Ухвала суду № 57063166, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6559/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурія О.В.,

- Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хенто Інтер" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

11.11.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Хенто Інтер" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2015р. № 0000962203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 192 901 грн., в т.ч. за основним платежем на 153 673 грн., штрафними санкціями - 38 418 грн., № 0000972203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 213 435 грн., в т.ч. за основним платежем на 170 748 грн., та штрафними санкціями - 42 687 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що доводи ДПІ про нереальність господарських операцій з ПП "Віва Трейдінг" та ПП "Віапласт" по придбанню товару та отриманню послуг є неправомірними, оскільки позивач отримав товар та послуги, використав у своїй господарській діяльності.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на законність та правомірній дій органу ДПІ при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати судове рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у позові в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені та вбачаються з матеріалів справи наступні обставини.

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірма "Хенто Інтер" з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з платниками податків відповідно до постанови слідчого Генеральної прокуратури від 20.04.2015р., за результатами якої 30.06.2015р. складений акт № 4478/15-53-22-03/30390298, встановлені порушення:

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014р. на суму 153 673 грн.,

- п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за квітень-липень 2014р. на суму 170 748 грн.

До таких висновків ДПІ прийшла внаслідок непідтвердження реальності господарських операцій із контрагентами при придбанні товару та отриманні юридичних послуг, в зв'язку із відсутністю у контрагентів-постачальників виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання (стор.19 акту перевірки).

За висновками акту перевірки 13.08.2015р. ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0000972203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 213 435 грн., в т.ч. за основним платежем на 170 748 грн., та штрафними санкціями - 42 687 грн.,

- № 0000962203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 192 091 грн., в т.ч. за основним платежем на 153 673 грн. та штрафними санкціями 38 418 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності податковим органом обставин нереальності господарських операцій позивача із контрагентами-постачальниками ПП "Віва Трейдінг" та ПП "Віапласт".

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинної на час виникнення правовідносин, передбачалось, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат затрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що для здійснення господарської діяльності позивачем укладені договори на поставку товару - фарби "Хемпалін" та супутніх товарів 02.04.2014р. з ПП "Віва Трейдінг", 20.06.2014р. - з ПП "Віапласт".

01.07.2014р. позивач також уклав з ПП "Віапласт" договір про надання юридичної допомоги - юридичного супроводу участі позивача у відкритих торгах на закупівлю товару, яке проводило 29.07.2014р. ДП "Одеський морський торгівельний порт".

На підтвердження виконання умов договорів позивачем, як до перевірки, так і до суду першої інстанції надані акт прийому-передачі виконаних робіт, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні. До перевірки також надані банківські документи, що підтверджують оплату за надані послуги та товар в безготівковій формі.

В ході судового розгляду позивач зазначив, що отриманий товар та послуги від зазначених в акті перевірки контрагентів, він використав у власній господарській діяльності.

Так, отримані фарбувальні матеріали від ПП "Віва-Трейдінг" та ПП "Віапласт" позивач наступного дня продав у тій же кількості ДП "Іллічівський морський торгівельний порт", що підтверджується довіреностями на отримання товару, видатковими, товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. 143-150).

Доводячи нереальність господарських операцій позивача із вказаними контрагентами, податковий орган посилається на наявність податкової інформації про відсутність у контрагентів-постачальників трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, тобто відсутності в них умов для здійснення господарських операцій у задекларованому обсязі.

Судова колегія погоджується з доводами позивача, що оскільки товар поставлявся позивачу безпосередньо зі складу ТОВ "Хемпель Україна", а ПП "Віва Трейдін" переадресувало вантаж на адресу ТОВ Фірма "Хенто Інтер", що підтверджується товарно-транспортною накладною (т.1 а.с.142), відсутність у вказаного контрагента-постачальника позивача складських приміщень та транспортних засобів не вплинуло на реальність операції. Крім того на підтвердження отримання ПП "Віва-Трейдінг" та ПП "Віапласт" від ТОВ "Хемпель України" фарбувальних матеріалів, які в подальшому продані ТОВ Фірма "Хенто Інтер", позивачем надані первинні документи на поставку товару та його оплату в повному обсязі.

Наявність у ПП "Віва-Трейдінг" та ПП "Віапласт" господарських операцій з фіктивними підприємствами не можуть підтверджувати безтоварність операцій з позивачем, оскільки останній не мав безпосередніх відносин з фіктивними підприємствами та податковими органом не доведена ідентичність товару, який поставлявся ПП "Віва-Трейдінг" та ПП "Віапласт" від фіктивних підприємств і товару, який ПП "Віва-Трейдінг" та ПП "Віапласт" поставляли позивачу. Крім того, як вже зазначалось раніше позивачем надані первинні документи, що підтверджують походження у ПП "Віва-Трейдінг" та ПП "Віапласт" фарбувального товару від ТОВ "Хемпель Україна".

Судова колегія зазначає, що певні порушення податкового законодавства контрагентом позивача не тягнуть за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат по операціям з таким контрагентом.

Крім того, встановлені податковим органом будь-які факти незаконної діяльності контрагента платника податків повинні оцінюватися судом з урахуванням можливої обізнаності позивача щодо таких обставин, або наявної у позивача реальної можливості з'ясувати їх.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про обставини діяльності контрагента-постачальника, в матеріалах справи відсутні.

Оскільки підставою для проведення перевірки ТОВ Фірма "Хенто Інтер" стала постанова слідчого Генпрокуратури України від 20.04.2015р., яка здійснює процесуальне керівництво розслідування кримінального провадження № 32013170000000044 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України за фактом створення фіктивних суб'єктів господарювання, в т.ч. ПП "Віва-Трейдінг" та ПП "Віапласт", апеляційним судом на підставі ухвали від 10 лютого 2016р. від Генпрокуратури витребувана інформація щодо ходу розгляду кримінального провадження та наявність пояснень керівників зазначених підприємств щодо непричетності до діяльності цих підприємств.

За повідомленням Генпрокуратури України від 10.03.2015р. розслідування кримінального провадження триває та процесуальні документи, які містять пояснення чи показання засновників та керівників ПП "Віва-Трейдінг" та ПП "Віапласт" щодо непричетності до створення та діяльності цих підприємств в матеріалах кримінального провадження відсутні (т.2 а.с.76).

Для з'ясування обставин використання позивачем у власній господарській діяльності юридичних послуг від ПП "Віапласт" апеляційним судом витребувана інформація від ДП "Одеський морський торгівельний порт" щодо участі ТОВ Фірма "Хенто Інтер" у відкритих торгах на закупівлю товарів, які відбулись 29.07.2014р. Листом від 25.0.2015р. № 20/2-35 ДП "Одеський морський торгівельний порт" повідомило суд щодо подачі заявки ТОВ Фірма "Хенто Інтер" на участь у відкритих торгах, які відбулись 29.07.2014р. (т.2 а.с.70).

Аналіз наведених обставин в сукупності дає підстав для висновку, що позиція податкового органу про нереальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами ґрунтуються на припущеннях, що є недостатнім для висновків про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за рахунок сум по господарським операціям з цими контрагентами, на як наслідок, та свідчить про незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень на підставі висновків перевірки.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян