Рішення № 57063329, 08.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.16р. Справа № 904/1495/16

За позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості по заробітній платі

Суддя Камша Н.М.

Представники:

секретар судового засідання: Янчук Ю.В.

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт серія НОМЕР_2 виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 22.07.2002р.

від позивача: ОСОБА_2 - представник позивача, довіреність №162 від 27.01.16р.

від відповідача: Коваль Г.М. - представник ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", довіреність № 84-53/юр від 23.12.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Громадянин ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод", 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 31, код ЄДРПОУ 05393122 (далі - ПАТ Дніпропетровський трубний завод", відповідач) нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 12 834, 00грн., середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільнені за весь час затримки, починаючи з 03.03.2015р. по день фактичного розрахунку - дати постановлення рішення суду, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 271 грн./день ( двісті сімдесят одна грн.) за кожен день такої затримки.

Ухвалою від 10.03.16р. позовну заяву прийнято до розгляду, зобов'язано позивача надати обґрунтований розрахунок стягуваної суми, оригінали документів доданих до заяви ( для огляду у судовому засіданні), належним чином засвідчені копії - до справи; відповідача - відзив на позов, контррозрахунок стягуваної суми.

У судовому засіданні 07.04.16р. позивач уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути заборгованість по заробітній платі у сумі 12 836 грн. та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку починаючи з 03.09.15р. по день ухвалення судом рішення виходячи із середньоденного заробітку у сумі 204, 81 грн.

Відповідач відзив на позов не подав, однак надав довідку про розмір заборгованості по заробітній платі та дані про середньоденну заробітну плату.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відносно відповідача господарським судом Дніпропетровської області 11.06.15р. порушено провадження у справі № 904/4592/15 про банкрутство, на даний час провадження перебуває на стадії розпорядження майном.

Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про стягнення заробітної плати. Аналогічні положення містяться в пункті 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач з 23 червня 1980 року по 02 вересня 2015 року перебував у трудових відносинах з відповідачем ПАТ "Дніпропетровський трубний завод", - на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки, поданою позивачем.

02.09.15р. позивач звільнився з роботи за власним бажанням згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України ( далі - КЗпП України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що згідно зі статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012, дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, які належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як зазначив позивач, при звільненні з роботи з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме не виплачено 12 834, 00 грн.

07.04.16р. до господарського суду Дніпропетровської області від представника ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій останній просив врахувати механічну помилку загальної суми заробітної плати, у зв'язку з чим замість заборгованості у розмірі 12 834, 00 грн. просив вважати вірним суму у розмірі 12 836, 00грн.

Стосовно стягнення заборгованості та середнього заробітку за час затримки розрахунку, господарський суд зазначає наступне.

Нормами ч. 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП України).

Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Громадянин ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача кошти за час затримки розрахунку при звільненні із розрахунку 271 грн. за кожен день такої затримки, починаючи з 03 вересня 2015року по день ухвалення судом рішення по справі, яка на день звернення із цим позовом складала 35 501, 00грн. Розрахунок проведено без врахування необхідності сплати податків і зборів із заробітної плати.

07.04.16р. представник відповідача подав до суду довідку №49-р/151 від 06.04.16р. за підписом начальника бюро по з/п та бухгалтера, з якої вбачається, що середній одноденний заробіток позивача становить - 204, 81 грн. Всього до виплати за затримку розрахунку станом на 09.03.16р. належить 27 239, 73 грн.

Проводячи розрахунок середньоденної заробітної плати, позивач не врахував того, що із заробітної плати мають бути вираховані податки і збори, передбачені чинним законодавством, тому господарський суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши із відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 12 836 грн. та середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільнені за період з 03.09.2015р. по 07.04.2016р. у сумі 31 950, 36 грн. (204, 81 грн. х 156 днів =31 950, 36 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, оскільки вони заявлені без достатніх правових підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі

Позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 378 грн. слід віднести на відповідача, стягнувши його в доход державного бюджету України.

Враховуючи вищеозначене, керуючись ст.ст.47, 115-117, 238 КЗпП України, ст.ст. 4-1, 12, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод»

(код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість із заробітної плати в сумі 12 836, 00 грн. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (код ЄДРПОУ 05393122) на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість з виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні 31 950, 36 грн. ( тридцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень тридцять шість копійок).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод»

(код ЄДРПОУ 05393122) на користь державного бюджету (одержувач - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, р/р 31214206783005, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1 378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 11.04.16р.

Суддя Н.М. Камша