Ухвала суду № 57057754, 06.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2982/16

Головуючий у першій інстанції Алексєєва О. В.

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого: Артеменка І.А.,

суддів: Суворова В.О.,

Черевка П.М.,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 27 листопада 2015 року по справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання виконавчого провадження незаконним,-

встановила:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій просила визнати незаконним виконавче провадження ВП № 11897890 примусового виконання виконавчого листа № 2-247 від 18.03.2009 року, виданого 28.10.2008 року Ширяївським районним судом Одеської області, в частині зобов'язання ОСОБА_3 повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 7,87 га, яка розташована на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області та належить ОСОБА_4 на підставі державного акту. Визнати зазначене виконавче провадження в частині вилучення з незаконного володіння ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_4 та його повернення власникові ОСОБА_4 таким, як винесено завчасно, а тому не підлягаючим виконанню.

21.10.2014 року ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку площею 7,87 га, яка розташована на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області та належить ОСОБА_4 на підставі державного акту.

Ухвалою Ширяївського районного суду Одеської області від 27 листопада 2015 року скаргу ОСОБА_3 прийнято до провадження. Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду в частині повернення заяви про забезпечення позову скасувати, постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на земельну ділянку площею 7,87 га, яка розташована на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області та належить ОСОБА_4 на підставі державного акту, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За правилами ч. 2 п. 4 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню по справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.1-3).

21.10.2014 року ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку площею 7,87 га, яка розташована на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області та належить ОСОБА_4 на підставі державного акту (а.с.20-21).

Оскаржуваною ухвалою суду прийнято скаргу ОСОБА_3 до провадження, призначено її до розгляду та вирішено питання щодо повернення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Колегія суддів вважає ухвалу суду в частині повернення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову необґрунтованою з наступних підстав.

Згідно ч.ч. 1 та 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 1 та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом п. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. При цьому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У п. 7 вказаної Постанови зазначено, що ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Таким чином, суд першої інстанції у порушення вимог ЦПК та постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішив питання щодо повернення заяви про забезпечення позову не в окремому процесуальному документі, а в ухвалі про прийняття скарги до розгляду.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду в частині повернення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову підлягає скасуванню, з направлення справи до суду першої інстанції для постановлення вмотивованої ухвали за результатами розгляду заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ширяївського районного суду Одеської області від 27 листопада 2015 року в частині повернення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову скасувати.

В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.А. Артеменко

П.М. Черевко

В.О. Суворов