Рішення № 57060053, 08.04.2016, Полонський районний суд Хмельницької області

Провадження №2/681/130/2016 Справа № 681/2091/15-ц

Рішення

іменем України

08 квітня 2016 року Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Боб"яка Б.В., з участю секретаря Будника Д.О., позивача та його представника ОСОБА_1, відповідача,

розглянувши в залі суду в м. Полонне у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

встановив:

09 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому вказав, що 04 липня 2013 року померла їх мати ОСОБА_6. Після смерті матері відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки. Після смерті матері у шестимісячний термін позивач звернувся до нотаріуса, але нотаріус усно відмовила прийняти заяву, бо в нього не було державного акта на земельну ділянку. Вважає, що державний акт на земельну ділянку відповідач викрав під час похорону матері. Випадково дізнався, що власником земельної ділянки є відповідач ОСОБА_3, який здав її в оренду і який скрив від нотаріуса інформацію, що позивач також є спадкоємцем. Просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для прийняття спадщини.

З ініціативи суду до розгляду справи залучено третіми особами, які не заявляють самостійних вимог, сестру і брата сторін ОСОБА_5 та ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримує доводи позову і пояснив, що від спадщини не відмовлявся, звертався до нотаріуса в січні або лютому 2014 року, нотаріус і сільський голова не розяснили йому порядок звернення за спадщиною. Мати була зареєстрована і проживала до своєї смерті в його будинку в селі Голубча, а він на час смерті матері був зареєстрований і проживав в селі Кустівці.

Свідок ОСОБА_7, дружина позивача, в суді показала, що її чоловік звертався до нотаріуса після смерті його матері та в сільську раду, але в сільській раді їм пояснили, що оскільки мати була зареєстрована і проживала в будинку, що належить позивачеві, то спадщина після смерті матері належить ОСОБА_8 Їй секретар сільської ради пояснювала, що до шести місяців заяву не потрібно подавати, бо спадщина буде на двох. Відповідач ОСОБА_3 телефонував до позивача і питав, як будуть ділити спадщину, але її чоловік повідомив йому, що ділити спадщину не буде.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримує доводи позивача і пояснила, що ОСОБА_2 пропустив строк звернення в силу своєї юридичної необізнаності, він звертався після смерті матері до нотаріуса та в сільську раду з питаннями оформлення спадщини після смерті його матері, але ніхто йому не розяснив порядок звернення за спадщиною, а до юриста, який би міг надати йому кваліфіковану пораду, позивач за правовою допомогою не звертався.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнає і в суді пояснив, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку він не викрадав, а мати у 2008 році віддала йому державний акт на зберігання ще за свого життя. Після смерті матері він під час телефонної розмови пропонував позивачеві в строк до шести місяців подати заяви до нотаріуса про прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки, але останній навідріз відмовився, висловившись,що нехай ця земельна ділянка попадає. Тоді він сам звернувся до нотаріуса і повідомив про інших спадкоємців, в тому числі про позивача, а також про брата і сестру, які живуть в Російській Федерації.

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в суд не прибули, направили до суду письмові заяви про розгляд справи без їх участі, просять прийняти до уваги, що вони від своєї частки спадщини після смерті матері відмовляються на користь позивача ОСОБА_2

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав. Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 померла 04 липня 2013 року. Після її смерті відкрилась спадщина у виді земельної ділянки. Спадкоємець першої черги ОСОБА_3 звернувся в шестимісячний строк до нотаріуса про прийняття спадщини 19 грудня 2013 року. Позивач ОСОБА_2 , який не проживав разом із спадкодавцем на час її смерті і не був зареєстрованим за її місцем реєстрації проживання, в шестимісячний строк після смерті матері до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався. Відповідач ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса 19 грудня 2013 року із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 і в цій заяві вказав, що, крім нього, спадкоємцем є також ОСОБА_2

Пояснення сторін повністю узгоджуються з письмовими доказами свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_2, свідоцтвом про смерть ОСОБА_6, довідкою сільського голови про осіб, зареєстрованих та проживаючих ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті матері сторін, письмовою відмовою нотаріуса, спадковою справою.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними. Позивач не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Після смерті матері позивач ОСОБА_2 без поважних причин пропустив строк звернення про прийняття спадщини. Юридичну необізнаність позивача про порядок прийняття спадщини суд не вважає поважною причиною, що завадила йому звернутися у встановлений строк до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері. Інших доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до нотаріуса про прийняття спадщини, які повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача на вчинення дій із прийняття спадщини, ОСОБА_2 суду не надав.

Керуючись ст.ст. 10,11, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла 04 липня 2013 року, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання до Полонського районного суду апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Б.Боб»як