направлена стороною в установленому законом порядку і в строк на адресу, зазначені позивачем у позовній заяві.

Згідно п. 1.8 Постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування ГПК України, 3.9.2. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК (1798-12), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. {Підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 доповнено абзацом згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 v0003600-13 ) від 16.01.2013 }

Сторони по справі є юридичними особами і керівники зобовязані забезпечити явку компетентних, повноваженого представника для участі у судовому процесі, або особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судове засідання представник позивача не зявився, 30.03.2016р. від позивача надійшла заява, в якій обґрунтовується обрання способу захисту порушених прав.

28.03.2016р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив. Представник відповідача в судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги, просив відстрочити виконання рішення господарського суду до 14.10.2016 р.

Судовий процес, за клопотанням представника відповідача, вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за клопотанням представника відповідача.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

В судовому засіданні 30.03.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення в присутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2010р. між Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач) та фермерським господарством «Едем-2010» (відповідач), укладений договір № 24 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого (розд. 1) Запорізьке відділення зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству «Едем-2010» в сумі 100 000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 3.2.1. договору, Запорізьке відділення зобов'язане надати, по ходу надходжень коштів з державного бюджету, у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Пунктом 3.4.2. договору сторонами узгоджено, що фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню згідно з встановленим графіком: до 31 грудня 2015 року в сумі 100000,00 грн.

Згідно розділу 4 договору, фінансова підтримка (допомога) надасться фермерському господарству «Едем-2010» терміном до 31 грудня 2015 року. Фінансова підтримка (допомога) повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача фінансову підтримку у розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 15 від 22.12.2010р.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення зобовязань (цивільних прав та обовязків) є, зокрема, договір. Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, перерахував відповідачу фінансову допомогу в сумі 100 000,00 грн.

Однак, в порушення умов договору, відповідач в установлений строк повернення коштів не здійснив.

З метою повернення заборгованості по фінансовій підтримці (допомоги) позивачем на адресу відповідача направлена претензія № 16 від 14.01.2016р.

Сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 100 000,00 грн., що підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем. На час розгляду справи в суді відповідач доказів належного виконання зобовязання і перерахування заборгованості за договорами в сумі 100 000,00 грн. суду не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 665, 75 грн. пені за загальний період з 01.01.2016р. по 16.02.2016р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.2. договору, який передбачає, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Запорізькому відділенню пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

За невиконання грошових зобов'язання за договором позивачем предявлена до стягнення пеня в розмірі 5 665,75 грн. грн. за період з 01.01.2016р. по 16.02.2016р.

Перевіривши наданий суду розрахунок, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 5 650 грн. 27 коп. В решті предявленої до стягнення суми пені слід відмовити, як предявленій необґрунтовано.

Пункт 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України надає суду право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та ін. обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач надав суду заяву від 17.03.2016р. № б/н про відстрочку виконання рішення суду до 14.10.2016 р. у звязку з загальною несприятливою економічною ситуацією в Україні. Судом заява залишена без задоволення як необґрунтована та документально не підтверджена належними документальними доказами і не відповідає ст. 121 ГПК України (винятковість випадку).

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 4-5, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Едем-2010» (70560, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 37260671) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 37-В, р/р 37116089016544 у ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25490940) суму основного боргу в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., пеню в розмірі 5 650 (пять тисяч шістсот пятдесят) грн. 27 коп. та 1 584 (одна тисяча пятсот вісімдесят чотири) грн. 75 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання рішення 07 квітня 2016р.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет