Ухвала суду № 57061313, 05.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 р. Справа № 876/6977/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

представника відповідача Боднар Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн-Електрон» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Концерн-Електрон» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби, яким просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.09.2012 року № 0000121504, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 89998,75 грн., в тому числі 71999,00 грн. за основним платежем і 17999,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000131504, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року на 145294,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 36323,50 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що висновки відповідача про безтоварність та нереальність укладеної позивачем з власним ДП «Енергоцентраль-Електрон» угоди по придбанню нерухомого майна є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях. Зокрема, суд вказав, що операція з повернення внеску позивача до статутного фонду ДП «Енергоцентраль-Електрон» за формальними ознаками підпадає під регулювання ст. ст. 198, 200 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, однак не є операцією з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей і має свої особливості, яких не було враховано перевіряючими під час проведення перевірки ПАТ «Концерн-Електрон».

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною і необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час перевірки позивач надав лише акт передачі-приймання із статутного фонду ДП «Енергоцентраль-Електрон» до ПАТ «Концерн-Електрон» та податкову накладну від 31.05.2012 року, однак не надав інформації про проведення експертної оцінки будівель, установчих документів щодо внесення чи невнесення змін до статутного фонду ПАТ «Концерн-Електрон», платіжних доручень (виписок банку). Також апелянт вказує, що акт передачі-приймання зі сторони ДП «Енергоцентраль-Електрон» підписано особою, яка не мала повноважень для цього, а саме головою ліквідаційної комісії підприємства. Надані позивачем первинні документи не підтверджують факту здійснення господарської операції і відповідно законність відображення даних правовідносин у податковій звітності. А відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, 27.-31.08.2012 року працівники Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби провели документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Концерн-Електрон» з питання правомірності нарахування йому суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів по декларації за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 07.09.2012 року № 2798/15-40/13801109.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що ПАТ «Концерн-Електрон» не підтверджено реальності здійснення господарських відносин з ДП «Енергоцентраль-Електрон» за звітний (податковий) період травень 2012 року у зв'язку із порушенням п. п. 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», у зв'язку з чим завищено суми податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за травень 2012 року на 217293,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19 декларації) за травень 2012 року на загальну суму 4212,00 грн. та завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника в банку (рядок 23.2 декларації) за липень 2012 року на 145294,00 грн.

На підставі акта перевірки Державна податкова інспекція в Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення від 27.09.2012 року № 0000121504, яким ПАТ «Концерн-Електрон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 89998,75 грн., в тому числі 71999,00 грн. за основним платежем і 17999,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000131504, яким ПАТ «Концерн-Електрон» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року на 145294,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 36323,50 грн.

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з таких підстав.

Як встановив суд, ДП «Енергоцентраль-Електрон» є дочірнім підприємством ПАТ «Концерн-Електрон», зареєстроване 05.06.1997 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради, юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Залізнична, 18.

Згідно з рішеннями правління ВАТ «Концерн-Електрон» (після перереєстрації ПАТ «Конценр-Електрон») від 15.04.2003 року, 18.04.2007 року та від 15.04.2008 року було передано в якості внеску до статутного фонду ДП «Енергоцентраль» (після перереєстрації ДП «Енергоцентраль-Електрон») майно - основні фонди.

Факт передачі основних фондів із ВАТ «Концерн-Електрон» у статутний фонд ДП «Енергоцентраль» підтверджується наданими позивачем актами передачі-приймання майна від 30.04.2003 року та від 23.05.2008 року, а також виписаними ВАТ «Концерн-Електрон» податковими накладними від 31.05.2007 року № 896 та від 23.05.2008 року № 937.

В бухгалтерському обліку позивача внесення основних засобів до статутного фонду ДП «Енергоцентраль» відображено як дебет (збільшення) балансового рахунку «Довгострокові фінансові інвестиції» та кредит (зменшення) балансового рахунку «Основні засоби», а ДП «Енергоцентраль» - як дебет (збільшення) балансового рахунку «Основні засоби» та кредит (збільшення) балансового рахунку «Статутний фонд».

При цьому, як встановив суд, зазначені вище обставини здійснення внеску до статутного фонду ДП «Енергоцентраль» посадові особи відповідача під час проведення перевірки не досліджували та не враховували при формуванні висновків перевірки.

18.05.2012 року правління ПАТ «Концерн-Електрон» у зв'язку із економічною доцільністю, з метою належного використання акціонерного майна, а також для погашення ДП «Енергоцентраль-Електрон» заборгованості із виплати заробітної плати працівникам прийняло рішення про вилучення із статутного фонду ДП «Енергоцентраль-Електрон» переданого раніше майна у формі основних фондів, а саме частини корпусу № 2, частини корпусу ІЛК, блоку А № 6, частини корпусу ВД, частини корпусу № 3, частини корпусу № 4, корпусу № 4 по вул. Залізничній, 18, частини корпусу № 4, частини корпусу № 4 в осях 1-4, частини корпусу № 4 в осях 1-5 загальною вартістю 1303758,16 грн., в тому числі податок на додану вартість 217293,03 грн. Також даним рішенням вирішено здійснити внесок у статутний фонд ДП «Енергоцентраль-Електрон» у вигляді грошових коштів в сумі 1303758,16 грн.

Факт передачі зазначеного майна із статутного фонду ДП «Енергоцентраль-Електрон» у ПАТ «Концерн-Електрон» підтверджується актом передачі-приймання майна від 31.05.2012 року та податковою накладною від 31.05.2012 року № 9 на суму 1303758,16 грн., в тому числі податок на додану вартість 217293,03 грн.

А факт внесення позивачем грошових коштів на рахунок ДП «Енергоцентраль-Електрон» підтверджується платіжними дорученнями від 31.05.2012 року № 503 на суму 800000,00 грн., від 01.06.2012 року № 510 на суму 253758,16 грн., від 22.06.2012 року № 573 на суму 5000,00 грн. та від 25.06.2012 року № 604 на суму 245000,00 грн., в яких призначення платежу вказане «Внесок в статутний фонд згідно рішення Правління протокол № 9 від 18.05.2012 року».

Зазначені операції були відображені в бухгалтерському обліку ПАТ «Концерн-Електрон» як дебет (збільшення) балансового рахунку «Основні засоби», кредит (збільшення) по балансовому рахунку 377 «Розрахунки з іншими кредиторами» та кредит (зменшення) балансового рахунку «Довгострокові фінансові інвестиції» на вартість повернених основних засобів, а ДП «Енергоцентраль-Електрон» - як кредит (зменшення) балансового рахунку «Основні засоби» та дебет (збільшення) балансового рахунку 311 «Поточний рахунок в національній валюті» на суму одержаних грошових коштів.

Зазначені обставини щодо повернення майна (основних фондів) з ДП «Енергоцентраль-Електрон» до ПАТ «Концерн-Електрон» також не заперечуються відповідачем.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно з пп. 14.1.191 цієї статті постачання товарів - це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 146.17.1 п. 146.17 ст. 146 цього Кодексу до продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються операції із внесення таких основних засобів та нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи.

Відповідно до пп. пп. 14.1.18, 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.198.2 ст. 198 цього Кодексу є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно до п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 Кодексу податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

А згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 200.3 цієї статті при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 цієї статті визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

А згідно з п. 200.6 даної статті платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно з положеннями наведених норм бюджетне відшкодування податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування платником податку податкового кредиту.

В свою чергу формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Також необхідною умовою для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні цих товарів (робіт, послуг), до податкового кредиту, є факт реальності придбання таких товарів (робіт, послуг), для чого відповідні витрати платника податків мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку.

В даному випадку необхідно встановити факт реальності господарських операцій, тобто фактичне поставлення товарів (робіт, послуг), а аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, операція з повернення позивачем внеску до статутного фонду ДП «Енергоцентраль-Електрон» за формальними ознаками підпадає під регулювання ст. ст. 198, 200 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, але має певні особливості.

Однак під час проведення перевірки ПАТ «Концерн-Електрон» посадові особи відповідача не дослідили і не врахували характеру зазначеної вище операції, її відображення в бухгалтерському обліку підприємства, зв'язок із здійсненням господарської діяльності ПАТ «Концерн-Електрон», а також, що дана операція не є такою, що спрямована на отримання прибутку.

В свою чергу, факт реального здійснення зазначеної вище операції підтверджується наведеними вище документами (акти приймання-передачі, податкові накладні), які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що твердження податкового органу про безтоварність та нереальність господарських операцій між ПАТ «Концерн-Електрон» і ДП «Енергоцентраль-Електрон», є необґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

При цьому, колегія суддів враховує, що висновки податкового органу ґрунтуються лише на акті ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 537/15-40/23961937 від 16.08.2012 року про неможливість проведення перевірки/зустрічної звірки ДП «Енергоцентраль-Електрон» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Іртас» за період з 01.02.2010 року до 28.02.2010 року, з 01.03.2010 року до 31.03.2010 року, з 01.07.2010 року до 31.07.2010 року, ТзОВ «Сура 58» за період з 01.07.2010 року до 31.07.2010 року, ТзОВ «Екопласт-Львів» за період з 01.05.2010 року до 31.05.2010 року, з 01.06.2010 року до 30.06.2010 року, з 01.08.2010 року до 31.08.2010 року, ПП «Будівельна Фірма «Віалекс» за період з 01.09.2009 року до 30.09.2009 року.

Такі висновки податкових органів сформовані на підставі фактів відсутності вказаних суб'єктів господарювання за юридичною адресою, не отриманням контролюючим органом від вказаних платників документів щодо формування податкового кредиту і виникнення податкових зобов'язань, на підставі відомостей, які знаходяться в їх облікових справах, та актів про неможливість проведення перевірок, складених іншими податковими органами.

Проте норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для відмови у формуванні витрат і податкового кредиту платника податків, як неотримання в ході перевірки відомостей щодо його контрагентів, та наявність або відсутність у них технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також, як зазначено вище, органи державної податкової служби дійшли вказаних висновків без дослідження первинних документів фінансового і бухгалтерського обліку цих підприємств, в зв'язку з чим, на думку колегії суддів, такі відомості не можна вважати повністю достовірними та обґрунтованими.

Крім того, згідно з актом обстеження податкової та фактичної адреси ДП «Енергоцентраль-Електрон» встановлено, що за фактичною адресою м. Львів, вул. Олени Степанівни, 45, знаходиться житловий будинок. Однак, згідно з наданими позивачем доказами, за даною адресою зареєстрована філія ДП «Енергоцентраль-Електрон» - «Енергосервіс-Електрон».

В свою чергу, факт присутності ДП «Енергоцентраль-Електрон» за місцем реєстрації (м. Львів, вул. Залізнична, 18) підтверджується направленням відповідачем запиту від 28.08.2012 року № 15016/10/15-40 про надання пояснень та їх документального підтвердження та надання підприємством відповіді на вказаний запит від 05.09.2012 року № 25/12 з даної адреси реєстрації, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача про те, що акт передачі-приймання майна (основних фондів) зі сторони ДП «Енергоцентраль-Електрон» підписано особою, яка не мала повноважень на це, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданого позивачем витягу з протоколу від 20.01.2012 року № 2 засідання Наглядової ради ПАТ «Концерн-Електрон», за наслідками розгляду пропозиції голови правління підприємства було вирішено ліквідувати ДП «Енергоцентраль-Електрон», створити ліквідаційну комісії, головою якої призначити начальника управління права ПАТ «Концерн-Електрон»ОСОБА_2, а заступником - в.о. директора ДП «Енергоцентраль-Електрон» ОСОБА_3

Рішенням від 26.01.2012 року засідання ліквідаційної комісії ДП «Енергоцентраль-Електрон», оформленим протоколом № 1, на час діяльності ліквідаційної комісії право підпису усіх документів підприємства надано голові ліквідаційної комісії ОСОБА_2 та заступнику голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі № 2а-10753/12/1370 за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн-Електрон» до Державної податкової інспекції в Залізничному районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

Т.І. Шинкар

Ухвала складена в повному обсязі 11.04.2016 року