Ухвала суду № 57063736, 06.04.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/151/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.04.2016 Справа № 908/6308/15

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройлег» про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016р. у справі № 908/6308/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЦИТАДЕЛЬ ХХІ, м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стройлег, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 15.01.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № б/н від 01.02.2016р.

24.03.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява (вх.№09-06/750 від 24.03.2016р.) про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016р. у справі № 908/6308/15.

Ухвалою суду від 28.03.2016р. заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено 06.04.2016р.

Ухвалу суду було направлено на адреси сторін у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином були сповіщені судом про дату, час та місце судового засідання.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В обґрунтування заяви відповідач (боржник) посилається на ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, мотивує її наступним: 18.01.2016 року господарський судом Запорізької області ухвалив рішення по справі №908/6300/15 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Цитадель XXI» (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройлег» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 110/1 від 01.10.2015р., яка складається з 64320 грн. 00 коп. суми основного боргу, 32160 грн. 00 коп. суми штрафу., яким позов задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройлег», 69095, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 18/52 (ЄДРПОУ 38521115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цитадель XXI» , 69009, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 245 (ЄДРПОУ 33327480, р/р 26001055706986 в ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Запоріжжя, МФО 313399) 64 320грн. (шістдесят чотири тисячі триста двадцять грн. 00коп.) основного боргу, 32 160 (тридцять дві тисячі сто шістдесят грн. 00 коп.) штрафу, 1447,20грн. (одну тисячу чотириста сорок сім грн. двадцять коп.) судового збору.

21.01.2015 року господарський суд Запорізької області видав відповідний судовий наказ про виконання судового рішення.

21.09.2015 року ТОВ «Стройлег» та ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» уклали договір № 89434/15 відповідно до якого ТОВ «Стройлег» зобов'язався передати, а ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» прийняти обладнання та оплатити 1 052 200,00 грн.

На рахунках ТОВ «Стройлег» практично відсутні грошові кошти. Даний факт підтверджується довідкою про рахунок і залишок коштів № 1603178Ш1461802 від 17.03.2016 року (копія № 1603178Ш1461802 від 17.03.2016 року додається до заяви)та довідкою № 2АР-52/367 от 17.03.2016 року (копія довідки № 2АР-52/367 от 17.03.2016 року додається до заяви).

ТОВ «Стройлег» має істотну заборгованість перед позивачем і іншими контрагентами, ризикує утворенням заборгованості перед бюджетом податків та зборів, заробітної плати, у зв'язку із чим стягнення всієї суми боргу на користь позивача у даній ситуації негативно вплине на законні майнові інтереси Відповідача, і, як наслідок погіршить його фінансове становище.

Відповідач розраховує на надходження грошових коштів у зв'язку з виконанням договору № 89434/15 15 від 21.09.2015 року, які у значній мірі перевищує суму боргу за рішення господарського суду Запорізької області. Після виконання та отриманням коштів ТОВ «Стройлег» за зазначеним договором № 89434/15 від 21.09.2015 року, гарантує у розумний термін виконати рішення господарського суду та погасити заборгованість.

06 квітня 2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від стягувача надійшов відзив на заяву боржника. Стягувач в своїх запереченнях звертає увагу суду на те, що судом мають бути враховані матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. ТОВ «Стройлег» не додало до заяви жодного доказу, який би свідчив про наявність у нього працівників та розмір фонду оплати праці, який витрачається щомісяця, не додало до заяви жодного доказу, який би свідчив про розмір та наявність у нього зобов'язань перед державою щодо сплати податків та обов'язкових платежів. Відповідач у якості обґрунтування важкого матеріального становища надав довідки про відсутність грошових коштів на рахунках у банку. Однак, ця обставина не є виключною - підставою для розстрочення виконання рішення.

Стягувач зазначає, відповідач звернувся із заявою до суду про розстрочення виконання рішення з тією метою, щоб взагалі уникнути відповідальності. У випадку задоволення заяви у відповідача з'явиться можливість «сховати» грошові кошти, які повинні бути спрямовані на виконання рішення. Це полягає в тому, що фактично ТОВ «Стройлег» не має оборотних засобів. Єдиним майном, на яке може бути звернено стягнення, є грошові кошти, які будуть перераховані ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на виконання договору №89434/15 від 21 вересня 2015 року. Після надходження вказаних грошових коштів ТОВ «Стройлег» їх частину спрямує на виконання рішення, а іншою частиною без перешкод зможе розпорядитися за власним бажанням, що потім зробить взагалі неможливим виконання рішення суду через відсутність іншого майна, на яке може бути звернено стягнення. Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення та надаючи суду графік добровільного виконання, відповідач повинен був поряд з цим надати докази, які б свідчили про можливість виконання такого графіку. До заяви відповідач не додав жодного доказу (договір №89434/15 від 21.09.2015 р. до уваги не береться, оскільки це єдине майно на яке ми можемо звернути стягнення) який би свідчив про існування у відповідача ресурсів для виконання графіку розстрочення, а саме: договорів по яким заплановані надходження (прибутки) у майбутньому, або договорів, які б свідчили про існування грошових зобов'язань у третіх осіб перед ТОВ «Стройлег».

Стягувач вже сьогодні зазнав негативних наслідків від невиконання ТОВ «Стройлег» умов договору. Для захисту своїх прав та законних інтересів позивачу довелось звертатись до суду щодо стягнення суми заборгованості. Судове рішення, відповідно до ст. 4-5 ГПК України, є обов'язковим на усій території України. Невиконання вимог рішень господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідач вже допустив порушення умов договору. За весь час він жодного разу не вжив жодної дії, яка б свідчила про його наміри добровільно виконати рішення.

За таких обставин, ТОВ «Цитадель ХХІ» заперечує проти надання боржнику розстрочки виконання рішення суду від 18.01.2016р. по справі № 908/6308/15.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу по клопотанню представників сторін.

Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду від 18.01.2016р. по справі № 908/6308/15 слід відмовити, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за завою сторони, державного виконавця, за подання прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., господарський суд, на підставі статті 121 ГПК України, має право, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

В п. 7.1.2. вищевказаної постанови зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом в часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судом враховані матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Судове рішення, відповідно до ст. 4-5 ГПК України, є обов'язковим на усій території України. Невиконання вимог рішень господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Суд приймає до уваги то факт, що з 18.01.2016р. боржником не здійснено належного або часткового виконання рішення суду. Господарський суд оцінює надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст.43 ГПК України).

Ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що ніякі докази для суду не мають заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, складне фінансове становище та фінансова збитковість підприємства не є винятковими обставинами, які можуть бути підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки це є обставиною, що робить неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, судом встановлено, що докази, на які відповідач посилається в заяві про розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/6308/15, як на підставу надання розстрочки виконання рішення суду, не є винятковими, поскільки посилання заявника на тяжке фінансове становище підприємства не є винятковою підставою, що ускладнює виконання рішення суду або робить його неможливим, оскільки п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, закріплено принцип обов'язковості рішень суду, який не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Враховуючи обґрунтування, викладені в заяві та інтереси обох сторін, суд вважає, що заява відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду не підлягає задоволенню, так як тяжке фінансове становище не є винятковим випадком, зазначеним в ст. 121 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройлег» про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.01.2016р. у справі № 908/6308/15 залишити без задоволення.

Суддя Н.С. Кутішева - Арнет