Рішення № 57053069, 31.03.2016, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/280/16-ц

Провадження № 2/316/333/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

"31" березня 2016 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі:

головуючого судді: Капустинського М.В.

при секретарі: Терещенко О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Енергодар цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення боргу з користувача житлового приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2016 року ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення боргу з користувача житлового приміщення, у якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3, як користувача квартири АДРЕСА_1, на її користь, борг у сумі 6149,52 грн. та судовий збір в розмірі 551,20 грн.

23 березня 2016 року позивач надала до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача, як користувача квартири АДРЕСА_1, на її користь борг у сумі 4949,52 грн. та судовий збір в розмірі 494,95 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що в 1995 році вона набула на праві приватної власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного 24 листопада 1995 року та нотаріально посвідченого державним нотаріусом Енергодарської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 05 лютого 2013 року вона зареєструвала своє право власності на вищеназвану квартиру в Реєстраційній службі Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області. З відповідачем по справі позивач була одружена двічі. Перший раз розірвання шлюбу відбулося в 1991 році. Після цього вони деякий час жили окремо один від одного, а другий раз вони перебували у шлюбі з 06 вересня 2003 року по 25 березня 2008 року. Колишнє подружжя має двох дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після придбання квартири позивач зареєструвала в ній свої місце проживання та дітей, а після укладення в 2003 році шлюбу ОСОБА_7. Шлюбні відносини між ними не склалися, тому 25 березня 2008 року шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач залишився проживати в квартирі та мешкає там до теперішнього часу. Фактично по теперішній час в квартирі зареєстровані 4 особи, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Деякий час після розірвання шлюбу відповідач частково надавав грошові кошти для сплати комунальних послуг та квартплати, про отримання яких вона писала відповідні розписки. Так, в 2013 році від ОСОБА_3 нею було отримано в рахунок оплати комунальних послуг(квартплати) в розмірі 1200,00 грн. 2014 року відповідач перестав надавати грошові кошти, навіть, на сплату квартплати. Відповідач не виконує обов'язки члена сім'ї, передбачені ч.3 ст. 156 ЖК України, пов'язані з утриманням, оплатою житлового приміщення та комунальних послуг. Усі ці обовязки, повязані з сплатою комунальних послуг, квартирної плати, покладені тільки на неї, і вона їх виконує, тобто, плату за комунальні послуги, електроенергію, квартирну плату, газ проводжу лише вона, а відповідач участі у сплаті не приймає та не бажають цього робити. Просить задовольнити її вимоги щодо стягнення вищезазначених грошових коштів та судового збору з відповідача всього на суму 5444,47 грн.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю у присутності її представника за дорученням ОСОБА_2, в заяві зазначила, що повні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с.66).

У судове засідання зявилась представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, уточнені позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, додатково зазначила, що вимоги висунуті відповідачу в межах строку позовної давності та з урахуванням наданих відповідачем розписок про отримання грошових коштів на сплату комунальних послуг (квартплати) позивачем.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав в повному обсязі, вважає їх надуманими, та пояснив, що після розірвання шлюбу вони з колишньою дружиною позивачем по справі ще фактично проживали як сімя до 2014 року, всі грошові кошти він надавав позивачці, а після того, як вона пішла мешкати до іншого чоловіка, на його утриманні знаходиться неповнолітній син. З 2010 року він працює неофіційно, має тимчасові заробітки. Крім того, ним була продана раніше його особиста квартира та грошові кошти були витрачені на потреби сімї. З урахуванням зазначеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав:

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2, яку вона придбала 24 листопада 1995 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Енергодарської державної нотаріальної контори ОСОБА_4В, зареєстровано в реєстрі за №1-2217 (а.с.5), згідно ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, нотаріально посвідченого державним нотаріусом Енергодарської державної нотаріальної контори ОСОБА_4В, зареєстровано в реєстрі за №1-2217 від 05 лютого 2013 року ОСОБА_1 є власником квартири в установленому законом порядку (а.с.6).

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували в офіційному шлюбі вдвічі. Перший раз шлюб було розірвано 21 липня 1992 року, що доводиться свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.7), укладено в другий раз 06 вересня 2003 року, що доводиться свідоцтвом про одруження (а.с.8) та розірвано 25 березня 2008 року, що доводиться свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.9);

Згідно копії Довідки, в квартирі АДРЕСА_2, зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 неповнолітній син стор ін по справі та повнолітня донька ОСОБА_8О.(а.с.10);

Згідно Розяснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 01.11.2006 року «Щодо порядку нарахування плати за користування житлом статтею 66 Житлового Кодексу УРСР (в редакції із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін і доповнень до Житлового Кодексу Української РСР" від 06.05.1993 N 3187-ХII, встановлено, що плата за користування житлом обчислюється, виходячи із загальної площі квартири. Відповідно до вимог зазначеної статті калькуляційною одиницею є 1 кв.м загальної площі.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560, під час формування тарифу на послуги повинна забезпечуватися прозорість усіх його складових з визначенням вартості кожної з них з розрахунку на 1 кв.м загальної площі квартири.

Квартирна плата - це плата не за площу, яку займає мешканець, а плата за утримання житла.

Утримання житла - це комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов для проживання людей і забезпечення збереження житлових будівель та технічного обладнання. Отже, квартплата обраховується з розрахунку на 1 кв.м загальної площі квартири.

Статтею 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.160 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму.

Відповідно до вимог ст.162 Житлового кодексу України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно із ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія) повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України та у п. 14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 року. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором, а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відносини з приводу теплопостачання регулюються: ЦК України, Законами України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-1У від 24 червня 2004 року з наступними змінами, "Про теплопостачання" №2633- 1У від 02 червня 2005 року з наступними змінами, Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 року зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 року, №933 від 03 вересня 2009 року, №151 від 17 лютого 2010 року; Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 року, якими чітко визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обовязки споживача і виконавця, а також інші питання.

Згідно п.п. 21, 22 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07.2005 р. плата за надані послуги вноситься споживачами відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів споживання на підставі платіжного документу або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) засобів обліку води і теплової енергії, плата за надання послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, 24.06.2004 року, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Таким чином, при здійсненні населенню нарахувань плати за послуги КП «ПКВ» ЕМР застосовує тарифи, затвердженні рішенням Виконавчого комітету Енергодарської міської ради.

Плата за теплопостачання розрахована, виходячи з розміру тарифів, затверджених відповідно до норм ст. 7, 31 ч.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якими передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Вказані нормативні документи є загальнодоступними, так як публікуються в офіційних виданнях.

Згідно п.10 Правил користування приміщення житлових будинків, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 № 572 у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних та інших послуг плата розподіляється:

-за газ,водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю членів сім'ї, що проживають у квартирі, та осіб, які проживають у квартирі більше ніж місяць;

-за послуги з централізованого опалення, утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалювальної та загальної площі приміщення, яким користується співвласник, наймач.

Відповідно до ст. 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири),які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Частина 3 ст.156 Житлового кодексу України, передбачає, що члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

З січня 2013 року по грудень 2015 року ОСОБА_1 проведена плата, нарахована КП «Підприємство комунальної власності" в сумі 8328,21грн. згідно квитанцій про оплату квартирної плати (а.с.13-36), а з врахуванням передачі грошових коштів відповідачем ОСОБА_3 позивачці ОСОБА_1 відповідно до розписок в загальному розмірі 1200,00 грн. (а.с.53-63), залишок сплачених нею особисто грошових коштів складає 7128,21 грн. Нарахована плата за користування газом за період з січня 2013 року по грудень 2015 року складає 1793,65грн.(а.с.37-40); Оплата за користування електричною енергією за період з січня 2013 року по грудень 2015 року складає 1422,78 грн. (а.с.42-43).

19 серпня 2013 року Енергодарським міським судом по справі № 316/2067/13-ц був виданий судовий наказ, згідно якого було стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8 заборгованість за надані послуги КП «ПКВ» в розмірі 2811,80 грн. (а.с.44) Вказану заборгованість у вересні 2013 року ОСОБА_1 сплатила самостійно, що підтверджується копіями квитанцій (а.с.44).

Позивач зазначає на те, що донька ОСОБА_8 надає грошові кошти та бере участь у витратах по утриманню квартири та придовомої території.

Таким чином, за період з січня 2013 року по грудень 2015 року позивачем самостійно було сплачено грошових коштів по утриманню квартири та прибудинкової території на суму 18448,56 грн. Кожен повнолітній член сімї(в тому числі колишній член сімї) за період с січня 2013 року по грудень 2015 року повинен був би платити 6149,52 грн. (18448,56 грн. : 3). Відповідно, частка Відповідача складає 6149,52 грн.-1200,00 грн. = 4949,52 грн.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанції від 24.02.2016 року, позивачкою сплачено судовий збір за звернення до суду в сумі 551,20 грн., який також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 9, 10, 64, 66, 67, 68, 156, 160, 162 ЖК України, ст.ст.13, 14, 18-21, 31, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", 815, 816, 820 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 31, 57-60, 88, 212-215, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про стягнення боргу з користувача житлового приміщення - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, грошові кошти за період з січня 2013 року по січень 2016 року в розмірі 4949,52 грн. (чотири тисячі девятсот сорок девять) гривень 52 коп. та судові витрати у розмірі 551 (пятсот пятдесяти одної) гривні 20 коп., а всього 5444 (пят тисяч чотириста сорок чотири) гривні 47 коп.

Повний текст рішення суду виготовлено 04.04.2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М. В. Капустинський