Постанова № 57057977, 31.03.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/1502/16-а

Провадження №2-а/592/40/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

при секретарі: Троценко Ю. Ю. ,

за участю представника позивачки за довіреністю: ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача за довіреністю: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

15.02.2016 року ОСОБА_3 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок пенсії, в якому вона зазначила про те, що з 21.09.2009 року вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах як пенсіонер за вислугою років. Згідно зі ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції від 12.07.2001 року, що діяла на час призначення пенсії) їй було призначено пенсію в розмірі 88 % від суми місячної заробітної плати. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з 01.12.2015 року було підвищено на 25 % посадові оклади працівників прокуратури, розміри яких затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури . У звязку з цим, для реалізації права на пенсійне забезпечення, 20.01.2016 року вона звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах з письмовою заявою про відповідний перерахунок з 01.01.2016 року її пенсії, виходячи з 88 % від суми місячної заробітної плати на цей час, згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, що діяла на час призначення пенсії. До заяви вона додала довідку прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16 про заробітну плату на відповідній посаді. 02.02.2016 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах на її заяву було надано письмову відповідь про відмову в перерахунку пенсії. У відповіді вказано про те, що згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VІІІ від 02.03.2015 року з 01.06.2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України Про прокуратуру , скасовані, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії за цим законом. Дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, а саме: відмову перерахувати розмір пенсії, вона вважає протиправними, що обґрунтовує наступним. 1. П. 5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VІІІ від 02.03.2015 року, на який послались працівники управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, передбачено: Уразі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України Про державну службу , Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , Про статус народного депутата України , Про Кабінет Міністрів України , Про судову експертизу , Про Національний банк України , Про службу в органах місцевого самоврядування , Про дипломатичну службу , Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України . З наведеного вище положення закону вбачається, що з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо призначення пенсій особам відповідно до Закону України Про прокуратуру , але не скасовуються підстави та умови перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до Закону України Про прокуратуру . 2. На час розгляду звернення та на день надання відповіді управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах був чинним Закон України Про прокуратуру № 1697-VII від 14.10.2014 року, ст. 86 якого були визначені підстава та порядок перерахунку пенсії, зокрема, пенсії працівникам прокуратури перераховуються з урахуванням таких умов: 4. ... Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років ; 13. Пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами . 3. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах не було враховано, що пенсія їй нарахована у вересні 2009 року на підставі ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, якою визначено: Пенсія призначається в розмірі не більше 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування... ; Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком . Таким чином, вказаними нормами Закону України Про прокуратуру , що діяли на час призначення пенсії, передбачено право на перерахунок пенсії. Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах відмовлено їй у перерахунку призначеної раніше пенсії, чим порушено її право на пенсійне забезпечення. Перерахунок пенсії повинен здійснюватися, виходячи з розміру 88 % від суми її місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, як передбачено ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру , що діяв на час призначення пенсії, тобто станом на вересень 2009 року. В подальшому до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру вносилися зміни. Так, Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 року № 3668-VI до вказаної статті внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до п. 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Їй була призначена пенсія 21.09.2009 року, тобто до набрання чинності вказаним Законом. Останнє підвищення заробітної плати працівників органів прокуратури відбулося у грудні 2015 року згідно з вищезазначеними Постановами Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 та від 31.05.2012 року № 505, а відтак у неї виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії. Згідно з ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Ч. 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Ст. 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина, зокрема, право на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) , не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. Ч. 1 ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи) . Конституційний суд України неодноразово розглядав проблеми, повязані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальним законом, в тому числі і за Законом України Про прокуратуру . Таким чином, обсяг її прав в частині отримання гарантованого законодавством розміру пенсійних виплат не може бути звуженим або зменшеним у звязку з внесенням змін до Закону України Про прокуратуру , що погіршують її становище, прийняттям Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 року № 76-VIІІ, нової редакції Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VIІ та Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-VIII. Ст. 86 нової редакції Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 року № 1697-VIІ звужує зміст та обсяг її прав як громадянина, якому пенсія була призначена раніше, оскільки обмежує максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Тому, враховуючи положення ст. ст. 22, 58, 64 Конституції України, перерахунок її пенсії має проводитися за документами пенсійної справи та додатково поданою нею довідкою прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16 про розмір заробітної плати на посаді, що вона займала на час призначення пенсії, за ставкою 88 % від суми її місячної заробітної плати та без обмеження максимального розміру пенсії. Аналогічні висновки з цього приводу зроблено колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 17.12.2013 року та в ухвалі від 22.06.2015 року (їх копії, роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, додаються) , де зазначено, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому колегія дійшла до висновку про те, що внесені Законом від 28.12.2014 року № 76-VIІІ зміни до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм перерахунку пенсії за вислугою років прокурорам, є ч. ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 КАС України. П. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення Про Пенсійний фонд України , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 року № 280, і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи позивача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 18, 19, 104 106, 161 КАС України, вона просила: 1. Прийняти позовну заяву до провадження. 2. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку призначеної їй пенсії згідно з її заявою від 20.01.2016 року та довідкою прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16. 3. Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м. Сумах здійснити з 01.01.2016 року перерахунок призначеної їй пенсії, виходячи з 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. 4. Стягнути з Державного бюджету України на її користь судові витрати, а саме: судовий збір згідно з квитанцією, що додається (вхідний № 5784/16 від 15.02.2016 року) (а. с. 3 8) .

25.02.2016 року представник відповідача за довіреністю головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу управління Пенсійного фонду України в м. Сумах ОСОБА_2 надав до Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на адміністративний позов ОСОБА_3 про зобовязання здійснити перерахунок пенсії, в якому в. о. начальника управління Пенсійного фонду України в м. Сумах ОСОБА_4 зазначила про те, що управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, ознайомившись з адміністративним позовом ОСОБА_3 , (далі позивачка) до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, заперечує проти нього виходячи з наступного. По-перше, позивачка з вересня 2009 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сумах як отримувач пенсії відповідно до Закону України Про прокуратуру . П. 1 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789 від 05.11.1991 року чітко визначав прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. На підставі даної норми закону позивачці виплачувалась пенсія у розмірі 88 відсотків. П. 13 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Вона зазначає про те, що 01.10.2011 року вступив в законну силу Закон України Про заходи щодо забезпечення реформування пенсійної системи , п. п. 4 п. 6 розділу II було внесено зміну до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру , а саме: пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Як передбачено ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Отже, з наведеного вище вбачається відсутність правової підстави для задоволення позовних вимог позивачки щодо неправомірності перерахування пенсії. По-друге, Закон України це державний нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш важливі суспільні відносини шляхом встановлення загальнообовязкових правил поведінки субєктів цих відносин. П. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України Про прокуратуру . Отже, з 01.06.2015 року норми щодо пенсійного забезпечення відповідно до Закону України Про прокуратуру скасовані. Так, листом від 02.02.2016 року управління повідомило ОСОБА_3 про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії. Крім того, незрозуміле вільне тлумачення позивачкою п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII, яка ототожнює поняття пенсійне забезпечення та призначення пенсій. Управління не погоджується з таким тлумаченням, та повідомляє про те, що пенсійне забезпечення є поняттям більш ширшим, аніж призначення пенсії. Пенсійне забезпечення включає в себе такі поняття як призначення пенсії, перерахунок пенсії, перехід з виду на вид, виплата пенсії та інше. По-третє, позивачка просить не обмежувати максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Дані позовні вимоги не відповідають та повністю суперечать вимогам чинного законодавства. Так, ч. 3 ст. 85 Закону України Про прокуратуру передбачено, що тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенси (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень . Тому дана правова норма прямо забороняє перевищувати максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про прокуратуру , що свідчить про безпідставність позовних вимог. По-четверте, вона звертає увагу суду на те, що критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені ч. 3 ст. 2 КАС України. Ч. 3 ст. 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій) ; безсторонньо (неупереджено) ; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) ; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. По-пяте, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону) . Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування) та використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, повязаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Бюджет Пенсійного фонду України на 2016 рік ще не прийнято. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла до 01.09.2015 року) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору. Отже, управління Пенсійного фонду України в м. Сумах не має можливості сплатити судовий збір у звязку з відсутністю коштів. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, при цьому органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі і межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Управління Пенсійного фонду України м. Сумах виконує свої функції та обовязки в межах своїх повноважень, визначених Положенням про управління, керуючись діючим в Україні законодавством. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158, 159, 161, 167 КАС України, вона просила: 1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити. 2. Дії управління визнати законними і такими, що відповідають чинному законодавству (вхідний № 7825 від 25.02.2016 року) (а. с. 21, 22) .

У відкритому судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги позивачки у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Він просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача за довіреністю головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу управління Пенсійного фонду України в м. Сумах ОСОБА_2 позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченні. Він просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 , а дії управління визнати законними та такими що відповідають нормам чинного законодавства.

Вислухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_3 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_1, пояснення представника відповідача за довіреністю головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу управління Пенсійного фонду України в м. Сумах ОСОБА_2, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було призначено довічну пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 01.08.2012 року Пенсійним фондом України, серія ААЄ № 665172 (а. с. 9) .

Із змісту довідки прокуратури Сумської області № 18-1зп-16 від 20.01.2016 року вбачається, що Видана ОСОБА_3 працювала в прокуратурі Сумської області на посаді старшого прокурора прокуратури області. Заробітна плата на цій посаді на 01.12.2015 року згідно чинного законодавства складає: - посадовий оклад 2946,00 грн. (ст. 86 Закону України Про прокуратуру , Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами та доповненнями) ; - надбавка за класний чин старший радник юстиції 135,00 грн. (ст. 86 Закону України Про прокуратуру , Постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268, від 12.03.2008 року № 187) ; - надбавка за вислугу років в органах прокуратури 1232,40 грн. (ст. 86 Закону України Про прокуратуру , Постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 року № 425) ; - середній розмір надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи за відповідною посадою 3019,38 грн. (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами та доповненнями) ; - середній розмір премії за загальними результатами роботи за відповідною посадою 13199,00 грн. (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами та доповненнями) ; - матеріальна допомога на оздоровлення (1/12) 611,07 грн. (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами та доповненнями) ; - матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань (1/12) 611,07 грн. (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами та доповненнями) . Всього : 21753,92 грн. (двадцять одна тисяча сімсот пятдесят три) грн. 92 коп. . На всі виплати, включені в довідку, нараховуються страхові внески. Довідку видано на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами та доповненнями з урахуванням особового рахунку. Довідка видана для предявлення в Пенсійний фонд (а. с. 10) .

20.01.2016 року ОСОБА_3 звернулася до начальника управління Пенсійного фонду України в м. Сумах ОСОБА_5 із заявою про перерахунок пенсії, в якій вона просила провести з 01.01.2016 року перерахунок пенсії за вислугу років згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру (в редакції від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, що діяв на момент призначення їй пенсії) з розрахунку 88 % від і суми заробітної плати на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 зі змінами та доповненнями від 09.12 2015 року, відповідно до яких підвищено оклади працівників прокуратури (а. с. 11) .

02.02.2016 року заступником начальника управління Пенсійного фонду України в м. Сумах ОСОБА_6 на імя ОСОБА_3 був надісланий лист Про розгляд заяви № 33/Р, в якому зазначено про те, що управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, уважно розглянувши її заяву від 20.01.2016 року, повідомляє, що у відповідності до п. 5 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року № 213-VIІІ з 01.06.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України Про державну службу , Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , Про статус народного депутата України , Про Кабінет Міністрів України , Про службу в органах місцевого самоврядування , Про дипломатичну службу . Отже, з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Враховуючи вищезазначене, підстави для проведення перерахунку її пенсії відсутні. У разі незгоди з відповіддю вона може бути оскаржена до головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області або до суду (а. с. 12) .

З аналізу чинного конституційного, адміністративного законодавства України з урахуванням рекомендацій та розяснень, наданих Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України, вбачається наступне.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті неодноразово змінювалась.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії ОСОБА_3 , прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 01.10.2011 року, були внесені зміни до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Так, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок ;на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у звязку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють ч. ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, положення яких щодо перерахунку пенсії у звязку із прийняттям Закону № 3668-VІ змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті) .

Так, відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VІ зміни до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч. ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у звязку із прийняттям Закону № 3668-VІ не зазнали.

Вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, слід виходити із того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій) .

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Конституційний Суд України в Рішенні від 11.10.2005 року № 8-рп зазначив: В Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоровя, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обовязком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга) , 8, 19 (частина друга) , 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і повязану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (абз. абз. 2, 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2005 року № 8-рп) .

Аналіз прецедентної практики ЄСПЛ дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами-учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державою принципу правомірних або законних очікувань та захисту прав людини через призму цього принципу. Зокрема, у справах ОСОБА_7 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії та Федоренко проти України ЄСПЛ констатував, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності (cf. , Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31; п. 21 рішення ЄСПЛ у справі Федоренко проти України) . У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття майно , а саме: в контексті ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, це поняття охоплює як існуюче майно , так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (п. 74 рішення від 02.03.2005 року ЄСПЛ від MALTZAN and Others v. Germany) . ЄСПЛ робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формується позиція для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися активом , вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону. Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 462-VIII Про Заяву Верховної Ради України Про відступ України від окремих зобовязань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод схвалено Заяву Верховної Ради України про відступ від окремих зобовязань, визначених п. 3 ст. 2, ст. ст. 9, 12, 14, 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. ст. 5, 6, 8, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме: до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України. Водночас Україна не зробила відступу від Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому Пленум Верховного Суду України наголошує, що стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі щодо законних очікувань стосовно ефективного здійснення свого права власності . Таким чином, ст. 1 зазначеного Першого протоколу слід застосовувати для захисту правомірних (законних) очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому) , оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають в особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала всі підстави вважати таке рішення дійсним і розраховувати на певний стан речей. Тобто в зазначених рішеннях ЄСПЛ установив, що наявність правомірних (законних) очікувань є передумовою для відповідного захисту. У свою чергу умовою наявності правомірних очікувань у розумінні практики ЄСПЛ є достатні законні підстави. Інакше кажучи, правомірні (законні) очікування очікування можливості здійснення певного права як прямо гарантованого, так і опосередкованого, у разі якщо особа прямо не виключена з кола осіб, хто є носіями відповідного права. Згідно із ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип правової визначеності, основу якого утворює ідея передбачуваності очікування субєктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам. Про те, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права, йдеться в рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 року Брумареску проти Румунії (п. 61) . Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними. Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ. Зокрема, в рішенні від 13.12.2001 року у справі Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109) . Стабільність правового регулювання проявляється в неприпустимості внесення довільних змін до діючої системи норм і є віддзеркаленням підтримання довіри громадян до законів та дій держави. Збереження розумної стабільності означає, серед іншого, обовязок законодавця враховувати при зміні умов набуття права на отримання соціальних благ законні очікування, повязані із виконанням (повністю або частково) умов набуття такого права. Рівність усіх перед законом, що випливає із ч. 2 ст. 21 Конституції України, впливає на регулювання всіх суспільних відносин. Дотримання цього принципу означає, зокрема, й безпідставну заборону без розумного виправдання запроваджувати різницю в правах осіб, які належать до однієї й тієї ж категорії (заборону відмінного поводження з особами, які знаходяться в однакових чи споріднених ситуаціях) . Крім того, положеннями Закону № 213-VIII, окрім принципу рівності всіх громадян, порушено принцип пропорційності. Так, у підпункті 5 пункту 2 розділу I Закону № 213-VIII поставлено в нерівні умови працюючих пенсіонерів (у тому числі працюючих прокурорів, які мають право на пенсію) . Зокрема, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України Про статус народного депутата України , Про державну службу , Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , пенсії, призначені відповідно до Закону № 1788-XII, не виплачуються.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування (в редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 року, яка чинна з 01.04.2015 року) тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України Про статус народного депутата України , Про державну службу , Про прокуратуру , Про судоустрій і статус суддів , пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Аналізуючи встановлені обставини справи, приведені норми законів, які врегульовують вказані спірні правовідносини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок пенсії слід задовольнити.

Відповідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 551,20 грн. слід стягнути з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка субєкта владних повноважень управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах.

Таким чином суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок пенсії слід задовольнити.

Крім того, дана постанова була ухвалена з урахуванням правових позицій Верховного Суду України, а саме: з урахуванням постанови Верховного Суду України від 06.10.2015 року по справі № 127/11720/14-а (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52717166) , з урахуванням постанови Верховного Суду України від 10.12.2013 року по справі № 21-348а13 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36475539) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязання здійснити перерахунок пенсії задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку призначеної їй пенсії згідно з її заявою від 20.01.2016 року та довідкою прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16.

Зобовязати управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах здійснити з 01.01.2016 року перерахунок призначеної їй пенсії, виходячи з 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленим для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунка субєкта владних повноважень управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах.

Повідомити осіб, які беруть участь у справі, про те, що вони можуть одержати копію постанови в повному обсязі 07.04.2016 року.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: І.Г. Бичков