Постанова № 57063101, 06.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/5081/13-а

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта Простякова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулось до суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2013/000017/1 від 24.10.2013 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2013/00050 від 24.10.2013року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивачем були надані документи які містили всі дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а тому вважає не обґрунтованим дії відповідача щодо застосування іншого методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних товарів, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною контракту.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 20.05.2013р. №UA-TT-WR-1-2013, укладеного між компанією "CNH International SA" Швейцарія та ТОВ "Техноторг" Україна (позивач), до митного органу (відповідач) була подана митна декларації №504070000/2013/006694 від 24.10.13р. (шляхом електронного декларування) та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення зернових жниварок 24СНСР (7,3 метра).

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом було надано такі документи:

- контракт від 20.05.13р. №UA-TT-WR-1-2013;

- додаток №4 від 25.09.13р. до контракту №UA-TT-WR-1-2013 від 20.05.13р.;

- CMR б\н від 10.10.13р.;

- лист від 14.10.13р. №б/н (щодо витрат на навантаження та транспортування);

- інвойс №FTCNH130403872 від 30.09.13р.;

- договір на перевезення від 24.07.13р. №39.

Згідно програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів України відповідачем було встановлено, що рівень митної вартості подібного (аналогічного) товару, митне оформлення якого здійснено Київською регіональною митницею за основним методом визначення митної вартості, складає 15000 євро/шт. В той же час позивачем була заявлена контрактна ціна 10000 дол. США/шт.

24.10.2013 року відповідачем було прийнято рішення №504070000/2013/000017/1 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митна вартість товару була змінена в бік збільшення в наслідок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо аналогічних товарів, замість застосованого позивачем методу - за ціною контракту, оскільки подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що стало підставою для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною контракту.

На підставі зазначеного вище рішення, митницею було оформлено картку відмови в прийняті митних декларації, митному оформлені чи пропуску товарів через митний кордон.

Судова колегія не погоджується з висновком суду викладеному в оскаржуваній постанові, вважає його невмотивованим та передчасним виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 названого Кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Відповідно до частин 2 - 4 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно частинам 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1 та 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. Митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Як вбачається із матеріалів справи, Миколаївською митницею на підставі відомостей з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) про оформлення аналогічних товарів встановлено, що митна вартість на даний товар значно нижча ніж була заявлена іншим декларантом.

Однак судова колегія звертає увагу, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Оцінюючи оскаржені позивачем рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.10.2014 року за № 504070000/2013/000017/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 24.10.2013 року за № 504070000/2013/00050, колегія суддів не вбачає порушень норм Митного кодексу України з сторони апелянта, що зазначені рішенні відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що імпортований товар позивач придбав у компанії CNHI International SA (Швейцарія) за контрактом від 20.05.2013 року № UA-TT-WR-1-2013 за ціною 10000 дол.США, що підтверджується специфікацією від 20.05.2013 року № 4 та інвойсом №FTCNH130403872 від 30.09.2013р (а.с. 29-30).

Крім того, на підтвердження реальності митної вартості товару ТОВ «Техноторг» зазначив, що відповідно до наданої комерційної пропозиції від 30.08.2013 року продавець надав пропозицію позивачу при купівлі 5 одиниць зернозбиральних комбайнів та 5 одиниць зернових жниварок отримати акційну ціну на зернозбиральний комбайн 108000 євро за одиницю і на зернову жниварку 10000 дол.США за одиницю товару.

Тобто названа акційна ціна товару обумовлена загальною сумою контракту з виробником товару CNHІ International SA в 108000 євро, обсягами постачання та сезонністю акційних знижок, що дає змогу позивачу придбавати товар по більш низькій ціні.

При цьому постачальником товару є безпосередньо його виробник - компанія CNHІ International SA, яка є загальновідомим світовим концерном з виробництва сільськогосподарської, будівельної та промислової техніки.

Крім того неподання позивачем запитуваних Митницею документів за відсутності належного обгрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України по справам №№ К/800/31997/14, К/800/39194/14, К/800/6636/15, К/800/61957/14, К/800/59537/14 за аналогічною категорією спору, між тими самими сторонами, за тим же самим контрактом та специфікацією.

Отже, оскільки позивачем надано Миколаївській митниці передбачений ст. 53 МК України пакет документів, достатній для підтвердження кількісних та вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття митним органом рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.10.2014 року за № 504070000/2013/000017/1 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 24.10.2013 року за № 504070000/2013/00050, є безпідставним.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2013/000017/1 від 24.10.2013 року, прийняте Митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2013/00050 від 24.10.2013 року, прийняту Митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" /54025, м.Миколаїв, пр..Героїв Сталінграду, 113, ЄДРПОУ 30976452/ судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у сумі 210,72 грн. /двісті десять гривень сімдесят дві копійки/.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.04.2016 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик