ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.04.16р. Справа № 904/1121/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Семіол", м. Кривий Ріг
до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
про стягнення 43 348,28 грн. інфляційних втрат, 17 425,48 грн. 3% річних
Суддя Бондарєв Е.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 12 від 01.03.2016 року, представник
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 14-84 юр. від 22.02.2016 року, представник
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Семіол" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборгованості у сумі 60 773,76 грн., з яких:
- 43 348,28 грн. інфляційні втрати за період з травня по листопад 2015 року;
- 17 425,48 грн. 3% річних за період з 19.05.2015 року по 19.11.2015 року.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №4020 від 08.12.2015 року в частині своєчасної оплати виконаних робіт. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року у справі № 904/3979/15 встановлений факт неналежного виконання відповідачем умов договору та стягнуто з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Семіол" заборгованість за виконані роботи у сумі 1 145 999,99 грн., втрати від інфляції у сумі 301 535,52 грн. та три відсотки річних у сумі 7 441,15 грн. за період з 01.03.2015 року по 18.05.2015 року, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 29 099,53 грн., про що 10.11.2015 року господарським судом видано наказ про примусове виконання. Наказ господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 року по справі № 904/3979/15 пред'явлено для виконання до Дзержинського відділу державної виконавчої служби КМУЮ Дніпропетровської області. 19.11.2015 року відповідачем сплачено 1 484 076,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1477 від 19.11.2015 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.
Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на відсутність передбачених законом належних підстав для нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат з огляду на відсутність факту порушення своїх зобов'язань з боку останнього, що нівелює доводи позивача про законність і обґрунтованість його позовних вимог.
Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2016 року з призначенням її до розгляду на 15.03.2016 року, після чого розгляд справи відкладався до 05.04.2016 року.
У судовому засіданні 05.04.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року по справі № 904/3979/15 позовні вимоги задоволені повністю та стягнуто з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Семіол" заборгованість за роботи виконані на підставі договору підряду № 4020 від 08.12.2015 року у сумі 1 145 999,99 грн., втрати від інфляції у сумі 301 535,52 грн., 3% річних у сумі 7 441,15 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 29 099,53 грн.
Вказаним рішенням суду встановлено, що 08.12.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Семіол" (далі - підрядник) та публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - замовник) укладено договір підряду №4020 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах даного договору роботу з ремонту МПС-250/150-6 (налагодження електрообладнання) прокатного цеху №3 металургійного виробництва ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації в строки, установлені план-графіком виконання робіт у 2014-2015 роках (додаток 1) (далі - робота).
На виконання умов договору сторони склали та підписали акти приймання виконаних підрядних робіт:
- Акт №202-01-01 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2014 - січень 2015 на суму 283 804,31 грн.;
- Акт №202-02-01 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2014 - січень 2015 на суму 431 105,03 грн.;
- Акт №202-03-01 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2014 - січень 2015 на суму 431 090,65 грн. Акти підписані без жодних зауважень зі сторони відповідача.
Платежі і розрахунки визначені пунктом 5 договору підряду. Оплата замовником виконаних підрядником робіт проводиться на підставі актів виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в та довідки №КБ-3 оформлених у двосторонньому порядку, і рахунків, доданих до них, шляхом перерахування відповідних сум на розрахунковий рахунок підрядника. При цьому підрядник зобов'язаний пред'явити замовнику оформлені документи до оплати в місяці, коли була виконана робота, але не пізніше 25-го числа звітного місяця. Дата отримання належно оформленого рахунку з урахуванням усіх зазначених у цьому пункті вимог замовника буде вважатися датою отримання рахунку. У випадку прострочення оплати з причини неналежно оформленого рахунку, замовник звільняється від відповідальності за прострочення платежу. Розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 25 календарних днів з моменту акцепту рахунків замовником, але не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним. За згодою сторін допускаються інші форми розрахунків, що не суперечать чинному Законодавству України. Оплата підрядником наданих йому послуг замовником: а) послуг, що входять до складу загальновиробничих витрат (пожежна охорона, мед. допомога, благоустрій території а ін.) у розмірі 1,5% від вартості фактично виконаних робіт (без урахування вартості матеріалів); б) витрати замовника по утриманню приміщень замовника, використаних для харчування робітників підрядника в розмірі 3% від вартості фактично виконаних робіт (без урахування вартості матеріалів); здійснюється шляхом зменшення суми, що підлягає оплаті за виконані роботи на суму вартості вищезазначених послуг замовника. Вартість послуг замовника відображається в актах форми КБ-2в. Датою оплати вважається дата списання коштів на користь підрядника банком замовника.
Відповідач свої зобовязання по оплаті в установлений договором строк не виконав.
Позивачем нараховані та стягнуто з відповідача 3% річних у сумі 7 441,15 грн. та втрати від інфляції у сумі 301 535,52 грн. за період з 01.03.2015 року по 18.05.2015 року.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, у справі №904/3979/15 встановлено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором підряду №4020 від 08.12.2015 року.
На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року у справі № 904/3979/15 господарським судом Дніпропетровської області 10.11.2015 видано наказ.
Відповідно до платіжного доручення №1477 від 19.11.2015 року публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" на виконання рішення господарського суду та наказу сплатило на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Семіол" грошові кошти у сумі 1 484 076,19 грн. Згідно відмітки банку на платіжному дорученні операція по зарахуванню грошових коштів проведена банком 20.11.2015 року (а.с.12 том 1).
Таким чином, рішення господарського суду виконано відповідачем у повному обсязі.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, встановлене рішенням господарського суду, позивач з посиланням на приписи статті 625 Цивільного кодексу України, за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязань за договором підряду № 4020 від 08.12.2015 року щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт згідно актів приймання виконаних підрядних робіт на суму 1 145 999,99 грн. нарахував та просить стягнути з відповідача втрати від інфляції та три відсотки річних за період з 19.05.2015 року по 19.11.2015 року, що і є причиною спору.
У відповідності до п.9 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 598 - 609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (постанова Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012).
Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.
Позивачем нараховані втрати від інфляції за період з травня 2015 року по листопад 2015 року, визначений сукупний індекс інфляції у вказаному періоді у розмірі 103,8%.
Сума втрат від інфляції за вказаний період складає 43 348,28 грн. (1 145 999,90 грн. х 103,78257297% = 1 189 348,18 грн. - 1 145 999,90 грн.).
При перевірці розрахунку втрат від інфляції господарським судом враховано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Отже, якщо термін прострочення виконання боржником грошового зобов'язання становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції здійснюється шляхом множення суми заборгованості (на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума, яка внесена з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, якщо сума внесена з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, якщо з 16 по 31 день місяця, інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Розрахунок втрат від інфляції перевірено судом та відповідає вищенаведеним положенням.
Відповідно до розрахунку 3 % річних, наданий позивачем, останнім нараховані 3 % річних за період з 19.05.2015 року по 19.11.2015 року включно у розмірі 17 425,48 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 1477 від 19.11.2015 року публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" на виконання наказу господарського суду № 904/3979/15 від 10.11.2015 року сплатило на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Семіол" грошові кошти у сумі 1 484 076,19 грн. Згідно відмітки банку на платіжному дорученні операція по зарахуванню грошових коштів проведена банком 20.11.2015 року (а.с.12 том 1). Таким чином, позивач фактично отримав грошові кошти 20.11.2015 року.
Відповідно до п.1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 Господарського кодексу України).
Враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, 3% річних за період з 19.05.2015 року по 19.11.2015 року включно складають 17 425,48 грн. (1 145 999,90 грн. х3%/365х185 днів прострочення).
Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 60 773,76 грн. (17 425,48 грн. + 43 348,28 грн.).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у сумі 1 378,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, ідентифікаційний код 24432974) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Семіол" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 11, ідентифікаційний код 24246349) втрати від інфляції у сумі 43 348,28 грн., 3 % річних у сумі 17 425,48 грн., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 378,00 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.04.2016 року.
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 57063402, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 08.04.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/1121/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: