Рішення № 57063333, 06.04.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 квітня 2016 р. Справа № 902/225/16

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Фірма Каре", м.Фастів, Київська область

до: Дочірнього підприємства "ВІННИЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ", м.Вінниця

про стягнення 29 839,00 грн

За участю секретаря судового засідання Гнатовської Л.С.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 02 від 05.01.2016 р., паспорт серії АА № 369019 виданий Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 25.11.1996 р.

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Фірма Каре" подано позов до Дочірнього підприємства Вінницький облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 29 839,00 грн в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 11 від 15.03.2013 р.

Ухвалою суду від 22.03.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/225/16 та призначено до розгляду на 06.04.2016 р.

05.04.2016 р. на адресу суду засобами електронного зв'язку від директора ПП "Фірма Каре" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.

05.04.2016 р. на адресу суду від відповідача надійшло ряд документів на виконання вимог ухвали суду та відзив на позовну заяву в якому останній позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу визнає в повному обсязі.

В засідання суду призначене на 06.04.2016 р. позивач не з'явився, витребуваних доказі не подав, хоча про дату, час та місце судового засідання останній повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 22.03.2016 р., факт отримання якої підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2103600662644.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд розглянувши клопотання директора ПП "Фірма Каре" про відкладення розгляду справи на іншу дату не приймає його до розгляду з огляду на те, що відповідно до довідки суду від 05.04.2016 р. клопотання позивача про відкладення розгляду справи, надіслане електронною поштою, не містить електронного цифрового підпису, а тому у відповідності до п.1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28, не є офіційним документом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

15.03.2013 р. між Приватним підприємством "Фірма Каре" (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Вінницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець) укладено договір № 11 відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця сіль технічного помолу № 3 з антизлежувачем, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар (а.с.10-12, т.1).

Найменування Товару: Сіль технічна помол № 3 з антизлежувачем 90 тон, остаточна кількість якого вказується сторонами у Специфікаціях (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору обсяги придбання товару можуть бути зменшені від реального фінансування видатків, зазначена кількість Товару в Договорі є орієнтовною.

Згідно з п.3.1 Договору ціна є приблизною і становить 47 700 грн 00 коп., в тому числі ПДВ 7 950 грн 00 коп., що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості Товару. Ціна за одиницю 530 грн з ПДВ за 1 тону.

Загальна вартість Товару за цим Договором складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії цього Договору.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом оплати Покупцем після отримання від постачальника рахунку та видаткової накладної на оплату Товару та підписання ОСОБА_2 приймання-передачі Товару і передачі документів, зазначених п. 4.2 Договору.

Згідно з п.4.2 Договору до рахунку та накладної додаються: документи, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду Товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів Постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати).

Сторони свідчать, що Покупець зобов'язується розрахуватись з Постачальником за отриманий Товар через 12 днів з моменту отримання від Постачальника документів відповідно до п.п. 4.1, 4.2 цього Договору, проте виключно після отримання повного розрахунку від Служби автомобільних доріг у Вінницькій області (п.4.3 Договору).

Пунктом 6.1.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар.

Із матеріалів справи слідує, що 15.03.2013 р. сторонами підписувалась специфікація додаток № 1 до договору № 11 від 15.03.2013 р. в якій погоджено назву Товару, одиницю виміру, кількість, ціну.

Відповідно до умов договору № 11 від 15.03.2013 р. у березні 2013 р. позивачем здійснено поставку партій товару, що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000196 від 18.03.2013 р. на загальну суму - 15 900,00 грн та № РН-0000217 від 23.03.2013 р., на загальну суму - 13 939,00 грн, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, рахунками - фактурами, актом прийому-передачі товару та документів на загальну суму - 29 839,00 грн (а.с.14-23, т.1).

Матеріали справи не містять доказів проведення розрахунків зі сторони відповідача, що власне і не заперечується останнім.

Таким чином розмір боргу відповідача становить 29 839,00 грн.

Непроведення відповідачем розрахунків за отриманий товар спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договору № 11 від 15.03.2013 р. між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 29 839,00 грн основного боргу підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Дійшовши висновку про повне задоволення позову, судом враховано процесуальну позицію відповідача, який повністю визнав позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

06.04.2016 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул.Данила Галицького, 27, м.Вінниця, 21036 (ідентифікаційний код 32054743) на користь Приватного підприємства "Фірма Каре", вул.Червоний Шлях, 11, м.Фастів, Київська область, 08500 (ідентифікаційний код - 19409105) - 29 839 грн 00 коп. боргу та 1 378 грн 00 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Повне рішення складено 08 квітня 2016 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул.Червоний Шлях, 11, м.Фастів, Київська область, 08500.