Рішення № 57056764, 11.04.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/1821/16-ц

Провадження № 2/520/2161/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на малолітніх дітей,

В С Т А Н О В И В :

15.02.2016 року позивач звернулась до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який 14.09.2004 року було зареєстровано міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, про що у Книзі реєстрації актів про укладення шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1200. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі 2000 гривень, але не менш ніж 30 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з дня подання позовної заяви до суду й до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі 2000 гривень, але не менш ніж 30 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи з дня подання позовної заяви до суду й до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що вона з 14.09.2004 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу у них народились діти: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач вказує на те, що подружні стосунки припинились, вони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Родина існує формально. Різні погляди на сімейне життя, повна несумісність характерів, втратили почуття любові один до одного та взаєморозуміння

Також позивач стверджувала, що діти проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні. Вказує, що їй матеріально важко утримувати двох дітей, вона потребує матеріальної допомоги, з урахуванням того, що необхідно оплачувати витрати на харчування, розвиток, одяг та лікування.

Крім того, позивач стверджувала, що відповідач працездатний, фізично здоровий і може за своїм матеріальним станом надавати дітям допомогу.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

У судове засідання позивач з`явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові. Пояснила, що досить тривалий час не проживає разом з відповідачем, шлюбних стосунків не підтримують. У лютому 2016 року відповідач, залишивши їй свій паспорт громадянина України, виїхав за межі країни. А також зазначила, що відповідач має великі борги, у зв'язку з чим наміру повертатись до країни не має. Крім того, вказувала, що відповідач не надає матеріальну допомогу дітям.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час у судове засідання сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладання не заявляв.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, відповідача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 14 вересня 2004 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, про що міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1200, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2.

В період вказаного шлюбу у сторін народились діти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 про що свідчить Свідоцтво про народження Серії НОМЕР_3.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе при обставинах, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.

Таким чином, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_3 та жінки - ОСОБА_1 й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.

Також судом враховується той факт, що один із членів сім`ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства", за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України (ч. 2 ст. 182 СК України).

Суд приймає до уваги той факт, що відповідач фізично здоровий, інших дітей, непрацездатних дружини та батьків на утриманні не має, так як доказів їх існування суду не надав, а у зв'язку з чим повинен утримувати своїх дітей.

Суд враховує положення закону про те, що позивач як і відповідач також має обов`язок утримувати неповнолітніх дітей.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень..

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів задовольнити та стягувати з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі - 2000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи від дня пред'явлення позову та до досягнення ними повноліття.

При цьому суд зауважує, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним та не суперечить чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та неповнолітніх дітей.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального, сімейного законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Крім того відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи викладене, необхідно оплату за вимогу про стягнення аліментів на користь держави судових витрат в розмірі 551, 20 гривень покласти на відповідача - ОСОБА_3.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах оплати платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного Кодексу України. ст.ст. 60, 88, 213, 215, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на малолітніх дітей - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 який 14.09.2004 року було зареєстровано міським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського обласного управління юстиції, про що у Книзі реєстрації актів про укладення шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1200.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_5 аліменти у твердій грошовій сумі 2000 гривень на утримання дитини: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з дня подання позовної заяви до суду- 15.02.2016 року й до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_5 аліменти у твердій грошовій сумі 2000 гривень на утримання дитини: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 15.02.2016 року й до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 551, 20 гривень на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача - 828011).

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії даного заочного рішення.

Суддя Куриленко О. М.